Рішення № 77056602, 10.10.2018, Братський районний суд Миколаївської області

Справа № 471/906/17-ц

Провадження №2/471/396/18

Номер рядка звіту 38

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"10" жовтня 2018 р.

Братський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді – Скарницької І.Б.,

за участю секретаря – Данілової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Братське цивільну справу № 471/906/17-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Костуватська сільська рада Братського району Миколаївської області, про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Костуватська сільська рада Братського району Миколаївської області, про визнання права власності на спадкове майно.

Рішенням Братського районного суду від 15 лютого 2018 року було задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Костуватська сільська рада Братського району Миколаївської області, про визнання права власності на спадкове майно. Визнано за ОСОБА_1 право приватної власності на 1/2 частину земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Костуватської сільської ради Братського району Миколаївської області, площею 10,34 га, яка належала ОСОБА_3 згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії 111-МК № 019157 від 14.11.2001 року, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлої 21 грудня 2006 року.

07 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд рішення Братського районного суду Миколаївської області від 15 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Костуватська сільська рада Братського району Миколаївської області, про визнання права власності на спадкове майно за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Братського районного суду Миколаївської області від 14.09.2018 року заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Костуватська сільська рада Братського району Миколаївської області, про визнання права власності на спадкове майно було задоволено. Рішення Братського районного суду Миколаївської області у справі № 471/906/17-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Костуватська сільська рада Братського району Миколаївської області, про визнання права власності на спадкове майно було скасувано. Справу було призначено до розгляду в загальному порядку.

В судове засідання не з'явився представник позивача, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримав в повному обсязі.

Інші учасники процесу в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомленні належним чином.

Суд на підставі ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив.

21 грудня 2006 року в с. Петрівка-І Братського району Миколаївської області померла ОСОБА_3 (а.с. 4).

Після її смерті відкрилася спадщина, крім іншого, складається із земельної ділянки сільськогосподарського призначення в розмірі 10,34 га, що розташована в межах території Костуватської сільської ради Братського району Миколаївської області (а.с. 67).

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений та зареєстрований 16 липня 2004 року секретарем Костуватської сільської ради Братського району Миколаївської області за № 31, згідно якого заповідала державний акт ІІІ-МК № 019157 на право приватної власності на землю в розмірі 10,34 га, яка розташована на території Костуватської сільської ради Братського району Миколаївської області - своїй дочці ОСОБА_1 (а.с. 5).

Після смерті ОСОБА_3, померлої 21 грудня 2006 року, була заведена спадкова справа за № 79/2007 Братською державною нотаріальною конторою Миколаївської області, що підтверджено Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 50406750 від 22.12.2017 року. Спадкоємцями є: дочка ОСОБА_1, яка подала заяву про прийняття спадщини в установлений законом строк; син ОСОБА_2, який прийняв спадщину, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини за однією адресою згідно довідки Костуватської сільської ради Братського району Миколаївської області № 215 від 17.05.2007 року, який вважається таким, що прийняв спадщину, так як протягом встановленого строку встановленого ст. 1270 ЦК України (до 21.06.2007 року) не заявив про відмову від спадщини (а.с. 37, 40, 63).

Спадкоємиці ОСОБА_1 04.03.2008 року було видано свідоцтво про право на спадщину за законом за реєстром № 162 на 1/2 частку земельної ділянки площею 10,34 га, що розташована в межах території Костуватської сільської ради Братського району Миколаївської області, а також на 0,59 га земельної ділянки (а.с. 40, 69-70, 83).

ОСОБА_2 у встановлений строк - до 21 червня 2006 року - не звернувся до нотаріальної контори із заявою про відмову від спадщини ОСОБА_3 (а.с. 6), заяву про відмову від спадщини відповідач надіслав лише у 2017 році.

Згідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У відповідності до ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ст. 1222 ЦК України).

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ч. 1 ст. 1261 ЦК України).

Відповідно до ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно п. 4.20 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину нотаріусом проводиться на підставі документів, оформлених відповідно до статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав проводиться на підставі оригіналів правовстановлюючих документів.

Частиною 1 ст. 131 ЗК України, також передбачена можливість набуття права власності на земельну ділянку на підставі успадкування.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.п. 10, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», згідно статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до п.1 ч. 2 вказаної статті, способом захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах не заборонених законом.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку 1/2 частина земельної ділянки, що належала ОСОБА_3с. становить 4,8057 га.

Враховуючи те, що відповідач хоча і з пропуском строку, але надав заяву про відмову від спадщини, суд вважає можливим визнати за позивачем право приватної власності 1/2 частину на земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Костуватської сільської ради Братського району Миколаївської області, що становить 4,8057 га, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлої 21 грудня 2006 року.

Судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 280, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Костуватська сільська рада Братського району Миколаївської області, про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на частину земельної ділянки, площею 4,8057, га сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Костуватської сільської ради Братського району Миколаївської області, яка належала ОСОБА_3 згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії 111-МК № 019157 від 14.11.2001 року, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлої 21 грудня 2006 року.

Судові витрати залишити за позивачем.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

СуддяОСОБА_4