Ухвала суду № 77075769, 11.10.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/2331/18

Провадження № 2/359/1544/2018

У Х В А Л А

Іменем України

11 жовтня 2018 рокуБориспільський міськрайонний суду Київської області у складі:

головуючого судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Івченко В.І.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 та представника третьої сторони Яновської Т.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Бориспіль клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа : Приватне акціонерне товариство «Агробудмеханізація» про визнання майнових прав на нерухоме майно набутих за договором,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа : Приватне акціонерне товариство «Агробудмеханізація» про визнання майнових прав на нерухоме майно набутих за договором.

Під час підготовчого судового засіданні представник відповідача ОСОБА_2 заявив відвід судді, оскільки вважає, що є підстави сумніватись в об'єктивності та не уперед-женості судді при розгляді даної справи. Свої вимоги обґрунтовував тим, що суддя порушила норми цивільно-процесуального права та безпідставно відмовила у об'єднанні зустрічного позову з первісним, а також суддею допущено інші порушення процесуаль-ного закону, що свідчать про її зацікавленість у справи та упереджене ставлення до відповідача.

У судовому засіданні представник позивача проти заявленого відводу заперечив, посилаючись на те, що відсутні підстави для відводу судді та вважає, що метою даного клопотання є наміри відповідача щодо затягування розгляду справи.

Представник третьої особи просила відмовити в задоволенні клопотання про відвід судді у зв'язку з безпідставністю. Вважає, що головуючим не допущено процесуальних порушень чи ставлення по відношенню до будь - кого з сторін, які б свідчили про її упередженість при розгляді справи.

Заслухавши обґрунтування надані представником відповідача та думку інших учасників справи, суд прийшов до наступного висновку.

За змістом ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Відповідно ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Відповідно ч.1 ст. 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.

Згідно з вимогами ч.1-3 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36 та 37 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід або ж відвід може бути заявлено учасниками справи. При цьому, відвід повинен бути вмотивованим.

Зі ст. 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» вбачається,що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Аналогічні вимоги щодо гарантування захисту прав, свобод та інтересів кожного у розумні строки незалежним, безстороннім та справедливим судом передбачені і у ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Зі змісту статті 6 Конвенції та практики Європейського Суду з питань неупередженості суду вбачається, що правосуддя має не тільки здійснюватись, а повинно також демонструватись. Під сумнівом - довіра до суду, яку суд має вселяти громадянам у демократичному суспільстві Як правило, неупередженість означає відсутність упереджень або упередженості, при цьому її наявність або відсутність можуть бути перевірені різними способами (Кіпріану проти Кіпру, п. 118; Мікаллеф проти Мальти, п. 93). ЄСПЛ у своїй практиці проводить відмінність між суб'єктивним підходом, тобто прагненням переконатися в суб'єктивному обвинуваченні або інтересі певного судді у конкретній справі та об'єктивним підходом, тобто визначенням, чи були судді надані достатні гарантії, щоб виключити будь-які обґрунтовані сумніви в цьому відношенні (Кіпріану проти Кіпру, п. 118; П'єрсак проти Бельгії, п. 30; Грівз проти Сполученого Королівства, п. 69). Разом з тим, чітка відмінність між цими поняттями відсутня, оскільки поведінка судді може не тільки об'єктивно викликати сумніви в його неупередженості з точки зору зовнішнього спостерігача (об'єктивний тест), але мова може також йти про його або її особисте переконання (суб'єктивний тест). Виходячи з наведеного, практика ЄСПЛ говорить про те, що кожний судця, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи (Мікалефф проти Мальти).

Враховуючи викладене, а також обґрунтування клопотання, категоричну недовіру та небажання представника відповідача, щодо подальшого розгляду справи під головуванням судді Яковлєвої Л.В. та враховуючи практику ЄСПЛ, згідно якої кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи, що підпадає під вимоги п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, саме виключно з цих підстав заявлене клопотання слід визнати обґрунтованим та задовольнити його.

Разом з тим, слід зазначити, що при розгляді справи суддя діяв виключно в межах чинного законодавство, приймаючи рішення виходячи з принципів зазначених в ч. 3 ст. 2 ЦПК України, об'єктивно та неупереджено щодо будь - якої із сторін у справі.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 36-40 ЦПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 9 Конституції України, ст. 2, 7 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа : Приватне акціонерне товариство «Агробудмеханізація» про визнання майнових прав на нерухоме майно набутих за договором - задовольнити.

Цивільну справу № 359/2331/18за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа : Приватне акціонерне товариство «Агробудмеха-нізація» про визнання майнових прав на нерухоме майно набутих за договором передати до канцелярії Бориспільського міськрайонного суду Київської області для визначення нового головуючого судді.

Ухвала суду є остаточною та апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя Яковлєва Л.В.