Рішення № 77074846, 27.09.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/1455/17

Провадження № 2/161/2555/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2018 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі:

головуючого судді Івасюти Л.В.

з участю секретаря судового засідання Маковецької Т.М.

з участю представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (надалі – ПАТ КБ «ПриватБанк») 31 січня 2017року звернулось в суд з вищевказаним позовом, який мотивує тим, що відповідачу ОСОБА_2, згідно укладеного договору №б/н від 22.06.2011року було надано ПАТ КБ “ПриватБанк” кредит в розмірі 2000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Щодо зміни кредитного ліміту, ПАТ КБ «Приватбанк» керується п. 2.1.1.2.3 та п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і відповідач дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Відповідачем було підтверджено, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/ складає між ним та позивачем договір, що підтверджується підписом у заяві. Позивач має право нараховувати відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/ з розрахунку 360 календарних дні на рік, що стверджується п. 2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою». Позивач зазначає, що надав відповідачу кредит в розмірі встановленому Договором. Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором. Пунктом 2.1.1.5.6. Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що у разі невиконання зобов’язань за Договором відповідач, на вимогу Банку повинен виконати зобов’язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплатити Винагороди Банку. Згідно п. 5.7 «Правил користування платіжною карткою» банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобовязань в цілому або у встановленої Банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обовязків за цим Договором. Разом з тим, п. 5.2 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, у разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного Договору та/або у разі виникнення овердрафту має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати карту) та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обовязків в цілому або у встановленою Банком частиною у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обов’язків та інших обовязків до цим Договором.

Станом на 31.10.2016 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 37261,91 грн., з яких: 1904,08 грн. - заборгованість за кредитом; 29107,26грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 4000,00 грн.- заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штрафу (фіксована частина) та 1750,57 грн. штрафу (процентна складова).

Заборговану суму відповідач не сплачує, а тому ПАТ КБ "ПриватБанк" змушене звернутись до суду із вказаним позовом.

Посилаючись на наведене, позивач просить суд стягнути з відповідача в користь ПАТ КБ “Приватбанк” заборгованість за кредитним договором в сумі 37261,91 гривень та 1600грн. судового збору.

У своєму відзиві на позов ОСОБА_2 зазначає, що як докази, в поданій позивачем

позовній заяві, що підтверджують заборгованість перед ПАТ КБ "ПриватБанк"наводиться кредитний договір № б/н від 22.06.2011 року, згідно умов якого позивач просить суду стягнути із нього за порушення умов кредитного договору кошти в сумі 37 261,91 гривень. Уважно вивчивши позовні вимоги, вважає, що дані позовні вимоги не можуть бути задоволенні, оскільки до даного спору слід застосувати позовну давність. Свої доводи відповідач обґрунтовує тим, що відповідно до норм ст.ст. 257, 258 ЦК України встановлено, що загальний строк позовної давності становить три роки, а позовна давність щодо вимоги про стягнення неустойки, штрафу, пені, встановлено строком в один рік.

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у задоволенні позову.

Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України в Постанові від 19.04.2014 року (справа № 6-14 цс 14), відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу.

Також, відповідно до постанови судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 06.11.2013 року, Верховним Судом України висловлено правову позицію про те, що у випадку неналежного виконання позичальником зобов’язань перед кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора ( ПАТ КБ «Приватбанк») про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватись з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Таким чином, з моменту прострочення сплати щомісячного внеску по кредиту - 31.12.2012 року до моменту звернення відповідача до суду з позовом - 31.01.2017 року встановлений законом загальний трирічний строк позовної давності сплив. У своїй позовній заяві позивач не вказав дату початку виникнення заборгованості, а саме: той момент коли йому стало відомо про пропущений черговий щомісячний платіж (строк погашення кредиту), а лише обмежився вказавши «заборгованість станом на 31.10.2016 року». Однак, згідно поданих позивачем розрахунків вбачається, що черговий платіж по кредитній угоді мав бути сплачений 31.12.2012 року. Таким чином, строк позовної давності сплинув 31.12.2015 року, незважаючи на це позивач звернувся до суду 31.01.2017 року. Позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом, про причини пропуску строку позовної давності представник позивача не повідомив, не вказав на їх поважність та не просив його поновити. Відповідач просив відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених в позові, який просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні заперечував в задоволенні позову з підстав, зазначених у відзиві .

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, та подані сторонами докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень, суд установив таке.

Відповідачу ОСОБА_2, згідно укладеного договору №б/н від 22.06.2011року було надано ПАТ КБ “ПриватБанк” кредит в розмірі 2000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Щодо зміни кредитного ліміту, ПАТ КБ «Приватбанк» керується п. 2.1.1.2.3 та п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і відповідач дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Відповідачем було підтверджено, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/ складає між ним та позивачем договір, що підтверджується підписом у заяві. Позивач має право нараховувати відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/ з розрахунку 360 календарних дні на рік, що стверджується п. 2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою». Позивач зазначає, що надав відповідачу кредит в розмірі встановленому Договором.

Факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів в обумовленому у кредитному договорі розмірі та на вищевказаних умовах відповідачем в судовому засіданні не заперечувався.

Статтями 1049, 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, якщо інше не встановлено і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

В силу ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст.ст.525, 526, ч.1 ст.625 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до вимог статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). В силу положень ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та інші.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором. Пунктом 2.1.1.5.6. Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що у разі невиконання зобов’язань за Договором відповідач, на вимогу Банку повинен виконати зобов’язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплатити Винагороди Банку.

Згідно п. 5.7 «Правил користування платіжною карткою» банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобовязань в цілому або у встановленої Банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обовязків за цим Договором. Разом з тим, п. 5.2 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, у разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного Договору та/або у разі виникнення овердрафту має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати карту) та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обовязків в цілому або у встановленою Банком частиною у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обов’язків та інших обовязків до цим Договором.

Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_2 належним чином не виконувались умови договору кредиту, були порушені строки повернення кредиту, не вносились платежі по кредиту та сплаті відсотків, внаслідок чого перед банком у відповідача утворилась заборгованість за договором кредиту.

Станом на 31.10.2016 року заборгованість відповідача перед ПАТ КБ “ПриватБанк”, згідно розрахунку позивача, становить 37261,91 грн., з яких: 1904,08 грн. - заборгованість за кредитом; 29107,26грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 4000,00 грн.- заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штрафу (фіксована частина) та 1750,57 грн. штрафу (процентна складова).

Щодо заяви відповідача про застосування строку поз овної давності, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно правової позиції висловленій в Постанові Верховного Суду України від 19.03.2014р. у справі № 6-14цс14 відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, Верховний Суд України прийшов до висновку, що у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

З дослідженої судом виписки по особовому рахунку ОСОБА_2 за період з 01 вересня 2011 року по 17 травня 2018 року встановлено, що відповідач ОСОБА_2 пропустив черговий щомісячний платіж (строк погашення кредиту), який мав бути сплачений згідно умов кредитного договору 31.12.2012р.

Відповідно до частини п’ятої ст.261 ЦК України за зобов’язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Перебіг позовної давності розпочинається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Судом встановлено, що з 31.12.2012р. представник публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" знало про порушення свого права, відтак виходячи з положень статті 260 ЦК України перебіг позовної давності починається з 31.12.2012року.

Отже, строк позовної давності сплинув 31.12.2015р.

Представник публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" звернувся до суду з позовом 31.01.2017 року, тобто з пропуском позовної давності, що становить три роки.

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За таких обставин, в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 5, ч.3 ст. 12, 257, ч.1 ст. 258, 259-263, 273 ЦПК України, ст.ст. 1050, 1054 Цивільного Кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

В позові публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Позивачем у справі є: публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570, адреса: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд. 1Д)

Відповідачем у справі є: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1, адреса: 43000, АДРЕСА_1).

Суддя Луцького міськрайонного суду Івасюта Л.В.

Волинської області