Рішення № 77069407, 14.12.2017, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/12827/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2017 року місто Київ

Подільський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі судового засідання Калашніковій Л.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов»язання здійснити призначення пенсії та її виплату,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання призначити та провести виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (2014, 2015, 2016), підвищивши її розмір на 15% розміру пенсії, обчисленого відповідно до статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 23.08.2017, відповідно до статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням виплачених сум.

На обґрунтування вимог зазначила, що з 09.10.2004 р. по 31.08.2017 р. отримувала пенсію за вислугу років, призначену їй , як військовослужбовцю, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а 23.08.2017, після досягнення пенсійного віку, звернулася до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2014-2016 роки. Крім того відповідно до статей 29, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» просила підвищити розмір пенсії на 15% розміру пенсії, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону. Проте відповідач призначив їй пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 р., а питання про підвищення розміру пенсії на 15% взагалі проігнорував. Застосування при призначенні пенсії показника середньої заробітної плати за 2009 р. позивач вважає неправомірним посилаючись на положення ч. 2 ст. 40, ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,висновки Верховного Суду України та правові позиції Вищого адміністративного суду України. З приводу відмови відповідача підвищити розмір пенсії на 15% зазначила, що оскільки вона народилася до 31.12.1961, а за призначенням пенсії за віком звернулася після досягнення 58 років, наявні правові підстави для підвищення розміру її пенсії на 2,5% за кожні 6 місяців більш пізнього виходу на пенсію.

Позивачем до початку судового засідання подана заява про розгляд справи за її відсутності, в якій позивач просила задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за відсутності сторони відповідача та письмові заперечення на позов. На обґрунтування заперечень послалась на те, що оскільки позивач на час призначення пенсії за віком вже мала статус пенсіонера, при переведенні на інший вид пенсії відповідно до статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має застосовуватись показник середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (перерахунку) попереднього виду пенсії. Вимога про підвищення розміру пенсії на 15% не ґрунтується на вимогах закону, оскільки позивача переведено з пенсії за вислугою років на пенсію за віком, то норми п. 3 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не застосовуються.

Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві. З 09 жовтня 2004 р. вона отримувала пенсію за вислугу років, призначену їй, як військовослужбовцю, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

23.08.2017 р. позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки та підвищення розміру пенсії на 15% відповідно до положень статей 29, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 20.09.2017 № 1435/С-1155 відповідач відмовив у задоволенні вказаної заяви вказуючи, що при переведенні позивача з одного виду пенсії на інший було правомірно застосовано показник середньої заробітної плати за 2007 р., оскільки пенсія за вислугу років була призначена в 2004 р.

Даючи оцінку правомірності застосування відповідачем при призначенні позивачу пенсії показника середньої заробітної плати за 2007 рік, суд керується законодавчими нормами, які визначають порядок та умови призначення та перерахунку різних видів державних пенсій.

Так, спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Правила перерахунку пенсій у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, прожиткового мінімуму та страхового стажу визначені статтею 42 названого Закону.

Відповідно до частини 4 статті 42 Закону № 1058-IV у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Аналіз наведеної правової норми дає підстави для висновку, що показник заробітної плати для перерахунку пенсії визначається за двома можливими методами за вибором пенсіонера.

За першим методом розрахунок пенсії здійснюється із тієї заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.

При застосуванні другого методу змінюються лише ті показники розрахунку заробітної плати, на які здійснюється посилання в цій нормі (за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону № 1058-IV).

За змістом частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000.

Тобто для обчислення пенсії враховується вся заробітна плата, в тому числі і та, яку отримував пенсіонер після призначення пенсії.

Згідно частини 2 статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата для обчислення пенсії розраховується за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Отже, заробітна плата, яку отримував пенсіонер, продовжуючи працювати після призначення йому пенсії, має значення для визначення додаткових коефіцієнтів заробітної плати за кожний відпрацьований місяць після призначення пенсії.

У частині першій статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Частиною третьою статті 45 цього Закону встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.

Однак у випадку із заявою ОСОБА_1 мало місце призначення іншого виду пенсії, за призначенням якої вона звернулася вперше.

Такі висновки були викладені Верховним судом України у постановах від 31.03.2015 (справа № 21-612а14) та від 22.12.2015 (справа № 21-4071а15).

Аналіз вищенаведених положень закону у розрізі рішень Верховного суду України, прийнятих за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, які відповідно до статті 244-2 КАС України є обов'язковим для всіх судів України, дає підстави для висновку, що при призначенні позивачу пенсії за віком відповідач повинен був застосовувати положення частини другої статті 40 Закону № 1058-ІV, а не частини третьої статті 45 цього Закону.

З огляду на встановлені обставини суд дійшов висновку про неправомірність застосування Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві при призначенні позивачу пенсії за віком показника середньої заробітної плати за 2007 р.

Водночас вимоги позивача про підвищення розміру її пенсії на 15% суд вважає необґрунтованими з таких підстав.

Відповідно до положень частини 1 статті 29 Закону № 1058-IV(в редакції Закону № 3668-VI від 08.07.2011, чинній на час призначення позивачу пенсії за віком) особі, яка набула право на пенсію за віком відповідно до цього Закону, але після досягнення пенсійного віку, передбаченого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, на такий відсоток: на 0,5% - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців; на 0,75% - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк понад 60 місяців.

Абзац перший частини першої статті 26 зазначеного Законувизначає, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Враховуючи, що позивач вийшла на пенсію за віком до досягнення віку 60 років (у 58 років), а отже законні підстави для підвищення розміру її пенсії відповідно до положень частини 1 статті 29 Закону № 1058-IVвідсутні.

З урахуванням наведеного порушені права позивача підлягають поновленню у спосіб, передбачений пунктом 2 частини 4 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, - шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2014, 2015, 2016 роки, починаючи з 23.08.2017 р..

На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 158, 160, 161, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в проведенні перерахунку розміру пенсії.

Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати у галузі економіки за 2014-2016 р.р., починаючи з 01.09.2017 р.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в повнонму тексті.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н. М. Ларіонова