
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2018 року Справа № 0840/3304/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження
за позовом Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області
до ОСОБА_1 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області
про визнання протиправною та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
14 серпня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Дніпровського відділу Державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного управління юстиції у Запорізькій області (далі – позивач, Дніпровський ВДВС) до Відділу примусового виконання рішень ОСОБА_1 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати незаконною та скасувати постанову про накладення штрафу від 27.03.2018 ВП №52186466 державного виконавця відділу примусового виконання рішень ОСОБА_1 Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2
Ухвалою суду від 17.08.2018 вищевказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. 03 вересня 2018 року до суду надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.
03 вересня 2018 року позивачем до суду надано документи на виконання вимог ухвали суду, зокрема на виконання вимог ухвали суду надано уточнюючу позовну заяву, в якій зазначено в якості належного відповідача - ОСОБА_1 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.
Ухвалою суду від 17.09.2018 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 25.09.2018.
Ухвалою суду від 25.09.2018 відкладено судове засідання на 02.10.2018.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень ОСОБА_1 Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області необґрунтовано та протиправно прийнято постанову, якою накладено штраф на Дніпровський ВДВС за невиконання рішення Господарського суду Запорізької області. Позивач зазначає, що рішенням Господарського суду Запорізької області було зобов’язано Ленінський ВДВС (правонаступник – Дніпровський ВДВС) здійснити перерахунок коштів, отриманих від реалізації заставного майна, та направити їх на рахунок ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відповідно до вимог чинного законодавства. Вказує, що виконати судове рішення є неможливим в зв’язку із тим, що перерахунок коштів, отриманих від реалізації заставного майна, вже було здійснено раніше і на даний час на депозитному рахунку Дніпровського ВДВС відсутні відповідні кошти. Зазначає, що відповідно до довідки Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 12.04.2018 №08-18/2645 у Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя відсутні будь-які інші рахунки, окрім рахунка обліку депозитних сум, на який зараховуються кошти стягнуті з боржника та окремий не бюджетний рахунок, на який перераховуються авансові внески стягувачів. За таких обставин, позивач посилається на те, що виконати рішення суду не можливо у зв’язку з тим, що на рахунку Дніпровського ВДВС відсутні кошти отримані від реалізації заставного майна ТОВ «ТБФ «Таврія». При цьому, позивач звертає увагу на те, що ухвалою Господарського суду Запорізької області не зобов’язано Дніпровський ВДВС вчиняти будь-які дії окрім як перерахування коштів, в свою чергу Дніпровський ВДВС здійснювались заходи спрямовані на виконання рішення суду, зокрема направлялись претензії щодо повернення безпідставно отриманих коштів. Також, Дніпровським ВДВС велась позовна робота з питання повернення коштів від реалізації заставного майна ТОВ «ТБФ «Таврія», проте у задоволенні більшості позовних вимог було задоволено. Зазначає, що позивачем не допущено невиконання судового рішення без поважних причин, у зв’язку з чим були відсутні підстави для накладення штрафу.
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень зазначив, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області перебуває виконавче провадження №52186466 з примусового виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 04.10.2011 року по справі №28/31/09-17/52/09-28/133/09 про зобов'язання Ленінський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції здійснити перерахунок коштів, отриманих від реалізації заставного майна та направити їх на рахунок Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі Обласного відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м. Запоріжжя», відповідно до вимог чинного законодавства. Зазначає, що Дніпровським ВДВС вчинялись дії спрямовані на виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 04.10.2011 року по справі №28/31/09-17/52/09-28/133/09, проте, на думку відповідача не в повному обсязі, що підтверджується тим, що станом на теперішній час залишок несплачених коштів від реалізації заставленого майна ТОВ «ТБФ «Таврія» становить 121208,30 грн., що підтверджується листом начальника Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області від 25.09.2017 року №39113 та листом представника ПАТ «Промінвестбанк» від 21.09.2017 року.
Крім того, відповідач вказує на те, що аналізом наданих документів на виконання рішення суду встановлено, що позовні заяви, направлені відносно ОСОБА_3, ТОВ «Укравтозапчастина», ПАТ «Укрсиббанк» було судами повернуто для усунення недоліків, проте, інформації щодо усунення недоліків зазначених позовних заяв боржником не надано. Також, не надано підтвердження направлення позову відносно ТОВ «ТАКК-М», ТОВ «Торговий дім содружество», ВАТ «Укртелеком» в особі центра електрозв'язку № 2 м. Мелітополь Запорізької філії ВАТ « Укртелеком», державного бюджету Якимівського району Запорізької області, УПФУ в Ленінському районі. За позовними заявами відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 судом відмовлено в їх задоволенні, при цьому інформації про подання апеляційних скарг на зазначені відмови суду боржником не надано. Також, встановлено, що позовну заяву відносно ОСОБА_6 задоволено ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18.05.2015 року по справі №334/1987/15-ц та вирішено стягнути з ОСОБА_6 суму коштів у розмірі 2099,42 грн. на користь Дніпровського відділу Державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області. При цьому, слід зазначити, що боржником не надано інформації про отримання виконавчого документа за зазначеною ухвалою та здійснення заходів щодо стягнення коштів з ОСОБА_6
Зазначає, що боржником за виконавчим провадженням - Дніпровським відділом Державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області рішення за виконавчим документом не виконано в повному обсязі без поважних причин, у зв’язку з чим було прийнято рішення про накладання штрафу. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, зазначає наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області перебуває виконавче провадження №52186466 з примусового виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 04.10.2011 року по справі №28/31/09-17/52/09-28/133/09 про зобов'язання Ленінський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції здійснити перерахунок коштів, отриманих від реалізації заставного майна та направити їх на рахунок Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі Обласного відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м. Запоріжжя»», відповідно до вимог чинного законодавства.
Постановою державного виконавця від 16.09.2016 року відкрито виконавче провадження.
Постановою державного виконавця від 29.08.2017 року ВП №52186466 замінено назву сторони виконавчого провадження - боржника за виконавчим провадженням №52186466 з Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції на Дніпровський відділ Державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.
27 березня 2018 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень ОСОБА_1 Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 прийнято постанову про накладення штрафу, якою за невиконання рішення суду на Дніпровський ВДВС м. Запоріжжя накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.
Позивач, не погодившись з постановою про накладення штрафу, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як встановлено під час розгляду справи підставою для прийняття оскаржуваної постанови стало те, що на думку державного виконавця Відділу примусового виконання рішень ОСОБА_1 Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, Дніпровським ВДВС м. Запоріжжя не виконано в повному обсязі без поважних причин вимоги рішення суду – ухвали Господарського суду Запорізької області від 04.10.2011 року по справі №28/31/09-17/52/09-28/133/09.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі – Закон №1404) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове - виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №1404 виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 4 статті 18 Закону №1404 визначено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов’язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Відповідно до ч.4 ст.19 Закону №1404, сторони зобов’язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов’язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Згідно ч.2 ст.63 Закону №1404, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст.75 Закону №1404, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Тобто, підставою для накладення на боржника штрафу є невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.10.2011 року по справі №28/31/09-17/52/09-28/133/09 про зобов'язати Ленінський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції здійснити перерахунок коштів, отриманих від реалізації заставного майна та направити їх на рахунок ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі Обласного відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м. Запоріжжя», відповідно до вимог чинного законодавства.
Постановою державного виконавця від 16.09.2016 року відкрито виконавче провадження та надано строк до 22.09.2016 для самостійного виконання боржником рішення за виконавчим документом.
Під час розгляду адміністративної справи встановлено, що станом на момент прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу боржником рішення за виконавчим документом не виконано, а залишок несплачених коштів від реалізації заставленого майна ТОВ «ТБФ «Таврія» становить 121208,30 грн., що підтверджується листом начальника Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області від 25.09.2017 року №39113.
Суд зазначає, що статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
У п.9 ч.3 ст.129 Основного закону до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.06.2004 у справі «Півень проти України» судом вказано, що право на судовий розгляд, гарантований ст. 6 Конвенції, захищає також виконання остаточних та обов’язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін. Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року у справі Шмалько проти України (заява №60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь - яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду. У рішенні від 17 травня 2005 року у справі Чіжов проти України (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Згідно Рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997р. у справі "Горнсбі проти Греції", Європейським судом наголошено, що відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Європейський суд також зазначив, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.
У Рішенні Європейського суду з прав людини від 29.06.2004 справа Войтенко проти України, суд нагадав свою практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу №1.
З постанови про накладення штрафу встановлено, що:
«На вимоги державного виконавця щодо виконання рішення боржником було надано інформацію про те, що на виконання рішення за виконавчим документом Дніпровським ВДВС міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області було вчинено наступні дії.
17.04.2012 року було направлено претензії щодо повернення безпідставно отриманих коштів за рахунок інших осіб до ОСОБА_3; ОСОБА_4; ОСОБА_5; ОСОБА_6; ТОВ «Укравтозапчастини»; ТОВ «ТАКК-М»; ТОВ «Торговий дім «Содружество»; ВАТ «Укртелеком» в особі центра електрозв'язку №2 м. Мелітополь Запорізької філії ВАТ «Укртелеком»; ТОВ «Індустріалтехсталь», ТОВ «Торговий дім «Спутник»; ПАТ «Укрсиббанк».
Також, на підставі звернення Дніпровського ВДВС міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області сектором представництва Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області було 10.03.2015 року подані позовні заяви про стягнення з неналежних отримувачів грошових коштів, а саме: до Якимівського районного суду Запорізької області до відповідача ОСОБА_7; господарського суду м. Київ до відповідача ТОВ «Укравтозапчастина»; господарського суду Запорізької області до відповідача ОСОБА_1 пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя; Якимівського районного суду Запорізької області до відповідача ОСОБА_4Є; господарського суду Харківської області до відповідача ПАТ «Укрсиббанк»; Ленінського районного суду м. Запоріжжя відповідач ОСОБА_6; Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області до відповідача ОСОБА_3; господарського суду Запорізької області до відповідача ТОВ «Індустріалтехсталь»; господарського суду Дніпропетровської області ТОВ «Торговий дім «Спутник».
Жодної з позовних заяв Дніпровського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області судами задоволено не було, окрім ТОВ «Індустріалтехсталь».
16.03.2015 року суддя господарського суду Запорізької області за результатами розгляду матеріалів за позовом Дніпровського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріалтехсталь» про стягнення безпідставно отриманих коштів у розмірі 1005,40 грн., ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду, порушити провадження у справі та призначити до розгляду на 15.04.2014 року.
27.04.2015 року Господарським судом Запорізької області було видано наказ №908/1682/15-г про стягнення з ТОВ «Індустріалтехсталь» на користь Ленінського ВДВС ЗМУЮ безпідставно отриманих коштів у розмірі 1005,40 грн.
15.05.2015 року старшим державним виконавцем Дніпровського ВДВС міста Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання вищевказаного наказу та надано самостійний строк для виконання до 21.05.2015 року. В надані строки рішення суду боржником виконано не було. Тому, 07.09.2015 року було винесено постанову про арешт коштів боржника та направлено платіжні вимоги на списання коштів.
Кошти в розмірі 1005,40 грн. надійшли на депозитний рахунок Дніпровського ВДВС міста Запоріжжя 13.11.2015 року.
Головним спеціалістом Дніпровського ВДВС міста Запоріжжя платіжним дорученням №917 від 12 лютого 2016 року кошти у сумі 1005,40 грн., були перераховані на реквізити ПАТ «Промінвестбанк».
Станом на теперішній час залишок носплачених коштів від реалізації заставленого майна ТОВ «ТБФ «Таврія» становить 121208,30грн., що підтверджується листом начальника Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області від 25.09.2017 року №39113 та листом представника ПАТ «Промінвестбанк» від 21.09.2017 року.
В той же час, аналізом наданих Ленінським відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції на Дніпровський відділ Державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області документів на виконання рішення суду було встановлено, що позовні заяви, направлені відносно ОСОБА_3, ТОВ «Укравтозапчастина», ПАТ «Укрсиббанк» було судами повернуто для усунення недоліків. Інформації щодо усунення недоліків зазначених позовних заяв боржником не надано.
Також, не надано підтвердження направлення позову відносно ТОВ «ТАКК-М», ТОВ «Торговий дім содружество», ВАТ «Укртелеком» в особі центра електрозв'язку № 2 м. Мелітополь Запорізької філії ВАТ « Укртелеком», державного бюджету Якимівського району Запорізької області, УПФУ в Ленінському районі.
За позовними заявами відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 судом відмовлено в їх задоволенні, при цьому інформації про подання апеляційних скарг на зазначені відмови суду боржником не надано.
Також, встановлено, що позовну заяву відносно ОСОБА_6 задоволено ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18.05.2015 року по справі №334/1987/15-ц та вирішено стягнути з ОСОБА_6 суму коштів у розмірі 2099,42 грн. на користь Дніпровський відділ Державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області. При цьому, слід зазначити, що боржником не надано інформацію про отримання виконавчого документа за зазначеною ухвалою та здійснення заходів щодо стягнення коштів з ОСОБА_6С.».
Доказів на спростування зазначених обставин позивачем не наведено, що свідчить про правильність висновку відповідача про невиконання у повному обсязі без поважних причин вимог виконавчого документа.
Щодо посилань представника позивача на те, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.10.2011 року по справі №28/31/09-17/52/09-28/133/09 не було зобов’язано Дніпровський ВДВС подавати позовні заяви, суд зазначає, що на боржника було покладено обов’язок здійснити перерахунок коштів, отриманих від реалізації заставного майна та направити їх на рахунок Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі Обласного відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м. Запоріжжя»», відповідно до вимог чинного законодавства.
При цьому, саме позивач, як боржник у виконавчому провадженні повинен вжити всіх можливих заходів щодо виконання судового рішення, зокрема і шляхом ініціювання судових проваджень щодо повернення коштів.
Суд зауважує, що рішення суду не може з об’єктивних причин містити покрокових шляхів його виконання, оскільки це б звузило можливі шляхи для виконання такого рішення, тобто вирішення питання яким чином виконати рішення суду покладається на боржника.
Посилання представника позивача на те, що рішення суду неможливо виконати, у зв’язку з тим, що 19.08.2011 грошові кошти з рахунку органу ВДВС отримані від реалізації майна ТОВ «ТБФ «Таврія» були розподілені та перераховані згідно виконавчих документів, та на даний час не обліковуються на рахунку позивача, суд не приймає, оскільки під час винесення ухвали Господарського суду Запорізької області від 04.10.2011 зазначені обставини вже існували та відповідно враховувались судом при прийнятті рішення.
Суд звертає увагу на ту обставину, що відповідно до ч.1 ст.31 Закону №1404, у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз’яснення відповідного рішення.
Згідно ч.3 ст.33 Закону №1404, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
За таких обставин, у разі в ході виконання рішення суду Дніпровським ВДВС було виявлено обставини, які унеможливлюють його виконання позивач повинен був звернутися до Господарського суду Запорізької області з заявою про роз’яснення рішення та/або заявою про встановлення способу його виконання, а у разі відмови у їх задоволення оскаржити зазначені рішення до судів апеляційної інстанції.
Разом з тим, суд зазначає, що в правовій державі, якою виявляються прагнення до Європейської інтеграції, та в якій людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, не можуть існувати випадки не виконання судового рішення на протязі більш ніж 6 років від дня ухвалення такого рішення, що безумовно завдає шкоди як інтересам інших учасників справи так і Державі в цілому.
Згідно із ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем доведено правомірність оскаржуваної постанови про накладення штрафу.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог Дніпровського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (69006, м. Запоріжжя, вул. Лобановського, 10) до ОСОБА_1 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164) про визнання протиправною та скасування постанови – відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 05.10.2018.
Суддя М.С. Лазаренко
Судове рішення № 77079524, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 02.10.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 0840/3304/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: