Вирок № 77066001, 01.10.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/106/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" жовтня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Марченко М.В.,

при секретарях: Гончаренко М.Р., Мізерній К.О.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів: Колесника О.О., Боярського П.В.,

захисників: Шпака О.К., Висоцького О.Г.,

потерпілих: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва кримінальне провадження №12017100040013070 на підставі обвинувального акту по обвинуваченню

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Олевськ Житомирської області,

громадянина України, з середньою освітою, неодруженого,

непрацюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою:

АДРЕСА_1, раніше судимого:

20.06.2006 року вироком Дарницького районного суду м.Києва

за ч.1 ст.309 КК України на 1 рік обмеження волі, із

застосуванням ст.ст.75, 76 КК України, з випробуванням з

іспитовим строком на 1 рік;

18.12.2006 року вироком Деснянського районного суду м.Києва

за ч.2 ст.309 КК України, із застосуванням ст.71 КК України,

з урахуванням змін внесених ухвалою Апеляційного суду

м.Києва від 27.03.2007 року, на 2 роки 5 місяців позбавлення

волі;

12.12.2008 року вироком Дніпровського районного суду

м.Києва за ч.2 ст.309 КК України, із застосуванням ст.71 КК

України, на 2 роки 6 місяців позбавлення волі;

16.01.2013 року вироком Шевченківського районного суду

м.Києва за ч.3 ст.185 КК України на 4 роки позбавлення волі,

звільненого з місць позбавлення волі 03.07.2014 року на

підставі ст.2 Закону України «Про амністію у 2014 році» від

08.04.2014 року;

25 червня 2018 року вироком Дарницького районного суду

м.Києва за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки 6 місяців

позбавлення волі;

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Києва, громадянина України, з

середньою освітою, неодруженого, непрацюючого,

проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_8, раніше судимого:

25.02.2015 року вироком Бориспільського міськрайонного

суду Київської області за ч.2 ст.289 КК України на 5 років

позбавлення волі без конфіскації майна, із застосуванням

ст.75 КК України, з випробуванням з іспитовим строком

3 роки,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

21 вересня 2017 року, приблизно об 16 годині 30 хвилин, ОСОБА_7 знаходився біля житлового будинку АДРЕСА_9, при цьому у нього виник злочинний умисел на вчинення повторного таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, ОСОБА_7, діючи повторно, піднявся на 2 поверх вищезазначеного будинку, де використовуючи заздалегідь підготовлені для вчинення злочину розвідний ключ і викрутку, шляхом зламу замків вхідних дверей квартири №19, проник в приміщення вищезазначеної квартири, де проживали ОСОБА_3 та ОСОБА_4, звідки таємно повторно викрав наступне майно:

- мобільний телефон марки «Samsung Galaxy J3», вартістю 4500 гривень, зі вставленою сім-картою оператора мобільного зв'язку «Київстар», що матеріальної цінності не представляє та сім-картою оператора мобільного зв'язку «лайфселл», що матеріальної цінності не представляє;

- мобільний телефон марки «Nokia C5-03», вартістю 1889 гривень 95 копійок;

- сумку «Vanguard», вартістю 226 гривень 58 копійок, в якій знаходився фотоапарат марки «Nikon D3100», вартістю 3637 гривень 42 копійки, з картою пам'яті на 32 ГБ, вартістю 226 гривень 58 копійок;

- банківську картку банку «Приватбанк» та картку «Киянина» на ім'я ОСОБА_4, що матеріальної цінності для останньої не представляють;

- грошові кошти у розмірі 5000 гривень;

- жіночий наручний годинник «Чайка», вартістю 500 гривень;

- жіночий наручний годинник, що матеріальної цінності не представляє;

- сумку темно-оливкового кольору, вартістю 500 гривень;

- золоту каблучку, вартістю 4500 гривень;

- золоту каблучку, вартістю 3500 гривень;

- золотий ланцюжок, вартістю 1500 гривень;

- срібний хрестик, вартістю 500 гривень;

- жіночу сумку чорно-білого кольору, вартістю 500 гривень.

Після цього, ОСОБА_7 з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, своїми злочинними діями завдав матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_3 на загальну суму 10500 гривень 00 копійок та потерпілій ОСОБА_4 на загальну суму 16480 гривень 53 копійки.

Крім того, 14 листопада 2017 року, приблизно о 13 годині 20 хвилин, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на автомобілі марки «SKODA FELICIA 1.3», номерний знак НОМЕР_1, червоного кольору, під керуванням ОСОБА_9, приїхали до будинку АДРЕСА_10, де вступили між собою у злочинну змову з метою таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, при цьому ОСОБА_7 повторно.

Реалізуючи свій умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, діючи спільно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою між собою, при цьому ОСОБА_7 повторно, піднялись на 9 поверх вищезазначеного будинку, де використовуючи заздалегідь підготовлені для вчинення злочину розвідний ключ і викрутки та предмети схожі на відмички, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом зламу замків вхідних дверей квартири №183, проникли в приміщення вищезазначеної квартири, де проживали ОСОБА_10 та ОСОБА_6, звідки таємно, ОСОБА_7, в свою чергу повторно, викрали наступне майно:

-ноутбук марки «Acer», вартістю 18000 гривень із зарядним пристроєм до нього;

-парфуми «Oriflame», вартістю 300 гривень 00 копійок;

-грошові кошти у розмірі 7000 гривень;

-10 доларів США, що згідно з офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України, станом на день події 14 листопада 2017 року, становило 264 гривні 80 копійок;

-сумку сірого кольору, вартістю 200 гривень 00 копійок, в якій знаходилось посвідчення представника будівельного гіпермаркету «Епіцентр» на ім'я ОСОБА_10, яке матеріальної цінності для останнього не представляє.

Після цього, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з викраденим майном з місця вчинення злочину зникли, викраденим розпорядились на власний розсуд, своїми злочинними діями завдали матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_6 на загальну суму 18300 гривень 00 копійок та потерпілому ОСОБА_10 на загальну суму 23464 гривні 80 копійок.

Обвинувачений ОСОБА_7, будучи допитаним в судовому засіданні, свою винність по епізоду злочинної діяльності від 21 вересня 2017 року по таємному викраденню чужого мана, що належало потерпілій ОСОБА_3 та потерпілій ОСОБА_4, поєднаному з проникненням у житло, вчиненому повторно визнав повністю та визнав частково свою винуватість по епізоду злочинної діяльності від 14 листопада 2017 року по таємному викраденню разом з ОСОБА_8 чужого майна, що належало потерпілому ОСОБА_10 та потерпілому ОСОБА_6 поєднаному з проникненням у житло, вчиненому з його боку повторно, при цьому, заперечив факт таємного викрадення грошовими коштами з квартири останніх у сумі 11000 гривень 00 копійок. Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_7 пояснив, що дійсно 21 вересня 2017 року, приблизно об 16 годині 30 хвилин, він, знаходячись біля житлового будинку АДРЕСА_9 вирішив вчинити крадіжку чужого майна з однієї з квартир вказаного будинку. З цією метою, він, діючи повторно, піднявся на 2 поверх вищезазначеного будинку, де використовуючи заздалегідь підготовлені для вчинення злочину розвідний ключ і викрутку, шляхом зламу замків вхідних дверей квартири №19, проник в приміщення вищезазначеної квартири, де, як з'ясувалось в подальшому, проживали потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, звідки таємно повторно викрав, належне останнім майно, переліком кількістю та вартістю, що зазначена в обвинувальному акті, після чого з місця вчинення злочину з викраденим майном зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, при цьому цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 та потерпілої ОСОБА_4 визнав повністю. Крім того, 14 листопада 2017 року, приблизно о 13 годині 20 хвилин, він та ОСОБА_8 на автомобілі марки «SKODA» під керуванням наглядно знайомого, який надавав послуги з перевезення, приїхали до будинку АДРЕСА_10, де домовились з ОСОБА_8 між собою про вчинення крадіжки з однієї з квартир вищезазначеного будинку. З цією метою, він та ОСОБА_8, діючи спільно, за попередньою змовою між собою, піднялись на 9 поверх вищезазначеного будинку, де використовуючи заздалегідь підготовлені для вчинення злочину розвідний ключ і викрутки та предмети схожі на відмички, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом зламу замків вхідних дверей квартири №183, проникли в приміщення вищезазначеної квартири, де, як виявилось в подальшому, проживали потерпілі ОСОБА_10 та ОСОБА_6, звідки таємно викрали 2 ноутбуки, парфуми «Oriflame», грошові кошти у розмірі 7000 гривень, 10 доларів США та сумку сірого кольору, після чого, місце вчинення злочину залишили, однак, при виході з під'їзду були затримані працівниками поліції та викрадене майно у них було вилучене. Поряд з цим, обвинувачений ОСОБА_7 заперечив факт заволодіння грошовими коштами на загальну суму 18000 гривень, зазначив, що по даному епізоду мав місце факт викрадення грошових коштів у значно меншому розмірі у сумі 7000 гривень, що були вилучені у ОСОБА_8 на місці затримання біля під'їзду вищезазначеного будинку, безпосередньо одразу після вчинення ними крадіжки, у зв'язку з чим не визнав позов потерпілого ОСОБА_10 на суму 11000 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_8, будучи допитаним в судовому засіданні, свою винність по епізоду злочинної діяльності від 14 листопада 2017 року по таємному викраденню разом зі ОСОБА_7 чужого майна, що належало потерпілому ОСОБА_10 та потерпілому ОСОБА_6, поєднаному з проникненням у житло, визнав частково, при цьому, також, заперечив факт таємного викрадення грошових коштів з квартири останніх у сумі 11000 гривень 00 копійок. Крім того, обвинувачений ОСОБА_8 пояснив, що 14 листопада 2017 року, приблизно о 13 годині 20 хвилин, він та ОСОБА_7 на автомобілі марки «SKODA», під керуванням наглядно знайомого, приїхали до будинку АДРЕСА_10, де ОСОБА_7 запропонував вчинити крадіжку з однієї з квартир вищезазначеного будинку, на що він погодився. З цією метою, він та ОСОБА_7, діючи спільно, за попередньою змовою між собою, піднялись на 9 поверх вищезазначеного будинку, де використовуючи заздалегідь підготовлені для вчинення злочину розвідний ключ і викрутки та предмети схожі на відмички, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом зламу замків вхідних дверей квартири №183, проникли в приміщення вищезазначеної квартири, де, як виявилось в подальшому, проживали потерпілі ОСОБА_10 та ОСОБА_6, звідки таємно викрали 2 ноутбуки, парфуми «Oriflame», грошові кошти у розмірі 7000 гривень, 10 доларів США та сумку сірого кольору, після чого, місце вчинення злочину залишили, однак, при виході з під'їзду були затримані працівниками поліції та викрадене майно у них було вилучене. Поряд з цим, обвинувачений ОСОБА_8 заперечив факт заволодіння грошовими коштами на загальну суму 18000 гривень, зазначив, що по даному епізоду мав місце факт викрадення грошових коштів у значно меншому розмірі у сумі 7000 гривень, що були вилучені у нього, ОСОБА_8, на місці затримання біля під'їзду вищезазначеного будинку, безпосередньо одразу після вчинення ними крадіжки, у зв'язку з чим також не визнав позов потерпілого ОСОБА_10 на суму 11000 гривень.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_7 своєї вини по епізоду таємного викрадення 21 вересня 2017 року чужого мана, що належало потерпілій ОСОБА_3 та потерпілій ОСОБА_4, поєднаному з проникненням у житло, вчиненому повторно винуватість ОСОБА_7 підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, із показань допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_3 вбачається, що станом на день події вона проживала разом з матір'ю в квартирі АДРЕСА_2. 21 вересня 2017 року, приблизно о 17 годині, вона виявила пошкодження замка вхідних дверей та в приміщенні квартири порушення обстановки, після чого, виявила відсутність сумки з фотоапаратом «Нікон», мобільного телефону марки «Самсунг», грошових коштів у розмірі 5000 гривень, сумки, вартістю 500 гривень, двох золотих каблучок, золотого ланцюжка, срібного хрестика, мобільного телефону марки «Нокіа». Відсутність майна була виявлена переліком, кількістю та вартістю, що зазначена в обвинуваченні. Крім того, потерпіла ОСОБА_3 підтримала в судовому засіданні заявлений нею у кримінальному провадженні цивільний позов у розмірі 10500 гривень 00 копійок на відшкодування завданої їй злочином матеріальної шкоди.

Потерпіла ОСОБА_4, будучи допитаною в судовому засіданні пояснила, що 21 вересня 2017 року, з квартири АДРЕСА_2, де вона проживає зі своєю дочкою ОСОБА_3, було вчинено крадіжку їх майна, зокрема грошових коштів у розмірі 5000 гривень, жіночих прикрас у вигляді золотих та срібних виробів, фотоапарату «Нікон», двох мобільних телефонів, сумки та іншого майна, переліком, кількістю та вартістю, що зазначена в обвинуваченні. Крім того, потерпіла ОСОБА_4 підтримала в судовому засіданні свій позов на суму 11980 гривень на відшкодування завданої їй злочином матеріальної шкоди.

Вищенаведені показання потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_3 та визнавальні показання обвинуваченого ОСОБА_7 в цій частині об'єктивно підтверджуються: даними протоколу огляду місця події від 21 вересня 2017 року про те, що в ході огляду місця події, а саме: квартири АДРЕСА_3, було виявлено механічні пошкодження нижнього замка вхідних дверей, порушення загальної обстановки квартири та відсутність речей потерпілих (т.3 а.с.3-6); даними документів на викрадене майно, зокрема на фотоапарат «Нікон», мобільні телефони «Самсунг», «Нокіа», годинник «Чайка» (т.3 а.с.7-16); іншими дослідженими судом доказами.

Аналізуючи вищенаведені досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_7 в пред'явленому обвинуваченні по даному епізоду знайшла підтвердження в судовому засіданні, що не заперечував і сам обвинувачений ОСОБА_7 в ході судового розгляду.

По епізоду вчинення 14 листопада 2017 року таємного викрадення чужого майна, що належало потерпілим ОСОБА_10 та ОСОБА_6, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням в житло, при цьому ОСОБА_7 повторно, винність ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що станом на день події проживав разом зі знайомим ОСОБА_10 в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_4. 14 листопада 2017 року, приблизно о 14 годині, йому зателефонувала власниця квартири, яка здавала їм житло, та повідомила, що квартиру обікрали. По приїзду на місце події за вищезазначеною адресою, він виявив відсутність своїх речей, а саме ноутбуку «Ассер», вартістю близько 20000 гривень та парфумів, вартістю 300 гривень. В подальшому викрадене майно йому було повернуто, у зв'язку з чим він цивільний позов не заявляв.

Із показань допитаного в ході судового розгляду потерпілого ОСОБА_10 вбачається, що 14 листопада 2017 року, приблизно о 14 годині, йому зателефонував ОСОБА_6, з яким вони разом винаймали квартиру АДРЕСА_5, та повідомив, що вказану квартиру обікрали. По приїзду він виявив відсутність своїх речей, було викрадено ноутбук «Асус», сумку, 10 доларів США та грошові кошти у розмірі 18000 гривень. В подальшому, викрадене майно йому було повернуто в ході досудового розслідування, а з грошових коштів повернуто лише 7000 гривень. Поряд з цим, потерпілий ОСОБА_10 підтримав в судовому засіданні свій позов у розмірі 11000 гривень на відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди.

Свідок ОСОБА_11, будучи допитаним в судовому засіданні, пояснив, що працює оперуповноваженим УПВ УКР в м.Києві та в день події, коли були затримані обвинувачені знаходився на чергуванні у Дніпровському районі м.Києва. Станом на день розгляду справи дату події та адресу не пам'ятає, разом з тим вказав, що були затримані саме обвинувачені, неподалік від будинку, де було вчинено крадіжку, у яких на місці було вилучено викрадене майно та грошові кошти, у якій сумі він не пам'ятає. Дата вчинення злочину в обвинувальному акті відповідає дійсності. При затриманні обвинувачені опору не чинили.

Крім того, під час судового розгляду судом також були досліджені письмові докази, надані стороною обвинувачення по даному епізоду, а саме:

- дані протоколу обшуку від 14.11.2017 року про те, що під час обшуку ОСОБА_8 за участю понятих по АДРЕСА_11, було виявлено та вилучено чотири викрутки, рукавички, 10 доларів США, ноутбук «Асус» з зарядним пристроєм, що знаходився у сумці, посвідчення «Епіцентру» на ім'я ОСОБА_10 та 7000 гривень (т.3 а.с.42-57);

- дані протоколу обшуку від 14.11.2017 року про те, що під час обшуку ОСОБА_7 за участю понятих по АДРЕСА_11, було виявлено та вилучено розвідний ключ, рукавички, два ключа, 7 предметів схожих на відмички, ноутбук «Асер», парфуми (т.3 а.с.36-41);

-дані протоколу огляду місця події від 14.11.2017 року про те, що під час огляду за участю понятих квартири АДРЕСА_6 було виявлено пошкодження замка вхідних дверей, порушення обстановки та відсутність речей потерпілих (т.3 а.с.60-63);

-дані роздруківки з офіційного сайту Національного банку України про курс гривні до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, станом на день події 14 листопада 2017 року (т.3 а.с.64);

-дані документів на ноутбук «Ассер» (т.3 а.с.66);

-дані протоколів огляду вилучених речей під час обшуку ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_11 (т.3 а.с.77-83);

-дані протоколу проведення слідчого експерименту від 21.12.2017 року за участю ОСОБА_12, який в ході слідчого експерименту визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення по епізоду від 14.11.2017 року та зізнався у вчиненні іншого кримінального правопорушення, що мало місце 21 вересня 2017 року за адресою: АДРЕСА_7, при цьому детально та послідовно розповів про вчинення крадіжки, поєднаної з проникненням у вказане житло.

Аналізуючи вищенаведені показання обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8, потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_6, свідка ОСОБА_11 та вищевказані письмові докази, надані стороною обвинувачення у їх сукупності, що були досліджені судом під час судового розгляду, суд приходить до наступного.

Так, відповідно до вимог ч.1 ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню

Згідно з положеннями ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні поряд з іншим підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення - час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення, а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення.

Відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права, що в тому числі закріплено положеннями ч.5 ст.9 КПК України щодо застосування кримінального процесуального законодавства України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, як один з принципів законності, визначених серед інших засадами кримінального провадження.

Так, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року (п.146) Євпропейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. (Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of December 1998, Series A no.146, p.33, § 77).

Аналогічне відображення принципів презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини міститься і в положеннях ст.62 Конституції України та ст.17 КПК України.

Зокрема, відповідно до положень ч.2 ст.17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення, і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з вимогами ч.4 даної статті усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь цієї особи.

А тому, відповідно до вимог ст.94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку, що прокурором та потерпілим ОСОБА_10 не надано суду доказів, які б беззаперечно підтверджували винуватість ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в частині таємного заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_10 на суму 11000 гривень.

Суд не приймає до уваги показання потерпілого ОСОБА_10 про те, що крім 7000 гривень мало місце викрадення, належних йому грошових коштів у розмірі 11000 гривень, оскільки вказані показання потерпілого ОСОБА_10 за наявності заперечень обвинувачених в цій частині, не підтверджені потерпілим під час судового розгляду об'єктивними доказами щодо наявності у нього вказаної суми грошових коштів та спростовуються крім показань обвинувачених ОСОБА_7 і ОСОБА_8 про викрадення по даному епізоду грошових коштів у розмірі 7000 гривень та даними протоколу обшуку від 14.11.2017 року про те, що під час обшуку ОСОБА_8 на місці затримання біля під'їзду вищезазначеного будинку, безпосередньо одразу після вчинення ними крадіжки за участю понятих по АДРЕСА_11, було виявлено та вилучено крім іншого грошові кошти саме у розмірі 7000 гривень (т.3 а.с.42-57), що узгоджується з показаннями обвинувачених в цій частині. Крім того, стороною обвинувачення, також, не надано суду письмових доказів, на підтвердження показань потерпілого ОСОБА_10 в цій частині.

Разом з тим, згідно з рішенням Конституційного Суду України №12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

З урахуванням викладеного, перевіряючи докази з точки зору належності, допустимості, достовірності у їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв'язку, за результатами судового розгляду, оцінивши в сукупності всі докази, досліджені в судовому засіданні у даному кримінальному провадженні, суд враховує положення презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, відповідно до положень ст.17 КПК України, а саме, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення, при цьому саме на сторону обвинувачення покладається обов'язок доведення винуватості особи поза розумним сумнівом, в тому числі, що усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь такої особи, аналогічні положення ст.62 Конституції України, та приходить до висновку, що під час судового розгляду знайшла підтвердження та доведеність винуватість обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні 14.11.2017 року крадіжки майна потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_6, разом з тим, підлягає виключенню з обвинувачення посилання на викрадення обвинуваченими, належних потерпілому ОСОБА_10 грошових коштів у сумі 11000 гривень, оскільки ні потерпілим, ні прокурором не надано суду доказів, які б беззаперечно підтверджували вказану обставину, а тому суд виходить з встановлених в судовому засіданні обставин на підтвердження факту таємного викрадення обвинуваченими грошових коштів потерпілого ОСОБА_10 у сумі 7000 гривень, що крім показань обвинувачених об'єктивно підтверджується даними вищезазначеного протоколу обшуку від 14.11.2017 року про виявлення та вилучення під час обшуку ОСОБА_8 безпосередньо одразу після вчинення обвинуваченими крадіжки, на місці затримання біля під'їзду будинку АДРЕСА_11, крім іншого грошових коштів саме у розмірі 7000 гривень (т.3 а.с.42-57).

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.3 ст.185 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна /крадіжка/, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло, вчинене повторно.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_8 за ч.3 ст.185 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна /крадіжка/, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, дані про особу кожного з обвинувачених, а саме: ОСОБА_7 - не працює, не одружений, не має постійного джерела доходів, соціальних зв'язків, раніше неоднарозово судимий, в судовому засіданні розкаявся у вчиненні злочинів, згідно обвинувачення, що знайшло підтвердження в судовому засіданні; ОСОБА_8 - не працює, не одружений, не має постійного джерела доходів, раніше судимий, в судовому засіданні розкаявся у вчиненні злочину, згідно обвинувачення, що знайшло підтвердження в судовому засіданні.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8, суд визнає щире каяття обвинувачених в судовому засіданні щодо їх злочинних дій, які знайшли підтвердження в судовому засіданні та наслідків, які настали від їх дій.

Обставин, які обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8, судом не встановлено.

З урахуванням ступеня тяжкості вчинених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 злочинних дій, обставин справи, вищезазначених даних про особу кожного з обвинувачених, які вчинили новий корисливий злочин, маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, ОСОБА_8, в свою чергу, під час іспитового строку випробування відбування покарання за попереднім вироком, суд приходить до висновку, що останні належних висновків для себе не зробили, на шлях виправлення не стали, у зв'язку з чим їх виправлення неможливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає за необхідне призначити їм покарання у виді позбавлення волі, яке, виходячи з сукупності зазначених судом обставин, буде достатнім для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними нових злочинів.

У зв'язку з наведеним, підстав для застосування щодо обвинувачених ст.75 КК України суд не вбачає.

Поряд з цим, враховуючи, що ОСОБА_7 вчинив злочинні дії, за які засуджується цим вироком до постановлення вироку Дарницького районного суду м.Києва від 25 червня 2018 року, яким він засуджений за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, остаточне покарання йому слід призначити на підставі ч.4 ст.70 КК України.

Крім того, з урахуванням того, що ОСОБА_8 вчинив злочин, за який засуджується цим вироком під час іспитового строку відбування покарання з випробуванням, призначеного йому вироком 25.02.2015 року Бориспільського міськрайонного суду Київської області за ч.2 ст.289 КК України остаточне покарання підлягає призначенню йому за правилами ст.71 КК України за сукупністю вироків.

Речові докази по справі: мобільний телефон марки «Samsung Galaxy J3», що визнаний речовим доказом та повернутий потерпілій ОСОБА_4 на зберігання під розписку слід залишити у володінні та розпорядженні потерпілої ОСОБА_4; чохол, фіолетового кольору, що знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Дніпровського УП ГУНП в м.Києві слід повернути потерпілій ОСОБА_4; розвідний ключ, рукавички, викрутку, плашко тримач, запчастину від замка, сім предметів, схожих на відмички, два ключа, мобільний телефон «Нокіа» з сім-картою, вилучені у ОСОБА_7 під час затримання останнього, що знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Дніпровського УП ГУНП в м.Києві слід знищити; чотири викрутки одну рукавицю, мобільний телефон марки «Моторола» з сім-картою, бейджик, перехідник для навушників, ключі, упаковку з сім-карти «Київстар, упаковку клею, вилучені у ОСОБА_8 під час затримання останнього, що знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Дніпровського УП ГУНП в м.Києві слід знищити.

Речові докази: ноутбук марки «Ассер» із зарядним пристроєм, парфуми «Оріфлейм», що визнані речовими доказами та повернуті потерпілому ОСОБА_6 на зберігання під розписку слід залишити у володінні та розпорядженні потерпілого ОСОБА_6; грошові кошти у розмірі 7000 гривень, ноутбук марки «Асус» із зарядним пристроєм, 10 доларів США, сумку сірого кольору, посвідчення представника «Епіцентру» на ім'я ОСОБА_10, що визнані речовими доказами та повернуті потерпілому ОСОБА_10 на зберігання під розписку слід залишити у володінні та розпорядженні потерпілого ОСОБА_10

Речовий доказ: CD-R диск з відеозаписом слідчого експерименту за участю ОСОБА_7, що визнаний речовим доказом та приєднаний до матеріалів кримінального провадження слід зберігати при матеріалах кримінального провадження як джерело доказів.

Речові докази: автомобіль марки «SKODA FELICIA 1.3», 1998 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, червоного кольору, свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу та ключі від автомобіля «SKODA FELICIA 1.3», 1998 року випуску слід повернути власнику; п'ять закладних квитанцій з ломбарду, вилучені у ОСОБА_7 під час обшуку слід зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Крім того, підлягають стягненню зі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 процесуальні витрати у розмірі 4682 гривні 58 копійок на користь держави за проведення судово-трасологічної та судово-дактилоскопічної експертиз в дольовому порядку, тобто по 2341 гривні 29 копійок з кожного.

Цивільні позови, заявлені у кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_3 на суму 10500 гривень 00 копійок та потерпілою ОСОБА_4 на суму 11980 гривень 53 копійки, на відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, підлягають повному задоволенню, як такі, що знайшли підтвердження в судовому засіданні та визнані обвинуваченим ОСОБА_7

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 на суму 11000 гривень 00 копійок на відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди не підлягає задоволенню, оскільки не знайшов підтвердження в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.368-371, 373-374, 376 КПК України, суд,-

засудив:

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і призначити йому покарання за цей злочин у виді 3 (трьох) років 8 (восьми) місяців позбавлення волі.

На підставі ст.70ч.4 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення більш суворим покаранням, призначеним цим вироком у виді 3 (трьох) років 8 (восьми) місяців позбавлення волі, менш суворого покарання, призначеного вироком Дарницького районного суду м.Києва від 25 червня 2018 року у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі та остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді 3 (трьох) років 8 (восьми) місяців позбавлення волі.

Строк покарання ОСОБА_7 обчислювати з 14 листопада 2017 року.

Запобіжний захід ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою у Державній установі Київський слідчий ізолятор Міністерства Юстиції України - залишити без змін до набрання вироком законної та вважати продовженим до набрання вироком законної сили.

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і призначити йому покарання за цей злочин у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України до призначеного ОСОБА_8 покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного йому вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25.02.2015 року і остаточно призначити ОСОБА_8 покарання за сукупністю вироків у виді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Строк покарання ОСОБА_8 обчислювати з 01 жовтня 2018 року та зарахувати в строк відбування покарання час, який ОСОБА_8 утримувався під вартою у даному кримінальному провадженні з моменту затримання до звільнення з-під варти у зв'язку зі сплатою застави, тобто з 14 листопада 2017 року по 17 листопада 2017 року.

Речові докази по справі: мобільний телефон марки «Samsung Galaxy J3», що визнаний речовим доказом та повернутий потерпілій ОСОБА_4 на зберігання під розписку залишити у володінні та розпорядженні потерпілої ОСОБА_4; чохол, фіолетового кольору, що знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Дніпровського УП ГУНП в м.Києві повернути потерпілій ОСОБА_4; розвідний ключ, рукавички, викрутку, плашкотримач, запчастину від замка, сім предметів, схожих на відмички, два ключа, мобільний телефон «Нокіа» з сім-картою, вилучені у ОСОБА_7 під час затримання останнього, що знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Дніпровського УП ГУНП в м.Києві - знищити; чотири викрутки одну рукавицю, мобільний телефон марки «Моторола» з сім-картою, бейджик, перехідник для навушників, ключі, упаковку з сім-карти «Київстар, упаковку клею, вилучені у ОСОБА_8 під час затримання останнього, що знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Дніпровського УП ГУНП в м.Києві - знищити.

Речові докази: ноутбук марки «Ассер» із зарядним пристроєм, парфуми «Оріфлейм», що визнані речовими доказами та повернуті потерпілому ОСОБА_6 на зберігання під розписку - залишити у володінні та розпорядженні потерпілого ОСОБА_6; грошові кошти у розмірі 7000 гривень, ноутбук марки «Асус» із зарядним пристроєм, 10 доларів США, сумку сірого кольору, посвідчення представника «Епіцентру» на ім'я ОСОБА_10, що визнані речовими доказами та повернуті потерпілому ОСОБА_10 на зберігання під розписку - залишити у володінні та розпорядженні потерпілого ОСОБА_10

Речовий доказ: CD-R диск з відеозаписом слідчого експерименту за участю ОСОБА_7, що визнаний речовим доказом та приєднаний до матеріалів кримінального провадження - зберігати при матеріалах кримінального провадження як джерело доказів.

Речові докази: автомобіль марки «SKODA FELICIA 1.3», 1998 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, червоного кольору, свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу та ключі від автомобіля «SKODA FELICIA 1.3», 1998 року випуску - повернути власнику; п'ять закладних квитанцій з ломбарду, вилучені у ОСОБА_7 під час обшуку - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути зі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 процесуальні витрати у розмірі 4682 гривні 58 копійок на користь держави за проведення судово-трасологічної та судово-дактилоскопічної експертиз в дольовому порядку, тобто по 2341 гривні 29 копійок з кожного.

Цивільні позови, заявлені у кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_3 на суму 10500 гривень 00 копійок та потерпілою ОСОБА_4 на суму 11980 гривень 53 копійки - задовольнити. Стягнути зі ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_3 10500 гривень 00 копійок та на користь потерпілої ОСОБА_4 11980 гривень 53 копійки на відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 на суму 11000 гривень 00 копійок на відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди залишити без задоволення, як такий, що не знайшов підтвердження в судовому засіданні.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Суддя: