Рішення № 77082062, 09.10.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

09.10.2018 р. справа №2040/6189/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденка А.В.,

за участі:

секретаря - Стрєлка О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Харківській області провизнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, -

встановив:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, в порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про визнання протиправною та скасування рішення Головного управління ДФС у Харківській області у формі вимоги про сплату боргу від 12.03.2018 р. №Ф-40386-17.

Аргументуючи заявлені вимоги зазначив, що своєчасно та у повному обсязі виконав обов’язок зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за 2017 рік.

Відповідач, Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області, з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що станом на 09.02.2018 р. ФОП не виконав обов’язку зі сплати єдиного внеску як підприємець на загальній системі оподаткування за самостійно поданою звітністю. Унаслідок цього за даними інтегрованої картки платника утворився борг (недоїмка) у сумі 5895,10 грн.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, заслухавши представників сторін, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, дослідивши добуті по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб’єкта господарювання – фізичної особи-підприємця, на обліку як платник податків і зборів знаходиться у Київській об’єднаній державній податковій інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області з 01.01.2012 р., протягом 2017-2018р.р. результати господарської діяльності (у тому числі і в сфері справляння єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) оподатковував за правилами спрощеної системи оподаткування (обліку та звітності).

Протягом 2017 р. позивачем у якості ФОП – платника єдиного податку 3 групи було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у загальному розмірі 8448,00 грн., у тому числі: за січень-березень 2017 р. у сумі 2112,00 грн., 19.04.2017 р. за квітень-червень 2017 р. – 2112,00 грн., 18.07.2017 р. за липень – вересень 2017 р. – 2112,00 грн., 20.10.2017 р. за жовтень – грудень 2017 р. – 2112,00 грн.

04.01.2018 р. позивачем до райДПІ подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску у загальному розмірі 8448,00 грн., але за формою, передбаченою для ФОП на загальній системі оподаткування.

З огляду на облікований в інтегрованій картці платника платіж за жовтень – грудень 2017 р. у сумі 2112,00 грн. контролюючий орган дійшов висновку про існування за позивачем обов’язку доплатити решту задекларованої суми у розмірі 5895,10 грн., про що 12.03.2018 р. прийняв вимогу № Ф-40386-17.

23.04.2018 року позивач подав до райДПІ виправлений звіт у якості ФОП – платника єдиного податку.

Перевіряючи відповідність закону оскарженого рішення владного суб’єкта, суд зазначає, що правовідносини з приводу справляння єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування унормовані, насамперед, приписами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі за текстом – Закон) та деталізовані приписами Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015р. №435, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.04.2015 р. за № 460/26905; далі за текстом - Порядок №435), Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (затверджено наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 р. №449, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 р. за №508/26953; далі за текстом - Інструкція №449).

Так, п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону передбачено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Частиною 2 ст. 6 Закону визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до п.п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону, ч. 5 Розділу ІV Інструкції №449 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п. 4 ч. 1 ст. 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно з ч. 4 ст. 8 Закону порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до п. 2 Розділу ІІІ Порядку №435 передбачено, що ФО - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік. Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску подається за формою №Д5 згідно з додатком 5 до цього Порядку із зазначенням типу форми "початкова".

Вирішуючи спір, суд зазначає, що нормами Закону взагалі не урегульовано правовідносин з приводу внесення платником виправлень у раніше подану обов’язкову звітність з метою виправлення недостовірних показників поза межами строку подання такої звітності.

Тому у даному конкретному випадку має місце випадок правової невизначеності, що не узгоджується з вимогами ст. 8 Конституції України в частині правила юридичної визначеності як невід’ємної складової принципу верховенства права.

Застосування позивачем механізму виправлення помилок документів обов’язкової звітності у порядку ст. 50 Податкового кодексу України (подання нового документу обов’язкової звітності з достовірними показниками) не суперечить змісту Закону.

Посилання ж представника відповідача на те, що у даному випадку виправлення помилкових показників раніше поданої обов’язкової звітності слід здійснювати у порядку подання до райДПІ заяви про визнання недійсним раніше поданого документа з подальшою передачею цієї заяви послідовно до ГУ ДФС в регіоні, а звідти до ДФС України з остаточним прийняттям спільного рішення з даного приводу між ДФС України та ПФУ, суд відхиляє, позаяк саме такого порядку дій Законом не запроваджено.

При цьому, суд звертає увагу контролюючого органу, що Закон не передбачає можливості для ФОП – платника єдиного податку подати обов’язковий документ про розмір єдиного внеску за формою для ФОП на загальній системі оподаткування, а тому помилково поданий документ не повинен спричиняти настання жодних юридичних наслідків.

За таких обставин, суд доходить висновку, що станом на 01.04.2018 р. позивач виконав обов’язок з оплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за 2017 р. саме як ФОП – платник єдиного податку і ці обставини були достовірно відомі відповідачу, ГУ ДФС у Харківській області як контролюючому органу, котрий здійснює одночасне адміністрування як єдиного податку, так і єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Оскільки за Законом, особа-платник єдиного внеску не може діяти одночасно і як ФОП – платник єдиного податку, і як ФОП на загальній системі оподаткування, то суд вважає, що винесення спірного рішення відбулось без урахування владним суб’єктом вимог ч. 3 ст. 2 КАС України і спричинило покладання на особу тягаря з повторного виконання вже виконаного публічного обов’язку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб’єкт не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України.

Натомість судовим розглядом встановлено факт порушення владним суб’єктом прав та інтересів платника податків у сфері публічно-правових відносин у галузі справи справляння єдиного внеску, у зв’язку з чим позов належить задовольнити шляхом скасування оскарженого рішення владного суб’єкта.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №Ф-40386-17 від 12.03.2018 р.

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Роз'яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Рішення виготовлено у повному обсязі у порядку ч. 3 ст. 243 КАС України 10 жовтня 2018 року.

Суддя Сліденко А.В.