Ухвала суду № 77059522, 11.10.2018, Близнюківський районний суд Харківської області

612/606/18

1-кс/612/287/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2018 року смт. Близнюки

Слідчий суддя Близнюківського районного суду Харківської області Лобановська С.М., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, прокурора Ваховського Я.В., слідчого Василенко О.С., захисника ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Близнюківського відділу поліції Лозівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні №12018220730000228 від 06 серпня 2018 року щодо підозрюваного:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_3 Нікіту Владиславовича, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, судимості не має,-

в с т а н о в и в :

10 жовтня 2018 року до Близнюківського районного суду Харківської області надійшло клопотання слідчого СВ Близнюківського відділу поліції Лозівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4, погоджене з прокурором Близнюківського відділу Лозівської місцевої прокуратури ОСОБА_5, про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні №12018220730000228 від 16.01.2017 відносно підозрюваного ОСОБА_3.

В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що 15 серпня 2018 року, у проміжок часу з 14 години 00 хвилин по 16 годину 00 хвилин, ОСОБА_3, знаходячись у приміщенні Близнюківського відділення поліції Лозівського ВП ГУНП в Харківській області, у службовому кабінеті № 12, де розташоване робоче місце старшого слідчого Близнюківського відділення поліції Лозівського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6, посада якого, відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України, віднесена до посад службових осіб, які займають відповідальне становище, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, за сприяння з боку ОСОБА_6, з використанням службового становища, у вирішенні питання про повернення у володіння автомобіля ВАЗ 21063 1985 р.в., державний номерний знак 98-346 ХК, зареєстрованого за ОСОБА_7, яким користується ОСОБА_3, котрий було вилучено в ході проведення огляду місця події та в подальшому на який 06.06.2018 ухвалою Близнюківського районного суду Харківської області накладено арешт в ході кримінального провадження №12018220730000157 за ч. 2 ст. 186 КК України, запропонував, а в подальшому надав службовій особі, що займає відповідальне становище, а саме старшому слідчому Манику В.М., яким проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018220730000157 за ч. 2 ст. 186 КК України, неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 2000 гривень.

У клопотанні слідчий зазначає, що 15 серпня 2018 року о 16 годині 07 хвилин ОСОБА_3 затриманий в порядку ст. 208 КПК України, та 16 серпня 2018 року о 15 годині 45 хвилин йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Ухвалою Близнюківського районного суду Харківської області від 17 серпня 2018 року відносно підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Харківській установі виконання покарань (№27) на строк шістдесят днів із моменту затримання, тобто до 13 жовтня 2018 року включно.

У клопотанні зазначено, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, протоколом огляду місця події від 15 серпня 2018 року, постановою про визнання вилучених в ході огляду місця події від 15.08.2018 речових доказів, а саме грошових коштів у сумі 2000 гривень купюрами номіналом по 100 гривень у кількості 20 штук; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_6 від 16.08.2018.

В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що на даний час строки тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 спливають, але досудове розслідування по кримінальному провадженню виконано не в повному обсязі і по ньому необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, а саме: розсекретити матеріали про проведення НСРД, виконати вимоги ст. 290 КПК України щодо повідомлення ОСОБА_3 та його захиснику про завершення досудового розслідування з одночасним наданням доступу до матеріалів кримінального провадження, під час ознайомлення з якими вони можуть заявити клопотання щодо проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, виконати вимоги ст. 291 КПК України щодо складення та затвердження обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування, виконати вимоги ст. 293 КПК України щодо вручення підозрюваному та його захиснику копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування. Без проведення зазначених слідчих та процесуальних дій кримінальне провадження до суду направити неможливо, в зв’язку з чим виникла потреба в продовженні строків досудового розслідування та строків обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий зазначає, що з метою виконання зазначених слідчих та процесуальних дій, керівником Лозівської місцевої прокуратури Харківської області 09 жовтня 2018 року винесена постанова про продовження строку досудового розслідування, якою строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018220730000228 від 06.08.2018 продовжено до 3 місяців в межах строків досудового розслідування, а саме до 16 листопада 2018 року.

Крім того, слідчий вважає, що підстави для зміни запобіжного заходу ОСОБА_3 відсутні. Ризики, які були заявлені раніше, на даний час не зменшилися – підозрюваний ОСОБА_3 будучи працездатною особою не працював, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, вчинений ним злочин, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким за який передбачене покарання у вигляді позбавленні волі на строк від 4 до 8 років з конфіскацією майна або без такої. На даний час у кримінальному провадженні тривають слідчі та процесуальні дії, а отже є достатні підстави вважати, що останній, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, в тому числі, шляхом можливого перетину державного кордону України або до областей України зі спеціальним статусом, в яких проводиться антитерористична операція, незаконно впливати на свідків, оскільки проживає на території смт Близнюки Харківської області, а отже може чинити тиск на свідків, які були присутні під час проведення огляду, у тому числі слідчого СВ Близнюківського ВП Лозівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6

Також, відносно ОСОБА_3 направлено до суду обвинувальний акт у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України у кримінальному провадженні № 12018220730000157, що в свою чергу свідчить про те, що останній може в подальшому вчиняти нові умисні злочини.

Враховуючи вищевикладене слідчий просить вказане клопотання задовольнити.

Слідчий Василенко О.С. у судовому засіданні на задоволенні клопотання наполягала, вказуючи на обставини, викладені у клопотанні.

Прокурор Ваховський Я.В. також підтримав клопотання, вказавши що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому злочину. Свою вину ОСОБА_3 заперечує. Крім того, на цей час ще не всі слідчі дії проведені, а тому просить клопотання задовольнити.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3 проти задоволення клопотання слідчого заперечував. Пояснив, що винним себе у вчиненні інкримінованого йому злочину і саме за обставин як вони викладенні слідчим, він не визнає, просив застосувати відносно нього більш м’який запобіжний захід, а саме – домашній арешт.

Адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність ризиків, недоведеність підозри, вказуючи просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати більш м’який запобіжний захід, не пов’язаний з триманням під вартою. Крім того, зазначив, що підозрюваний ОСОБА_3 до затримання працював, одружений, має на утриманні малолітнього сина, його дружина ОСОБА_10 вагітна. Вказані обставини спростовують ризики, на які послалися слідчий та прокурор та свідчать про наявність у нього міцних соціальних зв’язків. На підтвердження надав копії відповідних документів.

Заслухавши пояснення осіб, які з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, вважаю що клопотання підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

У провадженні СВ Близнюківського ВП Лозівського ВП ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12018220730000228 від 06 серпня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Ухвалою слідчого судді Близнюківського районного суду Харківської області від 17 серпня 2018 року відносно підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№27) строком на 60 (шістдесят) днів - до 13 жовтня 2018 року включно, із визначенням суми застави у розмірі 123 340 (сто двадцять три тисячі триста сорок) гривень.

Слідчий вказує, що провести вказані слідчі дії у передбачений законом строк не виявилося можливим з об’єктивних причин, а саме у зв’язку зі значною кількістю слідчих дій та їх тривалістю, без висновків та результатів яких неможливо завершити досудове розслідування.

Постановою керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області про продовження строку досудового розслідування від 09 жовтня 2018 року, продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018220730000228 до 3 місяців тобто до 16 листопада 2018 року.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

ОСОБА_3 свою вину у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, за обставин, що викладені у клопотанні, не визнає, проте обґрунтованість підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: показаннями свідків, протоколом огляду місця події від 15.08.2018 року, постановою про визнання вилучених в ході огляду місця події від 15.08.2018 речових доказів; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_6 від 16.08.2018.

Щодо доводів сторони захисту про необґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого правопорушення, слідчий суддя вважає необхідним зазначити що у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов’язана мати докази, достатні для пред’явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Матеріали кримінального провадження, на які посилаються прокурор та слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваним: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Доводи сторони захисту щодо недоведеності продовження існування встановлених судом ризиків слідчий суддя вважає необґрунтованими.

Так, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3, у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування; незаконний вплив на свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.

У рішенні по справі «W. проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступень суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку. Беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Крім цього, у рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, слідчий суддя враховує вимоги Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_3 більш м’якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, враховуючи існування ризиків, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення до восьми років позбавлення волі, слідчий суддя вважає, що за час тримання підозрюваного під вартою зазначені ризики не зменшилися та не втратили своєї актуальності, а наведені у клопотанні обставини перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного, а тому слідчий суддя продовжує для підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на період досудового розслідування на строк 34 (тридцять чотири) дні, тобто до 16 листопада 2018 року.

Частиною 3 статті 183 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Розмір застави, у відповідності до ч.5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи тяжкість скоєного злочину та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом; слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч.7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч.3 або 4 ст. 183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст. 183 та ч.5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом.

Відповідно до ч.4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Термін дії ухвали визначається в межах строку, встановленого ст. 197 КПК України.

Виходячи з викладеного, на підставі ст. ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 372, 395 КПК України слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Клопотання слідчого СВ Близнюківського відділу поліції Лозівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - до закінчення строку досудового розслідування на строк 34 (тридцять чотири) дні а саме до 16 листопада 2018 року.

Розмір застави визначити у межах сімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - в сумі 123 340 (сто двадцять три тисячі триста сорок) гривень (1762,00*70), які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (розрахунковий рахунок 37318098006674, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, отримувач коштів ТУ ДСА України у Харківській області, банк отримувача: ДКС України м. Київ, призначення платежу – застава, справа № 612/606/18, 1-кс/612/287/18, підозрюваний ОСОБА_3

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_3 з-під варти звільнити.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій особі Харківської установи виконання покарань (№ 27).

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із смт Близнюки Близнюківського району Харківської області, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз'яснити підозрюваному, що в разі не виконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Встановити строк дії ухвали до 16 листопада 2018 року.

Зобов’язати слідчого Василенко О.С. негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою останнього.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя С.М. Лобановська