Постанова № 77055242, 02.10.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/10508/18

Провадження №3/428/1863/2018

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Комплєктової Т.О.,

за участі секретаря Подрябінкіної М.О.,

особи, яка притягається

до адміністративної відповідальності ОСОБА_1,

розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, не працюючого, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, -

ВСТАНОВИВ:

17.08.2018 року о 05 годині 06 хвилин в м. Сєвєродонецьку в районі будинку № 7а по пр. Гвардійський, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом – OPEL OMEGA, державний номерний знак НОМЕР_2, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнав та пояснив, що 17.08.2018 року він посварився з дружиною у зв’язку з чим вживав алкогольні напої. У нього не було ключів від квартири і він сидів біля автомобіля, який був припаркований біля під’їзду і голосно слухав музику. Через деякий час двері автомобіля замкнулися і йому довелось вибити скло на передніх пасажирських дверях автомобіля. Через деякий час до нього підійшли співробітники поліції, які телефонували дружині, а потім попросили його піти додому, на що він погодився і співробітники поліції поїхали. Однак, потім незнайомий йому раніше чоловік, який був одягнутий у цивільний одяг, попросив його перепаркувати автомобіль, на що він погодився. Після чого до нього підійшли співробітники поліції і запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння, проте він відмовився, оскільки на його думку працівники поліції спровокували його на вчинення адміністративного правопорушення.

Поліцейський взводу 2 роти 1 УПП в Луганській області сержант поліції ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 17.08.2018 року надійшов виклик про те, що біля під’їзду будинку № 7а по пр.Гвардійському в автомобілі голосно слухають музику. Коли вони приїхали, то побачили автомобіль OPEL OMEGA, державний номерний знак НОМЕР_2, в нерухомому стані, в якому сидів ОСОБА_1, який перебував у стані сильного алкогольного сп’яніння. В автомобілі було розбите переднє пасажирське скло. Вони з телефону ОСОБА_1 зателефонували його дружині, оскільки вона є власником автомобіля, та поцікавились, чи буде вона звертатись з заявою стосовно розбитого скла. На що дружина ОСОБА_1 відмовилась від написання заяви. Вони попросили водія ОСОБА_1 закрити автомобіль і піти додому, на що він погодився і вони поїхали. Через деякий час вони побачили, як ОСОБА_1 рухається на автомобілі. Вони запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння на місті чи у медичному закладі. ОСОБА_1 погодився проїхати у медичний заклад. Коли вони приїхали до лікарні, там ОСОБА_1 у присутності двох свідків, відмовився від проходження огляду на стан сп’яніння. У зв’язку з чим ними у відношенні ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП та відсторонено ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1, інспектора Мельника М.І., дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Так, суд зобов’язаний виконувати завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 1 КУпАП, у якій зазначено, що завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності,запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Рішення Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 14 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Відповідно до п. 1 ст. 6 ОСОБА_3 про захист прав і основних свобод людини 1950 року (ОСОБА_3) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Так, порядок проходження огляду водіїв на стан сп'яніння регламентується ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 173167 від 17.08.2018 року, 17.08.2018 року о 05 годині 06 хвилин в м. Сєвєродонецьку в районі будинку № 7а по пр. Гвардійський, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом – OPEL OMEGA, державний номерний знак НОМЕР_2, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків.

Обставини складання зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення, в судовому засіданні підтвердив поліцейський роти УПП в Луганській області ДПП ОСОБА_2

Зазначені в протоколі обставини підтверджуються письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, відповідно до яких, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, від проходження якого останній відмовився в їх присутності.

Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується відеозаписами з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів), використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 року №100, що був досліджений у судовому засіданні, який містить фіксацію обставин зупинення 17.08.2018 року працівниками поліції транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 та складення щодо нього протоколу про адміністративні правопорушення у присутності двох свідків у зв’язку з його відмовою від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку.

Також, з відеозапису вбачається, що на неодноразові пропозиції працівника поліції пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння на місці або у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, посилаючись на різні підстави, які не можуть бути розцінені судом як належні та обґрунтовані.

Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд вважає, що в діях ОСОБА_1, вбачається порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме - п. 2.5 ПДР України та наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Перевіркою матеріалів провадження порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено, оскільки інспектором було виконано вимоги ст. 266 КУпАП та запропоновано пройти ОСОБА_1 медичний огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, а оскільки останній відмовився від проходження такого огляду ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп’яніння у найближчому закладі охорони здоров’я, якому надано право на проведення такого огляду, що відповідає вимогам п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, на що ОСОБА_1 спочатку погодився, але знаходячись в медичному закладі, відмовився.

Крім того, інспектором було виконано вимоги Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані не в автоматичному режимі Затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1359 п. 1 розділу 9, та відсторонено ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.

Невизнання ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення суд розцінює, як намагання уникнути адміністративної відповідальності, а твердження щодо того, що працівники поліції спровокували його на вчинення адміністративного правопорушення, зокрема, керування транспортним засобом, не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду, доказів суду не надано.

Рішення Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 14 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Відповідно до п. 1 ст. 6 ОСОБА_3 про захист прав і основних свобод людини 1950 року (ОСОБА_3) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд вважає, що в діях водія ОСОБА_1, вбачається порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме - п. 2.5 ПДР України та наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Перевіркою матеріалів провадження порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено, поліцейськими протокол про адміністративне правопорушення серії БР № 245320 від 15.04.2018 року відносно ОСОБА_1 складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Суд зазначає, що обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП настали в момент його відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу та у спеціальному медичному закладі у присутності двох свідків.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується зібраними доказами, які на переконання суду є належними та допустимими, повністю взаємоузгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.

При цьому, суд враховує особу ОСОБА_1, виходячи з того, що останній відповідно довідок інспектора взводу №2 роти №1 батальйону УПП в Луганській області ОСОБА_6, до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП протягом календарного року не притягувався, отримав посвідчення водія серії ВХХ №846961 кат. «В».

При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 не працює, інвалідом не являється.

Обставин, що згідно ст.ст. 34-35 КУпАП, пом’якшують та обтяжують відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, судом не встановлено.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням особи, майнового стану та ступеню вини ОСОБА_1., характеру та суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 352 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 1, 7, 8, 9, 23, 26, 33-35, 130, 268, 278, 280-287, 307, 308 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. (отримувач коштів: ГУК у Луг.обл./Луганська, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37991110, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31116149012001, код класифікації доходів бюджету: 21081300), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп. (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача: 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106 (судовий збір)

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз’яснити ОСОБА_1, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Луганської області у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Сєвєродонецький міський суд.

Суддя Т. О. Комплєктова