Постанова № 77079329, 08.10.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 126/2489/17

Провадження № 22-ц/772/1776/2018

Категорія: 33

Головуючий у суді 1-ї інстанції Моцний В. С.

Доповідач:Оніщук В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2018 рокуСправа № 126/2489/17м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області у складі колегії:

Головуючого (суддя-доповідач): Оніщука В.В,

суддів: Голоти Л.О., Медвецького С.К.

з участю секретаря судового засідання Богацької О.М.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_3,

відповідачі: прокуратура Вінницької області, Державне казначейство України

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 13 червня 2018 року, постановлене у складі судді Моцного В.С. в приміщенні Чечельницького районного суду Вінницької області,

встановив:

У вересні 2017 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до прокуратури Вінницької області та Державного казначейства України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 17 березня 2017 року він звернувся з заявою до Бершадської місцевої прокуратури про внесення відомостей в ЄРДР про вчинення злочину передбаченого ч.1 367 КК України на, що прокурор не відреагував відповідно до норм чинного законодавства. З метою захисту своїх прав 22 січня 2017 року звернувся із скаргою до Бершадського районного суду Вінницької області на бездіяльність прокурора Бершадської місцевої прокуратури ОСОБА_4 щодо не внесення заяви про злочин до ЄРДР.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 29 червня 2017 року задоволено подання голови Бершадського районного суду Вінницької області Губко В.І. та скаргу направлено на розгляд до Чечельницького районного суду Вінницької області.

Ухвалою Чечельницького районного суду Вінницької області від 26.07.2018 року скаргу було задоволено, визнано факт бездіяльності Бершадської місцевої прокуратури Вінницької області, щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 КК України за заявою ОСОБА_3 від 17 березня 2017 року вх. №650в6-17(159) та зобов'язано уповноважену особу Бершадської місцевої прокуратури Вінницької області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за його заявою від 17.03.2017 року.

Позивач вважає, що протиправними діями посадових осіб Бершадської місцевої прокуратури щодо не внесення відомостей в ЄРДР по заяві, йому нанесено матеріальну та моральну шкоду. Матеріальна шкода полягає у вартості проїзду до Чечельницького районного суду Вінницької області в сумі 36 грн. та командировочних в сумі 60 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 року №98, які ним були потрачені під час перебування в суді. Моральна шкода полягає в тому, що з вини Бершадської місцевої прокуратури він був змушений порушити звичний ритм життя, звертатись зі скаргами до суду, витрачати свій особистий час та просить стягнути з Державного казначейства України відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 96 грн. та моральної шкоди, яку оцінює в розмірі 5000 грн. за рахунок коштів Державного бюджету шляхом списання в безспірному порядку на його користь з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України.

Рішенням Чечельницького районного суду Вінницької області від 13 червня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували наявність заподіяння моральної шкоди та існування причинно-наслідкового зв'язку між бездіяльністю відповідача та завданою шкодою.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу мотивовану тим, що факт протиправної бездіяльності посадових осіб прокуратури встановлений судовим рішенням, яке набрало законної сили, ці обставини не враховані судом першої інстанції, що як наслідок призвело до ухвалення помилкового рішення, тому просить оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, при цьому в апеляційній скарзі зроблено посилання на неповноту з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

У встановлений судом строк відзив на апеляційну скаргу від учасників справи не надходив.

В судовому засіданні ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав з посиланням на викладені в ній обставини.

Представники прокуратури Вінницької області та Державного казначейства України апеляційну скаргу не визнали, вказавши на її безпідставність та законність і обгрунтованість рішення суду.

Пунктом 8 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України визначено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції вищевказаним вимогам закону не відповідає.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 17.03.2017 ОСОБА_3 звернувся до Бершадської місцевої прокуратури з заявою про вчинення злочину передбаченого ч.1 ст.367 КК України.

Листом від 22.03.2017 року №73-60-10 Бершадською місцевою прокуратурою ОСОБА_3 відмовлено у внесенні відомостей до ЄРДР відповідно його заяви.

В подальшому така відмова була оскаржена ОСОБА_3 в судовому порядку.

Ухвалою Чечельницького районного суду Вінницької області від 26.07.2018 року, яка набрала законної сили, скаргу ОСОБА_3 задоволено, визнано факт бездіяльності Бершадської місцевої прокуратури Вінницької області, щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинене кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 КК України за заявою ОСОБА_3 від 17 березня 2017 року вх. №650в6-17(159) та зобов'язано уповноважену особу Бершадської місцевої прокуратури Вінницької області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за його заявою від 17.03.2017 року.

Згідно ч. 6 статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець відокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах.

Встановлено, що правовідносини сторін виникли з підстав неправомірних дій посадової особи Бершадської місцевої прокуратури щодо не внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення.

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі ст. 1174 ЦК України.

Відповідно до цієї норми обов'язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу Україна.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Отже, моральну шкоду розуміють як втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Оскільки судовим рішення, яке набрало законної сили, встановлено факт бездіяльності посадової особи Бершадської місцевої прокуратури, тому колегія суддів приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для відшкодування завданої позивачу такою бездіяльністю моральної шкоди.

Суд першої інстанції вищевказаних обставин не врахував та дійшов помилкового висновку про те, що бездіяльність відповідача не встановлена.

Враховуючи характер правопорушення, глибину фізичних та духовних страждань позивача, ступінь вини відповідача, вимоги розумності та справедливості, колегія суддів дійшла висновку про можливість визначення розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди в сумі 5000 грн..

В частині позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди слід відмовити, оскільки витрати на які вказує ОСОБА_3 документально не підтвердженні.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Оскільки при вирішенні справи суд допустився порушень матеріального та процесуального права, тому рішення суду підлягає скасуванню, з постановленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 376, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 13 червня 2018 року скасувати та постановити нове рішення.

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_3 в розмірі 5 тисяч гривень у відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: /підпис/ В.В. Оніщук

Судді: /підпис/ Л.О. Голота

/підпис/ С.К. Медвецький

Згідно з оригіналом

Суддя В.В. Оніщук