Рішення № 77054659, 10.10.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/6646/18

Провадження №2/428/1128/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Чумак Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьк Луганської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» (далі – ОСОБА_2 «Сєвєродонецьке об’єднання Азот») про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що 31.08.2017 року припинила трудові відносини з відповідачем на підставі ст. 38 КЗпП України. При звільненні їй не виплатили заробітну плату, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 11778,08 грн. На виконання судового наказу від 28.09.2017 року №428/10322/17 заборгованість із заробітної плати була виплачена в повному обсязі 20.04.2018 року. Сума середнього заробітку за час затримки при звільненні становить 30528,70 грн. Просила суд стягнути з ОСОБА_2 «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 30528,70 грн. та вирішити питання про судові витрати.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити. Не заперечувала проти винесення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Представник відповідача ОСОБА_2 «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» в судове засідання не з’явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, своїм правом на подачу відзиву не скористався.

10.10.2018 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах з ОСОБА_2 «Сєвєродонецьке об’єднання Азот», зазначені відносини припинились 31.08.2017 року за власним бажанням позивача на підставі ст. 38 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки позивача серії БТ-І №2668151.

На момент звільнення ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі становила 11778,08 грн., про стягнення якої 28.09.2017 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області був виданий судовий наказ та відкрито виконавче провадження.

ОСОБА_2 «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» 20.04.2018 року виплатило позивачу борг по заробітній платі в повному обсязі в сумі 11778,08 грн., що підтверджується випискою по договору з банківського рахунку позивача від 17.07.2018 року, виданої АБ «Кліринговий дім».

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Частиною 1 ст. 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно з пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 року №13, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред’явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи – по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Визначаючи розмір середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, який підлягає стягненню на користь позивача, суд враховує, що позивач була звільнена 31.08.2017 року, в цей день вона знаходилася на роботі і оплата за цей робочий день була нарахована. Таким чином, розмір середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку із позивачем має обчислюватися з дня, наступного за днем звільнення позивача, і до дня, коли позивачу було сплачено нараховану, але не виплачену заробітну плату в повному обсязі, тобто за період з 01.09.2017 року по 19.04.2018 року, включно, в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 року №100 (далі – Порядок).

Так, абзацом третім пункту 2 Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку).

Аналогічна позиція щодо розрахунку розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку викладена у постанові Верховного Суду України від 21.01.2015 року по справі №6-195цс134.

Середньогодинна заробітна плата позивача ОСОБА_1 становить 24,61 грн., а середньомісячне число робочих годин – 155,5 год., що підтверджується копією довідки ОСОБА_2 «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» від 12.05.2018 року №35991.

Загальна кількість робочих годин за період з 01.09.2017 року по 19.04.2018 року, включно, становить 1194,89 год., яка складається з кількості робочих годин за 7 повних місяців затримки з вересня 2017 року по березень 2018 року (155,5 год. х 7 місяців = 1088,5 год.) та за 13 робочих днів затримки у квітні 2018 року (155,5 год. : 19 робочих днів у квітні 2018 року х 13 робочих днів затримки = 106,39 год.).

Загальна сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить 29406,24 грн. (визначається шляхом множення середньогодинної заробітної плати на кількість робочих годин затримки, тобто 24,61 грн. х 1194,89 год. = 29406,24 грн.).

Аналізуючи вищенаведений розрахунок, суд відзначає, що стягненню підлягає сума середнього заробітку за час затримки розрахунку у сумі 29406,24 грн., оскільки цей розрахунок зроблений відповідно до Порядку з урахуванням постанови Верховного Суду України від 21.01.2015 року по справі №6-195цс134, а тому позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог підлягає стягненню судовий збір в сумі 678,86 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 4-5, 7-13, 76-81, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272 - 273, 280 - 284, 287 - 289, 354-355, Перехідними положеннями ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.09.2017 року по 19.04.2018 року, включно, визначений без утримання податків й інших обов’язкових платежів, в сумі 29406 (двадцять дев’ять тисяч чотириста шість) грн. 24 коп. та витрати по оплаті судового збору в сумі 678 (шістсот сімдесят вісім) грн. 86 коп.

Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 6, кв. 11, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об’єднання Азот», місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, б. 5, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 33270581.

Суддя Ж. І. Кордюкова