Рішення № 77077707, 03.10.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2018 року ЛуцькСправа № 803/1162/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання Полетило П.С.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу №393/в від 03.04.2018 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ОСОБА_4 ГУ НП у Волинській області“, в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з Національної поліції України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 03.04.2018 тимчасово виконувачем обов’язків начальника Головного управління Національної поліції у Волинській області полковником поліції ОСОБА_5 винесено наказ №393/в «Про притягнення з дисциплінарної відповідальності працівників ОСОБА_4 ГУ НП у Волинській області», яким ОСОБА_1 - інспектора сектору реагування патрульної поліції №1 ОСОБА_4 Головного управління НП Волинській області, за порушення службової дисципліни притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

З наказом №393/в від 03.04.2018 виданим Головного управління Національної поліції у Волинській області, позивач не згідний. Вважає вказаний наказ передчасним, незаконним та необгрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки службове розслідування на підставі якого був виданий наказ проведено неповно, упереджено та не об’єктивно.

Позивач зазначає, що на підставі наказу Головного управління Національної поліції у Волинській області від 29.03.2018 №512 проведено службове розслідування за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що трапилась об 11 год. 48 хв. 29 березня 2018 року поблизу с. Дачне Ківерцівського району з участю інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 ОСОБА_4 відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинської області лейтенанта поліції ОСОБА_6

В ході службового розслідування встановлено, що 29.03.2018 в 11 год. 49 хв. до чергової частини ОСОБА_4 надійшло повідомлення зі служби «102» від гр. ОСОБА_7 про те, що в 11 год. 40 хв. поблизу с. Дачне Ківерцівського району трапилось ДТП без потерпілих за участю двох автомобілів.

Як стало відомо, одним із учасників ДТП був працівник ОСОБА_4 ГУ НП у Волинській області ОСОБА_6

Під час виїзду на місце події мобільної групи з числа працівників ГУ НП у Волинській області, встановлено, що інспектор сектору реагування патрульної поліції №2 лейтенант поліції ОСОБА_6, перебуваючи поза службою, без однострою та вогнепальної зброї, керуючи автомобілем Мерседес н.з. HGS 304 (реєстрація Литовської Республіки) без відповідних документів, які надавали б йому на це право, не переконавшись у безпечності свого маневру для інших учасників дорожнього руху, здійснив поворот ліворуч, виїхав на зустрічну смугу руху, внаслідок чого допустив зіткнення з маршрутним таксі №107 Еталон н.з. АС 1914 АО, під керуванням гр. ОСОБА_8, який рухався у зустрічному напрямку. Вказані транспортні засоби зазнали механічних ушкоджень.

В діях ОСОБА_6 вбачалися ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124, 126, 130 КУпАП. Відомості про дану подію було внесені до журналу єдиного обліку заяв та повідомлень та інших події ОСОБА_4 ГУ НП за № 1599 від 29.03.2018.

Для реагування на вказане повідомлення старшим інспектором черговим СРПП № 1 ОСОБА_4 капітаном поліції ОСОБА_9 було направлено екіпаж СРПП №1 у складі старшого сержанта поліції ОСОБА_10 га старшого сержанта поліції ОСОБА_11, які перебували в добовому наряді.

В подальшому, з рапорту ОСОБА_12 співробітника інспекції з складу управління кадрового забезпечення ГУ НП у Волинській, який прибув на місце скоєння ДТП у складі мобільної групи, вбачається, що під час оформлення ДТП інспектор СРПП ОСОБА_4 ОСОБА_6 зник з місця події, його зникненню сприяв інший співробітник ОСОБА_4 ОСОБА_1, який перебував по за службою, без однострою та табельної вогнепальної зброї.

На підставі проведеного службового розслідування, по факту ДТП за можливою участю працівника поліції відповідачем винесений наказ №393/в від 03.04.23018 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ОСОБА_4 ГУ НП у Волинській області, яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із поліції за порушення службової дисципліни, зокрема: ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, вимог п.1 ч.1 ст.18, ч.1 ст.23, ст.64 Закону України «Про Національну поліцію». Правил етичної поведінки поліцейських затверджених Наказом МВС України №1179 від 09.11.2016, що виразилось у вчиненні дій, направлених на уникнення поліцейським ОСОБА_6 адміністративної відповідальності за статтями 124, 126, 1224, 130 КУпАП. Активному перешкоджанні встановленню обставин дорожньо-транспортної пригоди, невиконання наказів безпосереднього керівництва, нещирість під час службового розслідування, що в подальшому призвело до значного резонансу в засобах масової інформації та, як наслідок, негативного впливу на високе звання працівника поліції та Національної поліції в цілому.

Позивач вважає, що висновки від 03.04.2018 року комісії Головного управління Національної поліції у Волинській області службового розслідування є необ’єктивні, неповні та упереджені.

В обгрунтування цього зазначає, що 29.03.2018 позивач перебував по за службою без однострою та табельної вогнепальної зброї, пересуваючись на власному автомобілі поблизу с. Дачне Ківерцівського району, помітив дорожньо-транспортну подію за участю автомобіля Мерседес номерний знак HGS 304 (реєстрація Литовської Республіки) та маршрутного таксі № 107 Еталон номерний знак НОМЕР_1.

Зупинившись поряд з місцем події в салоні автомобіля Мерседес, позивач побачив інспектора сектору реагування патрульної поліції № 2 ОСОБА_4 ОСОБА_6 з яким позивач проходив службу в ОСОБА_4

Як стало відомо позивачу від ОСОБА_6, за кермом автомобіля Мерседес, що був учасником ДТП, перебував батько ОСОБА_6, ОСОБА_13 Отже, будучи переконаним, що ОСОБА_6 відсутня вина у скоєній дорожньо-транспортній пригоді, позивач відвіз ОСОБА_6 до Луцької районної лікарні, так як у ОСОБА_6 були наявні тілесні ушкодження отримані під час вказаної дорожньо-транспортній пригоди.

Переслідувань автомобіля позивача, як це вказано у висновку службового розслідування службовим автомобілем ГУ НП у Волинській області ніхто не здійснював.

Будь яких навмисних дій спрямованих на уникнення ОСОБА_6 адміністративної відповідальності, активному перешкоджанню встановленню обставин дорожньо-транспортної пригоди, невиконання наказів безпосереднього керівництва, нещирість під час службового розслідування, зазначених у наказі №393/в «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ОСОБА_4 ГУ НП у Волинській області», не вчиняв.

Пояснення надане уповноваженій особі, що проводила службове розслідування, узгоджується з поясненнями старшого сержанта поліції ОСОБА_10 та старшого сержанта поліції ОСОБА_11 про те, що під час огляду місця ДТП ними було встановлено, що за кермом автомобіля перебував батько ОСОБА_6 - ОСОБА_13 Аналогічне пояснення згідно висновку про результати звернення громадян від 24.04.2018 надав і батько ОСОБА_6, ОСОБА_13 будучи опитаним в прокуратурі Ківерцівського району.

Зазначені обставини, на думку позивача, були проігноровані комісією ГУ НП у Волинській області під час складання висновку службового розслідування, і як наслідок, відповідачем не було надано належної правової оцінки при кваліфікації дисциплінарного проступку та призначенні дисциплінарного стягнення.

Також позивач наголошує на тому, що ОСОБА_6, особа відносно якої було призначено службове слідування, до відповідальності за скоєння адміністративних правопорушень передбачених ст.ст. 1224, 124, 126, 130 КУпАП притягнутий не був, наказ про проведення службового слідування за фактом вчинення позивачем дисциплінарного правопорушення, начальником ГУ НП у Волинській області не видавався, тому вважає, що притягнення до дисциплінарної відповідальності відбулось з грубим порушенням прав встановлених Інструкцією про порядок проведення службового розслідування в органах внутрішніх справ, затверджених Наказом МВС України №230 від 12.03.2013 та зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України за №541/23073 від 02.04.2013.

З урахуванням викладеного позивач вважає, що наказ №393/в від 03.04.2018 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ОСОБА_4 ГУ НП у Волинській області“, в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з Національної поліції України є незаконним та підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечив. 31.07.2018 року подав суду відзив на позовну заяву в якому наголошував на тому, що 29.03.2018 об 11 годині 40 хвилин між населеними пунктами с.Прилуцьке та с.Дачне Ківерцівського району, інспектор СРПП №2 -ОСОБА_4 ГУНП у Волинській області лейтенант поліції ОСОБА_6, перебуваючи поза службою, керуючи автомобілем марки Мерседес, номерний знак HGS304, без відповідних документів, які надавали б йому на це право, допустив зіткнення з маршрутним таксі №107 марки БАЗ, номерний знак АС 1914АО.

Відомості про дану подію 29.03.2018 зареєстровані у Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події ОСОБА_4 за № 1599.

Після скоєння дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_6, який згідно пояснень свідків ОСОБА_8, ОСОБА_7 перебував в стані алкогольного сп’яніння, намагався двічі самостійно залишити місце події. В подальшому інспектор СРПП №1 ОСОБА_4 ГУНП у Волинській області капітан поліції ОСОБА_1, перебуваючи поза службою, за відсутності відповідного реагування поліцейського СРПП №1 ОСОБА_4 ГУНП у Волинській області старшого сержанта поліції ОСОБА_10, поліцейського СРПП №3 ОСОБА_4 ГУНП у Волинській області старшого сержанта поліції ОСОБА_11, які перебували на місці події та здійснювали збір матеріалів по факту даної ДТП допоміг ОСОБА_6 залишити місце події на своєму власному автомобілі та зникнути у невідомому напрямку, при цьому не виконавши законної вимоги працівників поліції відділу інспекції з особового складу управління кадрового забезпечення ГУНП у Волинській області щодо припинення неправомірних /тій разом із учасником ДТП.

Окрім цього, зі слів ОСОБА_1, він допоміг ОСОБА_6 залишити місце події та доставив його у лікарню, оскільки останній потребував медичної допомоги та запевнив у його непричетності до ДТП. Згідно рапорту працівника відділу інспекції з особового складу управління кадрового забезпечення ГУНП у Волинській області, який зареєстрований в Журналі єдиного обліку ОСОБА_4 ГУНП 29.03.2018 о 14:16 год., вказані особи покинули місце вчинення ДТП незадовго після прибуття працівників ГУНП у Волинській області на місце події, однак в листі Луцької центральної районної лікарні вказано, що ОСОБА_6 звернувся на приймальне відділення о 18 год. 45 хв., через 4,5 год.

Таким чином, інспектор СРПП № 1 ОСОБА_4 ГУНП у Волинській області капітан поліції ОСОБА_1 вчинив дії, які відповідно до статті другої Дисциплінарного статуту, утворюють склад дисциплінарного проступку.

На підставі наказу ГУНП у Волинській області від 29.03.2018 №512 проведено службове розслідування по факту ДТП за участю інспектора СРПП №2 ОСОБА_4 ГУНП у Волинській області лейтенанта поліції ОСОБА_6, в ході якого встановлено факти порушень законності окремими працівниками ОСОБА_4 ГУНП та виникла необхідність у притягненні винних осіб до дисциплінарної відповідальності.

Зокрема, наказом ГУНП у Волинській області від 03.04.2018 №393/в за грубе порушення службової дисципліни, статті 7 Дисциплінарного статуту, вимог пункту першого частини першої статті 18, частини першої статті 23, статті 64 Закону України «Про національну поліцію», Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, ОСОБА_13 поліцейського, що виразилось у вчиненні дій, направлених на уникнення ОСОБА_6 адміністративної відповідальності за статтями 124, 126, 12234, 130 КУпАП, активному перешкоджанню встановленню обставин ДТП, невиконанні наказів безпосереднього керівництва, нещирості під час проведення службового розслідування та що набуло значного резонансу у засобах масової інформації та, наслідок, негативного впливу на високе звання працівника поліції та національної поліції, інспектора СРПП № 1 ОСОБА_4 ГУНП у Волинській області капітана поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

На підставі викладеного відповідач просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою судді від 16.07.2018 відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 13 вересня 2018 року закрито підготовче провадження, а справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 27 вересня 2018 року та 03 жовтня 2018 року позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю. Представник відповідача просив суд в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлені наступні обставини справи.

Судом встановлено, що за результатами службового розслідування, проведеного ГУ НП у Волинській області, по факту ДТП з можливою участю інспектора СРПП №2 ОСОБА_4 ГУНП у Волинській області лейтенанта поліції ОСОБА_6, яка мала місце об 11 год. 48 хв. 29 березня 2018 року поблизу села Дачне Ківерцівського району Волинської області, складено висновок від 03 квітня 2018 року.

Відповідно до вказаного висновку, службовим розслідуванням встановлено наступне.

В ході виїзду на місце події групи відділу інспекції з особового складу управління кадрового забезпечення ГУНП у Волинській області попередньо було встановлено, що СРПП №2 ОСОБА_4 ГУНП у Волинській області лейтенант поліції ОСОБА_6, керуючи автомобілем з реєстраційним номером Литовської Республіки HGS304, рухаючись по автодорозі Р-14 Луцьк-Дольськ з м. Луцьк в напрямку м. Ківерці, між населеними пунктами с. Прилуцьке та с. Дачне Ківерцівського району, допустив зіткнення з маршрутним таксі №107 Еталон (Баз), н.з. АС 1914 АО під керуванням гр. ОСОБА_8 Внаслідок ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, тілесних ушкоджень ніхто не отримав. ОСОБА_6 перебував поза службою, без однострою та вогнепальної зброї.

В діях останнього передбачались ознаки адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124 (порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів), 126 (керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування), 122-4 (залишення місця ДТП), 130 керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння) Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КупАП).

Для реагування на повідомлення про вказане ДТП було направлено екіпаж СРПП у складі: поліцейського СРПП №1 ОСОБА_4 ГУНП у Волинській області старшого сержанта поліції ОСОБА_10, поліцейського СРПП №3 ОСОБА_4 ГУНП у Волинській області старшого сержанта поліції ОСОБА_11 Жодних матеріалів за фактом ДТП ОСОБА_10 і ОСОБА_11 не зібрано, дій для встановлення винуватця ДТП не вчинено. Наведені обставини свідчать про порушення останніми посадової інструкції та Інструкції про організацію реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України.

Також, на місце ДТП прибув інспектор СРПП №1 ОСОБА_4 ГУНП у Волинській області капітан поліції ОСОБА_1 Всупереч вимогам працівників ВІОС УКЗ ГУНП, посадив ОСОБА_6 у свій власний автомобіль та залишив місце ДТП; крім того, не виконав законної вимоги старшого керівника – начальника ОСОБА_4 майора поліції ОСОБА_14 негайно повернутися разом з ОСОБА_6 на місце ДТП (повернувся через тривалий проміжок часу без ОСОБА_6П.). Таким чином, в діях ОСОБА_1 формально вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого статтею 185 (злісна непокора законній вимозі поліцейського) КУпАП.

Опитаний ОСОБА_10 повідомив, що прибувши на місце події він з ОСОБА_11 забезпечили безпеку дорожнього руху, встановили учасників ДТП, з’ясували, що потерпілих не було та почали фіксацію автопригоди. Попередньо встановили, що ДТП сталась з вини водія автомобіля Мерседес, н.з. HGS304, який, здійснюючи маневр, не надав перевагу в русі зустрічному транспортному засобу – маршрутному таксі №107 автобусу БАЗ, н.з. АС 1914 АО, у зв’язку з чим відбулось зіткнення автомобілів. За кермом автомобіля Мерседес перебував ОСОБА_13, а на пасажирському сидінні - ОСОБА_6 Власник автобуса БАЗ ОСОБА_15 та ОСОБА_13 дійшли згоди про добровільне відшкодування збитків останнім. Після цього ОСОБА_6 сів в автомобіль Ауді, за кермом якого перебував ОСОБА_1, та поїхав в невідомому напрямку. Згодом ОСОБА_13 відшкодував усі збитки ОСОБА_15 про що вона написала письмову розписку про відсутність претензій до ОСОБА_13 Оскільки сторони автопригоди досягли добровільної згоди, протокол про вчинення ДТП не складався, обстеження водіїв на предмет алкогольного сп’яніння не проводилось, автомобіль Мерседес було повернуто ОСОБА_13

Наказом №393/в від 03 квітня 2018 року “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ОСОБА_4 ГУНП у Волинській області” за грубе порушення службової дисципліни, статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, пункту 1 частини першої статті 18, частини першої статті 23, статті 64 Закону України “Про Національну поліцію”, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року №1179, що виразилось у вчиненні дій, направлених на уникнення ОСОБА_6 адміністративної відповідальності за статтями 124, 126, 122-4, 130 КУпАП, активному перешкоджанні встановленню обставин дорожньо-транспортної пригоди, невиконанні наказів безпосереднього керівництва, нещирість під час проведення службового розслідування, що набуло значного резонансу в засобах масової інформації та як наслідок негативного впливу на високе звання працівника поліції та Національної поліції в цілому, інспектора СРПП № 1 ОСОБА_4 ГУНП у Волинській області капітана поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. (а.с.78-80)

Відповідно до статті 18 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" №3460-IV від 22.02.2006 року (зі змінами і доповненнями) дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.

Як вбачається з матеріалів справи з наказом №393/в від 03 квітня 2018 року “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ОСОБА_4 ГУНП у Волинській області” позивач ознайомлений 22 травня 2018 року, про що свідчить підпис ОСОБА_1 на оскаржуваному наказі. Поряд з тим, у зв’язку із перебуванням ОСОБА_1 з 16.04.2018 на лікуванні, наказ №393/в від 03 квітня 2018 року “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ОСОБА_4 ГУНП у Волинській області” не виконаний у зв’язку з неприбуттям ОСОБА_1 до місця проходження служби через тимчасову непрацездатність.

Зазначені обставини не заперечуються ні відповідачем у відзиві ні представником відповідача в судовому засіданні та підтверджуються наявними у матеріалах справи листами непрацездатності, довідкою №598 про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України, а також рапортами ОСОБА_1 по місцю проходження служби. (а.с.149-153, 161-164)

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за грубе порушення службової дисципліни, статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, пункту 1 частини першої статті 18, частини першої статті 23, статті 64 Закону України “Про Національну поліцію”, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року №1179, що виразилось у вчиненні дій, направлених на уникнення ОСОБА_6 адміністративної відповідальності за статтями 124, 126, 122-4, 130 КУпАП, активному перешкоджанні встановленню обставин дорожньо-транспортної пригоди, невиконанні наказів безпосереднього керівництва, нещирість під час проведення службового розслідування та що набуло значного резонансу в засобах масової інформації та як наслідок негативного впливу на високе звання працівника поліції та Національної поліції в цілому.

Проте, суд не погоджується з висновками проведеного службового розслідування з наступних мотивів і підстав.

Статтями 7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено обов'язки осіб рядового і начальницького складу, обов'язки начальника. Стаття 18 Закону України “Про Національну поліцію” встановлює основні обов’язки поліцейського; статтею 23 цього Закону встановлено основні повноваження поліції; стаття 64 Закону визначає зміст присяги працівника поліції.

Як вбачається з описової частини висновку службового розслідування від 03.04.2018, інспектор СРПП №1 ОСОБА_4 ГУНП у Волинській області капітан поліції ОСОБА_1 всупереч вимогам працівників ВІОС УКЗ ГУНП, посадив ОСОБА_6 у свій власний автомобіль та залишив місце ДТП, крім того, не виконав законної вимоги старшого керівника – начальника ОСОБА_4 майора поліції ОСОБА_14 негайно повернутися разом з ОСОБА_6 на місце ДТП, а повернувся через тривалий проміжок часу без ОСОБА_6

Таким чином, на думку відповідача, в діях ОСОБА_1 формально вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, зазначених висновків відповідач дійшов з обставин зазначених в рапорті ОСОБА_12 від 29.03.2018.

В той же час з описової частини висновку службового розслідування від 03.04.2018 вбачається, що опитаний поліцейський СРПП № 1 ОСОБА_4 ГУНП старший сержант поліції ОСОБА_10, зокрема пояснив, що він та поліцейський СРПП №3 ОСОБА_4 ГУНП старший сержант поліції ОСОБА_11, на службовому автомобілі “ІСУЗУ”, перебуваючи на добовому чергуванні, прибули на місце дорожньо-транспортної пригоди в с.Дачне об 12 годині 30 хвилин, встановили учасників дорожньо-транспортної пригоди, з’ясували чи є потерпілі та розпочали фіксацію даної автопригоди.(а.с.122)

Одразу після приїзду на місце ДТП ОСОБА_10 та ОСОБА_11 водія та пасажира автомобіля Мерседес пересадили в службовий автомобіль, який закрили на центральний замок до з’ясування всіх обставин події. Через деякий час на місце пригоди прибула підприємець ОСОБА_15, яка, з її слів, є власником маршрутного таксі “БАЗ”, що потрапив в ДТП. Оцінивши наявні пошкодження остання виявила бажання поспілкуватись з водієм автомобіля Мерседес. Дійшовши згоди щодо відшкодування завданих збитків, ОСОБА_13, який стверджував, що є водієм автомобіля Мерседес, сів до іншого автомобіля та поїхав до дому за грошовими коштами. В цей час на місце ДТП прибули два працівники ВІОС УКЗ ГУНП в Волинській області, які мали намір з’ясувати обставини вказаної події, оскільки пасажир автомобіля Мерседес ОСОБА_6 являється працівником ОСОБА_4 відділу поліції. Підійшовши до службового автомобіля працівники ВІОС УКЗ ГУНП у Волинській області запитали у ОСОБА_10 про те, хто знаходиться в салоні службового автомобіля, на що ОСОБА_10 відповів, що в салоні службового автомобіля знаходиться пасажир автомобіля Мерседес. Працівники ВІОС УКЗ ГУНП в Волинській області попросили вийти зі службового автомобіля ОСОБА_6, в ході чого у ОСОБА_6 випав, з рук на асфальт, мобільний телефон. ОСОБА_6 вигукнув «Що ви робите?». Після цих слів працівники ВІОС УКЗ ГУНП у Волинській області відпустили ОСОБА_6, після чого ОСОБА_6 підняв телефон та сів у автомобіль Ауді сірого кольору, який стояв неподалік та за кермом якого перебував інший працівник ОСОБА_4 капітан поліції ОСОБА_1 Після чого вказаний автомобіль розпочав рух в напрямку м.Луцьк. ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не повідомляли працівників ВІОС УКЗ ГУНП у Волинській області про те, що ОСОБА_6 є працівником ОСОБА_4 відділу поліції.(а.с.122 зворотній бік)

Як зазначено в описовій частині висновку службового розслідування від 03.04.2018, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 будь-яких дій по затриманню ОСОБА_6, який знаходився з явними ознаками алкогольного сп’яніння, не вчиняли. (а.с.122 зворотній бік)

ОСОБА_11 в ході службового розслідування надав пояснення аналогічного змісту, додатково зазначивши, що за результатами розгляду матеріалів по даному ДТП будь-яких протоколів про вчинення ОСОБА_6 або ОСОБА_13 адміністративних правопорушень не складалось. (а.с.123)

Таким чином, з пояснень наданих під час службового розслідування ОСОБА_10 та ОСОБА_11, вбачається, що позивачем не вчинялись дії щодо перешкоджанню встановленню обставин дорожньо-транспортної пригоди та не вбачається, що ОСОБА_1, вчинені дії щодо уникнення ОСОБА_13 адміністративної відповідальності.

Отже, при винесенні наказу №393/в від 03.04.2018 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ОСОБА_4 ГУ НП у Волинській області“, в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з Національної поліції України відповідачем не надано належної правової оцінки дійсним обставинам, що мали місце 29.03.2018 між населеними пунктами с.Прилуцьке та с.Дачне Ківерцівського району під час дорожньо-транспортної пригоди за участю, автомобіля Мерседес, н.з. HGS304 та автобусу БАЗ, н.з. АС 1914 АО, внаслідок чого відповідачем безпідставно зроблений висновок про скоєння ОСОБА_1 протиправних дій.

На підставі викладеного, суд вважає не підтвердженою та не доведеною належними та допустимими доказами ту обставину, що ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_6 на власному автомобілі залишили місце ДТП саме всупереч вимогам працівників ВІОС УКЗ ГУНП.

Одночасно суд зазначає, що правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України “Про Національну поліцію”, Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про Національну поліцію” Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Згідно із частинами першою, другою статті 19 Закону України “Про Національну поліцію” у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до статті 60 Закону України “Про Національну поліцію”, проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Водночас, пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України “Про Національну поліцію” визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин Дисциплінарний статут Національної поліції України не затверджено, на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV, який не втратив чинність і продовжує діяти як станом на момент вчинення проступку позивачем, так і на момент накладення дисциплінарного стягнення.

Згідно з частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та ОСОБА_13 працівника органів внутрішніх справ України.

Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни (стаття 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України).

Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Таким чином, притягнення особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України до дисциплінарної відповідальності можливе лише за невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни.

Відповідно до стаття 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України з метою з’ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов’язків, рівень кваліфікації тощо.

Порядок проведення службових розслідувань регулюється Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, затвердженою наказом МВС України від 12 березня 2013 року №230 (далі – Інструкція №230).

Відповідно до пункту 2.1. Інструкції №230 підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов’язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Разом з тим, пунктом 5.4. Інструкції №230 передбачено, якщо вину особи повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органів внутрішніх справ.

Отже, з огляду на вищевикладене, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є повне доведення вини особи в ході службового розслідування, метою якого і є саме з’ясування обставин вчинення дисциплінарного порушення, уточнення ступеня вини особи.

Такими підставами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи рядового або начальницького складу ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв’язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Висновком службового розслідування жодним чином не обґрунтовано, в чому саме проявилося порушення позивачем службової дисципліни та вимог зазначених статей Законів України “Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України” та “Про Національну поліцію”, в чому проявилося порушення Правил етичної поведінки поліцейських та чим це підтверджується.

В матеріалах службового розслідування зазначені обставини не встановлені. Не вказано, ні прізвища ім’я та по батькові, ні посад осіб які вимагали від ОСОБА_1 залишитись на місці вчинення ДТП. Більш того, як встановлено результатами службового розслідування та зафіксовано у висновку від 03.04.2018 ні відносно ОСОБА_6 ні відносно ОСОБА_1 будь-яких протоколів про вчинення адміністративних правопорушень не складалось.

У висновку службового розслідування відсутні будь-які посилання на докази, якими підтверджуються неправомірні дії позивача, та на підставі яких встановлено дисциплінарний проступок. Не надані такі докази і суду.

Відповідачем, безпідставно, проігноровані пояснення ОСОБА_10 та ОСОБА_11 надані під час службового розслідування. Не взяті до уваги і письмові пояснення ОСОБА_1 від 30.03.2018 року, в яких позивач вказував на те, що вказівок залишитись на місці події до нього не надходили.

Також відповідач залишив поза увагою і ту обставину, що ОСОБА_1 виконаний усний наказ безпосереднього керівника ОСОБА_14, на виконання якого позивач 29.03.2018 прибув на місце несення служби незважаючи на те, що 29.03.2018 позивач перебував поза службою.

В свою чергу, відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження не виконання позивачем посадових обов’язків, порушення службової дисципліни, що спричинило притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд вважає, що вина ОСОБА_6 підтверджується лише показами свідків ДТП, відсутні будь які рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності, а відтак висновки відповідача про вчинення ОСОБА_1дій, направлених на уникнення ОСОБА_6 адміністративної відповідальності за статтями 124, 126 122-4, 130 КУпАП, активному перешкоджанні встановленню обставин дорожньо-транспортної пригоди, невиконанні наказів безпосереднього керівництва, нещирість під час проведення службового розслідування та що призвело до значного резонансу в засобах масової інформації та, як наслідок, негативного впливу на високе звання працівника поліції та Національної поліції України в цілому, є фактично не підтверджені.

Не було обґрунтовано під час службового розслідування причинного зв’язку між подією, що стала підставою для його проведення та неправомірними діями позивача.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що при застосуванні поняття значного резонансу в засобах масової інформації та, як наслідок, негативного впливу на високе звання працівника поліції та Національної поліції України як предмета інтересу, виникнення якого може обґрунтовувати притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, необхідно виходити з доречності та достатності аргументів в користь посилання на такі інтереси. Можливість широкого тлумачення цих інтересів може призвести до звуження прав людини, що суперечить одному із провідних принципів і загальних засад конституційного ладу України - принципу верховенства права.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в ході службового розслідування обставини вчинення дисциплінарного порушення позивачем, не з’ясовані, вина позивача не доведена, докази вчинення дисциплінарного проступку позивачем в матеріалах справи відсутні, а тому пункт 2 оскаржуваного наказу ГУ НП у Волинській області №393/в від 03 квітня 2018 року “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ОСОБА_4 ГУНП у Волинській області” в частині притягнення інспектора сектору реагування патрульної поліції № 1 ОСОБА_4 відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області капітана поліції ОСОБА_1 у виді звільнення із займаної посади є необґрунтованим.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наявні у справі докази суд вважає, що в даному випадку, відповідачем належними та допустимими доказами не доведено те, що ОСОБА_1 було допущено порушення службової дисципліни, статей 7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, пункту 1 частини першої статті 18, частини першої статті 23, статті 64 Закону України “Про Національну поліцію”, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року №1179, що проявилось у вчиненні дій, направлених на уникнення ОСОБА_6 адміністративної відповідальності за статтями 124, 126, 122-4, 130 КУпАП, активному перешкоджанні встановленню обставин дорожньо-транспортної пригоди, невиконанні наказів безпосереднього керівництва, нещирість під час проведення службового розслідування та що призвело до значного резонансу в засобах масової інформації та, як наслідок, негативного впливу на високе звання працівника поліції та Національної поліції України в цілому, а відтак у ГУ НП у Волинській області були відсутні підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що наказ ГУ НП у Волинській області №393/в від 03 квітня 2018 року “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ОСОБА_4 ГУНП у Волинській області” в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Щодо відшкодування витрат понесених позивачем на правничу допомогу адвоката в розмірі 2 100 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та адвокатом ОСОБА_2 укладений договір про надання правової допомоги від 25 травня 2018 року. За вказаним договором позивачем понесені витрати на правову допомогу в розмірі 2 100 гривень, що підтверджується квитанцією до договору про надання правової допомоги, а також актом виконаних робіт від 20 червня 2018 року.(а.с.99, 105, 106)

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, тому суд вважає за доцільне стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Волинській області витрати на правову допомогу в розмірі 2 100 гривень.

Керуючись статтями 241, 242, 243, 244, 245, 246 та 250, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про національну поліцію”, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Волинській області №393/в від 03.04.2018 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ОСОБА_4 ГУ НП у Волинській області“, в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з Національної поліції України.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Волинській області витрати на правову допомогу в розмірі 2 100 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач: ОСОБА_1, адреса: 45200, м. Ківерці, вул. Паркова, 83а.

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Волинській області, адреса:43025, м. Луцьк, вул. Винниченка, 11.

Суддя Ю.Ю. Сорока

Повний текст судового рішення складено 12.10.2018.