Постанова № 77066006, 11.10.2018, Оболонський районний суд міста Києва

11.10.2018 Справа № 810/2467/16

Унікальний номер: 810/2467/16-а

Справа № 2-а/756/3/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2018 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Васалатія К.А.

за участі секретаря Ковган О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ТОВ «Інженерно-будівельна компанія «АЛТАНА» до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради Київської області, 3 особа - ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припису про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 р. представник ТОВ «Інженерно-будівельна компанія «АЛТАНА» звернулась до суду з даним позовом. В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради Київської обл. Мельниченком Б.М. було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил (а саме достовірності даних, наведених гр. АРЄ (Арабська республіка Єгипет) ОСОБА_1) у повідомленні про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт вх. 11-20-5/3883 від 22.06.2016 р. на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1.

Як вказує позивач, за результатами вказаної перевірки відповідачем було складено наступні документи: акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 08.07.2016; Протокол №/1-3-0807/1 про адміністративне правопорушення від 08.07.2016 р. стосовно позивача - ТОВ «ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛТАНА»; Припис про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил № С-0807/2 від 08.07.2016 р. ТОВ «ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛТАНА».

При цьому 21.07.2016 р. у приміщенні відповідача - відділі державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради Київської обл. відбувся розгляд справи про адміністративне правопорушення на підставі вказаного вище протоколу стосовно позивача - ТОВ «ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛТАНА», в результаті якого було винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 3-2107/1/138 від 21.07.2016 р.

Представник позивача вважає, що дана постанова та припис є протиправними, невмотивованими та незаконними, а тому повинні бути скасовані з огляду на наступне. Оскаржувані постанова та припис були мотивовані наступним: проектна документація з будівництва індивідуального житлового будинку, господарських споруд по АДРЕСА_1 в м. Бровари розроблена ТОВ «ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛТАНА» з порушенням вимог законодавства, містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки та передано замовнику для будівництва, а саме:

а) проектна документації розроблена, без затвердженого замовником будівництва завдання на проектування. В зазначеному завданні на проектування зазначено, що загальна чисельність робочих місць становить 17 осіб, що не узгоджується з найменуванням об'єкта будівництва;

б) в проектній документації відсутній розрахунок класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єкта будівництва;

в) містобудівними умовами та обмеженнями забудови земельної ділянки передбачено техніко-економічні показники об'єкта будівництва: триповерховий житловий будинок з мансардним поверхом, висота будинку 15 м, що не узгоджується з кресленням 01-25/04/15-АР, де кількість поверхів становить 4, а висота будинку 15,45 м.;

г) проектна документація розроблена без уточнення раніше виконаних інженерних вишукувань та інструментального обстеження об'єкта;

д) розроблена стадія проект (П), тоді як для даного об'єкта проектування здійснюється в одну стадію - робочий проект (РП).

Як вказує представник позивача, ним (позивачем) не розроблявся ні проект, ні робочий проект, на підставі якого замовником здійснювалося будівництво зазначеного об'єкта. 15.04.2016 р. між позивачем та замовником було укладено Договір на проведення проектних робіт № 01-28/04/15ПР від 15.04.2016 р. та згідно вказаного договору позивач зобов'язується за плату розробити за завданням замовника та передати останньому документацію з будівництва об'єкта, в частині розробки проектних пропозицій для розробки робочої документації, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити розроблену позивачем документацію. На виконання зазначеного договору позивачем було розроблено вказані проектні пропозиції та передано їх замовнику.

Зі слів представника позивача, вказані проектні пропозиції розроблялися з метою подальшого правильного формулювання замовником завдання на проектування для розробки робочого проекту. Зазначені проектні пропозиції є попереднім чорновим варіантом робочого проекту, який не призначений для використання в будівництві та несе виключно інформативну функцію для замовника. Після отримання проектних пропозицій замовник для укладення договору на розробку робочого проекту вже не з'явився.

Представник позивача зазначає, що причини, з яких замовник розпочав будівництво на підставі проектних пропозицій позивача є незрозумілими та абсурдними. Відповідно до п. 3.17 Державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво (надалі - ДБН) проектна документація-затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об'єктів будівництва. При цьому згідно п. 3.23 ДБН визначені такі стадії проектування: техніко-економічне обґрунтування (ТЕО); техніко-економічний розрахунок (ТЕР); ескізний проект (ЕП); проект (П); робочий проект (РП); робоча документація (Р). Згідно п. 4.1 ДБН проектна документація на будівництво має відповідати положенням законодавства, вимогам містобудівної документації, будівельних норм, стандартів та правил.

Не допускається розроблення проектної документації без інженерних вишукувань, що повинні бути виконані відповідно до ДБН А. 2. 1-1 на нових земельних ділянках, а при реконструкції та капітальному ремонті об'єктів - без уточнення раніше виконаних інженерних вишукувань та інструментального обстеження об'єктів.

Зі слів представника п. 4.6.1 для об'єктів І та ІІ категорій складності проектування здійснюється: в одну стадію - робочий проект (РП); у дві стадії - для об'єктів невиробничого призначення - ескізний проект (ЕП), а для об'єктів виробничого призначення та лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури - техніко-економічний розрахунок (ТЕР) та для обох - робочий проект (РП).

Представник позивача зазначає, що проектні пропозиції, які передані замовнику не є робочим проектом з огляду на те, що вони не містять усіх необхідних розділів. Вимоги до складу проекту (затверджувальної частини робочого проекту) на будівництво об'єктів невиробничого призначення встановлені в Додатку Д до ДБН. Також вказує на те, що проектні пропозиції, розроблені ним не могли бути об'єктом аналізу під час проведення перевірки відповідачем, оскільки вони не є ні проектом, ні робочим проектом для будівництва об'єкта та зазначені обставини були викладені представником позивача при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а також було пред'явлено договір з замовником та надано його копію, але відповідачем вказані обставини та документи було проігноровано, що призвело до винесення необґрунтованої та незаконної постанови.

Представник позивача вважає, що підстави для винесення оскаржуваних припису та постанови відсутні, що зумовлює їх протиправність та необхідність скасування. Також зазначає, що позивачем був пропущений строк звернення до суду з поважної причини та у зв'язку з вказаним просив визнати причини пропущення строку звернення до суду поважними та поновити строк.

Тому посилаючись на вищевикладене, представник позивача просить суд визнати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 3-2107/1/138 від 21.07.2016 р. протиправною та скасувати її, визнати припис про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил № С-0807/02 від 08.07.2016 р. протиправним та скасувати її, а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та подав письмові заперечення щодо даного позову, а у подальшому більше не з'являвся.

Третя особа - ОСОБА_1 так і не з'явився.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Як з'ясував суд, начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради Київської області Мельниченком Б.М. було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил (, а саме достовірності даних, наведених гр. ОСОБА_1 у повідомленні про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт вх. 11-20-5/3883 від 22.06.2016 на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1.

За результатами вказаної перевірки відповідачем було складено наступні документи: акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 08.07.2016 (далі і Акт); протокол №/1-3-0807/1 про адміністративне правопорушення від 08.07.2016 стосовно позивача - ТОВ «ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛТАНА»; припис про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил № С-0807/2 від 08.07.2016 р. позивачем.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямовано на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).

Згідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення піл час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з мстою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Повноваження органів державного архітектурно-будівельного контролю визначені ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого ПКМ України № 553 від 23.05.2011 р. Примірним положенням про органи державного архітектурно-будівельною контролю, затвердженого ПКМ України 671 від 19.08.2015 р.

Як з'ясував суд, 21.07.2016 р. у приміщенні відповідача - відділу державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради Київської обл. відбувся розгляд справи про адміністративне правопорушення на підставі вказаного вище протоколу стосовно ТОВ «ІБК «АЛТАНА», в результаті якого було винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 3-2107/1/138 від 21.07.2016 р., і дану постанову отримав представник позивача - ОСОБА_4

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під нас виконання підготовчих та будівельних робіт.

Як вбачається з вимог законодавства, державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

При цьому постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 р. був затверджений порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Як з'ясував суд із заперечень представника відповідача, вищевказаною перевіркою було з'ясовано, що проектна документація була розроблена без затвердженого замовником будівництва завдання на проектування. Зазначені дії порушують вимоги п. 4.1 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво». Крім того, в зазначеному завданні на проектування зазначено, що загальна чисельність робочих місць - 17 осіб, що не узгоджується з найменуванням об'єкта будівництва; в проектній документації відсутній розрахунок класу наслідків (відповідальності) та категорії складності, чим порушено п. 4.5 ДБН Л.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», н. 4.1 ДСТУ-Н Б В. 1.2-16:2015 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва». Крім того, відсутній розділ організація будівництва, чим порушено п. 7.2, 7.6 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»; містобудівними умовами та обмеженням забудови земельної ділянки № 44 від 18.07.2014 р., з внесеними змінами № 3 від 15.02.2016 р. передбачено техніко- економічні показники об'єкта будівництва: триповерховий житловий будинок з мансардним поверхом, висота будинку 15 м, що не узгоджується з кресленнями 01- 25/04/16-АР арк. 2, 3, 5 де кількість поверхів становить 4, а висота будинку становить 15,00+0,45=15,45 м.; будівельні роботи з будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 в м. Бровари Київської обл. (замовник ОСОБА_1 - 3 особа по справі) розпочаті в 2014 р, з наступними «основними показники об'єкта будівництва»: кількість поверхів 3, умовна висота будинку 7,05 м, загальна площа 439,16.

Ч. 1 ст. 6 Закону № 3038-VI встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 3 Закону № 3038-VI, справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 34 Закону № 3038-VI передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.

Згідно з частиною восьмої статті 36 Закону № 3038-VI замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Як з'ясовано судом, п. 3 Положення про Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, затвердженого наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08 вересня 2015 року № 1000, основним завданням Департаменту є забезпечення державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду у випадках, визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» на території Київської області.

У відповідності до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури, додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також з метою захисту прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд, який забезпечує Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.

При цьому, ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» встановлено, що під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюються особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури , іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.

Порядок проведення авторського і технічного наглядів установлюється Кабінетом Міністрів України. Механізм здійснення авторського та технічного нагляді під час будівництва об'єкта архітектури (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств) визначається Порядками здійснення авторського та технічного наглядів під час будівництва об'єкта архітектури, які затверджені постановою КМУ від 11.07.2007 р. № 903.

Як вбачається з роз'яснень, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Однією з підстав для проведення позапланової перевірки є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у деклараціях про початок виконання будівельних робіт протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Відповідно до пункту 16 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Пунктом 17 Порядку № 553 визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Згідно з пунктами 2, 3 частини четвертої статті 41 Закону № 3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (п. 20 Порядку № 553).

Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», зокрема, статтею 3 визначено, що справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються, зокрема, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», мають право від імені, зокрема, органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду - головні інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» визначено Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244 (далі - Порядок № 244).

Відповідно до пунктів 3, 9 Порядку № 244 штрафи накладаються на суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - суб'єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудування.

Про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи (пункт 16 Порядку № 244).

Згідно з пунктом 22 Порядку № 244 за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов:

1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу);

2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи).

Відповідно до пункту 22 Порядку № 553 постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Згідно з пунктом 25 Порядку № 244 постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку керівникові або уповноваженому представникові суб'єкта містобудування чи надсилається йому поштою, про що робиться відмітка у постанові.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3 Порядку № 244 у разі відмови суб'єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб'єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Судом з матеріалів справи також встановлено, що вимоги припису позивачем не виконано, так як оскаржено дії відповідача до суду.

За таких обставин суд приходить до переконання про задоволення правових підстав для скасування постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельною інспекцією у Київській області № 3-2107/1/138 від 21.07.2016 р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

При цьому Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

У відповідності до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Як зазначено в рішенні у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (166), Згідно з усталеною практикою Суду ст. 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах "Іммобіліаре Саффі проти Італії" [ВП], заява N 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та "Вістіньш і Перепьолкінс проти Латвії" [ВП], заява N 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).

(167). Суд наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).

(168.) Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновків, що обмеження особи в можливості розпорядження її майном, зокрема, у виконанні робіт з будівництва триповерхового будинку з мансардним поверхом у м. Бровари по вул. Київська 187, узгоджується з загальними правилами будівництва.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, у відповідності до положень ч. 2 ст. 2 КАС України, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На переконання суду, позивач надав достатні беззаперечні доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Ст. 79 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що припис про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил № С-0807/02 від 08.07.2016 р. прийнято контролюючим органом з порушенням вимог чинного законодавства відносно не тієї особи та підлягає скасуванню.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Тому керуючись Законом України «Про архітектурну діяльність», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», ст. 2, 4-15, 19, 22, 32, 44-47, 72-78, 90, ст. 205, 210-211, 224, 228, 241-246, 250, 251, 295 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ТОВ «Інженерно-будівельна компанія «АЛТАНА» - задовольнити.

Визнати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 3-2107/1/138 від 21.07.2016 р. протиправною та скасувавши її

Визнати припис про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил № С-0807/02 від 08.07.2016 р. протиправним скасувавши його

Стягнути з Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради Київської області на користь ТОВ «Інженерно-будівельна компанія «АЛТАНА» (ЄДРПОУ 393710074) судові витрати у розмірі 2756 грн. за рахунок бюджетних асигнувань.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя К.А. Васалатій