Ухвала суду № 77081886, 12.10.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

Справа № 500/2058/18

12 жовтня 2018 рокум.ТернопільСуддя Тернопільського окружного адміністративного суду Осташ А.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головне управління Національної Поліції України у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду 08.10.2018 звернувся із позовом ОСОБА_1 до Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції України у м. Києві, Державної казначейської служби України, в якому просив:

1) визнати незаконними дії посадових та службових осіб структурного підрозділу Головного управління Національної поліції у м. Києві – Печерського управління Головного управління Національної поліції у м. Києві, відповідальних за прийом, реєстрацію, облік запитів громадян, поданих поштою, розгляд та надання відповідей на запити громадян на доступ до публічної інформації у формі приховання від обліку та не реєстрації запиту ОСОБА_1 від 21.12.2017 вих.№ВСВ-1961-09-28/306-К/2017, ненадання відповіді по суті запиту;

2) зобов’язати посадових та службових осіб структурного підрозділу Головного управління Національної поліції у м. Києві – Печерського управління Головного управління Національної поліції у м. Києві, відповідальних за прийом, реєстрацію, облік запитів громадян поданих поштою, розгляд та надання відповідей на запити громадян на доступ до публічної інформації вчинити певні дії, а саме належним чином зареєструвати запит ОСОБА_1 від 21.12.2017 вих.№ВСВ-1961-09-28/306-К/2017 та надати відповідь по суті запиту, а саме:

- завірену копію заяви ОСОБА_1 від 09.11.2017 вих.№ВСВ-1961-09-28/263-К/2017 про триваюче адміністративне правопорушення за частиною другою статті 164 Кодексу України про адміністративне правопорушення, на які повинен стояти вхідний реєстраційний штамп, що він міг переконатися, що його заява не приховується від єдиного обліку в системі органів поліції;

- завірений витяг з Журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 №1377, в частині реєстрації заяви ОСОБА_1 від 09.11.2017 вих.№ВСВ-1961-09-28/263-К/2017 про триваюче адміністративне правопорушення за частиною другою статті 164 Кодексу України про адміністративне правопорушення;

- детальну інформацію про рух заяви ОСОБА_1 від 09.11.2017 вих.№ВСВ-1961-09-28/263-К/2017 з моменту її реєстрації та всі копії матеріалів перевірки про триваюче адміністративне правопорушення з частиною другою статті 164 Кодексу України про адміністративне правопорушення;

3) стягнути в користь ОСОБА_1 134 028 (сто тридцять чотири тисячі двадцять вісім) гривень моральної шкоди. Відшкодування провести за рахунок державного бюджету;

4) звільнити від сплати судового збору у зв’язку із важким матеріальним становищем.

Відповідно до частини восьмої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) питання про відкриття провадження у справі суддя вирішує протягом п’яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання у порядку, визначеному частинами третьою-шостою цієї статті інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

За змістом частин першої та другої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленими статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано в строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкриття провадження у справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Ознайомившись із матеріалами позовної заяви, оцінивши їх на відповідність вказаним вимогам процесуального закону суд дійшов наступних висновків:

1. Щодо пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Вимоги до змісту та форми позовної заяви, передбачені статтею 160 КАС України.

Стаття 161 КАС України, визначає перелік документів, які позивач повинен приєднати до позовної заяви.

За змістом частини шостої статті 161 цього Кодексу, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов’язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Як вбачається із частин першої та другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особо дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Із змісту матеріалів позовної заяви вбачається, що подія, з якою процесуальний закон пов’язує початок перебігу процесуального строку звернення до суду, мала місце 29.01.2018 (заява ОСОБА_2 від 29.01.2018 №ВСВ-1961-09-28/326-К/2017).

Водночас позов подано 08.10.2018, тобто з пропущенням шестимісячного строку звернення суду.

Разом з тим, позивачем одночасно із позовом не подано заяву про поновлення процесуального строку звернення до адміністративного суду із доказами поважності причин його пропуску.

Відтак, суд приходить до висновку, що позивачем подано позовну заяву із порушенням вимог процесуального закону, зокрема поза межами строків звернення до суду, встановлених статтею 122 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України, у разі подання позову після закінчення строків, установлених законом без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, позов залишається без руху.

Наведене відповідає усталеній практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яку суд разом із Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод 1050 року застосовує (далі - Конвенція), як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV).

Так, відповідно до позиції ЄСПЛ, норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 – 23 рішення у справі "Мельник проти України", 23.03.2006, заява № 23436/03; пункт 38 рішення у справі «Мушта проти України» від 18.02.2011, заява №8863/06).

З метою усунення вказаних недоліків позивачу необхідно звернутись на адресу суду (46001, м. Тернопіль, вул. Кн. Острозького, 20) із письмовою заявою про поновлення процесуального строку звернення до адміністративного суду із наданням доказів поважності причин його пропуску.

Разом з тим, суд знаходить за необхідне роз’яснити, що, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

2. Щодо звільнення від сплати судового збору.

Частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011, в редакції від 03.10.2017 за № 2147-VIІІ (надалі – Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно зі статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 №2246- VIІІ прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1762 гривні.

Розміри ставок судового збору при звернення до адміністративного суду, визначені частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI.

Так, фізична особа за подання адміністративного позову майнового характеру зобов’язана сплатити судовий збір у розмірі, що еквівалентний 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 прожиткових мінімумів про працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізична особа зобов’язана сплатити судовий збір у розмірі, що еквівалентний 0,4 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

При цьому, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового і немайнового характеру (частина третя статті 5 Закону № 3674-VI).

Разом з тим, за змістом частини першої статті 133 КАС України, адміністративний суд, з огляду на майновий стан сторони наділений дискреційними повноваженням для прийняття рішення про звільнення її від сплати судових витрат у справі, зокрема судового збору, якщо рівень її статків не дозволяє здійснити будь-які судові витрати, з огляду на спричинення подальшої неспроможності забезпечити першочергові життєві потреби.

Додатково, суд зазначає, що в разі існування перешкод для реалізації права сторони на звернення до суду така особа повинна подати до суду відповідне клопотання та докази, які його обґрунтовують (документи, які вказують про незадовільний майновий стан сторони). Подальша оцінка майнового стану особи, як незадовільного здійснюється судом. Відповідно, у такий спосіб забезпечуються повноцінна реалізація права сторони із низьким рівнем достатку на звернення до адміністративного суду, з урахуванням пункту 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод.

Водночас, коли особа, яка бажає отримати право на доступ до суду не виконує зазначених вимог закону, то суд має право запровадити обмеження, визначені національним законодавством.

Як зазначив ЄСПЛ у абзаці першому пункту 44 рішення у справі ОСОБА_3 Адам ІІ проти Німеччини від 12.07.2001, заява №42527/98, право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. У цьому відношенні Високі Договірні Сторони користуються певними межами свободи розсуду, хоча остаточне рішення про те, чи було дотримано вимог Конвенції, має виносити Суд. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права. Крім того, обмеження суперечитиме пункту 1 статті 6, якщо воно не ставить законної мети і якщо не забезпечено відповідного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі "Вайт і Кеннеді проти Німеччини", пункт 59; рішення у справі "Т. Р. та К. М. проти Сполученого Королівства" [GC], N 28945/95, пункту 98, ECHR 2001; а також у справі "Z. та інші проти Сполученого Королівства" [GC], N 29392/95, пункту 93, ECHR 2001, ).

Якщо дане обмеження відповідає таким принципам, то воно не становить порушення статті 6 (абзац другий пункту 44 рішення у справі ОСОБА_3 Адам ІІ проти Німеччини від 12.07.2001, заява №42527/98).

Так, відповідно до частини першої та другої статті 169 КАС України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі , суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Матеріали позовної заяви свідчать, що позивач судовий збір не сплатив, однак порушує перед судом питання про звільнення його від сплати судового збору у встановленому порядку. На підтвердження свого незадовільного майнового стану подав відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доході та утриманих податків ОСОБА_1 за періоди з 1 кварталу 2017 по 3 квартал 2017, та за період з 4 кварталу по 4 квартал 2017 року, із змісту яких вбачається, що у ОСОБА_1 відсутні доходи.

Однак, вказані відомості є належним доказом незадовільного майнового стану позивача станом на останній квартал 2017 року.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Питання, які порушує позивач перед судом стосується доказування його фінансової неспроможності станом на 08.10.2018, а відтак належним засобом доказування таких обставин необхідно вважати відомості про відсутність доходів протягом 1 – 3 кварталу 2018 року.

Звідси, суд вважає за необхідне роз’яснити, що з метою приведення позовної заяви у відповідність вимогам статтей 160-161 КАС України, в частині сплати судового збору, позивачу необхідно здійснити на його власний розсуд одну із двох нижче вказаних процесуальних дій:

1) подати до суду належний доказ про відсутність доходів в особи ОСОБА_1 станом на 1 – 3 квартал 2018 року;

2) сплатити судовий збір у встановленому порядку та у визначеному розмірі, та надати суду документ про сплату судового збору.

Матеріали позовної заяви свідчать, що позивач поєднав дві вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру.

Відтак, позивачу необхідно сплатити судовий збір у загальній сумі 2 749 (дві тисячі сімсот сорок дев’ять) гривень 88 копійок (дві вимоги немайнового характеру: 704,8х2=1409,6; одна вимога майнового характеру: 134028х0,01=1340,28; загальна сума судового збору: 1409,6+1340,28= 2749,88).

При цьому, суд роз’яснює, що за подання адміністративного позову до Тернопільського окружного адміністративного суду судовий збір слід сплачувати за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів УК у м.Тернополi/м.Тернопiль/22030101, код отримувача 37977726, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача 34311206084008, код класифікації доходів бюджету22030101.

3. Щодо порушення вимог пункту 11 частини п’ятої статті 160 КАС України.

Відповідно до пункту 11 частини п’ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Із матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач не виконав приписів пункту 11 частини п’ятої статті 160 КАС України, чим порушив вимоги процесуального закону до змісту позову.

З метою приведення у відповідність позовної заяви зазначеним вимогам процесуального закону, позивачу необхідно подати на адресу суду (46001, м. Тернопіль, вул. Кн. Острозького, 20) власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Наведені порушення процесуального закону, які допущені позивачем в процесі реалізації його права на захист дають підстави зазначити, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами та метою, яка повинна бути досягнута (пункту 57 рішення «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» віл 28.05.1985).

Відтак, позивачем в ході реалізації права на захист шляхом подання позову не дотримано вимог статтей 160, 161 КАС України, що дає суду підстави для постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху із наданням строку для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись статтями 169, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви до 22.10.18.

У випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Осташ А.В.

Копія вірна

Суддя Осташ А.В.