Рішення № 77064797, 11.10.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/1112/18

Провадження №2/712/2414/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2018 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Мельник І.О.

з участю секретаря Хоменко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, мотивуючи свої вимоги тим, що 10.02.2018 померла її мати ОСОБА_3 Згодом, помер її батько 18.02.2018. Мати та батько 24.12.2003 склали заповіт, яким все своє майно заповідали позивачці. Маючи намір прийняти спадщину на квартиру АДРЕСА_1, позивачка звернулася до нотаріуса. Проте, у прийнятті заяви їй було відмовлено в зв’язку з пропущенням встановленого законодавством строку на прийняття спадщини (шість місяців). При цьому, позивачці було роз’яснено, що питання про визначення додаткового строку для подання заяви може бути вирішено в судовому порядку. Строк для прийняття спадщини був пропущений нею з поважних причин, оскільки через смерть обох батьків вона отримала психологічну травму, та витратила всі кошти на їх поховання. Вважаючи себе юридично необізнаною, проживаючи в квартирі батьків, позивачка вважала, що вступила в управління спадковим майном та, відповідно, прийняла спадщину. Крім того, в період з 09.08.2018 по 23.08.2018 вона перебувала на стаціонарному лікуванні у КЗ «Третя ОСОБА_2 міська лікарня швидкої медичної допомоги» ОСОБА_2 міської ради. За таких обставин, позивачка не мала можливості вчасно подати заяву про прийняття спадщини, тому змушена звернутися до суду з заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В судове засідання представник позивача – адвокат ОСОБА_4 не з»явився, скерував до суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі, позов просив задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради – ОСОБА_5 в судове засідання не з»явилася, заявою від 26.09.2018 просила розгляд справи проводити без її участі, проти задоволення позову не заперечувала.

У зв'язку з ннявкою сторін фіксація судового процесу технічними засобами е здійснювалася.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Оскільки представником відповідача подано заяву про розгляд справи без її участі, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 народилася 02.01.1962, батьками записані ОСОБА_6 та ОСОБА_3, даний факт підтверджується копією свідоцтва про народження серії ІV-ПЯ № 064500.

ОСОБА_3 померла 10.02.2018, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-СР № 325919 від 27.02.2017, виданим ОСОБА_2 міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис № 592.

ОСОБА_6 помер 18.02.2018, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-СР № 325920 від 27.02.2017, виданим ОСОБА_2 міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис № 593.

24.12.2003 ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Другої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори ОСОБА_7, реєстровий № 1-3528, за яким померла все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде їй належати, і на що за законом вона матиме право, заповіла позивачці ОСОБА_1

24.12.2003 ОСОБА_6 склав заповіт, посвідчений державним нотаріусом Другої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори ОСОБА_7, реєстровий № 1-3529, за яким померлий все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде йому належати, і на що за законом він матиме право, заповів також позивачці.

24.12.2003 ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Другої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори ОСОБА_7, реєстровий № 1-3528, за яким померла все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде їй належати, і на що за законом вона матиме право, також заповіла позивачці.

Після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_6 залишилося спадкове майно, а саме: по 1/3 частині у праві власності на квартиру АДРЕСА_2, які їм належали на підставі свідоцтва про право власності на житло від 03.02.1997, виданого органом приватизації Придніпровського райвиконкому.

Згідно з ст. 1261 ЦК України ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги.

Статтею 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини; при цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій.

Відповідно до положень листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦКУ, та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268, статей 1296 - 1299 ЦК. Вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини.

Належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді справи про визначення додаткового строку на прийняття спадщини не потрібно залучати нотаріуса, державну нотаріальну контору в якості третіх осіб, адже вони є учасниками правовідносини із спадкування та заінтересованими особами.

Щодо вирішення справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Судом достеменно з»ясовано, що встановлений законодавством строк для звернення із заявою до нотаріальної контори ОСОБА_1 пропустила з поважної причини, оскільки остання через смерть батьків мала сильні душевні страждання та переживання, що вивело її на тривалий час зі стану душевної рівноваги. Крім того, з 09.08.2018 по 23.08.2018 ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні у КЗ «Третя ОСОБА_2 міська лікарня швидкої медичної допомоги» ОСОБА_2 міської ради, що підтверджено копією листка непрацездатності, серія АДО № 666086.

Враховуючи викладене, аналізуючи докази в їх сукупності, суд вважає, що позивачка пропустила встановлений строк для прийняття спадщини з поважної причини, тому їй може бути визначений додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини терміном на два місяці.

Оскільки позивачка відноситься до осіб, які відповідно до приписів ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» звільнені від сплати судового збору за подання позову, судові витрати віднести за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-79, 81, 200, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 1223, 1261, 1270, 1272 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, додатковий строк тривалістю в два місяці для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори, яка відкрилась після смерті матері ОСОБА_3, померлої 10.02.2018.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, додатковий строк тривалістю в два місяці для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори, яка відкрилась після смерті батька ОСОБА_6, померлого 18.02.2018.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення.

Головуючий І.О.Мельник