
Справа № 587/414/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2018 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., при секретарі Токаревій В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся з даним позовом до суду, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 17 лютого 2012 року відповідач отримав кредит у розмірі 4000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами-надання банківських послуг», та «Тарифами Банку», складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг. Позивач свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі встановленому договором. Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконує. У зв'язку з чим станом 31 грудня 2017 року має заборгованість - 109705,61 грн., з яких 3535,49 грн.- заборгованість за кредитом, 95770,04 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 4699,81 грн. - заборгованості за пенею та комісією, 500 грн. - штраф(фіксована частина), 5200,27 грн. - штраф(процентна складова). Тому просив стягнути вказану заборгованість та судові витрати.
Позивач позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, в своєму запереченні зазначав, що відповідач дійсно у 2012 році отримував у відділенні позивача картку та користувався нею протягом 2012-2013 років. У 2014 році термін дії картки закінчився, позивач перестав її обслуговувати. Відповідач, на його думку, станом на дату закінчення терміну дії картки повністю розрахувався з позивачем, що і підтверджувало відсутність у позивача будь-яких претензій до відповідача аж до дати пред'явлення позову, тобто до лютого 2018 року. Власне при отриманні картки працівниками позивача відповідачу було пояснено, що він може користуватись карткою без будь-яких обмежень та відсотків. Інформація про розмір ліміту та відсоткову ставку відповідачу не надавалась, жодних документів з даного приводу він не підписував та не отримував.Між сторонами по справі на підставі анкети-заяви не виникло кредитних відносин, оскільки підписаною анкетою-заявою не узгоджено в належній письмовій формі істотні умови цього виду договірних відносин: розміру кредиту, процентів за користування кредитом, питання застосування до позичальника, в разі невиконання ним своїх зобов'язань, неустойки (пені, штрафу), а також вид, номер кредитної картки, з якої відбувалось зняття коштів, а також час її отримання відповідачем та строк її дії. Як вбачається з тексту позову, позивач стверджує про отримання відповідачем кредиту у розмірі 4000,00 грн. з відсотковою ставкою 36% річних. Разом з тим, позивачем до позову додано Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна». Відповідно до даних Тарифів позивач навів умови кредитування по кредитним карткам «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD». В розділі «Базова % ставка в місяць» жодна з вказаних кредитних карток не містить вказаної позивачем відсоткової ставки, а саме - 36% річних. Також не співпадають з наданим розрахунком і інші умови кредитування, зокрема - порядок і розмір здійснення відповідачем обов'язкового щомісячного платежу.Крім того, при процентній ставці по кредиту до 31.12.2017 36,00% проценти нараховані Банком в 27 разів перевищують заборгованість за кредитом. Так, наприклад, з зафіксованої заборгованості 2563,48 грн. при відсотковій ставці 36% річних сума відсотків за місяць буде становити 75,85 грн. (2563,48*0,36/365*30). Позивачем же станом на 30.09.2014р. на вказану суму нараховуються відсотки у розмірі 154,75 грн. Відповідно, вказаний розрахунок заборгованості є необґрунтованим і не має доказової сили. З огляду на викладені обставини, сума щомісячних нарахувань процентів на прострочену заборгованість, яка мала місце з вересня 2008 р. до 31.12.2016 р. неспівмірно зростала від 0,31 грн. до 95770,04 грн.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
У відповідності з ст. ст. 526, 527, 623 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання. В разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником він зобов'язаний відшкодувати кредитору завдані цим збитки. За кредитним договором банк або інша фінансова установа( кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору № б/н від 17 лютого 2012 року відповідач отримав кредит у розмірі 4000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами-надання банківських послуг», та «Тарифами Банку», складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг. Позивач свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі встановленому договором.
Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконує.
Оскільки відповідач в добровільному порядку не повернув суму заборгованості по кредитному договору, позов підлягає частковому задоволенню.
Звертаючись до суду, ПАТ КБ «Приватбанк» просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 109705,61 грн., з яких 3535,49 грн. - заборгованість за кредитом, 95770,04 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 4699,81 грн. - заборгованості за пенею та комісією, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 5200,27 грн. - штраф(процентна складова).
Відповідно до частини 3 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Разом з тим, частково задовольняючи позовні вимоги, суд погоджується з позицією представника відповідача, який послався на те, що твердження банку про отримання кредиту саме зі сплатою 36 відсотків на рік за користування кредитом належним чином не підтверджені. Згідно наданої позивачем Анкети-заяви про приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку» від 17.02.2012 року не вбачається, яким саме банківським продуктом вирішив скористатись відповідач, щоб хоча б з'ясувати відсоткову ставку по даному банківському продукту. Жодних доказів того, що відповідач отримав кредит у розмірі 4000 грн. саме зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік позивачем не надано. Надану довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна 30 днів пільгового періоду» не можна вважати доказом погодженого розміру процентів за користування кредитними коштами, оскільки анкета-заява не містить відомостей, що саме цей банківський продукт було обрано відповідачем, так як в графі «виявив бажання оформити на своє ім'я» не зазначено жодного банківського продукту.
Крім того, відповідач вважав що договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. В той же час позивачем не наданий розрахунок процентів, виходячи з облікової ставки НБУ та позивачем не заявлялася вимога про стягнення таких відсотків, а заявлена вимога про стягнення процентів за користування кредитом на підставі умов договору.
Суд вважає слушною позицію представника відповідача, який звернув увагу суду на те, що з копії «Анкеты-Заявления о присоединении к Условиям и Правилам предоставления банковских услуг в Приватбанке» неможливо встановити, яка саме картка мала бути видана або видавалась Відповідачу, оскільки відповідні відмітки у належних полях Анкети відсутні. Також відсутній і кредитний ліміт, який би Відповідач начебто бажав отримати за своєю карткою.
Правочин по укладенню кредитного договору вчиняється сторонами в письмовій формі, яким узгоджуються розмір кредиту, процентів за користування кредитом, у забезпечення виконання кредитного зобов'язання узгоджуються питання застосування до позичальника, в разі невиконання ним своїх зобов'язань, застосування неустойки (пені, штрафу) у розмірі визначеному кредитним договором, підписаному сторонами.
Підписаною анкетою-заявою не узгоджено в належній письмовій формі істотні умови цього виду договірних відносин, а саме розмір процентів за користування кредитом, питання застосування до позичальника, в разі невиконання ним своїх зобов'язань, неустойки (пені, штрафу), а також вид, номер кредитної картки, з якої відбувалось зняття коштів, а також час її отримання Відповідачем та строк її дії.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача неустойки штрафу за неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно довідки про умови кредитування з використанням кредитки «універсальна» за несвоєчасне погашення заборгованості нараховується пеня. Окрім того, при порушенні строків платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів нараховується також штраф в сумі 500 грн.+5% від суми заборгованості по кредитному ліміту, з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків та комісій.
Отже, кредитним договором передбачена подвійна юридична відповідальність у вигляді пені та штрафу за одне й те саме правопорушення.
Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
За положеннями статті 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. (Висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15)
АТ КБ «ПриватБанк» надано суду докази про порушення відповідачем умов кредитного договору, яке полягає у несплаті щомісячних платежів на погашення кредиту. В той же час за це порушення банком нараховано і пеню, і штраф, що відповідно до наведеного висновку Верховного Суду України, який має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції, є подвійною цивільно-правовою відповідальністю за одне і те саме порушення.
За таких обставин, пеня стягненню з відповідача не підлягає.
Разом з тим, судом встановлено, що заборгованість за наданим кредитом становить 3535, 49 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості( арк.с.6-7).
Отже, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 3535,49 гривень - заборгованість за кредитом, 500 гривні - штраф( фіксована частина), 176,77 грн. штраф(процентна складова), а всього 4212,26 гривень.
На підставі ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволеної частини позовних вимог необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 67 гривень 48 коп. судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 623, 549,550, 1049,1050, 1054, 1055 Цивільного кодексу України,
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, мешканця АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (01001 м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570 р\р 29092829003111 МФО 305299) 4212 гривень 26 копійок заборгованості та 67 гривень 48 копійок витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.
В іншій частині відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя
Судове рішення № 77062060, Сумський районний суд Сумської області було прийнято 13.09.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 587/414/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: