Рішення № 77075198, 04.09.2018, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/6828/17

2/296/556/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

"04" вересня 2018 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира в складі:

головуючого судді – Галасюка Р.А.,

за участю секретаря – Могилевець В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1, в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування, виконавчий комітет Корольовської районної ради у м.Житомирі про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В :

19.09.2017 року Північне регіональне управління Державної прикордонної служби України звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування, виконавчий комітет Корольовської районної ради у м.Житомирі про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

На обґрунтування заявлених вимог, позивач зазначає, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 спільно з своєю донькою ОСОБА_2 з 19.02.2011 року зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме за місцем де перебував на обліку для отримання житла її колишній чоловік ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, який був військовослужбовцем.

Квартира, в якій зареєстрована відповідачка є службовою та власністю Державної прикордонної служби України, однак відповідачі у вищевказаній квартирі з вересня 2013 року не проживають.

Представник позивача, надав заяву до суду заяву про слухання срави у його відсутність, позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню. До такого висновку суд дійшов з наступних міркувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 спільно з своєю донькою ОСОБА_2 з 19.02.2011 року зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, за місцем де перебував на обліку для отримання житла її колишній чоловік ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, який був військовослужбовцем.

У відповідності до ст.317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону (ч.1 ст. 319 ЦК України).

Право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1 ст. 321 ЦК України).

Право власника вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном передбачено ст.391 ЦК України.

За ч. 1 ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців

Реєстрація відповідача у квартирі належній позивачу порушує його право, передбачене ст. 317 ЦК України.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, якими закріплено принцип непорушності права приватної власності, що означає право особи на безперешкодне користування своїм майном, право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, незалежно від волі інших осіб (статті 316, 317, 319, 321 ЦК України).

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідачі втратили право на користування квартирою, що належить Державній прикордонній службі у зв'язку із відсутністю без поважних причин майже чотири роки, а тому позов про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням підлягає задоволенню.

Судові витрати в справі, а саме суму судового збору в розмірі 1600 грн. 00 коп. покласти на відповідача, оскільки рішення ухвалено на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 76-81, 89, 133, 141, 210, 259, 263-265, 273, 280-282, 430, п.15.5 п.15 ч.1 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1, в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування, виконавчий комітет Корольовської районної ради у м.Житомирі про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, таким, що втратив право користування службовим приміщенням, квартирою №39, яка знаходиться за адресою: м.Житомир, вул. Промислова,5, корпус 4.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обовязки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до апеляційного суду Житомирської області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Cуддя Р. А. Галасюк