Ухвала суду № 77078630, 12.10.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у звільнені від сплати судового збору

12 жовтня 2018 р. Справа №200/10178/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

суддя Донецького окружного адміністративного суду Голубова Л.Б., розглянувши заяву Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про звільнення від сплати судового збору за позовом Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до приватного акціонерного товариства «ДТЕК ОСОБА_1 Донбасу» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списком № 2 за період липень – вересень 2018 року в сумі 182 199,00 гривень,-

В С Т А Н О В И В:

Добропільське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області звернулося до приватного акціонерного товариства «ДТЕК ОСОБА_1 Донбасу» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списком № 2 за період липень – вересень 2018 року в сумі 182 199,00 гривень.

Одночасно з поданням позовної заяви позивачем надано заяву про звільнення від сплати судового збору за подання адміністративного позову. Обґрунтовуючи клопотання, позивач зазначив, що відповідно до ст. 8 Конституції визнається і діє принцип верховенства права. Поряд з цим, право особи на судовий захист гарантується Конституцією України, а тому має пріоритетне значення під час здійснення правосуддя, зокрема при вирішенні судом питання щодо надання можливості його реалізації особою, якій воно надано.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» кошти судового с бору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Проте, відповідно до ст. 130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності судців. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів.

Конституцією України не передбачено фінансування судів з інших джерел, окрім як за рахунок Державного бюджету України. За таких обставин встановлений Законом України «Про судовий збір» порядок фінансування судів не відповідає нормам прямої дії Конституції України та у неконституційний спосіб обмежує право на судовий захист та перекладає обов’язок утримання судів і забезпечення їх функціонування на суб’єкта владних повноважень. Це є неконституційним, оскільки порушує порядок, встановлений Конституцією України. Таким чином, вимога до суб’єкта владних повноважень сплатити судовий збір, як умова отримання судового захисту своїх прав, прямо суперечить ст. ст. 8, 130 Конституції України, оскільки фактично перекладає на суб’єкта владних повноважень обов’язки держави Україна та порушує його право на судовий захист, яке не може бути обмежене і гарантується окрім норм прямої дії Конституції України.

Відповідно до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об’єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що вказана позовна заява належить до об’єктів справляння судового збору відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір», а позивач, який звернувся з нею до суду, не належить до суб’єктів, яким згідно з нормами статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлені пільги щодо його сплати.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» та ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат або звільнити від їх оплати повністю або частково.

Таким чином, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може звільнити особу від сплати судового збору або відстрочити його сплату, є її майновий стан. Жодної іншої підстави для постановлення судом ухвали про звільнення від сплати судового збору ні Закон України «Про судовий збір», ні Кодекс адміністративного судочинства України не передбачають. Доводячи наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, позивач посилається на відсутність коштів для сплати судового збору.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від його сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб’єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати. Позивач є бюджетною установою, однак спірні правовідносини виникли в результаті реалізації владних управлінських функцій.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Таким чином, Законом України «Про судовий збір» не встановлено пільг щодо сплати судового збору для позивача.

Також суд вважає за необхідне роз’яснити позивачу, що у нього є можливість подати адміністративний позов після отримання коштів на сплату судового збору з урахуванням строків подачі даного позову, тим самим не позбавившись права на реалізацію своїх владних управлінських функцій.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості заявленого позивачем клопотання та відсутності підстав для звільнення від сплати судового збору, у зв’язку з чим відмовляє у його задоволенні.

Керуючись статтею 8 Закону України «Про судовий збір», статтями 44, 47, 132, 133, 243, 248, 256, 294, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про звільнення від сплати судового збору за подання адміністративного позову.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Голубова Л.Б.