Ухвала суду № 77078919, 09.10.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/10243/18

Провадження №11-сс/772/673/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Чернюк І. В.

Доповідач: Ващук В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області

в складі:

головуючого-судді: Ващук В.П.

суддів: Рупака А.А., Нагорняка Є.П.

зі секретарем: Агеєвою Г.В.

розглянув «09» жовтня 2018 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці клопотання слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції Лисого Є.О. про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна в кримінальному провадженні №12014020220000253 від 11.04.2014 року.

За участю сторін кримінального провадження:

прокурора: Ковтуна А.Ю.

апелянта: ОСОБА_3

захисника - адвоката: Захарчука М.В.

за клопотанням про поновлення строків на апеляційне оскарження ухвали суду та апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 05.05.2018 року, -

В с т а н о в и в:

Як вбачається з ухвали слідчого судді 03.05.2018 року до Вінницького міського суду Вінницької області звернувся слідчий СУ ГУНП у Вінницькій області майор поліції Лисий Є.О. з клопотанням, погодженим з прокурором Данилюком В.В., про арешт майна.

Клопотання мотивоване тим, що 10.04.2017 до Могилів-Подільського МВ УМВС України надійшов рапорт старшого оперуповноваженого СДСБЕЗ Могилів-Подільського МВ старшого лейтенанта міліції ОСОБА_5 та звернення гр. ОСОБА_6 щодо вчинення гр. ОСОБА_3 протиправних дій в процесі набуття права власності на нежитлове приміщення по АДРЕСА_1, з використанням підроблених документів.

За вказаним фактом 11.04.2014СВ Могилів-Подільського МВ розпочато досудове розслідування відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014020220000253 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Так, 02.02.2004 згідно договору купівлі-продажу гр. ОСОБА_7, яка діяла на підставі нотаріального доручення від імені своєї матері ОСОБА_8, придбала у власність у ТОВ «Могилів-Подільський теплично-овочевий комбінат» нежитлове вбудоване приміщення другого поверху загальною площею 712,13 м2, що за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно заповіту складеного 06.05.2011 гр. ОСОБА_8 та посвідченого державним нотаріусом, все її майно заповідається її онуку ОСОБА_9

ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла гр. ОСОБА_8, а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її представник ОСОБА_7

25.01.2012 року до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області була подана позовна заява гр. ОСОБА_3 про визнання за ним права власності на приміщення другого поверху загальною площею 712,13 м2, що за адресою : АДРЕСА_2 на підставі договору комісії укладеного 16.01.2004 між ним та гр. ОСОБА_6

25 березня 2013 року рішенням Могилів - Подільського міськрайонного суду Вінницької області визнано за ОСОБА_3 право власності на нежитлове вбудоване приміщенні другого поверху, загальною площею 712, 13 кв. м та вбудоване приміщення площею 102,2 кв. м на першому поверсі в будинку, який знаходиться в м. Могилів - Подільському Вінницької області по вул. Ставиській 42/78.

25.03.2013 року суддями судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області рішення прийняте Могилів-Подільським міськрайонним судом залишено без змін.

В ході досудового слідства виникли сумніви щодо правомірності набуття гр. ОСОБА_3 права власності на нежитлове вбудоване приміщення другого поверху загальною площею 712,13 м2, що за адресою : АДРЕСА_2, а саме право власності набуте шляхом можливого надання в суд підробленого договору комісії від 12.01.2004 року та розписки.

09.07.2014 року в Могилів-Подільському міськрайонному суді на підставі ухвали слідчого-судді з цивільної справи було вилучено оригінали договору комісії між гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_6 від 16.01.2004 та розписки гр. ОСОБА_6 від 16.01.2004 року.

01.08.2014 року призначено та направлено до Київської незалежної судово-експертної установи фізико-хімічно експертизу.

Згідно висновку експерта № 0954 від 22.09.2014 року договір комісії датований 16.01.2004 року виготовлено шляхом монтажу, а саме текст договору було нанесено на аркуш паперу з підписом від імені ОСОБА_6, про що свідчить пряма ознака - наявність на поверхні підпису мікрона шарування тонеру та непрямі ознаки переліченні в синтезуючій частині висновку.

Таким чином, нежитлове вбудоване приміщення другого поверху загальною площею 712,13 м2, що за адресою: АДРЕСА_2 стало об'єктом злочинних дій (предметом кримінального правопорушення).

Враховуючи викладене, з метою вжиття заходів, що унеможливлюють відчуження нежитлового вбудованого приміщення другого поверху загальною площею 712,13 м2, що за адресою: АДРЕСА_2 , слідчий просив клопотання задовольнити.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 05.05.2018 року задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції Лисого Є.О. про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна - задоволено.

Накладено арешт на нежитлове вбудоване приміщення другого поверху загальною площею 712,13 м2, що за адресою: АДРЕСА_2.

Заборонено відчуження та проведення будь-яких реєстраційних операцій, вчинення правочинів щодо нерухомого майна нежитлового вбудованого приміщення другого поверху загальною площею 712,13 м2, що за адресою: АДРЕСА_2.

Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покладено на слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції Лисого Є.О.

Зобов'язано слідчого повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставиться питання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 05.05.2017 року, так як строк ним пропущено з поважних причин, оскільки розгляд відбувся без його участі, копію ухвали він отримав лише 18.09.2018 року, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 05.05.2018 року, як незаконну та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції Лисого Є.О. про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна нежитлового вбудованого приміщення другого поверху загальною площею 712,3 м2, що за адресою: АДРЕСА_2.

Свої вимоги ОСОБА_3 мотивує тим, що ухвала першої інстанції є незаконною, винесена з істотним порушенням вимог КПК України, а саме слідчим суддею не дотримані вимоги статтей 170-173 КПК України щодо з'ясування всіх обставин, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт. Крім того вказує, що слідчим не долучено до клопотання оригіналів або копій документів та інших матеріалів якими він обґрунтував свої доводи, а слідчим суддею не перевірялись матеріали клопотання. Також слідчий не надав суду документів, що підтверджують право власності на майно, яке належить арештувати, а слідчим суддею не перевірено кому належить майно і на підставі яких документів зареєстроване право власності в Державному реєстрі речових прав. Також зазначає, що висновок експерта №0954 від 22.09.2014 року визнано неналежним доказом у кримінальному провадженні №12014020220000253 від 11.04.2014 року, що підтверджується постановою про закриття кримінального провадження від 19.12.2014 року. Слідчим суддею не перевірено, що на день розгляду справи вже була винесена ухвала Могилів - Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 14.06.2012 року за клопотанням самого власника про накладення арешту на майно. Слідчий суддя прийняв рішення про розгляд справи у відсутність власника майна, чим порушив право особи на захист, оскільки нежитлове приміщенні другого поверху загальною площею 712,13 м2, що за адресою: АДРЕСА_2 на законних підставах належить йому.

Заслухавши доповідача, думку ОСОБА_3 та в його інтересах захисника - адвоката Захарчука М.В., які підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі в повному обсязі, міркування прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги та вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали кримінального провадження, судової справи, та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, про залишення апеляційної скарги ОСОБА_3 без задоволення.

Як вбачається з матеріалів провадження судовий розгляд відбувся без участі ОСОБА_3, відомості про те що останній повідомлений належним чином про судовий розгляд, відсутні. Копію ухвали ОСОБА_3 отримав лише 18.09.2018 року, відповідно його заяви про видачу копії рішення (а.с.29, 37).

А тому, є всі підставі для поновлення строку ОСОБА_3 на апеляційне оскарження ухвали суду.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно вимог ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами в справі є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

В силу ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх не застосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації.

Відповідно до ч. 2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагороду за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Ухвалюючи рішення про задоволення клопотання та накладення арешту на майно, слідчий суддя виходив з того, що незастосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту цього майна може призвести до його зникнення, втрати або пошкодження, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, і відповідає критеріям зазначеним у ч. 2 ст.167 КПК України.

Апеляційний суд вважає такі висновки обґрунтованими та законними, оскільки з матеріалів клопотання вбачається що згідно рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 25.03.2013 року визнано право власності за ОСОБА_3 на приміщення другого поверху загальною площею 712,13 м2, що за адресою : АДРЕСА_2 на підставі договору комісії укладеного 16.01.2004 між ним та ОСОБА_6

Згідно висновку експерта № 0954 від 22.09.2014 договір комісії датований 16.01.2004р. виготовлено шляхом монтажу, а саме текст договору було нанесено на аркуш паперу з підписом від імені ОСОБА_6, про що свідчить пряма ознака - наявність на поверхні підпису мікрона шарування тонеру та непрямі ознаки переліченні в синтезуючій частині висновку, тобто нежитлове вбудоване приміщення другого поверху загальною площею 712,13 м2, що за адресою : АДРЕСА_2, стало об'єктом злочинних дій та незастосування арешту на нього може призвести до відчуження вказаного майна.

А тому, з метою встановлення істини в кримінальному провадженні та проведення належного досудового розслідування, так як по кримінальному провадженню існують ризики відчуження та їх приховання слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для накладення арешту на вищевказані речі. Потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна, з метою попередження відчуження майна чи інших негативних наслідків, які можуть перешкодити всебічному та повному проведенню досудового розслідування.

Крім того, як встановлено апеляційним судом Вінницької області під час розгляду апеляційної скарги , постановою першого заступника Генерального прокурора України Сторожук Д.А. від 20.03.2017 року скасована постанова прокурора Могилів - Подільської міжрайонної прокуратури Войтенка А.Е. від 19.12.2014 року про закриття кримінального провадження №12014020220000253, на яку посилається в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_3 як на неналежний доказ.

Що стосується вимог ОСОБА_3 в тій частині, що на майно накладений арешт в рамках цивільного провадження, то відповідно до ч.7 ст. 170 КПК України, - арешт може бути накладений на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства, тому дані вимоги є безпідставними.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не вказують на порушення слідчим суддею вимог КПК України та на наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали, а тому в задоволенні апеляційної скарги, необхідно відмовити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 05.05.2018 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 05 травня 2018 року, якою накладено арешт на нежитлове вбудоване приміщення другого поверху загальною площею 712,13 м2, що за адресою: АДРЕСА_2 та заборонено відчуження даного приміщення - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає

Судді:

Ващук В.П. Нагорняк Є.П. Рупак А.А.

Згідно з оригіналом: