Ухвала суду № 77080045, 12.10.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 жовтня 2018 року м. Київ №826/10901/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Вишгородського об’єднаного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання незаконними дій та зобов’язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Вишгородського об’єднаного управління Пенсійного фонду України у Київській області про:

- визнання незаконними дії Вишгородського об’єднаного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо припинення виплати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсії з 01.12.2017;

- зобов'язання Вишгородського об’єднаного управління Пенсійного фонду України у Київській області поновити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахування та виплату пенсії з 01.12.2017 та здійснити виплату заборгованості за весь час затримки.

Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.07.2018, адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Вишгородського об’єднаного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити дії передана на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

8 жовтня 2018 року зазначена адміністративна справа надійшла до Київського окружного адміністративного суду. Автоматизованою системою документообігу суду визначено ОСОБА_2 головуючим суддею, що буде розглядати дану адміністративну справу.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС), суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

З’ясовуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за даним адміністративним позовом, суд зазначає наступне.

Частиною третьою статті 161 КАС визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.132 КАС).

Положеннями абзацу першого частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною другою зазначеної статті, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", з 1 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1762 грн.).

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону №3674-VI, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Частинами першою та другою статті 9 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Із змісту позовної заяви випливає, що позивач просить суд:

1) визнати незаконними дії Вишгородського об’єднаного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо припинення виплати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсії з 01.12.2017;

2) зобов'язати Вишгородське об’єднане управління Пенсійного фонду України у Київській області поновити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахування та виплату пенсії з 01.12.2017 та здійснити виплату заборгованості за весь час затримки.

Таким чином, у позовній заяві об'єднано дві вимоги немайнового характеру. Отже, ставка судового збору становить 1409,60 грн. (2 вимоги немайнового характеру помножити на 704,80 грн. - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб). При цьому, позивач до позовної заяви не додав документ про сплату судового збору, але зазначив у ній клопотання, в якому просить відстрочити або розстрочити сплату судового збору. Клопотання мотивоване тим, що оскільки, позивач є пенсіонером та внутрішньо переміщеною особою, відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан, просить відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Щодо вказаного клопотання, суд зазначає наступне.

Положеннями частини першої статті 133 КАС, визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку.

Отже, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору. У клопотанні позивач повинен навести обставини, які свідчать про незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.

Проте, позивач не надав суду письмових доказів, що підтверджують його незадовільний (скрутний) майновий стан та відсутність коштів на сплату судового збору у розмірі 1409,60 грн., а також, доказів, які б свідчили, що такі кошти позивач буде мати на час ухвалення судового рішення у справі.

Отже, суд вважає, що позивачу в порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати обґрунтоване клопотання про розстрочення, чи відстрочення сплати судового збору, навести обставини, які свідчать про незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати докази, що підтверджують такі обставини.

Окрім цього, згідно з частиною першою статті 161 КАС, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 4 ст. 161 КАС).

Частинами першою та другою статті 94 КАС встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 94 КАС, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно з частиною п'ятою статті 94 КАС, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Як встановив суд, позивач до позовної заяви додав не засвідчені належним чином копії документів, що є доказами при розгляді даної адміністративної справи, а також, не зазначив про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

З огляду на зазначене, суд вважає, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС.

Тому, в порядку усунення недоліків позовної заяви, позивачу необхідно надати належним чином засвідчені копії раніше долучених до позовної заяви документів, або зазначити про наявність у іншої особи оригіналу письмового доказу, а також надати для відповідача.

З огляду на зазначене, суд вважає, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 169 КАС, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв’язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС, суд

у х в а л и в:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Вишгородського об’єднаного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання незаконними дії та зобов’язання вчинити певні дії.

Встановити строк на усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали позивачу.

Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Басай О.В.