
БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. 25 Серпня, 192, м. Болград, Одеська область, 68702, тел. /факс: (04846) 4-31-21,
e-mail: inbox@bg.od.court.gov.ua, web:https://bg.od.court.gov.ua, код ЄДРПОУ: 02897690
10.10.2018
Справа №497/1177/18
Провадження №1-кп/497/116/18
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.10.2018 року Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Кравцової А.В.,
секретар судового засідання - Бекметова Х.В.,
за участю: прокурора Бодлєва Д.І.,
потерпілої ОСОБА_1,
обвинувачених ОСОБА_2 і ОСОБА_3,
захисника обвинувачених - адвоката Купцова І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Болград обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження №12018160270000332 від 26.06.2018 року відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Оренбург Російської Федерації, громадянство документами не підтверджено, зі слів - ром за національністю, що українську мову розуміє, освіти не має, офіційно непрацевлаштований, офіційно не одружений - проживає у незареєстрованому шлюбі, має двох дітей, батьківство щодо яких не встановлював, проживає без реєстрації місця проживання фактично за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий:
- 11.10.2007 року вироком Славутського районного суду Хмельницької області за ст.187 ч.2 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;
-12.12.2017 року Болградським районним судом за ст.186 ч.1 КК України до покарання у виді арешту строком на 4 місяці, покарання відбув у період досудового та судового розслідування, збув звільнений з зали суду,
- який обвинувачується за ст.185 ч.3 КК України,
та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м.Болград Одеської області, громадянина України, зі слів - за національністю є ром, українську мову розуміє, освіти не має, не одружений, проживає у незареєстрованому шлюбі, має двох дітей, які, на його твердження, записані на нього, офіційно непрацевлаштований, зайнятий домашнім господарством та доглядом за дітьми, проживає без реєстрації місця проживання фактично за адресою: АДРЕСА_1, не судимий,
- який обвинувачується за ст.185 ч.3 КК України,
ВСТАНОВИВ:
25.06.2018 року о 15:00 годині ОСОБА_3 та ОСОБА_2, за попередньою змовою між собою, з корисних мотивів, скоїли таємне викрадення чужого майна у будинку АДРЕСА_1 з проникненням до житла, за що передбачена відповідальність ст.185ч.3 КК України, - за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, за попередньою змовою групою осіб за наступних обставин.
Так, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи непогашену судимість за скоєння умисного корисного злочину, належних для себе висновків не зробив, на шлях виправлення не встав і знову, повторно, вчинив злочин: попередньо домовившись з раніше не судимим ОСОБА_3, що також перебував у стані алкогольного сп'яніння, про вчинення дій, направлених на таємне викрадення чужого майна, 25.06.2018 року о 15:00 годині, перебуваючи у будинку АДРЕСА_1, куди потрапили через незаперті двері через загальний двір багатоквартирного будинку, та, переконавшись, що їхні дії ніхто зі сторонніх осіб не бачить, підійшли до вхідних дверей квартири №3 вказаного будинку, де проживає потерпіла ОСОБА_1, і, зірвавши одне з двох кілець, на яких висів запертий навісний замок, відчинили вхідні двері зазначеної квартири, пройшли через них до спальної кімнати, де з підвіконня таємно викрали телевізор марки «SUPRA» моделі STV-LC2677WL, що належить ОСОБА_1, та разом з викраденим з місця події зникли, розпорядившись ним на свій розсуд, спричинивши таким чином потерпілій ОСОБА_1 матеріальний збиток на суму 3000 гривень.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у скоєному визнав в повному обсязі, підтвердив суду час та місце обставин, викладених в обвинувальному акті, пояснивши, що він та ОСОБА_3 з потерпілою знайомі. В той день - 25.06.2018року ОСОБА_3 повідомив йому, що потерпіла заборгувала йому кошти, і тому в них виник намір проникнути до її квартири щось викрасти, оскільки вони знали, що потерпіла вдома відсутня, вхідні двері до її квартири були закриті на навісний замок. Тоді вони, без особливих зусиль зірвали одне кільце з двох, на яких висів вказаний замок, увійшли до житлового приміщення потерпілої, взяли з підвіконня телевізор плазмовий, марку не знає, вийшли з ним на вулицю, де неподалік продали незнайомому чоловіку за 500грн. Наразі він вибачився перед потерпілою, усвідомив, що накоїв, вважає, що таке вчинив з-за того, що перебував у стані алкогольного сп'яніння, має намір більше не скоювати правопорушень, просить суворо не карати.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 надав свідчення, аналогічні поясненням ОСОБА_2, також стверджував, що таке вчинив з-за того, що перебував у стані алкогольного сп'яніння, має намір більше не скоювати правопорушень, просить суворо не карати.
Потерпіла суду пояснила, що дійсно проживає у вищевказаній квартирі давно, знайома з підсудними. В той день, 25.06.2018 року, вона разом зі своїми дітками пішла до знайомої у гості, але їй знадобилося повернутися додому за квитанцією для того, щоб оплатити послуги електропостачання, і їй сусіди повідомили, що приходили два чоловіка, шукали її, винесли телевізор, тому вона звернулася до поліції. Потім вона з'ясувала, що то були підсудні, вона з ними давно знайома, впевнена, що вони б телевізор і так би повернули, підтвердила, що дійсно мала дуже незначний борг перед ОСОБА_3, пробачила підсудних, претензій до них не має, просить суворо не карати.
Захисник обвинувачених, посилаючись на відсутність претензій до підсудних з боку потерпілої, а також на усунення шкоди, завданої злочином, шляхом повернення викраденого майна, просив не притягувати обвинувачених до надто суворого покарання.
Судом були досліджені та долучені до матеріалів судової справи докази, зібрані в ході досудового розслідування кримінального провадження та надані у судовому засіданні прокурором: витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань щодо внесення відомостей про злочин, протокол прийняття заяви про скоєння злочину від 26.06.2018р.; протокол огляду місця події з фототаблицею від 26.06.2018р., постанова від 26.06.2018 року про визнання ОСОБА_1 потерпілою; протокол добровільної видачі від 26.06.2018року, згідно якого ОСОБА_5 добровільно видав викрадений обвинуваченими телевізор, пояснивши обставини його придбання, його пояснення збігаються з поясненнями обвинувачених та потерпілої; протокол огляду предметів - телевізора; постанову про визнання його речовим доказом, висновок товарознавчої експертизи, згідно якої вартість телевізора становить 3000грн., охоронна розписка, та матеріали, що характеризують обвинувачених: довідка про звільнення ОСОБА_2 умовно-достроково з Сокирнянського виправного закладу від 08.07.2010р., вимоги стосовно притягнення до відповідальності ОСОБА_3 і ОСОБА_2 та копії вироків суду стосовно ОСОБА_2, довідка з місця проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що вони проживають в АДРЕСА_1, негативні характеристики стосовно них з місця проживання та довідки від лікарів нарколога і психіатра про те, що обвинувачені на обліку не перебувають.
Ніким з учасників судового розгляду докази не оспорювалися та не заявлялося клопотань про визнання доказів недопустимими і неналежними.
Прокурор просив визнати винними обвинувачених з огляду на пояснення та докази, зібрані в ході досудового розслідування, вважаючи їх належними та достатніми, які узгоджуються між собою та доводять вину обвинувачених, та, враховуючи характеризуючі матеріали щодо обвинувачених, просив призначити ОСОБА_2, враховуючи те, що він має непогашену судимість, а також ОСОБА_3 покарання в межах санкції статті КК України, за якою вони обвинувачуються і за якою кваліфіковані їх дії, але, враховуючи характеризуючі матеріали прокурор вважає, що виправлення та перевиховання обвинувачених можливе без ізоляції від суспільства, - до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на його думку, можливе застосування дії статі 75 КК України за умови призначення обом випробувального строку та покладення на них обов'язків за ст.76 КК України.
Вислухавши обвинувачених, захисника, потерпілу, прокурора, оцінивши у сукупності вищезазначені їх пояснення, надані у судовому засіданні, а також вищевказані письмові докази, надані прокурором, що повністю узгоджуються між собою, суд дійшов висновку, що вина обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у скоєнні вищевказаного злочину доведена вказаними доказами в повному обсязі, а їх дії правильно кваліфіковані за ст.185 ч.3 КК України - за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка) з проникненням до житла за попередньою змовою групою осіб, а дії ОСОБА_2 - також кваліфіковані ще й за ознакою повторності.
При визначенні виду й міри покарання кожному обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, осіб як обвинуваченого ОСОБА_2, так і обвинуваченого ОСОБА_3, які характеризуються негативно, на «Д» обліку у лікарів психіатра та лікаря-нарколога не перебувають, враховує також те, що ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий, а ОСОБА_3 - притягується до кримінальної відповідальності вперше, обвидва мають постійне місце проживання, проживають в родині, а також те, що збитки потерпілій відшкодовані шляхом повернення викраденого майна, потерпіла до обвинувачених претензій не має, просить суворо не карати, стверджує, що пробачила, обвинувачені співпрацювали з органами досудового розслідування, - що є обставиною, яка пом'якшує їх вину, надавали в ході досудового і судового розслідування усі пояснення щодо обставин та способу скоєння злочину, стверджують, що розкаюється у скоєному, і, хоча характеризуються негативно, орган пробації не вважає рівень їх небезпеки для суспільства загрозливим, вважаючи, що їх виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.
Обставиною, що обтяжує покарання, в силу ст.67 КК України - суд визнає перебування обвинувачених у стані алкогольного сп'яніння під час скоєння злочину.
Крім того, суд враховує висновки досудової доповіді органу пробації від 06.09.2018 року, згідно якої обвинувачений ОСОБА_2 оцінюється як правопорушник, хоча й з високим рівнем ймовірності вчинення повторних кримінальних злочинів, його виправлення все-таки можливе без ізоляції від суспільства за умови виконання ними обов'язків, передбачених ст.76ч.1п.1,2 ч.2п.2 КК України.
Також суд враховує висновки досудової доповіді органу пробації відносно обвинуваченого ОСОБА_3, який оцінюється як правопорушник з середнім рівнем ймовірності вчинення повторних кримінальних злочинів, його виправлення можливе без ізоляції від суспільства за умови виконання ним обов'язків, передбачених ст.76ч.1п.1,2 ч.2п.2 КК України.
За наслідками проведеного аналізу вищезазначених правових норм, встановлених фактів та досліджених доказів, суд враховує наявність як обтяжуючої обставини, так і наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання обвинувачених, також враховує думку потерпілої, яка претензій матеріального і морального характеру до обвинувачених не має, а також вищезазначений висновок досудової доповіді органу пробації.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що обвинувачені підлягають притягненню до кримінальної відповідальності, але в нижній межі санкції інкримінованої їм статті 185 ч.3 КК України - у виді позбавлення волі, оскільки більш м'яке покарання санкцією цієї статті та її частини 3 Законом не передбачене.
Проте, з врахуванням всіх встановлених в ході судового розгляду провадження обставин, майнового стану обвинувачених, розміру вартості викраденого майна та наслідків злочину, ставлення самих обвинувачених до скоєного - визнання вини та розкаяння, ставлення потерпілої, що пробачила обвинувачених, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 можливе в умовах без ізоляції від суспільства, і є обгрунтовані підстави для призначення ним покарання з застосуванням дії статей 75 і 76 КК України, звільнивши від відбування покарання, та призначивши їм випробувальний строк з умовою виповнення ними покладених на них судом обов'язків.
Строк дії запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, що обирався обом обвинуваченим, закінчився 25.08.2018року, клопотань щодо його продовження чи обрання нового запобіжного заходу - суду не надходило, не вбачає підстав суд й наразі для обрання обвинуваченим запобіжного заходу, оскільки до суду вони з'являються, не переховувалися від правоохоронних органів та суду, мають постійне місце проживання.
Цивільний позов та судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.185ч.3,75,76ч.1п.1,2,ч.2п.2,ч.3 КК України, 369 ч.1, 373 ч.2-3, 374, 392, 393, 395 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, і на підставі санкції цієї статті призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі статті 75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання, призначеного даним вироком, - з випробуванням, -строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст.76ч.1п.1,2, ч.2п.2 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки протягом іспитового строку:
- періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання,
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Покласти, згідно з вимогами ст.76ч.3 КПК України, на уповноважений орган за місцем проживання засудженого - обов'язок: здійснювати нагляд за засудженим ОСОБА_2, - що звільнений від відбування покарання з випробуванням, - після набрання цим вироком законної сили і протягом 1 (одного) року з моменту ухвалення вироку.
Запобіжний захід ОСОБА_2 - не обирати.
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, і на підставі санкції цієї статті призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі статті 75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання, призначеного даним вироком, - з випробуванням, - строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст.76ч.1п.1,2, ч.2п.2 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки протягом іспитового строку:
- періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання,
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Покласти, згідно з вимогами ст.76ч.3 КПК України, на уповноважений орган пробації за місцем проживання засудженого обов'язок: здійснювати нагляд за засудженим ОСОБА_3 - що звільнений від відбування покарання з випробуванням, - після набрання даним вироком законної сили і протягом 1 (одного) року з моменту ухвалення вироку.
Запобіжний захід ОСОБА_3 - не обирати.
Речовий доказ - телевізор - вважати повернутим потерпілій ОСОБА_1 після набрання даним вироком законної сили.
Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Болградський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення та набирає законної сили по закінченню цього строку в разі, якщо він не оскаржений.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
Суддя А.В.Кравцова
Судове рішення № 77057035, Болградський районний суд Одеської області було прийнято 10.10.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 497/1177/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: