Ухвала суду № 77059742, 11.10.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/13576/18

Провадження № 1-кс/638/4211/18

11.10.2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова

у складі: слідчого судді Хайкіна В.М.

за участю секретаря Скрипаченко В. Р.

з участю прокурора Харківської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_1

з участю слідчого СВ Шевченківського відділу поліції

Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_2

з участю підозрюваного ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_2, погоджене прокурором Харківської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_1 за матеріалами кримінального провадження №12018220480003348 від 02 вересня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, не працюючого, що зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого, -

01.09.2009 року Київським районним судом м. Харкова від за ч.ч. 2,3 ст 185 , ч. 2 ст. 186, ст. 297, ч. 1 ст. 309, 70 КК України до 5 років позбавлення волі; згідно ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від. 25.01.2012 звільнений умовно-достроково, не відбутий строк покарання 1 рік 6 місяців;

13.02.2014 року Комінтернівський районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185 КК України , в силу ст. 75 КК України на 3 роки іспитового строку.

14.05.2015 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 70, ч.4 ст. 70 КК України до 4 років 9 місяців позбавлення волі; згідно ухвали Орджонікідзевського районного суду від 30.10.2017 року звільнений умовно-достроково, не відбута частина покарання 11 місяців, 27 днів.

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України,–

ВСТАНОВИВ:

11.10.2018 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СВ Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_2за матеріалами кримінального провадження №12018220480003348 від 02 вересня 2018 рокупро застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Своє клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, будучи раніше судимим за корисливі злочини, перебуваючи на іспитовому терміні на шлях виправлення не став та повторно вчинив ряд кримінальних правопорушень – злочинів при наступних обставинах.

Так, 01.09.2018 року приблизно о 16 год. 30 хв. ОСОБА_3, знаходився в торговому залі магазину «Пратік», розташованому за адресою: м. Харків, пр. Науки 32, де в нього виник раптовий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний намір, розуміючи протиправність своїх умисних дій і бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, за рахунок чужого майна, упевнившись та скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, будучи умовно-достроково звільнений, діючи повторно, ОСОБА_3, пересуваючись по торгівельній залі вищезазначеного магазину, підійшов до каси, яка розташована при виході з магазину на якій нікого не було, звідки взяв мобільний телефон марки «Meizu m6» золотого кольору, який знаходився на столі каси, та маючи намір на таємне викрадення чужого майна, поклав його до сумки і вийшов з вказаного магазину.

У подальшому ОСОБА_3, викрадений телефон 03.09.2018 року здав до ломбарду «Свіжа копійка» філіалу №59 код ЕДРПОУ 40553114, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму, яка встановлюється.

Крім того, 03.09.2018 року о 15 год. 30 хв. ОСОБА_3 знаходячись у приміщенні салону краси «Соул Б’юті», який розташований за адресою: м. Харків, вул. 23-Серпня 40, де в нього виник раптовий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний намір, розуміючи протиправність своїх умисних дій і бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, за рахунок чужого майна, упевнившись та скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, будучу умовно-достроково звільнений, діючи повторно, ОСОБА_3, зайшовши до приміщення салону краси, підійшовши до столу реєстрації, який знаходився праворуч від входу, побачивши мобільний телефон «Xiaomi Redmi note 5A» золотого кольору, від`єднав його від зарядного пристрою, але в цей момент був помічений потерпілою ОСОБА_5, яка виявивши відсутність свого телефону почала висловлювати претензії до останнього. В ході розмови ОСОБА_3 кладе мобільний телефон собі під пояс шортів, та розуміючи, що його дії стали мати відкритий характер, втік з приміщення вказаного салону.

У подальшому ОСОБА_3, викрадений телефон 03.09.2018 року здав до ломбарду «Свіжа копійка» філіалу №59 код ЕДРПОУ 40553114, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду, сума якої встановлюється.

Крім того, 05.09.2018 року о 16 год. 20 хв. ОСОБА_3 знаходився в приміщенні нотаріальної контори, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Дерев’янко 1, де в нього виник раптовий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний намір, розуміючи протиправність своїх умисних дій і бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, за рахунок чужого майна, упевнившись та скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, діючи повторно, ОСОБА_3, взяв зі стола реєстрації вказаної нотаріальної контори мобільний телефон «IPhone 7+» 128 ГБ, чорного кольору, який належить ОСОБА_6, вартісю зі слів потерпілої 22110 грн. та поклавши його до кишені штанів, залишає приміщення офісу.

У подальшому ОСОБА_3, з місця скоєння злочину зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на вказану суму.

19.09.2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування, встановлені ризики, передбачені п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового слідства; незаконно впливати на потерпілих та свідків; зможе перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (уникати викликів до слідчого, прокурор, слідчого судді, суду та іншими способами); матиме змогу вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити свою злочину діяльність.

У зв’язку з тим, що ОСОБА_3 ніде офіційно не працює, постійного джерела доходів не має, схильний до вчинення злочинів, підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, перебуває на іспитовому терміні, що дає органу досудового розслідування підстави вважати, що обрання відносно нього більш м’якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не забезпечить належним чином виконання ОСОБА_3 покладених обов’язків і запобігання вчиненню ним нових злочинів і спробам переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

В судовому засіданні прокурор Харківської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_1, а також слідчий СВ Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_2 підтримали клопотання та просили обрати запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_3 проти задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечував.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив наступне.

Кримінальним процесуальним кодексом України визначено мету, підстави та обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Так, статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.

Відповідно до положень статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3, покладається необхідність запобігання подальшим спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих у кримінальному провадженні, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення - злочини, так як в ході досудового слідства встановлено, що ОСОБА_3 раніше неодноразово засуджений.

Окрім того, вивченням особи підозрюваного встановлено, що ОСОБА_3 не працює, постійного джерела доходів не має, неодружений, відомостей про перебування на утриманні дітей немає, що свідчить про відсутність тісних соціальних зв’язків, у зв’язку з чим є достатні підстави вважати, що ОСОБА_7, перебуваючи на волі, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, матиме можливість виїхати за межі України і таким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, крім того, перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3 суд враховує наступні обставини, передбачені статтею 178 КПК України: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України; 2) тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винним – за частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України - позбавленням волі до п’яти років позбавлення волі; за частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України - позбавленням волі до шести років позбавлення волі; 3) наявність обґрунтованого повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_3 більш м’якого запобіжного заходу для запобігання вищевказаних ризиків. Однак, враховуючи реальне існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, враховуючи особу підозрюваного, наявні підстави вважати, що підозрюваний може продовжити злочинну діяльність, суд вважає, що застосування більш м’яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає для нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема, Рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Так, Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину, ухилення від явки до суду, вчинення іншого злочину.

Крім того, суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Водночас, розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Згідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув’язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв’язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами. Окрім того, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 4 статті 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на 01 січня 2018 року становить 1762 грн., тобто 88100 (вісімдесят вісім тисяч сто) грн. 00 коп.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 206, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_2, погоджене прокурором Харківської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_1 за матеріалами кримінального провадження №12018220480003348 від 02 вересня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України – задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Харківській установі виконання покарань (№27) строком на 60 (шістдесят) днів – тобто до 17 години 00 хвилин, 09 грудня 2018 року.

Відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, застосувати обраний запобіжний захід, взявши його під варту в залі суду.

Визначити суму застави у розмірі 88100 (вісімдесят вісім тисяч сто) грн. 00 коп., яку можливо внести на депозитний рахунок - р/рахунок: 37318098006674, отримувач коштів: ТУ ДСА України у Харківській області, банк отримувача: Державна казначейська служба України, МФО банку отримувача: 820172, код банку отримувача: 26281249, призначення платежу: застава, справа №638/13576/18, підозрюваний (прізв., ініціали) платник (прізв., ініціали).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_3 з-під варти – звільнити.

У разі внесення застави, на підставі частини 5 статті 194 КПК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов’язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, який буде встановлено та в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) здати на зберігання слідчому Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_2, який здійснює досудове розслідування по кримінальному провадженню 12018220480003348 від 02 вересня 2018 року свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в України.

Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі слідчого ізолятору.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа слідчого ізолятору негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_2, прокурора Харківської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_1 та слідчого суддю Дзержинського районного суду м. Харкова.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п’яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_3, в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя:

Копію ухвали отримав:

«____» _______ 2018 р. ___ год. ____ хв. _____(ОСОБА_3 С.)