Ухвала суду № 77070600, 05.09.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/6680/18

В справі № 760/22617/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2018 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Букіна О.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Першої Київської державної нотаріальної контори, третя особа: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про скасування постанови нотаріуса та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася з даним позовом до суду до відповідача та просить суд:

-скасувати постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 23.08.2018, яка винесена нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори Ковток А.І. у спадковій справі № 1165/2017 щодо відмови видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину - ? частку квартири АДРЕСА_1;

-зобов'язати нотаріуса Першої Київської державної нотаріальної контори видати свідоцтво про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_1 на нерухоме майно - ? частку квартири АДРЕСА_1 та внести відповідні дані до Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно про власника - ОСОБА_1, видати витяг з реєстру.

При вирішенні питання про відкриття провадження в справі з'ясовано, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, а саме в позовній заяві відсутні відомості щодо:

- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав та інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;

- викладу обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Так, відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Однак, як вбачається з позовної заяви позивач просить скасувати постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов'язати останнього видати свідоцтво на спадщину.

Разом з тим, відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 20.05.2008 № « Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, у разі відсутності у сподкоємця оригіналів правоустановлючих докуменів на нерухоме майно законодавством визначений спосіб поновлення прав шляхом звернення до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування.

З урахуванням викладеного вище, позивач має визначитися з порядком звернення до суду та способом поновлення прав, тобто з позовом про визнання права власності на спадкове майно чи/або оскарження саме дій нотаріуса та відповідно цьому обґрунтувати позовні вимоги з зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.

Крім того, в разі звернення позивача з позовом про визнання права власності в порядку спадкування, остання має сплатити судовий збір, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Згідно ч. 2 ст. 176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1762,00 грн.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», який був прийнятий Верховною Радою 08.07.2011 р. та набрав чинності з 01.11.2011 року, що становить 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (704,80 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (8810,00 грн.) за позовну заяву майнового характеру.

З урахуванням вищезазначеного ЗУ «Про судовий збір» та ч. 2 ст. 176 ЦПК України, позивач має сплатити судовий збір не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не більше 8810,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду представником позивача було сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Таким чином, при умові того, що позивач має намір подати позовну заяву про визнання права власності на нерухоме майно, позивач має вказати ціну позову (ринкову вартість спадкового майна) та відповідно доплатити судовий збір за вимоги майнового характеру.

Відповідна оплата даного судового збору повинна бути здійснена на наступні реквізити:

отримувач коштів УК у Солом.р-ні/Соломян.р-н, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 31218206026010, код класифікації доходів бюджету 22030101 Призначення платежу*;101.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

При таких обставинах, керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Першої Київської державної нотаріальної контори, третя особа: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про скасування постанови нотаріуса та зобов'язання вчинити певні дії, залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, шляхом подання нової позовної заяви з додатками відповідно до кількості сторін у справі та надати оригінал квитанції про сплату судового збору, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

Ухвала в частині визначення розміру судового збору може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.

В решті ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя