Рішення № 77082017, 31.07.2018, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/6438/17

Провадження № 2/183/1160/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2018 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді – Майної Г. Є.,

з секретарем судового засідання – Данильченко Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, третя особа Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,-

В С Т А Н О В И В:

14 грудня 2017 року позивач звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що вона на підставі свідоцтва про право власності на житло від 21 червня 2007 року, є власником квартири № 52 у будинку № 16 на вул. Берегового в смт Губиниха Новомосковського району Дніпропетровської області. За зазначеною адресою, окрім неї, її чоловіка – ОСОБА_4, сина – ОСОБА_5, зареєстрована її колишня невістка – ОСОБА_2 та її неповнолітній син ОСОБА_3, що є відповідачем у справі. Відповідач разом з її неповнолітнім сином не проживає у квартирі більше року, власних речей не має, а реєстрація відповідача порушує її права, як власника нерухомого майна.

У зв’язку з чим, позивач просила суд визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме квартирою № 52 у будинку № 16 на вул. Берегового в смт Губиниха Новомосковського району Дніпропетровської області.

У судовому засіданні 14 травня 2018 року позивач ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити, пояснила, що її колишня невістка ОСОБА_2 разом з її сином ОСОБА_3 після припинення з її сином ОСОБА_5 шлюбних відносин у серпні 2016 року покинула належну їй квартиру та переїхала разом з неповнолітнім до іншого місця мешкання, вона одного разу відвідувала відповідача з метою досудового врегулювання цього спору, а потім відповідач вдруге змінила місце мешкання та зв'язок з останньою було втрачено. Додала, що неповнолітній ОСОБА_3 не є її онуком. У судове засідання 31 липня 2018 року позивач ОСОБА_1 не з'явились, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи не подавала.

Відповідач ОСОБА_2 заперечень проти позову не надала, у судове засідання не з’явилась, про місце та час розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила та про відкладення розгляду справи не клопотала.

Представник третьої особи – Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, у судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив та про відкладення розгляду справи не клопотав.

Допитана у судовому засіданні 14 травня 2018 року свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона є сусідкою позивача, відповідач ОСОБА_2 є колишньою невісткою ОСОБА_1, яка разом зі своїм неповнолітнім сином ОСОБА_3 приблизно влітку 2016 року добровільно зібрала всі свої речі та разом з неповнолітнім виїхала з належної позивачу квартири до іншого місця мешкання. Додала, що особисті речі відповідача та її сина у квартирі позивача відсутні та суперечок з приводу її відїзду між сторонами не було.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до переконання, що позовна заява обґрунтована і підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як установлено судом, позивач на підставі свідоцтва на право власності на житло серії ААБ № 1405 від 21 червня 2007 року, виданого на підставі розпорядження (наказу) керівника Відкритого акціонерного товариства "Губиниський цукровий завод" від 05 березня 2007 року № 393, є власником квартири, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт Губиниха, вул. Берегового, 16/52 (а.с. 6), що також підтверджується копією Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Новомосковського районного комунального підприємства бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" № 15112240 від 04 липня 2007 року (а.с. 6 зворот).

Згідно довідки Виконавчого комітету Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області № 6507 від 04 грудня 2017 року, за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт Губиниха, вул. Берегового, 16/52, зареєстрована ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, а також зареєстровані, однак не проживають: її колишній чоловік – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, її син – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, її колишня невістка – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та син невістки – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 30).

Відповідно до довідки адресно-довідкового підрозділу ГУМС УДМС України в Дніпропетровській області № 169/2 від 16 січня 2018 року, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, з 14 жовтня 2008 року зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 15).

Відповідач разом зі своїм сином Лі. І. М. у зазначеній квартирі № 52 у будинку № 16 на вул. Берегового в смт Губиниха Новомосковського району Дніпропетровської області зареєстрована, однак не проживає з серпня 2016 року, що підтверджується відповідним актом депутата Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області і актом обстеження матеріально-побутових умов від 01 грудня 2017 року (а.с. 9, 10), оригінали яких досліджені у судовому засіданні, та показаннями свідка ОСОБА_6 допитаної у судовому засіданні.

Згідно зі ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Положеннями ст. 405 ЦК України визначено, що члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідач ОСОБА_2 зі своїм сином ОСОБА_3 без поважних причин не проживають більше одного року, в квартирі № 52 у будинку № 16 на вул. Берегового в смт Губиниха Новомосковського району Дніпропетровської області, де право власності належить позивачу, але з реєстрації не знялись, доказів поважності причин не проживання відповідач суду не надала. Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 порушують права позивача як власника квартири, оскільки позивач не може вільно розпоряджатися належним їй майном, і можуть бути визнані такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: 51250, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт Губиниха, вул. Берегового, 16/52) до ОСОБА_2 (РНОКПП невідомий, паспорт серії НМ № 326895, яка зареєстрована за адресою: 51250, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт Губиниха, вул. Берегового, 16/52), яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 (який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6), третя особа Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04338457, 51250, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт Губиниха, вул. Шевченка, 16) про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням – задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, такими, що втратили право користування житловим приміщенням квартири № 52 у будинку № 16 на вул. Берегового в смт Губиниха Новомосковського району Дніпропетровської області.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, відшкодування справленого судового збору у розмірі 640 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Повне рішення суду складено 31 липня 2018 року.

Суддя Г.Є. Майна