Вирок № 77060291, 11.10.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2375/18

Номер провадження 1-кп/623/243/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2018 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі головуючого судді Герцова О.М.

за участю секретаря Бобриш М.С.

прокурора Ємельянова М.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ізюмського міського суду кримінальне провадження № 1-кп/623/243/2018 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Кам’янка Ізюмського району Харківської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, раніше не судимого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП № НОМЕР_1,

-у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В ранковий час 19.06.2018, більш точний час у ході досудового розслідування не встановлений, знаходячись з дозволу власника ОСОБА_2 в будинку АДРЕСА_2, у ОСОБА_1 виник прямий умисел на таємне викрадення чужого майна з метою особистого збагачення. З цією метою ОСОБА_1, діючи з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає та відсутня увага з боку мешканців будинку, шляхом вільного доступу таємно викрав мобільний телефон ТМ «Nokia 1280», вартістю 137 грн. 12 коп. та дві риболовні вудочки ТМ «ОКUМА Вооstег SPIN 240», вартістю кожна по 174 грн. 74 коп. з двома катушками для лески ТМ «Gainer Cos», вартістю кожна по 130 грн. 68 коп., що належать потерпілій ОСОБА_3, після чого з місця скоєння кримінального правопорушення - злочину зник, обернувши викрадене на свою користь, чим ОСОБА_3 завдав, згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № 2077/18 від 18.07.2018, матеріальну шкоду на загальну суму 747 грн. 96 коп.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину у скоєнні злочину визнав повністю, не заперечував факту скоєння кримінального правопорушення, за обставин, викладених вище. У скоєнні правопорушень покаявся.

Заслухавши пояснення обвинуваченого, яким не оспорюються фактичні обставини справи, кваліфікація кримінального правопорушення, суд у відповідності до засад кримінального провадження визначених у главі другій КПК України, забезпечуючи змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і доведеність перед судом їх переконливість передбаченими положеннями ст.22 КПК України, шляхом безпосереднього дослідження показань, речей і документів визначених положеннями ст.23 КПК України, розглядаючи кримінальне провадження на засадах публічності, диспозитивності, гласності та відкритості у відповідності до положень ст.ст.25 - 27 КПК України, з дотриманням положень ст.349 КПК України, щодо визначення обсягу та порядку дослідження доказів, дослідивши всі докази надані, як стороною звинувачення, так і стороною захисту, враховуючи визнання обвинуваченим своєї вини у інкримінованому кримінальному правопорушенні, з повідомленням про обставини вчинення, на підставі досліджених письмових доказів та матеріалів провадження, які в повній мірі узгоджуються між собою та доповнюють одне одного, доходить висновку, про доведеність вини обвинуваченого.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, при обставинах, встановлених при досудовому розслідуванні, не оспорив їх та підтвердив в судовому засіданні, а також, те, що інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим, суд в силу ст. 349 ч. 3 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд вважає, що ОСОБА_1 вчинив злочин передбачений ч.1 ст. 185 КК України, - тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Дослідивши зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд приходить до висновку:

ОСОБА_1 офіційно не працює, на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується формально позитивно, не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, про що свідчать: довідки лікарів, характеристика з місця проживання, вимога щодо судимості та його свідчення.

Згідно висновків досудової доповіді ризики вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюються як середні, ризики небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюються як середні.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесений до середнього злочину.

Обставини, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого - не встановлені.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшують його суспільну небезпеку до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до підсудного ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, ніж передбаченого законом.

Підстав для застосування підсудному ст. 69-1 КК України - не вбачається.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке законом віднесено до середнього злочину, особу винного, обставини, визнані судом такими, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи щире каяття та активне сприяння розкриття злочину, не судимий, з урахуванням наведених вище обставин справи, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливо без ізоляції від суспільства.

Цивільний позов не заявлений.

Судові витрати згідно ч.2 ст. 124 КПК України, а саме витрати, пов'язані з проведенням судової товарознавчої експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ст.ст.368,370, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст.185 ч.1 КК України, і призначити йому покарання у вигляді двохсот годин громадських робіт.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №2077/18 від 18.07.2018 року в розмірі - 300 грн., які підлягають перерахуванню до Державного бюджету (одержувач: Держава, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речові докакзи -риболовна вудочка ТМ «ОКUМА Вооstег SPIN 240» з катушкою для лески ТМ «Gainer Cos»; мобільний телефон ТМ «Nokia 1280» в корпусі чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_2; риболовна вудочка ТМ «ОКUМА Вооstег SPIN 240» з катушкою для лески ТМ «Gainer Cos», які знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілої ОСОБА_3 вважати повернутими.

Вирок може бути оскаржений в Харківський апеляційний суд через Ізюмський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя: О.М.Герцов