Рішення № 77078576, 08.10.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2018 р. Справа№805/4987/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Ушенка С.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 23.06.2018 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про зобов’язання призначити державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям з місяця звернення з 01.02.2018.

В обґрунтування позову посилається на те, що 23.02.2018 вона звернулась до відповідача за призначенням державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям. 11.04.2018 нею отримано повідомлення про відмову в наданні вищезазначеної державної соціальної допомоги у зв’язку з відсутністю повного пакета документів, що є порушенням діючого законодавства.

В матеріалах справи наявний відзив відповідача на позовну заяву, вмотивований тим, що позивач звернувся до відповідача у лютому 2018 року, а отже період, який підлягає декларуванню, становить з 01.08.2017 до 31.01.2018. При заповненні декларації про доходи та майновий стан за період з 01.08.2017 до 31.01.2018 позивач задекларував лише доходи, отримані в органах соціального захисту населення, не вказавши інші доходи, які повинні враховуватись до розрахункового періоду для обчислення сукупного доходу сім’ї, а саме розмір отриманих аліментів, що стало підставою для відмови в призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.06.2018 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.07.2018 вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 06 вересня 2018 року. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.09.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 2 жовтня 2018 року.

Позивач у судове засідання не з’явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

Приймаючи до уваги наведене та враховуючи приписи чинного процесуального законодавства, суд дійшов висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: 87513, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Чайковського, буд. 26.

Відповідач в даних правовідносинах є суб’єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

11.04.2018 відповідачем відмовлено позивачеві в наданні державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім’ї.

Як зазначено у відзиві відповідача, позивачеві відмовлено в наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, оскільки, відповідно до звернення позивача у лютому 2018 року, період, який підлягав декларуванню, становив з 01.08.2017 до 31.01.2018. При заповненні декларації про доходи та майновий стан за період з 01.08.2017 до 31.01.2018 позивач задекларував лише доходи, отримані в органах соціального захисту населення. Позивач не внесла до декларації про доходи інформацію про отримання аліментів у серпні місяці 2017 року, а також не надала довідку про одержані аліменти від ОСОБА_2, у зв’язку з чим їй відмовлено в наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям.

Позивач у позовній заяві зазначила, що разом з пакетом документів вона надала відповідачеві оригінал виконавчого листа по справі № 2-461/11, виданого Великоновосілківським районним судом Донецької області 13.09.2011, про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 Позивач вказує на те, що отримати довідку про сплату аліментів не можливо, оскільки згідно запису у виконавчому листі, 29.08.2017 виконавчий документ повернуто стягувачеві на підставі її заяви без подальшого виконання. Станом на 29.08.2017 заборгованість відсутня.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям (далі - державна соціальна допомога) - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім’ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім’ї.

Середньомісячний сукупний дохід сім’ї – обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім’ї з усіх джерел надходжень протягом шести місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги, крім допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування. Середньомісячний сукупний дохід сім’ї визначається згідно з Методикою обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.11.2001 № 486.

Згідно ст. 3 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім’ї, які постійно проживають на території України.

Абзацом 4 статті 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» визначено, що малозабезпечена сім’я - сім’я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний дохід нижчий від прожиткового мінімуму для сім’ї.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», заява про надання державної соціальної допомоги подається уповноваженим представником сім’ї до місцевої державної адміністрації або до виконавчого комітету сільської, селищної ради. Виконавчий комітет сільської, селищної ради передає заяву про надання державної соціальної допомоги до місцевої державної адміністрації.

Згідно абз. 12 ст. 4 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», рішення про призначення державної соціальної допомоги чи про відмову в її наданні приймається місцевою державною адміністрацією протягом десяти календарних днів і наступного після його прийняття дня надсилається уповноваженому представнику малозабезпеченої сім’ї.

Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідь від відповідача надійшла майже через два місяці, але на підтвердження цього відповідних доказів не надала. Крім того, несвоєчасне, на думку позивача, направлення на її адресу відповіді відповідачем не є предметом спору в даній справі.

Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» визначено, що порядок призначення і виплати державної допомоги малозабезпеченим сім’ям встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми Закону, постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 № 250 затверджено «Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям».

Відповідно до п. 6 зазначеного Порядку, для призначення соціальної допомоги уповноважений представник сім'ї подає органу соціального захисту населення такі документи: заяву; документ, що посвідчує особу уповноваженого представника сім'ї; декларацію про доходи та майно (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї); довідку про наявність та розмір земельної частки (паю).

Згідно абз. 1 п. 14 Порядку, розмір соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї та її середньомісячним сукупним доходом, але не може бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім'ї.

Відповідно до абз. 3 п. 14 Порядку, під час обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї, у складі якої протягом періоду, за який обчислюється дохід, відбулися зміни (розірвання шлюбу або коли шлюб між подружжям не розірвано, але в цей період набрало законної сили рішення суду про стягнення з батька (матері) аліментів), враховується місячний розмір аліментів за період, за який обчислюється середньомісячний сукупний дохід для призначення соціальної допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, при зверненні до відповідача щодо призначення державної соціальної допомоги, надала заяву відповідного зразка, документи, що посвідчують особу, декларацію про доходи та майно за період з 01.08.2017 по 31.01.2018 та довідку про відсутність земельного паю.

Оскільки, як вже зазначалось судом, середньомісячний сукупний дохід сім’ї – обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім’ї з усіх джерел надходжень протягом шести місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги, крім допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, позивач при зверненні до відповідача повинен був надати декларацію про доходи та майно за шість місяців, що передували місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги, тобто за період з 01.08.2017 по 31.01.2018.

В зазначеній декларації позивачем задекларовано лише доходи, отримані в органах соціального захисту населення.

Як встановлено судом, на виконання рішення в цивільній справі № 2-461/11 від 13.09.2011 Великоновосіліківським районним судом Донецької області видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання дитини – ОСОБА_3, починаючи з 22.06.2011 до досягнення нею повноліття.

Відповідно до відмітки державного виконавця на виконавчому документі, 29.08.2017 виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі її заяви без подальшого виконання. Станом на 29.08.2017 заборгованість відсутня.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у серпні 2017 року відбулось стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1, сума яких підлягала декларуванню позивачем у декларації про доходи та майно, поданій до відповідача для призначення державної соціальної допомоги, і яка не була задекларована останньою в порушення п. 14 Порядку № 250, що є підставою для відмови у призначенні державної соціальної допомоги.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», сім’я - це особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на положення абз. 6 ст. 4 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», відповідно до якого в декларацію не включаються, зокрема, сплачені членами сім’ї аліменти, оскільки це стосується саме сплачених, а не отриманих аліментів. Крім того, позивачем не надано до суду доказів щодо спільного проживання та пов’язаності спільним побутом з ОСОБА_2.

Згідно із ч. 1 і ч. 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до вищезазначеного, позивач при зверненні із заявою про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям не задекларувала всі доходи, які були отримані за період з 01.08.2017 по 31.01.2018, у зв’язку з чим відповідач, при прийнятті рішення про відмову у призначенні державної соціальної допомоги, діяв правомірно.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність дій щодо відмови позивачеві у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, а отже позов не підлягає задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 27 червня 2018 року позивачеві відстрочено сплату судового збору до прийняття рішення по справі.

Частиною 2 ст. 133 КАС України визначено, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI, розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано, зокрема, фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” від 07.12.2017 № 2246-VIII, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року складає 1762 грн.

Таким чином, у зв’язку із відмовою у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, судовий збір у сумі 704,80 грн. підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 9, 77, 133, 139, 242, 244-250, 255, 262, 295, 297, 371, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про зобов’язання вчинити певні дії, - відмовити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1; 87513, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Чайковського, буд. 26) на користь спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України) за наступними реквізитами: рахунок - 31215256700001, код ЄДРПОУ - 37993783, код банку 820019, отримувач - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 08 жовтня 2018 року.

Суддя Ушенко С.В.