
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2018 року
м.Суми
Справа №592/6283/18
Номер провадження 22-ц/788/1529/18
Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Хвостика С. Г. (суддя-доповідач),
суддів - Левченко Т. А. , Криворотенка В. І.
з участю секретаря судового засідання – Новікової А.С.,
представника стягувача Акціонерного товариства «Уралстройенергомонтаж» – ОСОБА_1, представника боржника ОСОБА_2 акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» – ОСОБА_3,
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги ОСОБА_2 акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» та відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 червня 2018 року в складі судді Труханової Л.М., постановленої у м. Суми, повний текст якої складений 04 липня 2018 року, -
в с т а н о в и в:
Статтею 351 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
У травні 2018 року Акціонерне товариство «Уралстройенергомонтаж» (далі – АТ «Уралстройенергомонтаж») звернулося до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_4 (далі – державний виконавець).
В обґрунтування скарги товариство вказало, що є стягувачем у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа, виданого 08 серпня 2016 року Ковпаківським районним судом м. Суми про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 18 грудня 2014 року по справі № 77/2014 про стягнення з ПАТ «Сумське машинобудівне науково виробниче об’єднання» на користь ЗАТ «Уралстройенергомонтаж» збитків у розмірі 5 899 998,82 руб. РФ, що за курсом НБУ станом на 21 червня 2016 року становить 2 245 775,55 грн, процентів за користування чужими грошовими коштами за період з 25 вересня 2012 року по 04 квітня 2014 року у розмірі 742 793,69 руб. РФ, що за курсом НБУ станом на 21 червня 2016 року становить 282 736,99 грн., а також процентів за користування чужими грошовими коштами, нарахованих на суму 5 899 998,82 руб. РФ по ставці 8,25 % річних за період з 05 квітня 2014 року по день її фактичної виплати та витрат по сплаті арбітражного збору у розмірі 481 258, 32 руб. РФ, що за курсом НБУ станом на 21 червня 2016 року становить 183 186,17 грн.
Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 29 травня 2018 року ОСОБА_4 закінчено виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого листа на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», тобто, у зв’язку із фактичним виконанням у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. При цьому, підставою для закінчення виконавчого провадження в оскаржуваній постанові державного виконавця вказано те, що до відділу ДВС надійшов лист ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» від 25 травня 2018 року про те, що товариством у добровільному порядку погашено залишок заборгованості по рішенню Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 18 грудня 2014 року по справі № 77/2014, що підлягає примусовому виконанню в рамках даного виконавчого провадження. Вказане виконання здійснено товариством шляхом проведення заліку зустрічних однорідних вимог відповідно до ст. 601 ЦК України на загальну суму 1 608 275,02 руб. РФ.
Заявник у скарзі послався на те, що оскаржена постанова державного виконавця є незаконною, оскільки норми ст. 601 ЦК України, як норми законодавства України, якими керувався державний виконавець при винесенні постанови, не підлягають застосуванню сторонами у даному виконавчому провадженні, так як під час здійснення виконавчого провадження мали застосовуватись норми Закону України «Про міжнародне приватне право». Крім того, зазначено, що ухвала Арбітражного суду міста Москви від 28 серпня 2017 року, на підставі якої був виданий виконавчий лист з примусового виконання рішення МКАС при ТПП РФ від 18 грудня 2014 року про стягнення з АТ «Уралстройенергомонтаж» на користь ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» процентів за користування чужими грошовими коштами за період з 22 грудня 2012 року по 18 червня 2014 року в сумі 1 212 537,73 руб. РФ та процентів за користування чужими грошовими коштами, нарахованих на суму 5 084 745,76 руб. РФ за ставкою 16 % річних за період з 19 червня 2014 року по день винесення рішення у цій справі, а також про стягнення витрат зі сплати арбітражного збору в сумі 162 878,87 руб. РФ, була скасована постановою Арбітражного суду Московського округу від 25 жовтня 2017 року, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. За наслідками нового розгляду ухвалою Арбітражного суду міста Москви від 06 лютого 2018 року у задоволенні заяви ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» про видачу виконавчого листа з примусового виконання рішення МКАС при ТПП РФ від 18 грудня 2014 року було відмовлено.
Посилаючись на викладене, АТ «Уралстройенергомонтаж» просило суд визнати неправомірними дії державного виконавця щодо винесення постанови від 29 травня 2018 року про закінчення виконавчого провадження; скасувати вказану постанову від 29 травня 2018 року; зобов'язати державного виконавця не пізніше ніж у десятиденний строк з дня одержання даної ухвали стягнути з ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» на користь АТ «Уралстройенергомонтаж» проценти за користування чужими грошовими коштами, нарахованими на суму 5899988,82 руб. РФ по ставці 8,25 % річних, за період з 05 квітня 2014 року по день її фактичної виплати згідно висновку судової економічної експертизи Сумського відділення Харківського НДІСЕ ім. Бокаріуса від 08 травня 2018 року за № 518 в розмірі 1 608 275,02 руб. РФ; зобов'язати державного виконавця не пізніше ніж у десятиденний строк з дня одержання даної ухвали повідомити суд та стягувача про її виконання; а також винести окрему ухвалу, якою повідомити директора Департамента Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5 про наявність підстав для притягнення державного виконавця до дисциплінарної відповідальності та встановити в ній строк для надання відповіді про результати її виконання.
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 червня 2018 року скаргу Акціонерного товариства «Уралстройенергомонтаж» задоволено частково.
Визнано дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області щодо винесення постанови від 29 травня 2018 року про закінчення виконавчого провадження № 53254499 з примусового виконання виконавчого листа №592/6696/15 від 08 серпня 2016 року неправомірними.
Скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 29 травня 2018 року про закінчення виконавчого провадження № 53254499.
Зобов’язано головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області вчинити дії щодо виконання виконавчого листа № 592/6696/15, виданого 08 серпня 2016 року Ковпаківським районним судом м. Суми, в частині стягнення з ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» на користь ЗАТ «Уралстройенергомонтаж» процентів за користування чужими грошовими коштами, нарахованими на суму 5 899 988,82 руб. РФ по ставці 8,25 % річних за період з 05 квітня 2014 року по день фактичної виплати.
В іншій частині скарги відмовлено.
Вказану ухвалу суду боржник ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» та відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області оскаржили в апеляційному порядку.
В апеляційних скаргах ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» та відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, посилаючись на неповне з’ясування судом першої інстанції обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просять ухвалу суду скасувати і постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги АТ «Уралстройенергомонтаж».
В доводах апеляційної скарги ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» зазначає, що помилковим є висновок суду першої інстанції про необхідність отримання виконавчого листа для примусового виконання рішення МКАС стосовно проведення заліку зустрічних однорідних вимог, оскільки така вимога не передбачена чинним законодавством. Крім того, йдеться про те, що оскільки рішення МКАС при ТПП РФ від 18 грудня 2014 року підлягає негайному добровільному виконанню, так як в ньому відсутні строки його виконання, тому, на думку товариства, саме з цієї дати, тобто, з 18 грудня 2014 року, товариство набуло права провести залік зустрічних однорідних вимог зі стягувачем. Також, на думку боржника, суд не обґрунтував недопустимість зарахування зустрічних вимог, які б підтверджували недійсність проведеного заліку.
У своїй апеляційній скарзі відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області посилається на те, що державним виконавцем у даній справі виконавчі дії проведені відповідно до вимог чинного законодавства, отже, відсутні підстави для задоволення скарги.
Від стягувача АТ «Уралстройенергомонтаж» в установлений судом строк надійшов письмовий відзив на апеляційні скарги, в якому стягувач, посилаючись на додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а ухвалу суду – без змін. При цьому, він зазначив, що відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують. До того ж, наголошується, що державний виконавець, отримавши від боржника заяву про взаємозалік зустрічних вимог, не перевірив правдивості викладеної в ній інформації, не запитав думки стягувача щодо цього, а вже на наступний день закінчив виконавче провадження, що підтверджує незаконність оскаржуваної постанови державного виконавця.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника боржника ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» ОСОБА_3 про задоволення апеляційної скарги та представника стягувача АТ «Уралстройенергомонтаж» ОСОБА_1 про залишення ухвали суду без змін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області знаходилось виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого 08 серпня 2016 року Ковпаківським районним судом м. Суми про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 18 грудня 2014 року по справі № 77/2014 про стягнення з ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» на користь ЗАТ «Уралстройенергомонтаж» збитків у розмірі 5 899 998,82 руб. РФ, що за курсом НБУ станом на 21 червня 2016 року становило 2 245 775,55 грн, процентів за користування чужими грошовими коштами за період з 25 вересня 2012 року по 04 квітня 2014 року у розмірі 742 793,69 руб. РФ, що за курсом НБУ станом на 21 червня 2016 року становило 282 736,99 грн та процентів за користування чужими грошовими коштами, нарахованих на суму 5 899 998,82 руб. РФ по ставці 8,25 % річних за період з 05 квітня 2014 року по день її фактичної виплати, а також про стягнення витрат по сплаті арбітражного збору у розмірі 481 258, 32 руб. РФ, що за курсом НБУ станом на 21 червня 2016 року становило 183 186,17 грн (т. 1, а.с. 7).
25 травня 2018 року боржник ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» подало до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області листа, в якому повідомило про добровільне погашення залишку заборгованості по рішенню Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 18 грудня 2014 року по справі № 77/2014 шляхом проведення заліку зустрічних однорідних вимог відповідно до статті 601 ЦК України на загальну суму 1 608 275,02 російських рублів, у зв’язку з чим просило закінчити виконавче провадження у зв’язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення арбітражного суду згідно з виконавчим документом (т. 1, а.с. 22-23).
Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_4 від 29 травня 2018 року було закінчено виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого листа на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», тобто, у зв’язку із фактичним виконанням у повному обсязі рішення арбітражного суду згідно з виконавчим документом. Підставою для закінчення виконавчого провадження в оскаржуваній постанові державного виконавця вказано те, що до відділу ДВС надійшов лист ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» від 25 травня 2018 року про погашення залишку заборгованості по рішенню Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 18 грудня 2014 року по справі № 77/2014, що підлягає примусовому виконанню, в добровільному порядку, в рамках даного виконавчого провадження шляхом проведення товариством заліку зустрічних однорідних вимог відповідно до ст. 601 ЦК України на загальну суму 1 608 275,02 руб. РФ (т. 1, а.с. 9-10).
Частково задовольняючи вимоги скарги, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець безпідставно виніс оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки підстави для зарахування зустрічних однорідних вимог були відсутні з огляду на те, що рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 18 грудня 2014 року по справі № 77/2014, яким стягнуто з АТ «Уралстройенергомонтаж» на користь ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» грошові кошти, не легалізоване в установленому законом порядку.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У пункті 7 частини третьої статті 2 ЦПК України визначено, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є обов’язковість судового рішення.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Судовий контроль за виконанням судових рішень, зокрема, право сторони виконавчого провадження на звернення до суду зі скаргою на рішення, дію чи бездіяльність державного виконавця регламентовано розділом VІІ ЦПК України.
Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Отже, дійшовши висновку про закінчення виконавчого провадження, державний виконавець, як на підставу для цього, послався на лист ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» про добровільне погашення залишку заборгованості по рішенню Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 18 грудня 2014 року по справі № 77/2014 шляхом проведення заліку зустрічних однорідних вимог на підставі цього ж рішення арбітражного суду, яким з АТ «Уралстройенергомонтаж» на користь ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» було стягнуто грошові кошти на загальну суму 1 608 275,02 російських рублів.
Разом з тим, статтею 3 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року, в якій Україна бере участь з 08 січня 1961 року, визначено, що кожна договірна держава визнає арбітражні рішення як обов’язкові та звертає їх до виконання відповідно до процесуальних норм тієї території, де запитується визнання та звернення до виконання цих рішень на умовах, викладених у цій Конвенції.
Згідно з роз’ясненнями, наданими у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» № 2 від 24 грудня 1999 року, суди повинні з'ясовувати наявність міжнародних договорів про взаємне надання правової допомоги між Україною і державою, про визнання й виконання рішення суду чи арбітражу якої надійшло клопотання. У даний час є чинною Угода про порядок вирішення спорів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності, підписана урядами держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у м. Києві 20 березня 1992 року. До учасниць даної Угоди належать республіки Білорусь, Вірменія, Таджикистан, Казахстан, Туркменистан, Узбекистан, Киргизька Республіка, Російська Федерація та Україна.
Відповідно до ст. 7 вказаної Угоди держави – учасниці Співдружності Незалежних Держав взаємно визнають і виконують рішення компетентних судів, що набули законної чинності. Рішення, винесені компетентними судами однієї держави – учасниці Співдружності Незалежних Держав, мають бути виконаними на території інших держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав.
Виходячи з матеріалів справи, ухвалою Арбітражного суду міста Москви від 28 серпня 2017 року було постановлено видати ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» виконавчий лист з примусового виконання рішення МКАС при ТПП РФ від 18 грудня 2014 року про стягнення з АТ «Уралстройенергомонтаж» на користь ПАТ «Сумське машинобудівне науково виробниче об’єднання» процентів за користування чужими грошовими коштами за період з 22 грудня 2012 року по 18 червня 2014 року в сумі 1 212 537,73 руб. РФ, процентів за користування чужими грошовими коштами, нарахованих на суму 5 084 745,76 руб. РФ за ставкою 16 % річних за період з 19 червня 2014 року по день винесення рішення у цій справі, а також витрати зі сплати арбітражного збору в сумі 162 878,87 руб. РФ (т. 1, а.с. 11-12).
Однак, постановою Арбітражного суду Московського округу від 25 жовтня 2017 року вказану ухвалу Арбітражного суду міста Москви від 28 серпня 2017 року було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т. 1, а.с. 13-16).
За наслідками нового розгляду ухвалою Арбітражного суду міста Москви від 06 лютого 2018 року у задоволенні заяви ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» про видачу виконавчого листа з примусового виконання рішення МКАС при ТПП РФ від 18 грудня 2014 року було відмовлено (т. 1, а.с. 17-19).
Таким чином, рішення МКАС при ТПП РФ від 18 грудня 2014 року про стягнення з АТ «Уралстройенергомонтаж» на користь ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» грошових коштів на даний час не легалізовано, а отже, і не передавалось на примусове виконання.
Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2, пункту 1 частини 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов’язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
У той же час, державний виконавець, отримавши від боржника лист про добровільне виконання рішення суду, не перевірив, чи виконано фактично боржником у передбачений законом спосіб та у повному обсязі рішення арбітражного суду, у зв’язку з чим дійшов передчасного висновку про закінчення виконавчого провадження.
У зв’язку із зазначеним, не заслуговують на увагу колегії суддів доводи апеляційної скарги відділу ДВС про додержанням державним виконавцем вимог закону під час винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, як такі, що спростовуються матеріалами справи.
До доводів апеляційної скарги боржника про те, що для проведення заліку зустрічних однорідних вимог не є обов’язковим отримання виконавчого листа за рішенням МКАС при ТПП РФ від 18 грудня 2014 року в частині стягнення із АТ «Уралстройенергомонтаж» на користь ПАТ «Сумське НВО» грошових коштів колегія суддів відноситься критично, з огляду на те, що сторони не досягли домовленості щодо добровільного виконання рішення в зазначеній частині і воно підлягає легалізації в установленому законом порядку. Крім того, ухвалою Арбітражного суду міста Москви від 06 лютого 2018 року відмовлено ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» у видачі виконавчого листа з примусового виконання рішення МКАС при ТПП РФ від 18 грудня 2014 року. Таким чином, підстави для закінчення виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення МКАС при ТПП РФ від 18 грудня 2014 року по справі № 77/2014 у даній справі відсутні.
Інші доводи апеляційних скарг, в тому числі і щодо необґрунтованості висновків оскарженої ухвали не містять підстав для їх задоволення.
За таких обставин, коли суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для її зміни чи скасування колегія суддів не вбачає, отже, апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду – без змін.
Оскільки у задоволенні апеляційних скарг відмовлено, тому відповідно до статті 452 ЦПК України відсутні підстави для відшкодування судового збору за апеляційний перегляд ухвали суду.
Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.1; 375; 381 ч.ч.1, 3; 382 ЦПК України, апеляційний суд,-
п о с т а н о в и в:
Апеляційні скарги ОСОБА_2 акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» та відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області залишити без задоволення.
Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 червня 2018 року в даній справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: С.Г. Хвостик (суддя – доповідач)
Судді: Т.А. Левченко
ОСОБА_6
Судове рішення № 77062218, Апеляційний суд Сумської області було прийнято 09.10.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 592/6283/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: