Рішення № 77072951, 02.10.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2018м. ДніпроСправа № 904/2300/18

за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім тіско Україна", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 305 885, 91 грн.

Суддя Суховаров А.В.

За участю секретаря судового засідання Кокшарової Т.Г.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 05-148 від 04.06.2018;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність від 05.06.2018;

- ОСОБА_3, директор

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Дніпрополімермаш" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім тіско Україна" (далі - відповідач) про стягнення суми заборгованості за договором поставки № 474 від 10.11.2016 у розмірі 305 885, 91 грн., з яких: 270 060, 97 грн. – неустойка, 35 824, 94 грн. – штраф.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на порушення відповідачем зобов'язань з поставки передплаченого позивачем товару.

Ухвалою суду від 04.06.2018 позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження.

22.06.2018 відповідачем надано відзив на позов, за змістом якого відповідач заперечує проти позову, вказує, що поставку замовленого позивачем товару здійснено своєчасно та прийнято позивачем, на підтвердження чого відповідач посилається на:

- товарно-транспортну накладну №Р700, підписаною заявленим перевізником від позивача в день навантаження товару 25.04.2018 року;

- видаткову накладну №700, підписану заявленим перевізником від позивача в день завантаження товару 25.04.2018 року;

- товарно-транспортну накладну №Р700 від 25.04.2018, підписану власноручно представником позивача - ОСОБА_4 18.05.2018 року в присутності представників ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ТІСКО УКРАЇНА» та з внесенням неправомірних правок по отриманій вазі та вартості позиції металопрокату лист 321Н/12х18Н10Т 16,0x2000x6000 N01;

- видаткову накладну №700 від 25.04.2018, підписану представником позивача ОСОБА_4 18.05.2018 року в присутності представників ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ТІСКО УКРАЇНА» з внесенням неправомірних правок по отриманій вазі та вартості позиції металопрокату лист 321Н/12х18Н10Т 16,0x2000x6000 N01.

Разом з тим, відповідач вказує, що позивач повністю розрахувався за товар, замовлений у відповідності до Специфікації №1, а саме 25.04.2018 року позивачем доплачено 50% вартості замовленого та поставленого металопрокату 25.04.2018 року на підставі рахунків №531 від 05.03.2018 та №558 від 07.03.2018 перед завантаженням товару на складі постачальника, що стало підставою для відвантаження відповідачем замовленого позивачем металопрокату.

Крім того, відповідач вказує, що факт повної поставки замовленого позивачем металопрокату підтверджується позивачем у направленій відповідачу 11.05.2018 року претензії вих.№05-125 від 27.04.2018, за змістом якої позивач зазначив, що замовлена продукція поставлена 25.04.2018 проте із простроченням. Разом з тим, у вищезазначеній претензії та подальших листах позивач вказує, що 418 кг надлишку металопрокату, щодо яких представником позивача ОСОБА_4 було неправомірно зазначено у ТТН та видатковій накладній як неотримані, які позивач має намір повернути після розкрою листа. До того, відповідач вказує, що за змістом електронного листа позивача, отриманого відповідачем 18.05.2018, представник позивача ОСОБА_4 зазначив, що підписання екземплярів накладних від 25.04.2018, переданих відповідачем разом із поставкою металопрокату, відбудеться за умови перепідпису Специфікації №1 від 19.03.2018 в редакції позивача, якою частково внесено зміни з номенклатури та розкрою поставленого металопрокату.

Також, відповідач зазначає, що листами та на особистих перемовинах позивачем зазначалось, що дата фактичної поставки товару після підписання Специфікації №1 від 19.03.2018 неодноразово узгоджувалась, оскільки змінювались позиції та розкрій металу, необхідного позивачу для виробництва.

Відповідач вказує, що на додаткове переузгодження позицій і розкрій необхідного ПРАТ «Дніпрополімермаш» металопрокату потрібен був додатковий час, а терміни доставки, зазначені в Специфікації №1, в зв'язку з даними обставинами були неактуальні, тому відповідачем здійснено поставку товару 25.04.2018 року за погодженням з представниками відділу постачання ПРАТ «Дніпрополімермаш» ОСОБА_4 та ОСОБА_5

До того ж, відповідач зазначає, що оплата за повністю поставлений металопрокат проведена позивачем на підставі виставлених рахунків №531 від 05.03.2018 та №558 від 07.03.2018 по номенклатурі, зазначеної ідентично видаткової накладної №700 від 25.04.2018 року за платіжними дорученнями позивача: платіжне доручення №795 від 20.03.2018 на суму 156 439,85 грн., платіжне доручення №800 від 20.03.2018 на суму 104 863,92 грн., платіжне вручення №1273 від 25.04.2018 року на суму 104 863,92 грн., платіжне доручення №1274 від 25.04.2018 на суму 156 439,85 грн.

За викладених обставин, відповідач вбачає відсутніми підстави для задоволення позовних вимог з огляду на поставку відповідачем замовленого позивачем товару, за який останній розрахувався в повному обсязі.

Ухвалою суду від 25.06.2018 підготовче засідання відкладено.

05.07.2018 позивачем надано відповідь на відзив, за змістом якої позивач вказує, що відповідачем поставлено позивачу лист 321/08Х18Н10Т 16,0*2000*6000 N01 вагою 1536 кг. згідно видаткової накладної №700 від 25.04.2018, в той час як інший товар, передбачений специфікацією №1 від 19.03.2018 відповідачем не поставлено. При цьому, позивач вказує, що відповідачем поставлено листи, не передбачені Специфікацією №1 від 19.03.2018, проте позивач прийняв вказані листи, оскільки підприємство позивача є машинобудівним підприємством і має потребу у металопрокаті. Разом з тим, позивач вказує, що між ним та відповідачем не укладалось додаткових угод до Специфікації №1 від 19.03.2018 до Договору №474 від 10.11.2016, згідно яких сторонами погоджено зміну асортименту і кількості товару та строків його поставки, а тому постачальник повинен був здійснити поставку відповідно до умов Специфікації №1. Також, позивач зазначає, що товарно-транспортна накладна №Р700 та видаткова накладна №700, не є належними доказами, оскільки підписи на вказаних накладних не належать представнику перевізника ОСОБА_6 Крім того, позивач зазначає, що рахунки, на які посилається відповідач в частині оплати позивачем отриманого замовленого у відповідача товару, є неналежними доказами по справі, оскільки відповідачем не надано доказів їх вручення позивачу.

Клопотанням від 20.07.2018 відповідачем долучено до матеріалів справи: висновок незалежної випробувальної лабораторії ТОВ «НВП «УКРІНТЕХ» П-У 0693 від 11.07.2018, висновок експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати №ГО-1560 від 16.07.2018.

24.07.2018 позивачем надано пояснення, згідно яких він зазначає, що між сторонами не укладались додаткові угоди щодо зміни асортименту, кількості та строків поставки товару, а відтак у відповідача відсутні підстави для поставки позивачу іншого товару, ніж той, що замовлено останнім згідно Специфікації №1.

Ухвалою суду від 24.07.2018 строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів, підготовче засідання відкладено.

28.08.2018 відповідачем долучено до матеріалів справи документи на підтсвердження отримання ОСОБА_6 перепустки та скерування транспортного засобу до відповідача на завантаження металопрокату.

Ухвалою суду від 29.08.2018 у зв'язку з перебуванням судді Суховарова А.В. у відпустці 30.08.2018, підготовче засідання по справі №904/2300/18 призначено на 03.09.2018.

Згідно положень статті 185 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті.

У зв’язку з перебуванням судді Суховарова А.В. на лікарняному, судове засідання 17.09.2018 не відбулось, у зв’язку з чим ухвалою суду від 24.09.2018 судове засідання призначено на 02.10.2018.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 02.10.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.11.2016 між позивачем (покупцем) та відповідачем (постачальником) укладено договір №474 (далі - Договір), згідно якого постачальник зобов’язується передати у власність покупця металопрокат (далі - товар), а покупець зобов’язується прийняти і оплатити товар асортимент, якість та ціна якого визначено специфікаціями (далі - Специфікація), які є його невід’ємною частиною (п.1.1 Договору)

Згідно з п.2.1 Договору ціна товару зазначається у Специфікаціях, які додаються до Договору та є його невід’ємною частиною.

Асортимент та якість товару, що поставляється за Договором, повинні відповідати зазначеним в Специфікації (п.3.1 Договору)

Якість товару, що поставляється за Договором, повинна відповідати робочим кресленням, технічним та іншим умовам, зазначеним у Специфікації, та підтверджується сертифікатом якості постачальника (п.3.2 Договору)

Товар за Договором поставляється партіями у об’ємах, строках та на умовах, зазначених у Договір та/або Специфікаціях (п.4.1 Договору)

Умови поставки товару викладаються сторонами згідно Міжнародних правил тлумачення термінів «Інкотермс» в редакції 2010 (п.4.2 Договору)

За умовами пункту 5.1 Договору товар вважається прийнятим за кількістю та у відповідності до кількості, зазначеній у видатковій накладній, за якістю – відповідно до сертифікату якості постачальника.

Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється покупцем відповідно Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженій постановою Держарбітражу при ОСОБА_7 УРСР від 25.04.1966р. №П-7 та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженій постановою Держарбітражу при ОСОБА_7 УРСР від 15.06.1965р. №П-6 (п.5.2 Договору)

Претензії відносно кількості поставленого товару пред’являються покупцем постачальнику в момент приймання товару за видатковою накладною (п.5.4 Договору)

Строки поставки визначаються у Специфікаціях до Договору (п.7.1 Договору)

За порушення строків поставки товару постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 8% від загальної вартості несвоєчасно поставленого товару за кожний день прострочення. Крім того, у випадку не поставки/недопоставки товару постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від загальної вартості непоставленого/недопоставленого товару (п.8.1 Договору)

Специфікацією №1 від 19.03.2018 позивачем та відповідачем погоджено найменування, асортимент, кількість та ціну товару:

Найменування товару Од. виміру Кількість Ціна за од. без ПДВ, грн. Сума без ПДВ, грн. Лист 321/08Х18Н10Т 30,0*1510*650 N01кг236,0089,1721 044, 12Лист 321/08Х18Н10Т 16,0*2000*6000 N01кг1152,0089,17102 723, 84Лист 321/08Х18Н10Т 16,0*2000*6000 N01кг1536,0089,17136 965, 12Лист 321/08ХІ8Н10Т 10,0*2000*6000 N01кг1960,0089,17174 773, 20 Всього:435 506, 28 ПДВ 87 101, 26 Всього з ПДВ 522 607, 54

Розділом 3 Специфікації №1 визначено умови оплати товару:

3.1 Попередня оплата у розмірі 50% загальної вартості, що поставляється за Специфікацією, сплачується покупцем протягом 5 банківських днів від дати підписання сторонами Специфікації.

3.2. Залишок грошових коштів у розмірі 50% загальної вартості товару, що поставляється згідно Специфікації, сплачується покупцем протягом 3 (трьох) банківських днів з дати письмового повідомлення про готовність відвантаження товару зі складу постачальника.

Умови поставки: EXW, склад постачальника за адресою: м. Дніпро, вул. Даніїла Галицького 10 (вул. Будьонного 10) «Інкотермс» в редакції 2010 року) (п.5 Специфікації №1)

Відповідно до пункту 6 Специфікації №1 сторонами визначено строк поставки товару – протягом 21 (двадцяти одного) дня з моменту 50% передплати. Продавець має право на передчасну поставку.

05.03.2018 та 07.03.2018 відповідачем виставлено на оплату позивачу рахунки №531, №558, згідно яких позивачем здійснено 50% передплати вартості замовленого позивачем товару на загальну суму 261 303, 77 грн. (а.с.22)

Позивач вказує, що відповідачем здійснено часткову поставку товару, а саме поставлено лист 321/08Х18Н10Т*2000*6000N01 вагою 1536 кг згідно видаткової накладної №700 від 25.04.2018 та отриманий представником позивача ОСОБА_4 згідно довіреності №2609 від 24.04.2018, в той час як лист 321/08Х18Н1ОТ 30,0*1510*650 N01 вагою 236 кг., лист 321/08Х18Н10Т 16,0*2000*6000 N01 вагою 1152 кг та лист 321/08 Х18Н10Т 10,0*2000*6000 N01 вагою 1960 кг відповідачем не поставлені.

За викладених обставин, позивач, враховуючи поставку отриманого товару з простроченням та недопоставку товару, нарахував до сплати відповідачу у відповідності до приписів пункту 8.1 Договору неустойку та штраф:

- неустойку у розмірі 270 060, 97 грн. (184 081, 12 грн. + 85 979, 85 грн.), з яких:

184 081, 12 грн. – розмір неустойки за прострочення поставки товару з 11.04.2018 по 24.04.2018 листа 321/08Х18Н10Т 16,0*2000*6000 N01 вагою 1536 кг.,

85 979, 85 грн. - розмір неустойки за прострочку поставки товару з 11.04.2018 по 24.05.2018 - листа 321/08Х18Н1ОТ 30,0*1510*650 N01 вагою 236 кг., листа 321/08Х18Н10Т 16,0*2000*6000 N01 вагою 1152 кг та листа 321/08 Х18Н10Т 10,0*2000*6000 N01 вагою 1960 кг.;

- штраф за непоставку листів 3211/08Х18Н10Т 30,0*1510*650 N01 вагою 236 кг, 321/08Х18Н10Т 16,0*2000*6000 N01 вагою 1152 кг., 321/08 Х18Н10Т 10,0*2000*6000 N01 вагою 1960 кг.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми неустойки та штрафу.

Суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Положеннями ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобов’язаннями, тому, згідно положень ст.ст.4,173-175 і ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Замовник зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.ч.1, 2 ст. 692 ЦК України).

Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості (ст. 699 ЦК України)

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч.1 ст. 670 ЦК України)

Якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами (ч.1 ст. 671 ЦК України)

В процесі розгляду справи між сторонами постало спірне питання щодо кількості товару, поставленого відповідачем на замовлення позивача.

Відповідно до частини 1 статті 688 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

У відповідності до пункту 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 № 14 "Про судове рішення" рішення господарського суду має, зокрема, ґрунтуватись на повному з'ясуванні факту виявлення у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

При цьому господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Так, приписами пункту 16 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженій постановою Держарбітражу при ОСОБА_7 УРСР від 15.06.1965р. №П-6 (далі – Інструкція П-6) визначено, що у випадку якщо при прийманні продукції виявиться нестача, отримувач зобов’язаний призупинити подальше приймання товару, забезпечити схоронність продукції, а також вжити заходи до запобігання його змішення з іншою однорідною продукцією. Про виявлену нестачу продукції складається акт за підписом осіб, що здійснюють приймання товару.

Згідно приписів пункту 17 Інструкції П-6 одночасно з призупиненням приймання товару отримувач зобов’язаний викликати для участі у продовженні приймання продукції та складання двостороннього акта представника одногороднього відправника, а якщо продукція отримана в оригінальній упаковці або у пошкодженій тарі виробника, який не є відправником, - представника одногороднього відправника. Представник іногороднього відправника (виробника) зобов’язаний з’явитись не пізніше наступного дня після отримання виклику, якщо в ньому не зазначено інший термін явки.

Положеннями пункту 17 Інструкції П-6 визначено, що повідомлення про виклик представника відправника (виробника) повинно бути направлено (передано) йому телеграфом (телефоном) не пізніше 24 годин. У повідомленні має бути зазначено:

а) найменування продукції, дата та номер рахунку-фактури або номер транспортного документа, якщо до моменту виклику рахунок не отримано;

б) кількість недопоставленої продукції та характер нестачі (кількість окремих місць, внутрішньотарна нестача, нестача у пошкодженій тарі і т.ін.);

в) стан пломб;

г) вартість непоставленої продукції;

д) час, на який призначено приймання продукції за кількістю.

Відповідно до пункту 18 Інструкції П-6 у випадку неявки представника відправника (виробника) на виклик отримувача, а також у випадках, коли виклик представника іногороднього відправника (виробника) не є обов’язковим, приймання продукції за кількістю та складання акта про нестачу здійснюється:

а) за участю представника іншого підприємства (організації), визначеного керівником або заступником керівника цього підприємства (організації) або

б) за участю представника спільноти підприємства – отримувача, призначеного керівником або заступником керівника підприємства з числа осіб, затверджених рішенням заводського, фабричного або місцевого комітету профсоюза або цього підприємства, або

в) односторонньо підприємством-отримувачем, якщо відправник (виробник) надав згоду на одностороннє приймання товару.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача з пропозицією щодо явки уповноваженого представника останнього для складання акту приймання товару за кількістю. До того ж, доказів надання відповідачем згоди на одностороннє приймання товару позивачем не надано.

З огляду на те, що позивачем не надано доказів поставки товару у кількості меншій, ніж обмовлено сторонами, яким, в розумінні положень Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженій постановою Держарбітражу при ОСОБА_7 УРСР від 15.06.1965р. №П-6, є відповідний акт, позивачем не доведено порушення відповідачем умов укладеного між сторонами Договору в частині поставки товару у кількості, що не відповідає Специфікації №1 від 19.03.2018.

Щодо посилань позивача на те, що відповідачем поставлено позивачу лист 321/08Х18Н10Т 16,0*2000*6000 N01 вагою 1536 кг. згідно видаткової накладної №700 від 25.04.2018, в той час як інший товар, передбачений специфікацією №1 від 19.03.2018 відповідачем не поставлено, суд зазначає наступне.

За змістом приписів частини 1 статті 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Як вбачається з долученого відповідачем до матеріалів справи висновку незалежної випробувальної лабораторії ТОВ «НВП «УКРІНТЕХ» П-У 0693 від 11.07.2018 року та висновку експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати №ГО-1560 від 16.07.2018 року (а.с.104-108) вказаними експертними установами було досліджено марку сталі, яка була зазначена для поставки позивачу згідно Специфікації №1 за Договором та марку сталі, яка була поставлена позивачу та у повному обсязі за вагою та вартістю прийнята позивачем 25.04.2018 року.

За результатом дослідження незалежної випробовувальної лабораторії ТОВ «НВП «УКРІНТЕХ» П-У 0693 від 11.07.2018 року встановлено, що літера «Н» після маркировки сталі вказує на те, що сталь AISI 321H «high qualiti» тобто високоякісна. Разом з тим, вказаним експертним висновком встановлено, що марки сталей AISI 321 та AISI 321Н можуть виступати замінниками одна одної.

За змістом висновку експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати №ГО-1560 від 16.07.2018 року встановлено, що марки сталі 321 та 321Н є аналогами.

За викладених обставин, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заперечень відповідача в частині правомірності поставки позивачу товару, який є аналогом замовленого позивачем товару, що спростовує твердження позивача в частині поставки відповідачем товару, що не відповідає вимогам товару, поставка якого погоджена сторонами згідно Специфікації №1 від 19.03.2018.

Разом з тим, суд зазначає, що видаткова накладна (а.с.20) підписана представником позивача ОСОБА_8 із зазначенням «отримано лист 321Н/12X18H10T 16,0х2000х6000х01. Вага: 1152 кг.». При цьому, посилання представника позивача на те, що ним не отримано продукції, перелік якої наведено у вказаній накладній, відсутні.

Крім того, на виконання приписів пункту 3.2 Специфікації №1 позивачем здійснено остаточний розрахунок за поставлений товар 25.04.2018 (а.с.71, 72), що свідчить про погодження позивачем дій відповідача щодо поставки товару у кількості та якості, що відповідає Специфікації №1.

Разом з тим, позивач, звертаючись до суду з позовом просить суд стягнути з відповідача пеню та штраф, як відповідальність за несвоєчасно поставлений та непоставлений/недопоставлений товар, не вимагаючи при цьому повернення коштів за непоставлений товар або зобов’язання відповідача поставити відповідний товар (ч.1 ст.670 ЦК України), а з огляду на відсутність будь-яких інших угод між сторонами, поставлений товар відповідає умовам погодженої специфікації, що підтверджується, зокрема, листом позивача (а.с.57), згідно якого позивач заперечує не про недопоставку товару (або його непоставку), а навпаки наполягає на поверненні зайво поставленого товару.

Відповідно до ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За викладених обставин, суд, дослідивши надані сторонами докази в сукупності, зазначає, що позивачем не спростовано факту поставки товару відповідачу, а тому підстави для стягнення з відповідача суми штрафу за непоставку/недопоставку товару, передбаченого приписами пункту 8.1 Договору, відсутні.

При цьому, щодо прострочення відповідачем поставки товару позивачу, суд зазначає наступне.

З огляду на те, що позивачем здійснено 50% передплати вартості товару 20.03.2018, строк поставки товару, у відповідності до приписів пункту 6 Специфікації №1 від 19.03.2018, є таким, що настав 10.04.2016, проте позивачем здійснено поставку товару 25.04.2018, а відтак прострочення поставки товару становить 14 днів – за період з 11.04.2018 по 24.04.2018.

Між тим, перевіривши здійснені позивачем нарахування неустойки у розмірі 270 060, 97 грн., суд визнає їх обґрунтованими, проте вбачає наявними підстави для зменшення суми неустойки, що підлягає стягненню на користь позивача, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Разом з тим, суд зазначає, що в ході листування між сторонами позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами щодо сплати розміру неустойки.

Так, претензією №05-125 від 27.04.2018 (а.с.55) позивач звертався до відповідача з вимогою щодо сплати штрафних санкцій у розмірі 637 581, 19 грн.

Листом №01-665 від 11.05.2018 (а.с.56) позивач звертався до відповідача з вимогою щодо сплати штрафу у розмірі 200 000, 00 грн.

Листом №01-697 від 17.05.2018 (а.с.57) позивач звертався до відповідача з вимогою щодо сплати штрафу у розмірі 150 000, 00 грн.

Листом №01-697 від 18.05.2018 (а.с.58) позивач звертався до відповідача з вимогою щодо сплати штрафу у розмірі 100 000, 00 грн.

Вищевикладене свідчить про відсутність у позивача реальних втрат від несвоєчасного виконання відповідачем свого зобов'язання щодо поставки погодженого сторонами товару.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що розмір підлягаючих до стягнення санкцій є значним, а тому з огляду на принцип розумності та справедливості, а також враховуючи ступінь виконання зобов'язання боржником, незначний період прострочення поставки товару, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 10% заявленої позивачем неустойки, що становить суму 27 006, 10 грн., тоді як в решті позовних вимог про стягнення неустойки відмовляється судом.

Заперечення відповідача щодо прострочення поставки товару внаслідок тривалого узгодження сторонами строків поставки товару, відхиляються судом, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів погодження сторонами зміни строків поставки товару шляхом укладення відповідної додаткової угоди.

Решта заперечень позивача та відповідача відхиляються судом з огляду на встановлені обставини справи.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі.

Викладене є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім тіско Україна" (49102, м. Дніпро, вул. Данила Галицького, буд. 4, код 37376273) на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" (49003, м. Дніпро, пр. Данила Галицького, буд. 4, код 37376273) суму 27 006, 10 грн. неустойки, 4 050, 91 грн. витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 розділу ХІ ГПК України

Повне рішення складено 12.10.2018

Суддя ОСОБА_9