Вирок № 77082660, 11.10.2018, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/5496/18

Провадження № 1-кп/206/413/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" жовтня 2018 р. Самарський районний суд міста Дніпропетровськау складі:

головуючого судді Поштаренко О.В.

за участю секретаря: Чабаненко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро обвинувальний акт по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12018040030001350 від 07.06.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Барвінівка, Новомиколаївського району, Запорізької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.1 ст.358 та ч. 4 ст. 358 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Яковенко Ю.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, 24.12.2016 знаходячись у структурному підрозділі «Локомотивне депо Нижньодніпровськ-вузол» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (ідентифікаційний код юридичної особи 40081237), розташованому за адресою: місто Дніпро, вулиця Рибальська, будинок 12, отримав під підпис від уповноваженої особи вказаного підприємства направлення на обов'язковий попередній (періодичний) медичний огляд, на зворотному боці якого знаходився бланк медичної довідки про проходження попереднього (періодичного) медичного огляду, які затверджені Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 240 від 29.04.2010 «Про затвердження порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій залізничного транспорту, метрополітенів та підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту України».

В період з 25.12.2016 по 10.01.2017, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, ОСОБА_1 зателефонував невстановленій досудовим розслідуванням особі. Під час бесіди останній запропонував за суму у 800 гривень надати послуги з проставлення в його медичній довідці про проходження попереднього (періодичного) медичного огляду відбитків печатки та підписів лікарів Дніпропетровської клінічної лікарні Філії «Центру охорони здоров'я» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», оскільки, у зв'язку з браком часу у ОСОБА_1 не було можливості вчасно пройти попередній (періодичний) медичний огляд.

Після цього, ОСОБА_1, приблизно 11.01.2017, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, перебуваючи у структурному підрозділі «Локомотивне депо Нижньодніпровськ-вузол» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (ідентифікаційний код юридичної особи 40081237), розташованому за адресою: місто Дніпро, вулиця Рибальська, будинок 12, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на підробку офіційного документа, який видається установою і надає права, з метою його подальшого використання для продовження роботи в відповідних умовах виробничого середовища і трудового процесу на підприємстві, передав зазначений документ та грошові кошти у розмірі 800 гривень невстановленій досудовим розслідуванням особі, при цьому усвідомлюючи, що в довідку про проходження попереднього (періодичного) медичного огляду будуть внесені завідомо неправдиві відомості щодо успішного проходження ним попереднього (періодичного) медичного огляду, які не відповідають дійсності, тим самим, здійснив сприяння (пособництво) вчиненню кримінального правопорушення. Зазначена вище особа, здійснила підроблення офіційного документа, а саме внесла в бланк медичної довідки про проходження попереднього (періодичного) медичного огляду неправдиві відомості щодо проходження 17.01.2017 ОСОБА_1 попереднього (періодичного) медичного огляду в Дніпропетровській клінічній лікарні Філії «Центру охорони здоров'я» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (ідентифікаційний код юридичної особи: 40081352), за адресою: місто Дніпро, провулок Січовий, будинок 1а, підробила підписи від імені лікаря ОСОБА_2 і голови лікарсько-експертної комісії ОСОБА_3 та підробила відтиски печаток з реквізитами лікаря ОСОБА_2 і голови лікарсько-експертної комісії ОСОБА_3

Після цього, 17.01.2017 в денний час доби, більш точний час встановити не виявилося можливим, знаходячись у структурному підрозділі «Локомотивне депо Нижньодніпровськ-вузол» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (ідентифікаційний код юридичної особи 40081237), розташованого за адресою: місто Дніпро, вулиця Рибальська, будинок 12, невстановлена слідством особа залишила вищезазначений підроблений офіційний документ в обумовленому спільно з ОСОБА_1 місці, а саме в кімнаті попереднього медичного огляду структурного підрозділу «Локомотивне депо Нижньодніпровськ-вузол» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», звідки 17.01.2017 підроблений, вказаний вище документ, забрав ОСОБА_1

Таким чином, умисні дії ОСОБА_1, виразилися у сприянні, шляхом надання засобів для підроблення офіційного документа, який видається установою і надає права, з метою використання його іншою особою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України.

Після цього, 17.01.2017 в денний час доби, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1, будучи достовірно обізнаним про те, що підроблена невстановленою особою медична довідка про проходження ним попереднього (періодичного) медичного огляду позитивно впливає на вирішення питання щодо можливості йому продовжувати роботу у відповідних умовах виробничого середовища і трудового процесу, знаходячись у структурному підрозділі «Локомотивне депо Нижньодніпровськ-вузол» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (ідентифікаційний код юридичної особи 40081237), розташованому за адресою: місто Дніпро, вулиця Рибальська, будинок 12, з метою підтвердження факту проходження періодичного медичного огляду, маючи злочинний умисел, спрямований на використання завідомо підробленого документу, а саме медичної довідки про проходження попереднього (періодичного) медичного огляду від 17.01.2017, усвідомлюючи протиправність своїх дій, достовірно знаючи про те, що він 17.01.2017 не проходив періодичний медичний огляд в Дніпропетровській клінічній лікарні Філії «Центру охорони здоров'я» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», і відповідно йому ніколи не видавалась зазначена медична довідка про проходження попереднього (періодичного) медичного огляду від 17.01.2017, надав завідомо підроблений документ, а саме: медичну довідку про проходження попереднього (періодичного) медичного огляду з Дніпропетровської клінічної лікарні Філії «Центру охорони здоров'я» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» до структурного підрозділу «Локомотивне депо Нижньодніпровськ-вузол», розташованого за адресою: місто Дніпро, вулиця Рибальська, будинок 12, а саме медичному працівнику цеху експлуатації, тим самим умисно, протиправно використав завідомо підроблений документ.

Таким чином, умисні дії ОСОБА_1, виразилися у використанні завідомо підробленого документа, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

За сукупністю вчинених кримінальних правопорушень, дії ОСОБА_1, кваліфікуються за частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 358 та частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України, а саме - сприянні, шляхом надання засобів для підроблення офіційного документа, який видається установою і надає права, з метою використання його іншою особою та у використанні завідомо підробленого документа.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 наведене обвинувачення визнав у повному обсязі та підтвердив всі обставини, які вказані у обвинувальному акті, просив застосувати до нього Закон України «Про амністію».

Суду показав, що вказане правопорушення скоїв, оскільки знав, що вказана медична довідка про проходження попереднього медичного огляду позитивно впливає на вирішення питання щодо можливості йому продовжувати роботу. Так з 25.12.2016 по 10.01.2017, зателефонувавши особі, яка могла допомогти зробити зазначену медичну довідку. У ході телефонною розмови домовився з останнім. Вказана особа визначила суму у розмірі 800 гривень за надання послуги з проставлення в його медичній довідці про проходження попереднього (періодичного) медичного огляду відбитків печатки та підписів лікарів, на що він погодився. Після цього, приблизно 11.01.2017, перебуваючи у структурному підрозділі «Локомотивне депо Нижньодніпровськ-вузол» передав зазначений документ та грошові кошти у розмірі 800 гривень особі, з якою раніше розмовляв по телефону. Зазначена особа, здійснила підроблення офіційного документа, а саме внесла в бланк медичної довідки про проходження попереднього (періодичного) медичного огляду неправдиві відомості щодо проходження ним 17.01.2017 попереднього (періодичного) медичного огляду. Надалі, 17.01.2017 в денний час доби, більш точного часу не пам'ятає, знаходячись у кімнаті попереднього медичного огляду структурного підрозділу «Локомотивне депо Нижньодніпровськ-вузол» забрав підроблений документ. Після цього, 17.01.2017, надав медичному працівнику цеху експлуатації, вказану медичну довідку. У скоєному щиро розкаюється.

Показання обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду в правильності і логічності його показань про обставини злочину, добровільності та істинності його позиції.

В судовому засіданні на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за клопотанням обвинуваченого та за відсутності заперечень інших учасників процесу, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин вчиненого обвинуваченою злочину, які ніким не оспорювалися.

Враховуючи показання обвинуваченого та його бажання не досліджувати інші докази по справі, керуючись ч. 3 ст. 349 КПК України, суд доходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого у скоєнні вказаного злочину.

А тому, крім допиту обвинуваченого, інші докази, за погодженням з учасниками, не досліджувалися, за виключенням документів, які стосуються особи обвинуваченого та характеризуючих даних на нього.

Підводячи підсумок викладеному, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні умисних злочинів, що виразилися у сприянні, шляхом надання засобів для підроблення офіційного документа, який видається установою і надає права, з метою використання його іншою особою, його дії кваліфікує за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, а також суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 вчинив умисний злочин, що виразився у використанні завідомо підробленого документа, а тому його дії суд кваліфікує за ч. 4 ст. 358 КК України.

При вирішенні питання про вид та міру покарання, які слід застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1, згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем мешкання характеризується позитивно (т. 1 а.п. 89), на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває (т.1 а.п.83-85), є особою, яка досягла пенсійного віку, відповідно до пенсійного посвідчення №2287200630 від 05.09.2017 Серія НОМЕР_1, скоїв злочин, який відповідно до ст. 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд вказує повне визнання ним своєї винуватості, щире каяття.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, судом не встановлені.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання, п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7 (із змінами) «Про практику застосування судами кримінального покарання», суди повинні призначати покарання менш суворе особам, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, тощо.

Крім того, ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - Європейський суд) передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

Враховуючи викладене, приймаючи наявність обставин, які пом'якшують покарання, враховуючи ставлення самого обвинуваченого до вчиненого злочину, суд приходить до висновку про те, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства з призначенням обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України у вигляді штрафу на користь держави, з урахуванням ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання меш суворого покарання більш суворим.

Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 і попередження вчинення нових злочинів.

Разом з цим, 07 вересня 2017 року вступив в законну силу Закон України «Про амністію у 2016 році» № 1810-VIII від 22 грудня 2016 року. Згідно з п. "г" ст. 1 вказаного закону, підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також - осіб, які на день набрання чинності цим Законом досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» № 1810-VIII від 22 грудня 2016 року, питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їхніх захисників чи законних представників.

Беручи до уваги, що ОСОБА_1 вчинив злочин, невеликої тяжкості відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, є особою, яка на день набрання чинності цим Законом досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується пенсійним посвідченням №2287200630 від 05.09.2017 Серія НОМЕР_1 виданим на їм'я ОСОБА_1, у зв'язку з чим підпадає під дію п. "г" ст. 1 Закон України «Про амністію у 2016 році» № 1810-VIII від 22 грудня 2016 року.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не застосовувався.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 100, 342-380 КПК України, Закон України «Про амністію у 2016 році» № 1810-VIII від 22 грудня 2016 року, суд-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу, а саме:

- за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України у вигляді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п'ятдесят) гривень;

- за ч. 4 ст. 358 КК України у вигляді штрафу у розмірі 30 (тридцять) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510,00 (п'ятсот десять) гривень;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання меш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, остаточне покарання у вигляді штрафу, у розмірі 50 (п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

На підставі п. «Ґ» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» № 1810-VIII від 22 грудня 2016 року звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 від призначеного покарання.

Речові докази: медичну довідку про проходження попереднього (Періодичного) медичного огляду ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.01.2017 (т.2 а.п.66) - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження № 12018040030001350.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляції через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя О.В.Поштаренко