Ухвала суду № 77068523, 05.10.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/48488/18-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2018 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Батрин О.В.,

при секретарі Гасюк В.В.

за участю прокурорів Потапенка В.Ю., Рудька А.В.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисників Самсоненка В.В., Пукала Р.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України радника юстиції Якубця О.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Луганськ, одруженого, непрацюючого, маючого подвійне громадянство Республіки Молдови та Федеративної Республіки Німеччини, а також посвідку на постійне проживання в Україні, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Заступник начальника відділу процесуального керівництва управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України радник юстиції Якубець О.С. звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016101100000224 від 19.07.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 3 ст. 149, ч. 2, 3 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснюється прокурорами управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територія, Генеральної прокуратури України.

У вказаному провадженні ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисних дій, які виразилися у вчиненні фінансової операції чи правочину з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення), а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 209 КК України.

Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, що передбачають можливість призначення покарання на строк до п'ятнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути вагомою підставою і мотивом для підозрюваного переховуватися від слідства та суду.

На даний час існують ризики того, що він, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Окрім того прокурор зазначає, що ОСОБА_1 є іноземцем, громадянином одночасно двох країн - Республіки Молдова та Федеративного Республіки Німеччина і досить часто виїжджає за межі України. Іноземне громадянство, а також наявність у ОСОБА_1 об'єктів нерухомого майна, юридичних осіб, беніфіціарним власником яких він є, відкритих рахунків у європейських банківських установах, дають підстави вважати, що він має намір та достатні можливості покинути Україну з метою переховування від органів досудового розслідування та суду.

Разом з тим, органом досудового розслідування здобуті докази незаконного випливу ОСОБА_1 та його адвоката Самсоненка В. як особисто, так і через інших осіб на свідків у кримінальному провадженні № 42016101100000224, яке у подальшому виділено в окреме провадження за № 12018000000000559 з метою підбурювання їх до відмови від давання показань або дачі завідомо неправдивих показань. Так, допитана як свідок (анкетні дані свідка не розголошуються у зв'язку із застосуванням щодо неї заходів безпеки - забезпечення конфіденційності даних про особу згідно із поданим клопотанням) показала, що сурогатним матерям, які були клієнтами медичного центру «Віотехсом» часто телефонують різні представники останнього та наполегливо просять відмовлятися від давання показань на підставі ст. 63 Конституції України у разі їх виклику до прокуратури для допиту або викривлювати надані показання на користь ОСОБА_1, надаючи тим самим неправдиві свідчення. Вже декількох осіб, які надали показання під час їх допитів у прокуратурі, змусили підписати нотаріально посвідчені заяви про надання ними свідчень під психологічним і фізичним тиском з боку слідчих та прокурорів. У зв'язку із реальною загрозою життю і здоров'ю цим свідком подано клопотання прокурору про застосування заходів безпеки.

Разом з тим, ОСОБА_1 (засновнику ТОВ «Віотехсом») та ОСОБА_5 (головному лікарю медичного центру ТОВ «Віотехсом») 13.07.2018 вже повідомлено про вчинення ними кримінального правопрушення у кримінальному провадженні № 42016101100000224, яке у подальшому виділено в окреме провадження за № 12018000000000559, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України та ч. 3 ст. 149, ч. 1 ст. 366 КК України, відповідно.

Окрім цього у кримінальному провадженні № 42016101100000224 повідомлено про підозру іншим співучасникам вичнення злочину ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вичненні ними кримінального правопрушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України.

Виявлення нових фактів щодо скоєння підозрюваним ОСОБА_1 інших кримінальних правопорушень дає підстави органу досудового розслідування вважати, що останній в черговий раз може вчинити нове кримінальне правопорушення.

У зв'язку з цим, виникла необхідність у застосуванні до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із застосування альтернативи запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі, що перевищує триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно ч. 5 ст. 182 КПК Україна, а саме у сумі 31 407 796 грн., що може забезпечити виконання підозрюваним обов'язків, покладених на нього КПК України та уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Вказаний розмір застави, на думку прокурора, не є непомірним для підозрюваного та пояснюється виключністю випадку, оскільки ОСОБА_1 є досить заможною людиною, на території України має у власності 18 об'єктів нерухомого майна загальною площею 15 982 кв.метрів, серед яких 4 майнових комплекси, та 4 елітні земельні ділянки у м. Києві. Окрім того лише за 2017 рік він задекларував отримані прибутки понад 20 млн. гривень. Тому, з огляду на матеріальний стан ОСОБА_1, а також на встановлену висновком судової економічної експертизи № 18521/18796 від 12.09.2018 суму несплати податків до Державного бюджету України, орган досудового розслідування вважає доцільним визначити щодо нього розмір застави у сумі 31 407 796 гривень, що еквівалентно сумі в розмірі 1 113 356 доларів США згідно із курсом Національного банку України станом на 02.10.2018.

Прокурори у судовому засіданні підтримали клопотання з підстав, наведених у ньому.

Підозрюваний та його захисники заперечили щодо задоволення клопотання. Зазначили, що стороною обвинувачення не доведена мета застосування запобіжного заходу, наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, необґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки вказане кримінальне провадження, на думку сторони захисту, було розпочато за завідомо підробленими документами. Крім того, у повідомленні про підозру жодним чином не обґрунтовано можливість притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 212 КК України, суб'єктом якого може бути лише спеціальний суб'єкт.

Також сторона захисту просила застосувати інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, зокрема, особисту поруку, висловлену народним депутатом, врахувавши при цьому сімейний та майновий стан підозрюваного, стан його здоров'я, наявність стійких соціальних зв'язків.

Захисники вказали, що підстав для застосування тримання під вартою немає. Доводи сторони обвинувачення щодо того, що ОСОБА_1 є іноземцем та має значні активи, що дає підстави вважати, що він має намір та достатні можливості покинути Україну з метою переховування від органів досудового розслідування та суду не можуть братися до уваги слідчим суддею, оскільки ці обставини не мають значення для кримінального провадження, адже іноземці користуються правами на рівні із громадянами України. Слідчі дії у вказаному кримінальному провадженні тривають з березня 2018 року, однак за цей час ОСОБА_1, якщо і залишав територію України, то повертався після нетривалого строку. ОСОБА_1 має посвідку на постійне місце проживання, починаючи з 2016 року є податковим резидентом України.

Розмір застави у сумі 31 407 796 грн. є занадто непомірним та обтяжливим для підозрюваного, оскільки на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_1, накладено арешт ухвалами Шевченківського та Печерського районного суду, окрім того, заарештовано майно і рахунки усіх пов'язаних підприємств та фізичних осіб та значну кількість грошових коштів, що належить підозрюваному вилучено в рамках проведення обшуків.

Народний депутат ОСОБА_7 у судовому засіданні надав показання з приводу позитивної поведінки підозрюваного. Зазначив, що підозрюваний є громадсько-політичним діячом, його діяльність спрямована на поліпшення у суспільстві соціальних, політичних, економічних умов, а також захист прав і інтересів громадян через внесення змін до законодавсва, оскільки ОСОБА_1 є співавтором низки законопроектів та запевнив суд, що йому відомо про те, в чому підозрюють ОСОБА_1, тяжкість покарання за статтями КК України, в яких підозрюють ОСОБА_1 та наслідки не виконання останнім обов'язків, визначених КПК України у разі застосування до останнього особистої поруки, висловивши, при цьому, передачу йому на особисту поруку підозрюваного та застосування саме такого запобіжного заходу до нього.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, свідка, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Під час розгляду клопотання встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016101100000224 від 19.07.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 3 ст. 149, ч. 2, 3 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснюється прокурорами управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територія, Генеральної прокуратури України.

У вказаному провадженні ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисних дій, які виразилися у вчиненні фінансової операції чи правочину з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення), а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 209 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 25 червня 2009 року за ініціативи ОСОБА_1, ОСОБА_6 засновано Товариство з обмеженою відповідальністю «Віотехсом» (далі - ТОВ «Віотехсом»).

Основним предметом діяльності ТОВ «Віотехсом» відповідно до п. 4.3 його Статуту, затвердженого згідно із протоколом загальних зборів засновників від 25.06.2009 № 1, є надання послуг охорони материнства та дитинства, діяльність лікарняних закладів, надання медичних послуг, представницькі, агентські та посередницькі послуги та інше.

Вказане товариство 01.07.2009 зареєстровано у Святошинській районній у місті Києві державній адміністрації та 02.07.2009 поставлено на облік в ДПІ у Святошинському районі ГУДФС у м. Києві.

Директором ТОВ «Віотехсом» відповідно до вищевказаного протоколу загальних зборів засновників від 25.06.2009 призначено ОСОБА_8, а з 29.07.2010 згідно із протоколом загальних зборів засновників від 29.07.2010 № 2 - ОСОБА_9.

З моменту державної реєстрації 01.07.2009 до травня 2010 року ТОВ «Віотехсом» замовлено та реалізовано проект будівництва клініки репродуктивної медицини (медичного центру) «Віотехсом» (далі - медичний центр «Віотехсом») по вул. Отто Шмідта, 2/6А, у м. Києва, який погоджено головним державним санітарним лікарем Шевченківського району м. Києва ОСОБА_10 (висновок на проект будівництва № 97 від 19.05.2010).

Згідно із матеріалами проекту клініка репродуктивної медицини призначена для надання висококваліфікованої медичної допомоги населенню з вирішення проблем планування сім'ї, штучного запліднення, лікування безпліддя в амбулаторно-поліклінічних умовах.

Одночасно з цим ОСОБА_1 організовано набір медичного персоналу до медичного центру «Віотехсом», серед яких спеціалісти по акушерству та гінекології, ембріологи, репродуктологи, спеціалісти середнього медичного персоналу та інші. Наказом директора ТОВ «Віотехсом» від 01.03.2010 № 01/к головним лікарем медичного центру «Віотехсом» призначено ОСОБА_5, який згідно його посадової інструкції виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, а тому відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України є службовою особою.

Надалі 22.07.2010 ТОВ «Віотехсом» отримало ліцензію Міністерства охорони здоров'я України на здійснення медичної практики, а саме: організація та управління охороною здоров'я, акушерство і гінекологія, анестезіологія, клінічна лабораторна діагностика, лабораторна імунологія, ультразвукова діагностика, уроголія, сестринська справа та лабораторна справа (клініка). Місцем провадження медичної практики медичного центру «Віотехсом» визначено м. Київ, вул. Отто Шмідта, 2/6, літера «А».

Незважаючи на наявність офіційних службових осіб ТОВ «Віотехсом», фактичне керівництво діяльністю Товариства здійснював ОСОБА_1, який самостійно приймав необхідні рішення, що стосуються роботи медичного центу «Віотехсом» у сфері надання допоміжних репродуктивних технологій, спілкувався із його клієнтами, якими в більшості були іноземні громадяни, представляючись при цьому юристом Товариства.

Діяльність медичного центру «Віотехсом» з надання медичних послуг у сфері допоміжних репродуктивних технологій методом сурогатного материнства ОСОБА_1 була організована наступним чином.

Маючи на меті уникнути оподаткування отриманого від іноземних клієнтів прибутку, через невстановлених осіб ОСОБА_1 зареєстрував у м. Вікторія о. Мае Сейшельських островів, не території якого створена міжнародна торгівельна зона для розвитку так званого «офшорного бізнесу», компанію Renaissance Holding LTD (далі - ТОВ «Ренесанс Холдінг ЛТД»), реєстраційний номер компанії 122391, та Міжнародну комерційну компанію «Ренесанс Інк.» (далі - ТОВ «Ренесанс Інк.»), реєстраційний номер компанії 089823. При цьому діяльність обох компаній не пов'язана із надання медичних послуг у сфері допоміжних репродуктивних технологій. Однак, згідно із поданими під час відкриття рахунків документами до банківських установ Республіки Кіпр ТОВ «Ренесанс Холдінг ЛТД» є агентом ТОВ «Віотехсом».

Таким чином, маючи на меті отримання максимального прибутку без сплати установлених в України податків та зборів, ОСОБА_1 розробив і надалі надавав іноземним клієнтам для підписання на території України договір між юридичною компанією «Renaissance» і батьками-замовникам про надання послуг. При цьому в договорі фактично зазначалися як реквізити ТОВ «Віотехсом», зокрема місце реєстрації м. Київ, вул. Отто Шмідта, 2/6, так і офіційно зареєстрований ним знак для товарів та послуг. З метою підтвердження своєї належності до ТОВ «Renaissance» ОСОБА_1 вказував себе директором цього Товариства, використовуючи псевдонім ОСОБА_1.

За умовами цього договору іноземні батьки-замовники зобов'язувалися оплатити Товариству вартість пакету наданих послуг, пов'язаних із організацією та здійсненням для них програми сурогатного материнства. Вартість такого пакету послуг у різний період часу з 2010 по 2018 роки становила від 29 900 євро до 49 900 євро, які перераховувалися на банківські рахунки Товариства у Республіці Кіпр, Латвійської Республіці та інших країнах.

Одночасно іноземні клієнти ТОВ «Віотехсом» підписували спільний договір щодо здійснення допоміжних репродуктивних технологій методом сурогатного материнства між подружжям, сурогатною матір'ю та закладом охорони здоров'я, який у цьому договорі виступав медичний центр ТОВ «Віотехсом» в особі головного лікаря ОСОБА_5

За умовами цього договору послуги медичного центру ТОВ «Віотехсом» є безоплатними, а батьки-замовники зобов'язуються оплати сурогатній матері грошові кошти як компенсацію за незручності при виношуванні вагітності, за втрачений заробіток, покриття витрат на харчування та забезпечення благополучного протікання вагітності.

Насправді вказані компенсацію та витрати сурогатній матері оплачував медичний центр ТОВ «Віотехсом» згідно із розробленою ним програмою надання послуг сурогатного материнства, за умовами якої сурогатна матір отримувала у різний період часу з 2010 по 2018 роки грошові кошти у розмірі від 8 000 до 14 000 євро в залежності від народження одного чи двох дітей.

Таким чином, ОСОБА_1 запровадив стійкий механізм ухилення від сплати установлених податків та зборів на території України, не відображаючи у податковій звітності ТОВ «Віотехсом» всіх сум отриманих від його господарської діяльності доходів.

Для реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_1 залучив групу осіб, а саме головного лікаря медичного центру ТОВ «Віотехсом» ОСОБА_5 та призначеного згідно із протоколом загальних зборів засновників від 05.06.2012 № 3 директора ТОВ «Віотехсом» ОСОБА_6, які були заздалегідь обізнані із деталями злочинною схемою ухилення досягнувши з ними попередньої домовленості на вчинення злочину та розподіливши ролі.

Так, згідно із розподілом ролей ОСОБА_1, не будучи службовою особою ТОВ «Віотехсом», організовував діяльність Товариства, проводив спілкування з іноземними клієнтами, укладав з ними відповідні договори, контролював надходження грошових коштів на рахунки «офшорних» підприємств ТОВ «Ренесанс Холдінг ЛТД» і ТОВ «Ренесанс Інк.» та розпоряджався ними на власний розсуд.

Досягнувши попередньої змови та розподіливши між собою ролі, група осіб у складі ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також інших невстановлених осіб протягом 2012-2018 років вчиняла злочинні дії, спрямовані на ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, в порушення наступним вимог діючого законодавства України.

Так, службові особи ТОВ «Віотехсом», яке є податковим агентом для сурогатних матерів, зобов'язані були своєчасно нарахувати, утримати та сплатити до бюджету України податок з доходу фізичних осіб та військовий збір, відповідно до податкового законодавства України.

Однак, відповідно до злочинного плану, діючи згідно розподілених ролей, направлених на умисне ухилення від сплати податків та легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, ОСОБА_1 як організатор схеми ухилення від сплати податків та легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, в порушення пп. 14.1.180 п. 14.1 ст.14, пп.164.2.20, пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, пп. 168.1.1. п. 168.1 ст. 168, пп.171.2 ст. 171 ПК України відповідав за загальну організацію функціонування ряду підприємств, в тому числі ТОВ «Віотехсом», та залучення до програми сурогатного материнства клієнтів (подружжя іноземців) і жінок (сурогатних матерів) на території України.

Так, у період з 2012 по 2017 роки ОСОБА_1 за допомогою невстановлених слідством менеджерів медичного центру ТОВ «Віотехсом», які не були обізнані у злочинному плані щодо ухилення від сплати податків та легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, залучено до програми сурогатного материнства 116 відібраних жінок.

У подальшому, дотримуючись попередньої злочинної домовленості, головним лікарем ТОВ «Віотехсом» ОСОБА_5, який достовірно знаючи що грошові кошти сурогатним матерям за надані послуги виплачуються медичною клінікою, підписав договори про надання медичних послуг із вказаними сурогатними матерями, та Спільні договори щодо здійснення допоміжних репродуктивних технологій методом сурогатного материнства між подружжям, сурогатною матір'ю та ТОВ «Віотехсом».

Так, у період з січня 2012 року по червень 2018 року за наказом ОСОБА_1, який діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, відповідно до злочинного плану, направленого на умисне ухилення від сплати податків та легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, використовуючи необізнаність сурогатних матерів у сфері ведення бухгалтерського та податкового обліку, упродовж періоду вагітності, після народження та відмови від дитини, невстановленими слідством особами від імені та у приміщенні бухгалтерії медичної клініки ТОВ «Віотехсом» за адресою: м. Київ, вул. Отто Шмідта 2/6, наручно різними сумами за надання послуг сурогатного материнства, без відображення у фінансово-господарській звітності Товариства фактично виплачено грошові кошти від 8 000 до 12 000 євро на одну особу,

Таким чином, ОСОБА_1 будучи організатором схеми ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за попередньою змовою із ОСОБА_6 та ОСОБА_5, використовуючи медичну клініку TOB «Віотехсом» в корисних цілях, ухилився від сплати податку з доходів вищезазначених фізичних осіб у період 2013-2018 роки на загальну суму 4 293 441,17 грн., та податкового зобов'язання військового збору у зазначений період на загальну суму 362 611,48 гривень.

Отже, ОСОБА_1 будучи організатором схеми ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за попередньою змовою із ОСОБА_6 та ОСОБА_5, використовуючи медичну клініку TOB «Віотехсом» в корисних цілях, ухилився від сплати податку з доходів фізичних осіб у період 2014-2018 роки, не відобразивши у податковій звітності касові ордера за надані послуги у валюті «гривня» у кількості 3 163 одиниць касових ордерів на загальну суму неутриманого податку з доходів фізичних осіб 6 175 525,80 грн., та неутриманого податкового зобов'язання військового збору на загальну суму 516 271,12 грн.; у валюті «євро» у кількості 5 021 одиниць касових ордерів на загальну суму неутриманого податку з доходів фізичних осіб 17 799 695,25 грн., та неутриманого податкового зобов'язання військового збору на загальну суму 1 492 573,49 грн.; у валюті «долар США» у кількості 40 одиниць касових ордерів на загальну суму неутриманого податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 709 745,13 грн., та неутриманого податкового зобов'язання військового збору на загальну суму 59 145,43 грн.

Таким чином, ОСОБА_6 будучи директором TOB ««Віотехсом»» дотримуючись домовленостей злочинного плану щодо ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах та легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, за вказівкою ОСОБА_1, в порушення вимог пп. 14.1.180 п. 14.1 ст.14, пп.164.2.20, пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, пп. 168.1.1. п. 168.1 ст. 168, пп.171.2 ст. 171 ПК України, п.п. 6, 11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджених Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148, п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п.1.2 п.1, пп.2.1 п.2, п.2.4, п.2.16 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, видаткові касові ордери за період 2015-2018 роки про оплату за надані послуги у податковій звітності товариства не відображав, тим самим ухилявся від сплати податків у вказаний період.

Таким чином, в порушення п. «б», «г» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.п. 164.2.20 п.164.2 ст. 164, п.п. 168.1.1. п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб у період з січня 2012 року по червень 2018 року на загальну суму 28 978 407 грн. (2012 рік - 12 124 грн., 2013 рік - 12 953 грн., 2014 рік - 141 122 грн., 2015 рік - 1 386 093 грн., 2016 рік - 15 258 423 грн., 2017 рік - 1 863 086 грн., 2018 рік - 10 304 606 грн., та в порушення вимог п.п. 1.1 п. 16? підрозділу 10 розділу ХХ, визначені п. 162.1 ст. 162 , ст. 163 (п.п. 1.2, п.п. 1.3 п.п 1.5 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ), пп. 168.1.1 п. 168.1 пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755- VІ, із змінами та доповненнями, попередньо занижено податкове зобов'язання по військовому збору в сумі 2 429 389 грн. (за 2014 рік - 5 270 грн., за 2015 рік - 138 609 грн., за 2016 рік - 1 271 535 грн., за 2017 рік -155 257 грн., та за 2018 рік - 858 717 грн.).

Враховуючи викладене, внаслідок протиправних дій ОСОБА_1, головного лікаря TOB «Віотехсом» ОСОБА_5 та директора цього товариства ОСОБА_6 в частині ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах державі завдано збитки на загальну суму 31 407 796 грн., що підтверджується висновком судової економічної експертизи № 18521/18796 від 12.09.2018.

Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, CampbellandHartleyv. theUnitedKingdom), п. 32, Series А, № 182).

Виходячи з наявних в матеріалах даних, а саме статуту ТОВ «Віотехсом», Дослідження фінансово-господарських операцій за участю ТОВ «Віотехсом» за період з січня 2012 року по червень 2018 року, висновку судово-економічної експертизи, протоколу допиту свідка, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України, особу підозрюваного, вік та стан його здоров'я, сімейний, наявність постійного місця проживання та роботи, майновий стан та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на свідків під час розгляду клопотання.

Про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_1 (засновнику ТОВ «Віотехсом») та ОСОБА_5 (головному лікарю медичного центру ТОВ «Віотехсом») 13.07.2018 вже повідомлено про вчинення ними кримінального правопрушення у кримінальному провадженні № 42016101100000224, яке у подальшому виділено в окреме провадження за № 12018000000000559, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України та ч. 3 ст. 149, ч. 1 ст. 366 КК України, відповідно.

Окрім цього у кримінальному провадженні № 42016101100000224 повідомлено про підозру іншим співучасникам вичнення злочину ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні ними кримінального правопрушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України. Тому, виявлення нових фактів щодо скоєння підозрюваним ОСОБА_1 інших кримінальних правопорушень дає підстави слідчому судді вважати, що останній може вчинити нове кримінальне правопорушення.

Слідчий суддя погоджується, що наявність у ОСОБА_1 іноземного громадянства, а також об'єктів нерухомого майна, юридичних осіб, беніфіціарним власником яких він є, відкритих рахунків у європейських банківських установах може свідчити про наявність ризику можливого ухилення підозрюваного від кримінальної відповідальності шляхом перетину державного кордону.

Разом з тим, крім доведеності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що 13.07.2018 ОСОБА_1 вже повідомлено про вичнення ним кримінального правопрушення у кримінальному провадженні № 42016101100000224, яке у подальшому виділено в окреме провадження за № 12018000000000559, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України та ч. 3 ст. 149, ч. 1 ст. 366 КК України, відповідно та ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г.О. від 02.08.2018 ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Остапчук Т.В. від 02.10.2018 у задоволенні клопотання про продовження строку дії вказаного запобіжного заходу - відмовлено.

Підозрюваний ОСОБА_1 має постійне місце роботи - є засновником ТОВ «Віотехсом», має посвідку на постійне проживання в Україні, зареєстрований та проживає у м. Києві, є громадсько-політичним діячом, його діяльність спрямована на поліпшення у суспільстві соціальних, політичних, економічних умов, а також захист прав і інтересів громадян через внесення змін до законодавсва, оскільки ОСОБА_1 є співавтором низки законопроектів, що свідчить про його міцні соціальні зв'язки, позитивну репутацію.

Також про міцність соціальних зв'язків, позитивну репутацію свідчить і те, що підозрюваного ОСОБА_1 виявив бажання взяти на особисту поруку народний депутат України ОСОБА_7

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Тому, з урахуванням наведеного, недоведеності прокурором обставини, передбачених пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, а саме застави.

При цьому слідчий суддя відхиляє позицію сторони обвинувачення щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав можливості ОСОБА_1, у разі його перебування на волі, здійснювати тиск на інших учасників кримінального провадження, втечу підозрюваного, у тому числі за межі України та вчинення нового кримінального правопорушення, оскільки тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом та його застосування не зможе убезпечити підозрюваного від спілкування з такими особами за допомогою різного роду засобів зв'язку. При цьому підозрюваний ОСОБА_1 належним чином виконував процесуальні обов'язки покладені на нього ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г.О. та не порушував їх.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, у зв'язку з чим відповідно до наведених положень закону застава повинна бути визначена від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні від 28 вересня 2010 року за № 12050/04 у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини звернув увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи. Органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більш того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні якої ця особа обвинувачується. Суд вважає, що забезпечення більш високого стандарту охорони прав людини вимагає більшої суворості в оцінці порушень фундаментальних цінностей демократичного суспільства. Відтак, професійне середовище, теж має братися до уваги при визначенні суми застави з метою забезпечення її ефективності як засобу попередження ухилення від юридичної відповідальності.

Враховуючи наведене, інкриміновані стороною обвинувачення ОСОБА_1 кримінальні правопорушення, наявність збитків, завданих державі, тривалістю кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_1, слідчий суддя дійшов висновку про виключність випадку та застосування до підозрюваного застави, що перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Проте, відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Тому, враховуючи наявність у ОСОБА_1 у власності 18 об'єктів нерухомого майна загальною площею 15 982 кв.метрів, серед яких 4 майнових комплекси, та 4 елітні земельні ділянки у м. Києві, а також виключність випадку, слідчий суддя дійшов висновку про визначення розміру застави у межах 1 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 1 762 000 грн.

Вказаний розмір застави не є непомірним для підозрюваного, враховуючи його майнових стан, що повинен в достатній мірі гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, обираючи відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов'язки:

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- прибувати до заступника начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України Якубця О.С. за адресою: м. Київ. бульвар Лесі Українки, 26А, щовівторка та щоп'ятниці о 10.00 год.;

- утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками сторони обвинувачення, іншими особами, визначеними прокурором або слідчим.

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 193, 194, 196, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України радника юстиції Якубця О.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 - відмовити.

Застосувати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави.

Розмір застави визначити у межах 1 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 1 762 000 грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:

Отримувач ТУДСАУ у м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.

р/р 37318005112089;

призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Підозрюваний не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому, прокурору, суду.

Покласти на підозрюваного такі обов'язки:

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- прибувати до заступника начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України Якубця О.С. за адресою: м. Київ. бульвар Лесі Українки, 26А, щовівторка та щоп'ятниці о 10.00 год.;

- утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками сторони обвинувачення, іншими особами, визначеними прокурором або слідчим.

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строків досудового розслідування, тобто до 27 листопада 2018 року включно.

У разі внесення застави підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, передбачені ст. 182 КПК України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя О.В. Батрин