Рішення № 77064044, 10.10.2018, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/1731/18

№ 2/688/682/18

Рішення

іменем України

10 жовтня 2018 року м.Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді – Огородніка І.В.,

при секретарі – Гошовської О.О.,

з участю представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська факторингова компанія" до ОСОБА_3 про позбавлення права користування житловим приміщенням,

в с т а н о в и в :

Позивач ТОВ "Українська факторингова компанія" звернувся до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення права користування житловим приміщенням. В обгрунтування позову позивач у позовній заяві зазначає, що 24 квітня 2018 року державним нотаріусом Шепетівської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, відповідно до ст. 61 ЗУ «Про виконавче провадження» на підставі акту про передачу майна стягувачеві в рахунок погашення боргу затвердженого начальником Шепетівського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області 16 квітня 2018 року, посвідчено свідоцтво про право власності на майно за ТОВ «Українська факторингова компанія», що складається з двохкімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстровано в реєстрі за № 721.

На підставі вищезазначеного свідоцтва, право власності за позивачем зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Так, у зв’язку з не реалізацією двохкімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 в рамках зведеного виконавчого провадження за № 49478242 відкритому в Шепетівському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, боржником та власником майна за яким був ОСОБА_5, а стягувач ТОВ «Українська факторингова компанія», останній висловив бажання залишити майно за собою в рахунок погашення заборгованості. За таких підстав, ОСОБА_5 втратив право власності на двохкімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2.

Однак, відповідно до карткових виписок отриманих позивачем, як власником майна в комунальному підприємстві «Житло сервіс», в квартирі право на яке набуто позивачем, зареєстровані ОСОБА_5 та ОСОБА_3.

16 травня 2018 року відділ реєстрації місця проживання Шепетівської міської ради, за явою власника, ТОВ «Українська факторингова компанія» зняв з реєстрації попереднього власника квартири ОСОБА_5, що підтверджується карткою прописки та довідкою про зняття з реєстрації місця проживання особи.

Просить суд визнати ОСОБА_3 такою, що позбавлена права користування житловим приміщенням розташованим за адресою АДРЕСА_3.

В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримала.

Відповідач в судове засідання не з’явилась, хоча належним чином була повідомлена про дату час та місце розгляду справи, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи заперечення проти розгляду справи без її участі до суду не подала.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував.

Суд, у відповідності до вимог діючого ЦПК України, вважає за можливе слухати справу у відсутності відповідача, належним чином повідомленої про судове засідання.

Заслухавши представника позивача та представника відповідача, суд встановивши фактичні обставини справи, дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, дійшов наступних висновків.

Відповідно до свідоцтва від 24.04.2018 року державний нотаріус Шепетівської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 посвідчила, що ТОВ "Українська факторингова компанія" належить на праві власності майно, що складається із двохкімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1. Дана двохкімнатна квартира раніше належала ОСОБА_5

На підставі вищезазначеного свідоцтва, право власності за позивачем зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Згідно із довідкою від 16.05.2018 року про зняття з реєстрації місця проживання особи ОСОБА_5 знятий з реєстрації за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 150 Житлового кодексу України, власники квартири користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей, мають право на розпорядження квартирою, що знаходиться в приватній власності. Положення цієї статті кореспондуються з вимогами ст. 405 ЦК України, згідно частини першої якої члени сім'ї власника житла, які проживають з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Отже, право члена сім'ї власника квартири щодо користування квартирою, є похідним від прав власника на це житло.

Як встановлено в суді та не заперечувалося сторонами по справі, відповідач значиться зареєстрованою у спірній квартирі, що також підтверджується карткою прописки.

Таким чином, з огляду на припинення права власності ОСОБА_5 на спірну квартиру, суд вважає, що одночасно з цим припинилось право на користування відповідачем цією квартирою, оскільки право користування є похідним від права власності.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до п. 33 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 року № 5 застосовуючи положення статті 391 ЦК України відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов'язані із позбавленням права володіння, суд має виходити з того, що відповідно до положень статей 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями (бездіяльністю) відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Відповідно до п.34 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 року № 5 зазначено, що під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, судам необхідно чітко розмежувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім"ї, попередніми членами його сім"ї, а також членами сім"ї поперднього власника житла. Так, власник житла має право вимагати визнання поперднього власника житла таким, що втратив право користування житлом, що є наслідком припинення права власності на житлове приміщення ( п.3 ч.1 ст. 346 ЦК України) із знаттям останнього з реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З огляду на те, що у відповідача відсутнє право власності на спірну квартиру та відповідно остання не має права на її користування ні в силу закону, ні в силу договору, а тому суд приходить до висновку про визнання відповідача такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1762 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 141, ЦПК України, ст.ст. 317, 319 ЦК України, України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська факторингова компанія" до ОСОБА_3 про позбавлення права користування житловим приміщенням – задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право користування житловим приміщенням розташованим за адресою АДРЕСА_3.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська факторингова компанія", 1762 грн. понесених судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення - у той же строк з дня отримання копії рішення, в апеляційний суд Хмельницької області через Шепетівський міськрайонний суд.

Суддя Огороднік І.В.