Рішення № 77063889, 09.10.2018, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/16276/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 жовтня 2018 року Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого – судді Бондарчука В.В.,

секретаря Потаніної О.О.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №2 батальйону Управління патрульної поліції у Хмельницькій області ОСОБА_3, ОСОБА_4 патрульної поліції про скасування постанови,

встановив:

18 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів про скасування постанови серії АР №921994 від 6 липня 2018 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн., а провадження по справі - закрити.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 6 липня 2018 року інспектором Левчунець Є.В. було винесено постанову серії АР №921994 за те, що під час керування автомобілем НОМЕР_1 по проспекту Миру, 70 він користувався засобами зв’язку тримаючи його у руках, а саме: розмовляв по телефону, а після зупинки автомобіля патрульними поліцейськими, водій не увімкнув аварійну сигналізацію, чим порушив вимоги п.2.9 д та п.9.9 б Правил дорожнього руху України. Позивач не погоджуючись із підставами притягнення до адміністративної відповідальності, зазначив, що був зупинений за надуманими причинами, хоча на справді за телефоном не розмовляв, щодо не увімкнення аварійної сигналізації зазначив, що відповідна норма містить рекомендаційний характер. З огляду на викладене ОСОБА_1 просить його вимоги задовольнити.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечив, зазначив, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП обґрунтовано, зокрема за те, що під час керування автомобілем він розмовляв по телефону, а після зупинки патрульними поліцейськими автомобілями не увімкнув аварійну сигналізацію чим порушив вимоги п.2.9 д, 9.9 б ПДР України.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши наявні у ній докази, вважає, що позов слід задовольнити з огляду на наступне.

Як встановлено судом, відповідно до змісту постанови серії АР №921994 ОСОБА_1 6 липня 2018 року о 16 год 15 хв, керуючи транспортним засобом ЗАЗ державний номерний знак НОМЕР_2 по проспекту Миру, 70 в м. Хмельницькому користувався засобами зв’язку, тримаючи їх у руках, а саме: розмовляв по телефону, а також не увімкнув аварійну світлову сигналізацію при зупинці працівниками поліції, чим порушив п.2.9 д та п.9.9 б ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.122 КУПАП, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 425 грн.

Вирішуючи питання відповідності винесеної постанови вимогам закону, суд виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ч.2 ст.122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Згідно п.2.9 д) Правил Дорожнього руху України водієві забороняється, під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв'язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).

Відповідно до п.9.9 б) Правил дорожнього руху України аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі зупинки на вимогу поліцейського.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Отже, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення особою адміністративного правопорушення.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом частин 1, 2 ст.77 названого Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно до частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Із наявних у суду матеріалів, окрім постанови про адміністративне правопорушення та нечіткого відеозапису, не вбачається доказів, передбачених ст. 251 КУпАП України, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Інспектором поліції не враховані положення ст. 62 Конституції України, згідно якої обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість.

З наданого відеозапису не можливо однозначно встановити ту обставину, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом розмовляв по телефону, відеозапис не чіткий, інших доказів надано не було.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що працівником поліції не доведено обставин того, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом розмовляв по телефону.

Водій ОСОБА_1, при зупинці на вимогу поліцейського, не увімкнув світлову аварійну сигналізацію, чим фактично допустив порушення вимог п.п. 9.9(б) Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Однак суд вважає, що позивач після зупинки на вимогу поліцейського забув увімкнути світлову аварійну сигналізацію.

До зупинки автомобіля не допускав порушень Правил дорожнього руху України. Якби не була здійснена безпідставна вимога поліцейського про зупинку транспортного засобу, порушення водієм ОСОБА_1 у вказаній вище дорожній обстановці вимог п. 9.9(б) ПДР України не було б допущене.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст.72-76, 139, 241, 246 КАС, ст.122 КУпАП, суд, -

ухвалив:

Позов задоволити.

Скасувати постанову серії АР №921994 від 06 липня 2018 року, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП у закрити у зв’язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складання рішення в повному обсязі до Вінницького апеляційного адміністративного суду.

Позивач ОСОБА_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки облікової картки платника податків .

Відповідач ОСОБА_4 патрульної поліції, місцезнаходження вул. Федора Ернста 3 м. Київ, код ЄДРПОУ 40108646.

Відповідач інспектор роти №2 батальйону Управління патрульної поліції у Хмельницькій області ОСОБА_3, місце роботи пров. Коцюбинського 35/2 м. Хмельницький.

В повному обсязі текст рішення складено 9 жовтня 2018 року.

Суддя: