Ухвала суду № 77056606, 05.10.2018, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/1068/18

Провадження №2/472/515/18

У х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 жовтня 2018 року смт. Веселинове

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області Орленко Л.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 селищної ради Веселинівського району Миколаївської області про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади,

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2018 року позивач ОСОБА_1 селищна рада Веселинівського району Миколаївської області звернулася до суду з позовною заявою про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади.

Зазначена заява підлягає залишенню без руху, так як подана з порушенням вимог ст. ст. 95, 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код для юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Однак, у вступній частині заяви всупереч вимогам ст. 175 ЦПК України не зазначено позивачем ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій, номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси, та адреси електронної пошти позивача та заінтересованої особи.

Крім того, в заяві не повністю викладені обставини, якими обгрунтовується вимога позивача та не зазначено доказів щодо наявності (відсутності) фактичних володільців вказаного майна, які можуть бути заінтересованими особами у даній справі, зокрема не зазначено відомостей від Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації, яке до 1 січня 2013 року проводило облік безхазяйного нерухомого майна, також не вказано відомостей з архіву щодо можливого володіння, користування цим майном іншими юридичними чи фізичними особами.

З довідки Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації №155 від 27.07.2018 року, яка додана до матеріалів позовної заяви, вбачається, що житловий будинок №24 по вул. Свободи смт. Веселинове зареєстрований за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину. Проте, позивач не вказує в заяві жодної інформації з даного приводу.

Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Однак, подані до матеріалів заяви та до другого примірника заяви копії документів відповідно до вказаної норми належним чином не засвідчені.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674 -VI суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до п. 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 22 від 21 січня 2004 року, банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити "Дата надходження" і "Дата виконання", а банк стягувача - "Дата надходження в банк стягувача" (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп "Вечірня".

Відповідно до п.1 Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 666 від 24.07.2015 року "Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів" при сплаті судового збору повинно бути обов'язково заповнене поле "Призначення платежу", в якому друкується інформація про призначення платежу в довільній формі.

Відповідно до п. 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ " Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах " № 10 від 17 жовтня 2014 року, суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. Розрахункові документи на переказ коштів подаються до суду тільки в оригіналі, копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

З поданої до суду копії, а не оригіналу платіжного доручення № 977 від 07 серпня 2018 року, вбачається, що в ньому не міститься відбиток штампа банку та цей документ не підписаний відповідальним виконавцем банку.

З огляду на викладене, суд позбавлений можливості відповідно до ст. 9 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674 -VI перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевірити зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, оскільки з наданих до суду виписок по рахункам з Управління Державної казначейської служби України у Веселинівському районі не вбачається, за яку саме заяву було сплачено судовий збір.

Крім того, відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 293 ЦПК України заяви про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади розглядаються судом в порядку окремого провадження.

Всупереч вимог вищевказаної статті ОСОБА_1 селищна рада звернулася до суду з позовом про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади, а не заявою, як того вимагає законодавство. Крім того звернувшись з позовом, позивач не зазначив відповідача до якого звертається.

У відповідності зі ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 259, 260, 261 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 селищної ради Веселинівського району Миколаївської області про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади залишити без руху і надати строк для виправлення вказаних недоліків не пізніше п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали суду.

Якщо до вказаного часу недоліки не будуть виправлені, то позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області ОСОБА_3