Рішення № 77079421, 03.10.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 жовтня 2018 року м. Ужгород№ 308/8260/14-а Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання – Кубічек Н.І.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1;

представник позивача: ОСОБА_2;

відповідач: Державна архітектурно-будівельна інспекція України – представник – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування рішень суб’єкта владних повноважень, -

ВСТАНОВИВ:

Розгляд даної справи здійснено за правилами загального позовного провадження із врахуванням відкриття провадження та призначення справи до судового розгляду відповідно до вимог КАС України, у редакції, що діяв до 15 грудня 2017 року.

26 червня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_3 державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області, якою з урахуванням уточнених позовних вимог просив суд: "Визнати протиправним та скасувати Постанову № 45-3 про накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудівної діяльності від 29.11.2013 року, Постанову № 46-3 про накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудівної діяльності від 29.11.2013 року, Постанову № 47-3 про накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудівної діяльності від 29.11.2013 року, Постанову № 48-3 про накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудівної діяльності від 29.11.2013 року."

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 червня 2014 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області суду від 12 листопада 2014 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області про оскарження рішення суб’єкта владних повноважень залишено без розгляду.

15 листопада 2016 року ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 листопада 2014 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

28 липня 2017 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області про оскарження рішення суб’єкта владних повноважень передано на розгляд Закарпатського окружного адміністративного суду за підсудністю.

02 серпня 2017 року Закарпатський окружний адміністративний суд одержав справу № 308/8260/14-а за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області про оскарження рішення суб’єкта владних повноважень як таку, що направлена за підсудністю.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2017 року було призначено дану справу до попереднього судового засідання.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року, яка занесена до журналу судового засідання було проведено заміну неналежного відповідача ОСОБА_3 державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області на її правонаступника - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржені постанови прийняті на підставі неправомірно проведеної перевірки головним державним інспектором Інспекції державної архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області. Так, перевірка проведена за відсутності позивача, без повідомлення про час і місце проведення такої, складені інспектором документи не надані позивачу для ознайомлення, підпису і відповідно до Постанови про накладення штрафу складені одноособово. Крім того, оскаржені постанови безпідставно прийняті стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 із застосуванням Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", при цьому, позивач не являється фізичною особою-підприємцем.

В судовому засіданні позивач та представник позивача вимоги позовної заяви підтримали, просили суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак подав клопотання про відкладення розгляду справи.

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

А відтак, оскільки представник відповідача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду даної справи, суд ухвалою, що занесена до протоколу судового засідання відмовив у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з необґрунтованістю та не підтвердженням доказами, у відповідності до статті 205 КАС України неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розгляд даної справи неодноразово відкладався (оголошувалась перерва) у зв’язку з існуванням на те об’єктивних законодавчо встановлених підстав.

Розглянувши подані сторонами докази (заслухавши представників сторін), всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до наступного висновку.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, 15 жовтня 2013 року до інспекції Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області надійшло звернення Чопської міської ради щодо виявлення факту незаконного будівництва магазину за адресою: м. Чоп, вул. Прикордонників, 9, в зв'язку з чим, головному державному інспектору Лошак Ю.В. видано направлення для проведення позапланової перевірки № 1158 від 28 жовтня 2013 року.

Згідно наявної в матеріалах справи копії ОСОБА_4 перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15 листопада 2013 року, відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 533, на підставі наказу інспекції ДАБК у Закарпатській області від 02 жовтня 2013 року № 622 "ОД" та звернення Чопської міської ради від 16 жовтня 2013 року № 945/09-10, у присутності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. За результатами перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1, без реєстрації дозвільних документів на право виконання будівельних робіт, здійснює реконструкцію магазину "Тиса" в м. Чоп, вул. Прикордонна, № 9 Закарпатської області, чим порушено: статтю 34 частину 1; статтю 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункт 2 Порядку виконання будівельних робіт, затверджених Постановою КМ України від 13.04.2011 року № 466, а саме: 1. Будівництво ведеться за відсутності проведення експертизи проекту будівництва, в частині міцності, надійності та довговічності. Згідно додатку А до ДБН В.1.1-12-2006 "Будівництво у сейсмічних районах України", якому надано чинності Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 282 від 23.08.2006 року – м. Чоп віднесено до територій із складними інженерно-геологічними умовами (рівень сейсмічної інтенсивності понад 6 балів), що вимагають обов'язкового проведення експертизи проекту будівництва в частині міцності, надійності та довговічності. Таким чином, відсутність вказаної експертизи у даному випадку є порушенням статті 31 частини 4 абзацу 3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; 2. На об'єкті будівництва відсутні загальний журнал робіт, журнал авторського нагляду, акти на закриття прихованих робіт, акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій, акти індивідуального та комплексного випробування устаткування, інженерних систем, мереж і обладнання, відсутня виконавча документація – комплект робочих креслень із написами, зробленими особами, відповідальними за виконання будівельно-монтажних робіт. Необхідність наявності вказаних документів на об'єкті будівництва визначена пунктом 1.17 ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва", затвердженого Наказом Мінрегіонбуду України № 689 від 25.12.2009 року, ДБН А.2.2-4, статтю 9 частину 1 Закону України "Про архітектурну діяльність". Відсутність при перевірці на об'єкті журналу авторського нагляду, чи будь-яких інших документів, які фіксують здійснення такого нагляду – означає, що Замовником фактично не забезпечено здійснення авторського нагляду у передбачений нормативними актами спосіб, чим порушено вимоги статті 11 частини 1 Закону України "Про архітектурну діяльність", пункту 2 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року № 903. Відсутність при перевірці на об'єкті жодної документації щодо здійснення технічного нагляду – свідчить про те, що Замовником фактично не забезпечено здійснення технічного нагляду, чим порушено вимоги статті 11 частини 1 Закону України "Про архітектурну діяльність", пункту 2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року № 903; 3. Будівництво здійснюється з відхиленням від проектної документації, погодженої головним архітектором Ужгородського району від 16.06.2002 року. Відповідно, Замовником шляхом виконання будівельних робіт з порушенням затверджених проектних рішень без погодження змін до проекту з його автором, порушено вимоги статті 7 частини 7 Закону України "Про архітектурну діяльність"; 4. На об'єкті будівництва не встановлено стенд з інформацією про зареєстровану декларацію та відомостями: про найменування об'єкта, зображенням об'єкта та його основними техніко-економічними показниками, "замовника", "проектувальника", "підрядника", осіб відповідальних за здійснення авторського і технічного нагляду, відповідальних за виконання робіт, чим порушено п. 29 постанови КМ України № 466 від 13.04.2011 року "Про деякі питання виконання підготовчих та будівельних робіт" та ч.6 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", та не встановлено огорожу будівельного майданчика, чим порушено пункт 2.2.3 частину 2 ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва" (Т. 1 а.с.а.с. 47-49).

В той же час, як вбачається із вказаного акту, головним державним інспектором Лошак Ю.В. проставлено відмітку про те, що ФОП ОСОБА_1 від підпису акту відмовився.

15 листопада 2013 року головним державним інспектором відділу контролю за будівництвом об'єктів № 1, управління № 1 – ОСОБА_5, у присутності ФОП ОСОБА_1, складено Протоколи про правопорушення в сфері містобудівної діяльності, згідно яких, розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 14 год. 00 хв. 29.11.2013 року у приміщенні інспекції державного архітектурного-контролю у Закарпатській області за адресою: м. Ужгород, вул. Гойди, № 8, каб. 212. В той же час, як вбачається із вказаних протоколів, головним державним інспектором Лошак Ю.В. проставлено відмітку про те, що ФОП ОСОБА_1 від підпису протоколів відмовився (Т.1 а.с.а.с. 35-46).

Також, 15 листопада 2013 року головним державним інспектором відділу контролю за будівництвом об'єктів, якістю будівельних матеріалів та державного ринкового нагляду № 1 Управління № 1 - ОСОБА_5, відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, видано ФОП ОСОБА_1 припис № 750-17 з вимогою про усунення виявлених під час перевірки порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, зокрема: забезпечити фактичне здійснення авторського та технічного нагляду у встановленому законом порядку; з'явитися в інспекцію ДАБК у Закарпатській області для розгляду справи про порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності; забезпечити наявність на об'єкті будівництва документації передбаченої ДБН А.1-5-2009, ДБН А.2.2-4; забезпечити встановлення на будівельному майданчику інформаційного стенду та огорожі; відкоригувати проектну документацію відповідно до вимог законодавства; забезпечити наявність експертизи проектної документації відповідно до вимог статті 31 частини 4 абзацу 3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". В той же час, як вбачається із вказаного припису, головним державним інспектором Лошак Ю.В. проставлено відмітку про те, що ФОП ОСОБА_1 від отримання припису відмовився (Т.1 а.с.а.с. 31-34)

Крім того, 15 листопада 2013 року головним державним інспектором відділу контролю за будівництвом об'єктів, якістю будівельних матеріалів та державного ринкового нагляду № 1 Управління № 1 - ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_1 видано припис № 751-17 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт, згідно якого, з метою усунення виявлених перевіркою порушень, негайно з моменту отримання даного припису – зупинити проведення будь-яких будівельних робіт та виготовити дозвільні документи на право виконання будівельних робіт згідно постанови КМ України № 466 від 13.04.2011 року. В той же час, як вбачається із вказаного припису, головним державним інспектором Лошак Ю.В. проставлено відмітку про те, що ФОП ОСОБА_1 від отримання припису відмовився (Т.1 а.с.а.с. 29,30).

В подальшому, 29 листопада 2013 року, заступником начальника ОСОБА_3 Державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області ОСОБА_6, розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесено Постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за № 45-3 (про накладення штрафу у сумі 103230,00 грн. за порушення абз. 3, п.4 ч. 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності"), № 46-3 (про накладення штрафу у сумі 51615,00 грн. за порушення п. 8 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності"), № 47-3 (про накладення штрафу у сумі 51615,00 грн. за порушення п.8 ч. 3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності"), № 48-3 (про накладення штрафу у сумі 41292,00 грн. за порушення п.7 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності"). В той же час, як вбачається із вказаних постанов, в останніх відсутні відмітки про одержання їх примірників чи надсилання останніх поштою (Т.1 а.с.а.с. 17-28).

Разом з тим, 25 березня 2014 року старшим державним виконавцем районного відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_7 прийнято Постанову про відкриття виконавчого провадження № 42680442 з виконання постанови ОСОБА_3 державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області № 45-3 від 29 листопада 2013 року про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 103230,00 грн. на користь держави із вказівкою про самостійне виконання виконавчого документу до 01 квітня 2014 року (Т.1 а.с. 24).

25 березня 2014 року старшим державним виконавцем районного відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_7 прийнято Постанову про відкриття виконавчого провадження № 42680238 з виконання постанови ОСОБА_3 державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області № 46-3 від 29 листопада 2013 року про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 51615,00 грн. на користь держави із вказівкою про самостійне виконання виконавчого документу до 01 квітня 2014 року (Т.1 а.с. 26).

25 березня 2014 року старшим державним виконавцем районного відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_7 прийнято Постанову про відкриття виконавчого провадження № 42680523 з виконання постанови ОСОБА_3 державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області № 47-3 від 29 листопада 2013 року про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 51615,00 грн. на користь держави із вказівкою про самостійне виконання виконавчого документу до 01 квітня 2014 року (Т.1 а.с. 20).

25 березня 2014 року старшим державним виконавцем районного відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_7 прийнято Постанову про відкриття виконавчого провадження № 42679740 з виконання постанови ОСОБА_3 державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області № 48-3 від 29 листопада 2013 року про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 41292,00 грн. на користь держави із вказівкою про самостійне виконання виконавчого документу до 01 квітня 2014 року (Т.1 а.с. 22).

03 квітня 2014 року старшим державним виконавцем районного відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_7 винесено Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

14 квітня 2014 року старшим державним виконавцем районного відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_7 винесено Постанову про арешт коштів боржника, згідно якої, на підставі рішення суду накладено арешт на кошти, що належать ОСОБА_1.

Як зазначено позивачем у позовній заяві, вищевказані постанови вручені йому під розпис 15 травня 2014 року, з яких йому взагалі стало відомо про проведення ОСОБА_3 державної архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а саме магазин "Тиса" в м. Чоп, вул. Прикордонна, № 9, який є власністю останнього і де проводиться ремонт будівлі, а не реконструкція, як зазначено у документах інспектора ДАБІ.

Втім, вказане твердження позивача спростовується наявною в матеріалах справи копією скарги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області від 13 грудня 2013 року, у якій позивач зазначає, що про проведену перевірку йому стало відомо 04 грудня 2013 року при отриманні по пошті акту перевірки від 15 листопада 2013 року, протоколів про порушення в сфері містобудівної діяльності від 15 листопада 2013 року, приписів про усунення порушень та постанов про накладення штрафу на загальну суму 247752 грн..

Разом з тим, як вбачається із наданої ОСОБА_3 державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області відповіді на скаргу позивача від 10 січня 2014 року № 16/08-11, при проведенні позапланової перевірки – 11 листопада 2013 року було встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 здійснюються будівельні роботи по реконструкції магазину "Тиса". В зв'язку з відсутністю останнього на об'єкті будівництва та відсутністю дозвільної документації на будівництві, йому було залишено виклик з вимогою з'явитися в інспекцію ДАБК у Закарпатській області з усіма дозвільними документами на вказане будівництво, що суперечить зазначеним головним державним інспектором відділу контролю за будівництвом об'єктів, якістю будівельних матеріалів та державного ринкового нагляду № 1 Управління № 1 - ОСОБА_5 обставинам стосовно присутності позивача при проведенні перевірки (Т. 2 а.с.а.с. 45, 46, 93, 94).

Вважаючи дані постанови протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Крім цього, допитаний в судовому засіданні в якості свідка позивач ОСОБА_1 вказав, що він є власником магазину № 3 Продтовари "Тиса", що знаходиться за адресою: м. Чоп, вул. Прикордонна, 9. Право власності на вказане нерухоме майно набуте ним саме як фізичною особою на підставі договору дарування від 20 жовтня 1998 року. Основним видом діяльності свідка (й позивача) як суб’єкта підприємницької діяльності є транспортні перевезення. Зазначене нерухоме майно він не використовує для здійснення господарської діяльності. У зв’язку з тим, що буревієм була пошкоджена покрівля вказаного нерухомого майна (часткове знесення покрівлі), з метою щоб залишки покрівлі (шифер) не заподіяв шкоди громадянам, які проходять повз будівлю, ним як власником було знято рештки пошкодженого шиферу та поставлено, як зазначив свідок, металопрофіль. В період з 1999 року по 2013 рік не вчиняв реконструкції вказаної будівлі, як зазначено у матеріалах справи про порушення у сфері містобудівної діяльності, жодних дій щодо реконструкції вказаної будівлі не здійснював.

Відносини, які виникають у сфері містобудівної діяльності регулюються Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 року № 3038-VI, Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 року № 208/94-ВР, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року № 244.

Статтею 41 частиною 1Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі по тексту - Порядок № 553) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 553 органи державного архітектурно-будівельного контролю проводять планові перевірки об'єктів містобудування не частіше ніж один раз на півроку.

Строк проведення планової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на п'ять робочих днів.

Відповідно до пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки, згідно вказаного пункту, є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.

Відповідно до пункту 12 Порядку №553, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Позивач при обґрунтуванні позовних вимог стверджував, що йому не надсилали повідомлення про проведення перевірки із зазначенням дати початку та дати її закінчення.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 12 Порядку № 553, повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручається особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з акту від 15 листопада 2013 року, для проведення заходу державного нагляду (контролю) було видано наказ від 02.10.2013 року № 622 "ОД". Жодних доказів скерування на адресу позивача повідомлення про призначення перевірки, дату її проведення та тривалість, в матеріалах справи відсутні.

Аналіз наявних у справі письмових доказів підтверджує, що позивач ОСОБА_1 про проведення перевірки належним чином не повідомлявся, сама перевірка проведена без участі представника позивача, у відсутність проектної документації, і жодних доказів на спростування вказаного, відповідачем суду не надано та в судовому засіданні не доведено.

Суд зауважує, що відсутність доказів повідомлення позивача про проведення перевірки порушило права останнього надати свої пояснення та докази на спростування висновків акту перевірки.

Пункт 20 підпункт 3 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року № 244 (далі по тесту – Порядок № 244) передбачає, що посадова особа інспекції, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з'ясовує, зокрема, чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 244 посадова особа інспекції, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов'язана з'ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб'єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідачем не було дотримано належної процедури притягнення позивача до відповідальності, оскільки відповідач не з'ясував, чи позивач повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, внаслідок чого останній був позбавлений можливості прийняти участь у розгляді такої справи, надати свої пояснення.

У відповідності до преамбули Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" № 208/94-ВР (далі по тексту Закон України № 208/94-ВР), у редакції, що діяв на час виникнення спірних правовідносин, цей Закон встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У відповідності до статті 1 Закону України № 208/94-ВР, правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Таким чином з метою застосування до суб’єктів містобудівної діяльності санкцій, що передбачені Законом України № 208/94-ВР, необхідним є наявність у такого суб’єкта статусу юридичної особи або фізичної особи – підприємця.

Відповідно до інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності позивача є "Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у" – КВЕД 49.39 (Т. 2 а.с.а.с. 120-126).

Судом встановлено, що позивачем за спірною адресою не здійснюється господарська діяльність. Крім того, судом вставлено, що позивач як фізична особа – власник спірного приміщення, здійснював ліквідацію наслідків пошкодження покрівлі і ця ліквідація не була пов’язана зі статусом фізичної особи-підприємця.

Зворотного під час розгляду справи по суті судом не здобуто.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачем не було дотримано процедури притягнення позивача до відповідальності, а також той факт, що постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності прийняті відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (при цьому, як встановлено судом, позивач здійснював ремонт будівлі за адресою: м. Чоп, вул. Прикордонна, 9, власником якого являється як фізична особа відповідно до Договору дарування посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу ОСОБА_4 за р. № 2745 від 20.10.1998 року, а не реконструкцію будівлі, як зазначено у матеріалах справи про порушення у сфері містобудівної діяльності), суд дійшов висновку про протиправність оскаржених постанов.

Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені під час розгляду справи по суті обставини, відповідачем не доведено правомірність оскаржених постанов ОСОБА_3 державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області, в зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають вимогам закону та встановленим в судовому засіданні обставинам справи, що підтверджується дослідженими належними та допустимими доказами, а відтак, адміністративний позов необхідно задовольнити.

Відповідно до статті 139 частини 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Застосоване судом законодавство – використане в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (89502, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, місто Київ-133, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912) про визнання протиправними та скасування рішень суб’єкта владних повноважень – задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати Постанову № 45-3 про накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудівної діяльності від 29 листопада 2013 року, Постанову № 46-3 про накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудівної діяльності від 29 листопада 2013 року, Постанову № 47-3 про накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудівної діяльності від 29 листопада 2013 року, Постанову № 48-3 про накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудівної діяльності від 29 листопада 2013 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (89502, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) із Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, місто Київ-133, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912) 73,08 грн. витрат із судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 03 жовтня 2018 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 12 жовтня 2018 року.

СуддяОСОБА_8