Вирок № 77064889, 11.10.2018, Христинівський районний суд Черкаської області

Справа № 706/1669/17

1-кп/706/38/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2018 року м. Христинівка

Христинівський районний суд Черкаської області в складі :

головуючого-судді: Орендарчука М.П.

при секретарі: Пізняк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Христинівка кримінальне провадження № 12017250260000524 від 01.11.2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець смт. Городище, Перевальського району Луганської області, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою, не одружений, зареєстрований АДРЕСА_1. проживаючий АДРЕСА_2. в силу ст. 89 КК України раніше не судимий

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України,-

сторони та учасники кримінального провадження:

прокурор: Козінського В.О.,

потерпіла: ОСОБА_2

представник потерпілої: ОСОБА_3,

захисник обвинуваченого Підліснюк В.Ю., ОСОБА_5

перекладач: Павлишина О.П., ОСОБА_7

обвинувачений: ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, 31 жовтня 2017 року близько 22 години 30 хвилин в с. Вербувата, Христинівського району Черкаської області, перебуваючи в дворі домоволодіння АДРЕСА_3, за місцем проживання ОСОБА_8, під час сварки із останнім, яка виникла на грунті неприязних відносин, діючи умисно і цілеспрямовано, з метою спричинення ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, наніс 3 удари ножем ОСОБА_8 в область живота, лівої половини грудної клітки та лівого вуха, внаслідок чого останнього було госпіталізовано до Христинівської центральної районної лікарні, де він помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Смерть ОСОБА_8, згідно висновку судово - медичного експерта № 05-7-02/461 від 20.12.2017 року настала внаслідок проникаючих колото-різаних ран грудної клітки та передньої черевної стінки: ушкодження тонкого кишківника, корення та брижі тонкого кишківника, заочепевичної гематоми, гематоми селезіночного кута товстої кишки, що в своєму перебігу ускладнились розвитком лівостороннього гострого серозно-гнійного плевриту, розлитим каловим серозно-гнійний перитонітом та інтоксикацією, що спричинило гостру ниркову недостатність, які носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя й знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті ОСОБА_8

При зовнішньому дослідженні в ОСОБА_8 виявлено в ділянці мочки лівого вуха косу рану, яка утворилась від дії гострих предметів і відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст.121 КК України - як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину не визнав, та пояснив суду, що він прийшов до потерпілого придбати горілки. Коли він постукав у двері то почув лайку в свою адресу, на що він також виразився лайкою та пішов з подвір'я. Доходячи до хвіртки, він почув, що позаду нього хтось іде і одразу відчув удар в голову від чого він упав на землю, однак потерпілий продовжував наносити йому удари у різні частини тіла. В цей час будучи лежачим на землі, він побачив, що на землі лежить ніж, який він взяв у руки та почав наносити потерпілому удари ножем та вставав із землі, після цього потерпілій перестав наносити йому удари, він відійшов від нього та пішов пішки в м.Умань до місця свого проживання. Цивільний позов не визнає, оскільки він не вчиняв інкримінованого йому злочину.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України, про винуватість останнього у скоєнні даного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України, свідчать наступні докази, що ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв'язку для ухвалення даного процесуального рішення, які суд враховує та бере до уваги.

Допитана у судовому засіданні потерпіла пояснила суду, що обставини вчинення злочину їй не відомі. Потерпіла зазначила, що обвинувачений перед нею не вибачився, збитки не відшкодував. Цивільний позов просить задовольнити, покарання призначити максимальне.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 дала суду показання, що вона із своєю родиною ( чоловік, свекруха, двоє дітей) ввечері були дома. Свекруха почула стук у двері, не було ще 11 годин, зайшла в кімнату та сказала, що хтось прийшов. Вона з свекрухою підійшла до дверей, та запитали хто, після чого почули голос який сказав « це я, ОСОБА_4». Коли вони відкрили двері, то бачили що на порозі сидів їх сусід ОСОБА_10, який тримався за бік, і сказав, що його підрізали, попросив викликати шведку. Вона з телефону чоловіка почала викликати швидку з першого разу це не вдалося із другого разу вдалося додзвонитись та викликати швидку, після чого сказала чоловіку одягатись. Вони разом із своїм чоловіком та ОСОБА_8 сіли у свій автомобіль та поїхали на зустріч скорій.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 дав суду показання, що пацієнт ОСОБА_8, 31 жовтня 2017 року 23-35 год. був доставлений у приймальне відділення Христинівської ЦРЛ по швидкій допомозі, з діагнозом колото-різані рани передньої черевної стінки, різана рана лівого вуха і різана рана, проникаюча грудної клітки. Приблизно через півгодини, чи годину був перевезений в хірургічне відділення та прооперований. В післяопераційному періоді хворого турбувало серце, оглядався терапевтом, 9 листопада його стан погіршився, виникла серцева недостатність, і він помер. Він помер не від перитоніту, ці ускладнення виникли у зв'язку з пораненнями, та після операційного втручання коли все промивали зашивали та чистили, що є великим навантаженням на серце. Причина смерті не є перитоніт, нанесені ножем удари були як поштовх для цього, а так причиною смерті є серцева недостатності.

Із показань експерта ОСОБА_12 допитаного в судовому засіданні встановлено, що він проводив судово-медичну ескпертизу трупа ОСОБА_8, і надав відповідний висновок після огляду трупа, досліджених медичних документів та виходячи із матеріалів справи. Пояснив що, смерть ОСОБА_8 настала в результаті отриманих ножових поранень, які пошкодили тонкий кишківник, корення та брижі тонкого кишківника, заочепевичної гематоми, гематоми селезіночного кута товстої кишки, що в своєму перебігу ускладнились розвитком лівостороннього гострого серозно-гнійного плевриту, розлитим каловим серозно-гнійний перитонітом та інтоксикацією, що спричинило гостру ниркову недостатність, які носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя й знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті ОСОБА_8

Із досліджених в судовому засіданні, наданих стороною обвинувачення доказів, а саме протоколом огляду місця події від 01.11.17 року та ілюстрованими таблицями до нього судом встановлено, що по АДРЕСА_3 в будинку, починаючи із вхідних дверей та в різних кімнатах було виявлено сліди бурого кольору схожих на кров.

Протокол проведення слідчого експерименту із застосуванням відео зйомки від 01.11.2017 року відтворений в судовому засіданні на якому ОСОБА_1 чітко, без примусу, добровільно, розповідає та показує на території будинку по АДРЕСА_3 про обставини вчиненого ним злочину.

Заява ОСОБА_1 від 01.11.2017 року про проведення слідчого експерименту без участі захисника написана обвинуваченим.

З висновку експерта №05-7-02/461 від 20.12.2017 року, вбачається, що смерть ОСОБА_8, настала внаслідок проникаючих колото-різаних ран грудної клітки та передньої черевної стінки: ушкодження тонкого кишківника, корення та брижі тонкого кишківника, заочепевичної гематоми, гематоми селезіночного кута товстої кишки, що в своєму перебігу ускладнились розвитком лівостороннього гострого серозно-гнійного плевриту, розлитим каловим серозно-гнійний перитонітом та інтоксикацією, що спричинило гостру ниркову недостатність, які носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя й знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті ОСОБА_8

Дані тілесні ушкодження утворились від дії гострих предметів в час та при обставинах вказаних в постанові від 31.10.2017 року.

Протоколом огляду предметів від 01.11.2017 року із фото таблицею, згідно якої було оглянуто ніж загальною довжиною 23 см., довжина клинка 12 см., ширина від найменшої 3 мм до найширшої 22 мм. який добровільно видав ОСОБА_1

Судом досліджені характеризуючі данні обвинуваченого ОСОБА_1

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків». Дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом. У суду не має сумнівів щодо пред'явленого обвинувачення, яке перевірене судом та підтверджене дослідженими безпосередньо в судовому засіданні доказами.

Дії обвинуваченого за ч. 2ст.121 КК України, суд кваліфікує як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Твердження обвинуваченого надані в судовому засіданні про те, що він оборонявся від нападу потерпілого та перевищив межі необхідної оборони, суд оцінює критично та розцінює їх як обраний ним спосіб захисту від предявленого йому обвинувачення, так як його покази в частині, що він доходячи до хвіртки почув, що позаду нього хтось іде і одразу відчув удар в голову від чого він упав на землю, однак потерпілий продовжував наносити йому удари у різні частини тіла і він у цей час будучи лежачим на землі побачив, що на землі лежить ніж, який він взяв у руки та почав наносити потерпілому удари ножем та вставав із землі, після цього потерпілій перестав наносити йому удари він відійшов від нього та пішов пішки в м.Умань до місця свого проживання повністю спростовуються дослідженими судом доказами, які не викликають сумнівів у суду, оскільки вони в своїй сукупності доповнюють один одного та підтверджують пред'явлене обвинувачення.

Так, під час дослідження протоколу огляду місця події від 01.11.17 року та ілюстрованими таблицями до нього судом встановлено, що по АДРЕСА_3 не зафіксовано слідів боротьби та плям бурого кольору на території домоволодіння та прилеглій території.

Більше того, на відтвореній відео-зйомці слідчого експерименту від 01.11.2017 року, який проводився на наступний день після вчинення злочину, ОСОБА_1 взагалі не вказує на боротьбу між ним та потерпілим. Окрім того, відповідно до довідки Христинівської ЦРЛ від 01.11.2017 року у громадянина ОСОБА_1 були виявлені забиті рани лівого колінного суглобу та пальців правої кісті, що ще раз засвідчує та спростовує його твердження про те, що він зазнав нападу від потерпілого.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, згідно з вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України та розясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання»,враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що помякшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, під час судового розгляду не встановлено.

Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого, не встановлено.

При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст.65 КК України суд враховує: суспільну небезпечність вчиненого ним злочину, ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, передбаченого ч. 2 ст.121 Кк України, який згідно ст.12 КК України, є тяжким злочином; дані про особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання та реєстрації; його відношення до скоєного; раніше притягувався до кримінальної відповідальності, відсутність обставин, що пом'якшує та обтяжує покарання, характеристику з місця проживання, те, що не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, позицію потерпілої, яка просить покарання призначити максимальне, і на підставі викладеного суд вважає, що його виправлення не можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі. Дане покарання є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення ОСОБА_1 нових злочинів.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 вину у скоєному не визнав, у скоєному не розкаявся, тому суд вважає за неможливе призначити йому мінімальне покарання.

Цивільний позов ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 25586,49 грн.,моральної шкоди у сумі 300000 грн. підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її права, має право на їх відшкодування.

Згідно ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

З огляду на те, що позивачка документально підтвердила, що діями відповідача їй була спричинена матеріальні збитки, які полягали у лікуванні та похованні її чоловіка, то позов про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 25586,49 грн. підлягає до задоволення.

Окрім того, відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Враховуючи вище викладене а також те, що злочином було позбавлено життя батька дітей, а чоловіка дружини, що спричинило великі страждання потерпілій ОСОБА_2 внаслідок втрати чоловіка, тому суд вважає, що цивільний позов в частині стягнення моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням підлягає до задоволення частково. Керуючись принципом розумності та справедливості, суд вважає необхідним стягнути на користь потерпілої з обвинуваченого 200000 гривень, що відповідає вимогам ст.ст. 1167-1168 ЦК України та п.п.3.9 Постанови Пленуму ВС України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» 31.03.1995 року №4 зі змінами від 25.05.2001 року №5.

Судові витрати відсутні.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 127-129, 373, 374 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді 9 років позбавлення волі.

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 225586,40 грн. з яких у відшкодування моральної шкоди в розмірі 200000 гривень майнової шкоди 25586,49 грн.

Речові докази: ніж-знищити, балонову куртку без рукавів, кросівки, джинси поверну ти ОСОБА_1

Термін відбуття покарання рахувати з моменту затримання, а саме з 01.11.2017 року.

В строк відбування покарання зарахувати строк перебування ОСОБА_1 під вартою із 01.11.2017 року.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Черкаської області через Христинівський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Головуючий суддя: М.П. Орендарчук