Рішення № 77072829, 11.10.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.10.2018 Справа № 905/1922/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Конько В.В.

розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортно-експедиційна компанія “Енерготранс”, м. Київ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Макіївкокс”, м. Покровськ

про стягнення боргу в розмірі 2516322,63 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою “Транспортно-експедиційна компанія “Енерготранс”, м. Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного акціонерного товариства “Макіївкокс”, м. Покровськ про стягнення боргу в розмірі 2535656,77 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору транспортного експедирування №Э-10/12/09-01/912 від 01.12.2009 щодо оплати послуг з організації перевезень вантажів.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.08.2017 порушено провадження по справі №905/1922/17 та призначено до розгляду.

06.09.2017 від Приватного акціонерного товариства “Макіївкокс”, м. Покровськ надійшов зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортно-експедиційна компанія “Енерготранс”, м. Київ про зміну пункту 3.2.1 договору №Э-10/12/09-01/912 від 01.12.2009.

Ухвалою суду від 06.09.2017 по справі № 905/1922/17 повернуто без розгляду зустрічний позов Приватного акціонерного товариства “Макіївкокс”, м. Покровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортно-експедиційна компанія “Енерготранс”, м. Київ про зміну пункту 3.2.1 договору №Э-10/12/09-01/912 від 01.12.2009.

15.09.2017 від Приватного акціонерного товариства “Макіївкокс”, м. Покровськ надійшла апеляційна скарга б/н б/д на ухвалу господарського суду Донецької області про повернення заявнику без розгляду позовної заяви Приватного акціонерного товариства “Макіївкокс”, м. Покровськ по справі №905/1922/17.

Ухвалою суду від 18.09.2017 зупинено провадження у справі до закінчення апеляційного провадження та повернення справи № 905/1922/17 до господарського суду Донецької області.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 20.09.2017 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Макіївкокс”, м.Покровськ, Донецька область на ухвалу господарського суду Донецької області від 06.09.2017 у справі №905/1922/17 повернуто заявнику, а матеріали справи №905/1922/17 – господарському суду Донецької області.

03.10.2017 матеріали справи №905/1922/17 повернулись до господарського суду Донецької області.

07.10.2017 матеріали справи №905/1922/17 були направленні до Донецького апеляційного господарського суду у зв’язку із надходженням касаційної скарги Приватного акціонерного товариства “Макіївкокс”, м. Покровськ на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 20.09.2017.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.11.2017 по справі №905/1922/17 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Макіївкокс" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 20.09.2017 у справі №905/1922/17 та додані до неї документи повернуто заявникові.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.04.2018 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Макіївкокс" залишено без задоволення; ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 20.09.2017 у справі № 905/1922/17 залишено без змін.

22.08.2018 матеріали справи №905/1922/17 повернулись до господарського суду Донецької області.

Ухвалою суду від 31.08.2018 по справі № 905/1922/17 поновлено провадження у справі №905/1922/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортно-експедиційна компанія “Енерготранс”, м. Київ до Приватного акціонерного товариства “Макіївкокс”, м. Покровськ про стягнення боргу в розмірі 2535656,77грн.; призначено справу №905/1922/17 до розгляду в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 25.09.2018 о 12:20 год.

Ухвалою суду від 31.08.2018 по справі № 905/1922/17 зустрічний позов Приватного акціонерного товариства “Макіївкокс”, м.Покровськ у справі №905/1922/17 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортно-експедиційна компанія “Енерготранс”, м. Київ про зміну пункту 3.2.1 договору №Э-10/12/09-01/912 від 01.12.2009 - залишено без руху; надано Приватному акціонерному товариству “Макіївкокс”, м.Покровськ строк для усунення недоліків його зустрічної позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху шляхом сплати судового збору.

Ухвалою суду від 25.09.2018 по справі №905/1922/17 повернуто зустрічну позовну заяву та додані до неї документи Приватного акціонерного товариства “Макіївкокс”, м.Покровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортно-експедиційна компанія “Енерготранс”, м. Київ про зміну пункту 3.2.1 договору №Э-10/12/09-01/912 від 01.12.2009 заявнику.

25.09.2018 від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 2516322,63 грн.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Враховуючи наведене, господарський суд прийняв заяву позивача та розглядає справу з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 25.09.2018.

25.09.2018 в підготовчому засідання представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, відповідач в підготовче засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не надав, про час, дату та місце підготовчого засідання був повідомлений шляхом направлення ухвали суду на його юридичну адресу.

Ухвалою від 25.09.2018 суд закрив підготовче провадження, призначив розгляд справи по суті на 11.10.2018.

Представники позивача та відповідача в судове засідання 11.10.2018 не з’явились, про час, дату та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

За висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Згідно ст.165 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

01.12.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Транспортно-експедиційна компанія “Енерготранс” (Експедитор, позивач) та Закритим акціонерним товариством “Макіївкокс” (на теперішній час - Приватне акціонерне товариство “Макіївкокс”) (Клієнт, відповідач) укладено договір транспортного експедирування № Э-10/12/09-01/912 (договір), за умовами п.1.1. якого (з урахуванням додаткової угоди від 18.01.2012) у порядку та на умовах обумовлених даним договором, Експедитор за плату та за рахунок Клієнта зобов’язується організувати згідно з заявками Клієнта виконання транспортно-експедиторських послуг, пов’язаних з перевезенням вантажів в залізничному рухомому складі, які включають в себе: здійснення розрахунків з залізницями та третіми особами за перевезення вантажів Клієнта по узгодженим сторонами маршрутам; оплата залізничного тарифу, плата за користування вагонами, подавання та забирання вагонів та додаткові збори, які пред’являються залізницею та третіми особами; оплата збору за видачу довідок та телеграм по коду Експедитора; оплату всіх витрат третіх осіб, які є вартістю організації перевезення вантажів, викладених в п.3.2. даного договору”.

У відповідності до п.1.2. договору Клієнт зобов’язується прийняти надані послуги та відшкодувати усі витрати, пов’язані з організацією перевезення вантажів, а також винагороду за надані послуги.

Відповідно до п.2.3.3. договору Клієнт зобов’язується здійснювати оплату наданих Експедитором послуг у порядку, встановленому даним договором.

Згідно п.3.1 договору (в редакції додаткової угоди від 18.01.2012), Клієнт для організації перевезення вантажів та для відшкодування витрат Експедитора здійснює авансові платежі. Авансові платежі повинні бути здійсненні не менш чим за 5 днів до початку здійснення перевезень. Розмір авансових платежів визначається виходячи з очікуваного (запланованого) об’єму перевезень, інших послуг та витрат Експедитора, які плануються протягом 5 днів надання послуг. За згодою з Експедитором можлива оплата послуг (їх частини) з організації перевезень вантажів по факту їх виконання протягом 1-го банківського дня з моменту надання Експедитором акту наданих послуг (виконаних робіт).

У відповідності до п.3.2.1 договору (в редакції додаткової угоди від 01.05.2012) за організацію перевезення вантажів, передбачених даним договором, Клієнт виплачує Експедитору винагороду в узгодженому розмірі розрахованому від вартості перевезень та інших транспортних послуг протягом 1-го банківського дня після здійснення перевезень на підставі рахунку та акту виконаних робіт Експедитора. Якщо при здійсненні платежу Клієнт не виділяє суму винагороди та не оплачує окремим платіжним дорученням, то Експедитор залишає за собою право утримувати суму винагороди Експедитора самостійно з авансових платежів Клієнта та закривати виставлені рахунки в хронологічному порядку. Розмір винагороди Експедитора, визначається між сторонами та зазначається в додаткових угодах, які є невід’ємною частиною даного договору.

Згідно п.6.1 даний Договір (в редакції додаткової угоди від 18.11.2011) вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2012. У випадку відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну даного Договору протягом одного місяця до закінчення строку його дії, він вважається продовженим на наступний календарний рік та на тих ж самих умовах, які передбачені Договором.

Оскільки відповідні заяви сторін про припинення дії договору в матеріалах справи відсутні (доказів зворотнього сторонами не представлено), суд вважає, що даний договір був пролонгованим та діяв протягом 2013 - 2017 років.

Сторонами неодноразово вносились зміни до договору шляхом укладання додаткових угод до нього.

Позивач наполягає, що на виконання умов договору №Э-10/12/09-01/912 від 01.12.2009, позивачем за період з квітня 2013 року по лютий 2017 року були надані відповідачу експедиторські послуги, що підтверджується актами про виконану роботу по організації перевезень вантажів та рахунками-накладними, копії яких наявні в матеріалах справи, однак відповідачем частково були сплачені послуги за договором та сума боргу на теперішній час складає 2516322,63 грн. В підтвердження здійснення відповідачем оплат наданих послуг за договором суду надані копії платіжних доручень.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами договір № Э-10/12/09-01/912 від 01.12.2009 за своїм змістом та правовою природою є договором транспортного експедирування, який підпадає під правове регулювання норм глави 65 Цивільного кодексу України, глави 32 Господарського кодексу України.

Згідно положень частини 1ст. 929 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 316 Господарського кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до ст. 1 спеціального Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», який визначає правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні і спрямований на створення умов для її розвитку та вдосконалення, транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Згідно з ч. 3 ст. 8 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитори за дорученням клієнтів забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до договорів (контрактів), згідно з якими сторони мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим та іншими законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитор зобов'язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку.

Згідно зі статтею 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

За приписами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Сторони узгодили, що за організацію перевезення вантажів, передбачених договором транспортного експедирування №Э-10/12/09-01/912 від 01.12.2009 Клієнт виплачує Експедитору винагороду в узгодженому розмірі розрахованому від вартості перевезень та інших транспортних послуг протягом 1-го банківського дня після здійснення перевезень на підставі рахунку та акту виконаних робіт Експедитора. Якщо при здійсненні платежу Клієнт не виділяє суму винагороди та не оплачує окремим платіжним дорученням, то Експедитор залишає за собою право утримувати суму винагороди Експедитора самостійно з авансових платежів Клієнта та закривати виставлені рахунки в хронологічному порядку. Розмір винагороди Експедитора, визначається між сторонами та зазначається в додаткових угодах, які є невід’ємною частиною даного договору (п.3.2.1 Договору, в редакції додаткової угоди від 01.05.2012).

Рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою в розумінні ст.212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст.613 Цивільного кодексу України, тому, наявність або відсутність рахунку у відповідача не звільняє його від обов’язку оплатити надані послуги. При цьому, суд зазначає, що у договорі транспортного експедирування №Э-10/12/09-01/912 від 01.12.2009 вказані банківські реквізити позивача, а в актах про виконану роботу по організації перевезень вантажів вказані суми, які підлягають оплаті.

Як встановлено судом, акти наданих експедиторських послуг підписані обома сторонами, з чого слідує, що за змістом п.3.2.1 Договору, строк оплати наданих послуг за період з квітня 2013 року по лютий 2017 року є таким, що настав.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся до суду, матеріалами справи підтверджено факт надання позивачем послуг з транспортного експедирування та відсутність їх оплати в повному обсязі з боку відповідача. Виходячи з викладеного в своїй сукупності, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 2516322,63грн. заборгованості за надані послуги з транспортного експедирування за договором №Э-10/12/09-01/912 від 01.12.2009 правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13 74, 76, 129, 165, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «Енерготранс», м. Київ до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Макіївкокс», м. Покровськ про стягнення боргу в розмірі 2516322,63 грн., задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Макіївкокс» (85300, Донецька область, м. Покровськ; вул. Торгівельна, буд.106А; код ЄДРПОУ 32598706) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «Енерготранс» (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7; код ЄДРПОУ 32382179) борг в розмірі 2516322,63 грн., витрати на оплату судового збору в розмірі 37744,84грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Позивач (стягувач) – Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «Енерготранс» (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7; код ЄДРПОУ 32382179).

Відповідач (боржник) – Приватне акціонерне товариство «Макіївкокс» (85300, Донецька область, м. Покровськ; вул. Торгівельна, буд.106А; код ЄДРПОУ 32598706).

Рішення складено та підписано 11.10.2018.

Суддя Г.Є. Курило