Рішення № 77082556, 12.10.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

12 жовтня 2018 р. № 2040/7255/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Куп’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення про результати розгляду заяви № 104 від 22.08.2018, винесене Куп'янським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Харківської області, яким ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) відмовлено у призначенні пенсії згідно із Законом України “Про державну службу” від 16.12.1993 №3723-ХІІ;

- зобов'язати Куп'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) пенсію згідно із Законом України “Про державну службу” від 16.12.1993 № 3723-ХІІ з 02 лютого 2018 року;

- здійснити судовий контроль за виконанням судового рішення у цій адміністративній справі.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що рішення відповідача, прийняте по результатам розгляду його заяви та яким відмовлено у призначенні пенсії згідно із Законом України “Про державну службу” від 16.12.1993 №3723-ХІІ, є протиправним та таким, що порушує права позивача. Вважаючи таке рішення відповідача незаконним, позивач звернувся до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.

Ухвалою суду від 11.09.2018 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.

Ухвалу суду від 11.09.2018 року було засобами поштового зв’язку направлено на адресу відповідача, однак відповідач правом подання відзиву на позов не скористався, жодних клопотань або заяв на адресу суду не направив.

Суд зазначає, що відповідно до положень ч.2 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з положеннями п.2 ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд зазначає наступне.

Судовим розглядом справи встановлено, що 14.02.2018 ОСОБА_1 звернувся до Куп’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області із заявою про призначення йому пенсії відповідно до Закону України “Про державну службу”.

Рішенням Комісії для розгляду питань, пов’язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсії Куп’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області № 15 від 21.03.2018 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії згідно із Закону України “Про державну службу” з 14.02.2018.

Позивач, не погоджуючись із вказаним рішення, звернувся до суду з адміністративним позовом.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2018 року у справі №628/1151/18 адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Куп’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (вул. Рози Люксембург, 1, м. Куп’янськ, Харківська область) про визнання протиправним та скасування рішення суб’єкта владних повноважень, зобов’язання вчинити певні дії задоволено частково; визнано протиправним і скасовано рішення Куп’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області № 15 від 21.03.2018, яким ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) відмовлено у призначенні пенсії згідно із Законом України “Про державну службу” від 16.12.1993 № 3723-ХІІ; зобов’язано Куп’янське об’єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії згідно із Законом України “Про державну службу” від 16.12.1993 № 3723-ХІІ з 01 лютого 2018 року; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Куп’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (40384269) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2018 року заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Куп’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення суб’єкта владних повноважень, зобов’язання вчинити певні дії - задоволено; доповнено абзац 22 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2018 року по справі № 628/1151/18, виклавши в наступній редакції: "Згідно довідки Харківської митниці ДФС № В18-1908 від 27.02.2018 позивачу 18.08.1993 року присвоєно первинне персональне звання - інспектор митної служби 3 рангу".

Вказані судові рішення набрали законної сили у відповідності до норм Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до положень ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Після набрання рішенням суду законної сили позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою з приводу розгляду його заяви від 14.02.2018 року про призначення пенсії.

23 серпня 2018 року позивачем від відповідача було отримано рішення про результати розгляду заяви №104 від 22.08.2018 року, яким повторно відмовлено у призначенні пенсії згідно із Законом України «Про державну службу» віл 16.12.1993 № 3723-ХІІ.

При цьому, зі змісту отриманого рішення позивачем встановлено, що останнє містить ідентичне обґрунтування відмови із вже оскарженим у судовому порядку рішенням.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.1 Закону України “Про пенсійне забезпечення” громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Як передбачено п.10 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про державну службу” (чинний на час виникнення спірних правовідносин) державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно із п.12 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про державну службу” для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Положеннями ч.1 ст.37 Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Судовим розглядом справи встановлено, що рішенням суду від 18.06.2018 року у справі №628/1151/18 було надано оцінку рішенню відповідача №15 від 21.03.2018 року та вказано, що таке рішення не можна вважати законним та обґрунтованим, з огляду на те, що позивач станом на 01 травня 2016 має стаж державної служби, який надає йому право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України “Про державну службу”. Також судом вказано, що з трудової книжки позивача вбачається, що ОСОБА_1 01.04.1993 прийнятий на посаду інспектора Куп’янської митниці Державного митного комітету України, 09.06.1995 – прийняв присягу державного службовця та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 15.05.1975 по 03.05.1977 проходив строкову військову службу в ОСОБА_2.

Судом вказано, що станом на дату звернення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, до відповідача із заявою про призначення пенсії, а саме: 14.02.2018, позивачу виповнилося 62 роки, що підтверджується паспортом позивача.

З огляду на досліджені судом в рамках адміністративної справи №628/1151/18 обставини суд дійшов висновку, що посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що позивач має стаж державної служби 6 місяців 23 дні є помилковим, як і помилковим є посилання на те, що віднесення існуючих та нових посад державних службовців не перелічених у ст.25 Закону Укрїни “Про державну службу” від 16.12.1993 № 3723-XII, проводиться Кабінетом міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.

Суд зазначає, що матеріали справи містять копії рішень №15 від 21.03.2018 року, прийнятого за результатами розгляду первинного звернення позивача, та №104 від 22.08.2018 року, прийнятого за результатами повторного розгляду заяви позивача.

При цьому, з їх аналізу та змісту вбачається, що такі рішення є ідентичними за мотивуванням, хоча в той же час, відповідачем при повторному розгляді заяви позивача було вказано, що стаж позивача на посаді, яка дає право на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» складає 11 місяців 10 днів, натомість як при первинному розгляді заяви позивача вказано на наявність такого стажу у позивача у розмірі 6 місяців 23 днів.

Однак, суд зазначає, що при повторному розгляді заяви позивача про призначення пенсії згідно із Законом України “Про державну службу” від 16.12.1993 №3723-ХІІ, відповідачем не було враховано висновків суду, викладених у рішенні від 18.06.2018 року №628/1151/18, стосовно наявності у позивача станом на 01 травня 2016 стажу державної служби, який надає йому право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України “Про державну службу”.

Враховуючи встановлені під час судового розгляду справи обставини суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправним і скасування рішення про результати розгляду заяви № 104 від 22.08.2018, винесене Куп'янським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Харківської області, яким ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) відмовлено у призначенні пенсії згідно із Законом України “Про державну службу” від 16.12.1993 №3723-ХІІ.

В той же час, враховуючи обставини справи та з огляду на здійснення відповідачем повторної відмови позивачу у призначенні пенсії з тих самих підстав, які вже були визнані судом протиправними, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) пенсії згідно із Законом України “Про державну службу” від 16.12.1993 № 3723-ХІІ з 02 лютого 2018 року.

Стосовно заявленого позивачем клопотання про здійснення судового контролю за виконанням судового рішення у цій адміністративній справі суд зазначає наступне.

Згідно з приписами частин 1 та 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З огляду на вищевикладену норму діючого законодавства, суд зазначає, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду.

У даному випадку суд не вбачає підстав для встановлення контролю за виконанням даного рішення шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання, у зв'язку з чим приходить до висновку про відмову у задоволенні даного клопотання.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 63705) до Куп’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (вул. Петра Іванова, 1, м. Куп’янськ, Харківська область, 63701) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення про результати розгляду заяви № 104 від 22.08.2018, винесене Куп'янським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Харківської області, яким ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) відмовлено у призначенні пенсії згідно із Законом України “Про державну службу” від 16.12.1993 №3723-ХІІ.

Зобов'язати Куп'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) пенсію згідно із Законом України “Про державну службу” від 16.12.1993 № 3723-ХІІ з 02 лютого 2018 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.