Рішення № 77073052, 27.09.2018, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/392/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Антонова О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - (в.о) керівника, НОМЕР_1 від 19.04.2002;

ОСОБА_2 - ордер ЖТ№16625 від 15.08.2018;

від відповідача: ОСОБА_3 - довіреність № 3 від 04.01.2018;

ОСОБА_4 - довіреність № 13 від 15.06.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Попільнянського кооперативного ринку

до Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області

про визнання недійсним рішення від 27.03.2018р. №502

В засіданні суду 03.09.2018 оголошувалась перерва до 27.09.2018.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним рішення Попільнянської селищної ради від 27.03.2018 №502 про припинення права постійного користування Попільнянського кооперативного ринку земельною ділянкою площею 0,4061 га для виробничого використання, яка розташована за адресою: вул. Героїв Майдану, смт. Попільня Житомирської області.

Ухвалою суду від 01.06.2018 позовну заяву було прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

У підготовчому засіданні 03.09.2018 судом ухвалено закрити підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

14.09.2018 до суду від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, з додатком.

Представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив (а.с. 216-217). Подали для долучення до матеріалів справи доповнення до відповіді на відзив (а.с. 239-240). Надали усні пояснення по справі.

Суд ухвалив: долучити вказані документи до матеріалів справи.

Представники відповідача щодо позову заперечили з мотивів, викладених у відзиві на позов (а.с. 35-37) та у запереченні на відповідь на відзив (а.с. 233-235). Надали усні пояснення по справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27.05.1994 Попільнянською селищною радою, на підставі рішення виконавчого комітету Попільнянської селищної ради народних депутатів від 18.11.93р. № 106, Попільнянському колгоспному ринку видано державний акт на право постійного користування землею серії ЖТ-04-30-000021, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 21 (а.с. 12 - 13).

Згідно даного державного акта Попільнянському колгоспному ринку, як землекористувачу, була надана у постійне користування для виробничого використання земельна ділянка площею 0,41 га, яка розміщена в селищі Попільня Житомирської області, вул.Радянська (Героїв майдану).

Відповідно до пп. 1.1 Статуту Попільнянського кооперативного ринку (у новій редакції), Попільнянський кооперативний ринок (позивач за первісним позовом) створений відповідно до постанови правління Попільнянського районного споживчого товариства № 157 від 24 грудня 1996 року та є правонаступником прав та обов'язків Попільнянського колгоспного ринку на підставі Постанови Житомирської обласної спілки споживчих товариств Облспоживспілки № 158 від 05.12.1994 року (а.с.21-32).

Згідно рішення 17 сесії VII Попільнянської селищної Ради Житомирської області від 27.03.2018 №502 “Про припинення права постійного користування земельними ділянками”, керуючись ст. 12, 92, 141, 142 Земельного кодексу України, ст. 26, 33 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, селищна рада вирішила припинити право постійного користування Попільнянського колгоспного ринку земельною ділянкою площею 0,4061 га для виробничого використання, яка розташована за адресою: вул. Героїв Майдану, смт.Попільня Попільнянського району Житомирської області.

Позивач у позовній заяві та у відповіді на відзив (з доповненням), обґрунтовуючи позовні вимоги про визнання недійсним рішення “Попільнянської селищної ради Житомирської області від 27.03.2018 № 502 вважає, що дане рішення суперечить нормам чинного законодавства, оскільки порушує його майнове право на постійне користування земельною ділянкою.

Вказує, що оскільки Попільнянський кооперативний ринок є правонаступником Попільнянського колгоспного ринку, то до нього перейшли всі права та обов’язки Попільнянського колгоспного ринку, у тому числі і право постійного користування земельною ділянкою, яке виникло у його попередника, згідно чинного законодавства.

Пояснює, що Попільнянський колгоспний ринок не перетворювався у Попільнянський кооперативний ринок, оскільки відбулася лише зміна назви з «колгоспного» на «кооперативний», жодних дій по припиненню Попільнянського колгоспного ринку не вчинялося. Вказує, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб’єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у ст.141 Земельного кодексу України, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою. Зазначає, що ст. 92 ЦК України не обмежує і не скасовує право постійного користування земельними ділянками, набуте іншими особами в установлених законодавством випадках станом на 01.01.2002. Крім цього зауважує, що Попільнянська селищна рада вже намагалася припинити у Попільнянського кооперативного ринку право постійного користування вказаною земельною ділянкою, внаслідок чого в Господарському суді Житомирської області розглядалася справа №906\801\15. За вказаних обставин позивач вважає, що оспорюване рішення Попільнянської селищної ради Житомирської області є незаконним та має бути визнане недійсним у судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні також наголосив на тому, що оспорюване рішення не містить зсилання на відповідний пункт ст. 141 ЦК України. Також зауважив, що законодавство чинне на час зміни назви позивача, взагалі не містило приписів щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою, з визначених у оспорюваному рішенні підстав; до правовідносин, які мали місце у 1996 році не можуть бути застосовані положення Земельного кодексу України, який набрав чинності у 2004 році, так як закон не має зворотної дії.

Відповідач у відзиві на позов та у запереченні на відповідь на відзив вказав, що однією з підстав для прийняття оспорюваного рішення від 27.03.2018 №502, стало звернення позивача до Попільнянської селищної ради з проханням завірити протокол погодження меж земельної ділянки. При розгляді та вивченні даного звернення радою було встановлено, що Державний акт на право постійного користування землею серії ЖТ-04-30-000021 від 27.05.1994 виданий Попільнянському колгоспному ринку, технічна документація із землеустрою виготовлена на Попільнянський кооперативний ринок у 2017 році, а майно, розташоване на земельній ділянці належить Попільнянському РСТ. При цьому, позивачем не подано до матеріалів справи документів, які б підтверджували факт правонаступництва. Крім того, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і у Статуті Попільнянського кооперативного ринку, зареєстрованому відповідно до розпорядження голови РДА 02.06.1997 №161 (тобто первинного статуту), відомостей про те, що Попільнянський кооперативний ринок є правонаступником Попільнянського колгоспного ринку не міститься. Зауважив, що у реєстраційній справі відсутні документи, які б встановили факт перереєстрації колгоспного ринку на кооперативний.

Зазначив, що у позовній заяві не визначено норми якої статті порушено відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення та які саме права позивача порушено. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, розміщене на спірній земельній ділянці майно, зареєстроване за Попільнянським районним споживчим товариством, що унеможливлює як саме правонаступництво так і набуття земельної ділянки у постійне користування.

Також Попільнянською селищною радою зазначено, що при вивченні матеріалів справи виявлено розбіжності Державного акта на право постійного користування землею серії ЖТ-04-30-000021 від 27.05.1994, копії якого наявні в матеріалах справи, у зв’язку з чим, на думку відповідача, Державний акт на право постійного користування землею Попільнянському колгоспному ринку ніколи не видавався, тому є підроблений. Крім того, на думку відповідача, земельна ділянка за адресою смт. Попільня вул. Героїв Майдану (Радянська) за актом передачі не передавалася.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Частиною 1 ст.13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно ч.1 ст.144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно ч.2 ст.116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно приписів ч.1 ст.122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно ч.1 ст.123 ЗК України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст. 92 ЗК України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Факт видачі 27.05.1994 Попільнянською селищною радою на підставі рішення виконавчого комітету Попільнянської селищної ради народних депутатів від 18.11.93р. № 106 Попільнянському колгоспному ринку державного акта на право постійного користування землею серії ЖТ-04-30-000021, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 21, підтверджено матеріалами справи. Доказів визнання недійсним та його скасування сторонами не надано.

Враховуючи, що предметом спору у даній справі є вимога про визнання недійсним рішення Попільнянської селищної ради від 27.03.2018 №502 про припинення права постійного користування земельною ділянкою Попільнянському колгоспному ринку на підставі ст. 141 Земельного кодексу України, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 141 ЦК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Оскільки в оспорюваному рішенні не зазначено відповідний пункт ст. 141 ЦК України, то проаналізувавши суть спору та позиції сторін, суд дійшов висновку про те, що припинення права позивача відбулося з урахуванням приписів п. «в» ст. 141 ЦК України.

Відповідно до п. "в" ст. 141 Земельного кодексу України, підставою припинення права користування земельною ділянкою є припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.

Наведені приписи слід розуміти таким чином, що припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.

Зважаючи на обґрунтування позовних вимог, судом встановлено, що постановою ЦК Компартії України і Ради міністрів Української РСР №124 від 14.04.1987 "Про поліпшення роботи колгоспних ринків" вирішено Міністерству торгівлі УРСР передати в установленому порядку протягом ІІ кварталу 1987 року колгоспні ринки у відання організацій споживчої кооперації. Передачу колгоспних ринків провадити безоплатно.

Актом безоплатного приймання-передачі обласного управління торгівлї від 26.06.1987 проведено передачу Попільнянського колгоспного ринку Житомирській облспоживспілці (а.с.224-227).

Як вбачається з постанови правління Житомирської обласної спілки споживчих товариств (Обспоживспілка) від 05.12.1994 №158 “Про внесення змін у статути підприємств облспоживспілки та райспоживспілок” /РайСТ/, зборами засновників 20.01.1993 року було створено спільні підприємства облспоживспілки та райспоживспілок (РайСТ) – кооперативні ринки облспоживспілки в кожному районі області з підпорядкуванням їх безпосередньо управлінню ринками та міської кооперативної торгівлі облспоживспілки. Однак, всупереч прийнятому рішенню засновників, в текстах статутів, які зареєстровані місцевими державними адміністраціями, зазначено, що вони є «колгоспними».

Згідно вказаної постанови №158, вирішено з назви спільних підприємств - ринків облспоживспілки у всіх районах області виключити слово “колгоспний”; внести зміни в тексти статутів слідуючого характеру “кооперативний ринок облспоживспілки”; зобов’язано начальника управління ринками і директорів ринків облспоживспілки в районах до 15 грудня 1994 року здійснити перереєстрацію статутів у місцевих радах, з врахуванням відповідних змін (а.с.104).

Відповідно до постанови правління Житомирської обласної спілки споживчих товариств від 16.12.1996 №234 вилучено із підпорядкування спільного підприємства - управління кооперативними ринками обласпоживспілки та міської кооперативної торгівлі ринків облспоживспілки та передано їх у підпорядкування правлінням райспоживспілок з наданням їм права володіння, користування та розпорядження майном спільного підприємства” (а.с.102).

Постановою правління Попільнянського районного споживчого товариства від 24.12.1996 №157 “Про проведення передачі ринку райспоживтовариству”, згідно постанови правління Житомирської обласної спілки споживчих товариств від 16.12.1996 №234, для проведення прийому-передачі ринку створено відповідну комісію (а.с.101).

Згідно акта прийому-передачі від 25.12.1996 Попільнянський кооперативний ринок із підпорядкування обласного управління кооперативними ринками та міської кооперативної торгівлі передано на баланс Попільнянському районному споживчому товариству (а.с.103).

Рішенням Попільнянського райспоживтовариства №9 від 28.12.1996 затверджено Статут Попільнянського кооперативного ринку (а.с.123-127), у п. 1.1 якого визначено, що Попільнянський кооперативний ринок є госпрозрахунковим підприємством Попільнянської Райспоживспілки. Його створено у відповідності з постановою правління №157 від 24.12.1996 і є власністю Попільнянського РайСТ.

Таким чином, внаслідок вище вказаних дій, згідно постанови правління Житомирської обласної спілки споживчих товариств від 05.12.1994 №158 та постанови правління Попільнянського районного споживчого товариства від 24.12.1996 №157, змінено назву юридичної особи з “Попільнянський колгоспний ринок” на “Попільнянський кооперативний ринок”, здійснено перереєстрацію статуту вказаної юридичної особи та передано її у власність Попільнянській РайСтТ.

Загальними зборами засновників Попільнянського кооперативного ринку 20.05.2015 затверджено нову редакцію статуту Попільнянського кооперативного ринку, згідно якого Попільнянський кооперативний ринок є створеним відповідно до постанови правління Попільнянського районного споживчого товариства №157 від 24.12.1996 та є правонаступником прав і обов’язків Попільнянського колгоспного ринку, згідно Постанови Житомирської обласної спілки споживчих товариств Облспоживспілки №158 від 05.12.1994, що відповідає змісту та меті вказаних постанов.

Згідно довідки Головного управління статистики у Житомирській області №07-08/391 від 31.08.2018 (а.с.223), під ідентифікаційним номером 01559092 зареєстровано Підприємство споживчої кооперації Попільнянський кооперативний ринок (місцезнаходження: Житомирська область, Попільнянський район, смт. Попільня, вул. Героїв Майдану, 48), а також зазначено, що в попередніх відомостях за вказаним номером було зареєстровано Попільнянський колгоспний ринок Житомирського обласного управління колгоспними ринками, який згідно рішення Попільнянської райдержадміністрації від 14.07.1993 № 155 був перереєстрований у спільне підприємство Попільнянський колгоспний ринок (орган управління – Центральна спілка споживчих товариств України), яке рішенням від 02.06.1997 №161 перереєстроване у Попільнянський кооперативний ринок, чим спростовано твердження відповідача про те, що у реєстраційній справі відсутні документи, які б встановили факт перереєстрації колгоспного ринку на кооперативний.

Тобто, вищенаведеними документами підтверджено, що Попільнянський колгоспний ринок та Попільнянський кооперативний ринок (що має той же код ЄДРПОУ 01559092) є однією і тією ж юридичною особою, якій відповідно до рішення Попільнянської селищної ради народних депутатів від 18.11.1993 №106 було оформлено Державний акт на право постійного користування землею від 27.05.1994.

За вказаних обставин, доводи відповідача стосовно того, що підставою для прийняття оспорюваного рішення від 27.03.2018 № 502 стала відсутність у Попільнянського кооперативного ринку правових підстав для використання земельної ділянки, спростовуються матеріалами справи.

Також спростовуються доводи відповідача про те, що розміщене на спірній земельній ділянці майно, яке зареєстроване за Попільнянським районним споживчим товариством, унеможливлює як саме правонаступництво так і набуття земельної ділянки у постійне користування, оскільки, як саме майно, так і Попільнянський кооперативний ринок є власністю Попільнянського РайСТ. Так, відповідно до інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Попільнянське районне споживче товариство є власником єдиного майнового комплексу, що розташований на земельній ділянці, яка була надана у постійне користування Попільнянському колгоспному ринку. До того ж, зважаючи на наведені у оскаржуваному рішенні нормативні підстави припинення права постійного користування позивача земельною ділянкою, вказані обставини не впливають на результат вирішення спору.

Щодо вказаних відповідачем заперечень, які стосуються Державного акта на право постійного користування землею серії ЖТ-04-30-000021 від 27.05.1994 та факту передачі земельної ділянки за адресою смт. Попільня вул. Героїв Майдану (Радянська), то вказані обставини не впливають на результат вирішення спору, оскільки зазначений акт на час вирішення спору є чинним. До того ж, наведені відповідачем обставини були предметом дослідження у господарській справі № 906/801/15, під час розгляду якої встановлювалися обставини щодо створення Попільнянського кооперативного ринку та набуття ним правонаступництва за Попільнянським колгоспним ринком. Рішення господарського суду Житомирської обаласті у вказаній справі набрало законної сили.

Крім того, судом враховується, що оспорюване рішення не містить зсилання на відповідний пункт ст. 141 ЦК України. До того ж, оскільки відповідачем при прийнятті вказаного рішення взято до уваги обставини, які мали місце у 1996 році, то до вказаних правовідносин, підлягали застосуванню приписи законодавства, яке було чинним на час існування цих обставин, так як закон не має зворотної дії в часі.

Відповідно до частини першої статті 22 Земельного Кодексу України від 18.12.1990 в редакції, чинній на момент видачі Державного акту на право постійного користування землею 27.05.1994, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

За таких обставин, з моменту видачі Державного акту на право постійного користування землею від 27.05.1994, у позивача виникло право постійного користування земельними ділянками згідно з планом землекористування та в межах, встановлених зазначеним актом.

Як встановлено статтею 149 Земельного кодексу України, земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

У разі відсутності згоди землекористувача з вилученням земельної ділянки, питання вирішується в судовому порядку (частина 10 статті 149 Земельного кодексу України).

Тобто, з вищенаведеного слідує, що законодавцем правомірність вилучення відповідним органом земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні, а відтак, і прийнятого у зв'язку з цим рішення, поставлена в залежність від наявності згоди землекористувача.

Судом встановлено, що позивач згоди на вилучення, наданої на підставі рішення Попільнянської селищної ради народних депутатів від 18.11.1993 №106 в постійне користування земельної ділянки, не надавав.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005, яким визнано неконституційним пункт 6 Прикінцевих положень Земельного кодексу України від 25.10.2001, право постійного користування земельними ділянками є безстроковим, і у позивача відсутній обов'язок здійснювати переоформлення зазначеного Державного акту.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно зі статтею 152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

В ч. 1 ст. 155 ЗК України зазначено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про визнання недійсним рішення Попільянської селищної ради №502 від 27.03.2018 в частині припинення права постійного користування Попільнянського колгоспного ринку земельною ділянкою площею 0,4061 га для виробничого використання, яка розташована за адресою: вул. Героїв Майдану, смт.Попільня Попільнянського району Житомирської області.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. 2, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним пункт 3 рішення Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області від 27.03.2018 № 502.

3. Стягнути з Попільнянської селищної ради (13500, Житомирська обл., Попільнянський р-н, смт. Попільня, вул. Богдана Хмельницького, буд. 7, ід. код 04347226) на користь Попільнянського кооперативного ринку (13501, Житомирська обл., Попільнянський р-н., смт. Попільня, вул. Героїв Майдану, буд. 48, ід. код 01559092) 1762,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 11.10.18

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати:

1- у справу;

2- позивачу- Попільнянському кооперативному ринку - (13501, Житомирська обл., смт.Попільня, вул.Героїв майдану,48) -рек.;

3- відповідачу - Попільнянській селищній раді (13501, Житомирська обл., смт.Попільня, вул. Б.Хмельницького, 7) - рек.