Рішення № 77059707, 05.09.2018, Сарненський районний суд Рівненської області

Справа № 572/1211/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2018 року Сарненський районний суд Рівненської області

в складі: головуючого судді - ВЕДЯНІНОЇ Т.О.

при секретарі - ВОЗНЮК М.В.

за участю :

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача – ОСОБА_2

представника третьої особи – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сарни справу №572/1211/18 за позовом ОСОБА_1 до САРНЕНСЬКОЇ РДА, третя особа САРНЕНСЬКИЙ РЦСССД про повернення дітей матері, відібраних за рішенням суду без позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить повернути їй малолітніх дітей : ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, відібраних від сім’ї без позбавлення батьківських прав на підставі рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 11 січня 2018 року.

В обґрунтування заявленого позову позивачем вказано, що вона є матір’ю неповнолітніх дітей : ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, яких рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 11 січня 2018 року було відібрано у позивача без позбавлення її батьківських прав. Однак, на думку ОСОБА_1, на момент її звернення із позовом до суду відпали обставини, що були підставою для відібрання у неї малолітніх дітей, а саме – нею створені належні матеріально-побутові умови для проживання неповнолітніх дітей, через що ОСОБА_1 просить повернути їй дітей.

Під час судового провадження було заявлено клопотання про заміну відповідача – Служби у справах дітей Сарненської РДА, належним відповідачем – Сарненською РДА.

Крім цього, сторонами надавались додаткові письмові докази для дослідження їх в судовому засіданні та для доручення до матеріалів справи.

Вказані клопотання судом були задоволені.

Інших клопотань не надходило.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала повністю, пояснила, що на даний час вона працевлаштовується, крім цього, в житлі здійснює ремонтні роботи, які майже завершені.

Представник відповідача та представник третьої особи у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали, мотивуючи свою позицію тим, що дійсно у відношенні позивача до утримання дітей є на даний час позитивні зміни, але стан житла не дозволяє проживання у ньому малолітніх дітей. В подальшому, після оголошеної судом перерви, відповідач та представник третьої особи заявлені ОСОБА_1 вимоги визнали, щодо повернення позивачу дітей не заперечують, оскільки останньою створені належні матеріально-побутові умови для проживання дітей.

Таким чином, вказані правовідносини виникли з приводу реалізації особистих немайнових прав і обов’язків батьків і дітей. Вказані правовідносини регулюються нормами СК України.

Частиною 1 статті 170 СК України встановлено, що суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених п.п.2-5 частини 1 статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання.

Копії свідоцтв про народження дітей : ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, надані суду, доводять, що матір’ю цих дітей є ОСОБА_1.

Із дослідженої судом копії рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 11 січня 2018 року встановлено, що вказаним рішенням було задоволено позовні вимоги Сарненської РДА та відібрано від матері – ОСОБА_1, без позбавлення її батьківських прав, малолітніх дітей : ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8.

Вказане рішення набрало законної сили 12 лютого 2018 року.

Із вказаного рішення вбачається, що підставою для відібрання дітей у позивача послугував факт існування в помешканні ОСОБА_1 умов, загрозливих для життя і здоров’я малолітніх дітей, оскільки були відсутні умови для проживання дітей, а саме : в будинку були порушені санітарно-гігієнічні умови проживання, діти мають забруднений та неохайний вигляд.

Відповідно до ч.3 ст.170 СК України – якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

Отже, з’ясуванню в даному випадку підлягає встановлення наявності або відсутності на даний момент обставин, які були підставою для відібрання дітей.

В судовому засіданні представники відповідача та третьої особи заперечували щодо вимог позивача, посилаючись на надані докази.

Так, відповідно до наданих суду актів обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 від 11 травня 2018 року – на момент відвідування помешкання ОСОБА_1, розташованого по вул.Костельній,9/3 м.Сарни Рівненської області – ремонтні роботи житла розпочаті, але не завершені, електропостачання відсутнє по причині наявності заборгованості по оплаті за електроенергію у сумі 5 тис. грн., відсутні продукти харчування.

Враховуючи наведене, районною комісією з питань захисту дитини 31 травня 2018 року прийнято рішення про недоцільність повернення відібраних дітей матері – ОСОБА_1, що доводиться дослідженим судом витягом з протоколу №7 засідання вказаної комісії.

ЕСПЛ у рішенні від 18 грудня 2008 року (набуло статусу остаточного від 18 березня 2009 року) у справі «Савіни проти України» (заява №39948/06) зазначав, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (про що зазначалось, також, у рішенні у справі «МакМайкл проти Сполученого Королівства» (McMichael v. the United Kingdom) від 24 лютого 1995 року). Таке втручання є порушенням зазначеного положення, якщо воно здійснюється не «згідно із законом», не відповідає законним цілям, переліченим у пункті 2 статті 8 Конвенції, і не може вважатися «необхідним у демократичному суспільстві». Визначаючи, чи було конкретне втручання необхідним у демократичному суспільстві, суд повинен оцінити – у контексті всієї справи загалом – чи були мотиви, наведені на виправдання втручання, доречними і достатніми для цілей пункту 2 статті 8 Конвенції і чи був відповідний процес прийняття рішень справедливим і здатним забезпечити належний захист інтересів, як цього вимагає стаття 8 (справи 9 «Кутцнер проти Німеччини» (Kutzner v. Germany), № 46544/99, п. 65, ЄСПЛ 2002-I, та «Зоммерфельд проти Німеччини» (Sommerfeld v. Germany), [GC], № 31871/96, п. 66, ЄСПЛ 2003-VIII).

На момент прийняття рішення судом встановлено, що застосовані відповідачем заходи по захисту прав неповнолітніх дітей можуть бути змінені.

Згідно із повідомленням №01-06/258 від 23 квітня 2018 року за підписом директора КЗ «Обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Рівненської обласної ради – за час перебування у вказаному закладі з 29 листопада 2017 року малолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, їх тричі відвідувала мати – ОСОБА_1

Повідомлення №254 від 11 травня 2018 року за підписом головного лікаря КЗ «Рівненський обласний спеціалізований будинок дитини» доводить, що малолітніх ОСОБА_1 Кіріла, ОСОБА_7 у вказаному закладі тричі відвідували мати – ОСОБА_1, яка до цього ж часто телефонує та цікавиться загальним станом дітей.

Із довідки №50-07/975, виданої 5 липня 2018 року за підписом начальника Сарненського РЕМ, вбачається, що станом на вказане число заборгованості за спожиту електроенергію у житлі, розташованому по вул..Костельній,9/3 м.Сарни Рівненської області, немає, а після виконання робіт по виносу електролічильника на фасад будинку споживачеві буде проведено підключення постачання електроенергії.

Крім цього, представниками відповідача та третьої особи в судовому засіданні визнано, що на момент постановлення судового рішення у цій справі позивачем практично завершені ремонтні роботи, а тому стан її житла є задовільним для проживання її неповнолітніх дітей.

Таким чином, оскільки позивачем усунуті обставини, які були підставою для відібрання дітей (стан помешкання приведено у належний для проживання) – є можливим повернення їй дітей, які були відібрані за рішенням суду без позбавлення батьківських прав.

З огляду на наведене, позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення.

На підставі наведеного, ст.ст. 150, 170 СК України, керуючись ст.ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 (жительки м.Сарни вул.Костельна,9/3 Сарненського району Рівненської області, РНОКПП НОМЕР_1) задоволити повністю.

Повернути ОСОБА_1 малолітніх дітей : ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, відібраних від сім’ї без позбавлення батьківських прав на підставі рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 11 січня 2018 року.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з моменту проголошення. У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

СУДДЯ підпис

Копія вірно

Суддя Сарненського районного суду

Рівненської області ОСОБА_9