Ухвала суду № 77053034, 17.09.2018, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 17.09.2018

Справа № 334/6808/18

Провадження № 1-кс/334/2703/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2018 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

слідчого судді Козлової Н.Ю.

при секретарі Манюхіні О.О.

за участю слідчого Середич К.В.

прокурора Балабки М.О.

захисника ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Ленінського райсуду м. Запоріжжя клопотання Слідчого Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 та матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.09.2018 за № 12018080050003257, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.186 КК України про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженеця с. Новолюбимівка, Токмацького р-ну, Запорізької області, офіційно не працевлаштований, який повну середню освіту, не одруженого, який не має на утриманні неповнолітніх дітей, мешкаючого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зернова, буд. 8, раніше судимий:

-13.07.2016 року Токмацьким р/с Запорізької області за ч. 3 ст. 185, 71 ч. 1 до 3 років 2 місяців позбавлення. 27.08.2018 року звільнився умовно-достроково з невідбутним строком один рік один день.

встановив

15.09.2018 року, приблизно о 04 годині 30 хвилин, ОСОБА_2, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, маючи умисел на заволодіння чужим майном, поєднаний з проникненням у житло, перебуваючи біля будинку № 40 по вулиці Зернова у м. Запоріжжя, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, по металевим решіткам на вікнах першого поверху, піднявся на другий поверх, та через відчинене вікно на балконі квартири № 78, проник до приміщення зазначеної квартири, де в одній з кімнат на той час знаходилась потерпіла ОСОБА_4

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений викрадення чужого майна, ОСОБА_2, перебуваючи у приміщенні кімнати зазначеної квартири, куди зайшла ОСОБА_4, почувши що в квартирі стороння особа, та побачивши ОСОБА_2, стала вимагати від останнього припинити вчинення протиправних дій. На що ОСОБА_2, розуміючи що його злочинні дії викрито, схватив зі столу пару погонів рядового поліції, вартістю 50 гривень, чим самим відкрито заволодів майном ОСОБА_4, та в подальшому через балкон другого поверху покинув місце вчинення злочину, чим довів свій злочинний умисел до кінця.

Своїми умисними діями ОСОБА_2, скоїв злочин, передбачений ч.3 ст.186 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.

15.09.2018 року слідчим Дніпровського ВП ГУНП України в Запорізькій області за погодженням з прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 3, ОСОБА_2, було повідомлено про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, та останній ухиляється від слідства, ні одного разу так і не заявившись.

В діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, а саме відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, передбаченого 3 ст. 186 КК України, за що законом передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років.

В ході досудового слідства встановлений ряд ризиків, що є підставою для застосування запобіжного заходу: Запобігання спробі переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду - встановлено, що підозрюваний ОСОБА_2, після вчинення злочину на протязі тривалого часу переховувався від органу досудового розслідування, що свідчить про те, що він, має низький рівень правосвідомості та, зважаючи на ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, з метою уникнення покарання може переховуватися від слідства та суду, чим перешкоджати виконанню процесуальних рішень. Незаконно впливати на свідків, на яких він може вплинути шляхом залякування, погроз, вмовляння, або підкупу. Вчинити інше кримінальне правопорушення – в ході досудового слідства встановлені обставини, які свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_2, будучи раніше засудженим, за вчинення злочину середньої тяжкості, та перебуваючи на іспитовому строку, на шлях виправлення та перевиховання не став, та знову вчинив корисливий злочин на території Дніпровського району м. Запоріжжя, тобто є особою схильною до вчинення злочинів, та в подальшому може вчинити інші аналогічні злочини.

Беручи до уваги вищевказані ризики та те, що ОСОБА_2, вчинив кримінальне правопорушення, за яке Кримінальним Кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років, він веде антисоціальний спосіб життя, не має міцних соціальних зв'язків, не має постійного джерела прибутків, вважається необхідним обрати запобіжний захід тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Крім того, про неможливість застосування більш м’якого запобіжного заходу, такого як особисте зобов’язання, передбачене п. 1 ч. 1 ст. 176 КПК України, свідчить тяжкість кримінального правопорушення скоєного ОСОБА_2, а також особистість підозрюваного.

До теперішнього часу не надійшли заяви від осіб, які б виявили бажання бути поручителями підозрюваного ОСОБА_2, та виходячи із відомостей про особистість підозрюваного, навряд чи хто з його родичів чи знайомих зможуть забезпечити належну поведінку підозрюваного, що виключає можливість застосування відносно нього запобіжного заходу особистої поруки, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 176 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_2, не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, що свідчить про неможливість обрання йому запобіжного заходу у вигляді застави, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України, а інші особи не виявляють такого бажання.

Крім того, приймаючи до уваги особистість підозрюваного ОСОБА_2, та той факт що вказане кримінальне правопорушення вчинив на території Дніпровського району м. Запоріжжя, маючи не відбутий термін покарання, що виключає застосування вказаного запобіжного заходу, у вигляді домашнього арешту, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 176 КПК України.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, слідство вважає за необхідним клопотати перед слідчим суддею про обрання відносно ОСОБА_2, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв’язку з тим, що без застосування даного запобіжного заходу, неможливо уникнути вищезазначених ризиків та забезпечення покладених на підозрюваного ОСОБА_2 процесуальних обов’язків.

Слідчий у судовому засіданні підтримав своє клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 оскільки підозрюваний неодноразово судимий за вчинення тяжких злочинів, не має постійного джерела доходу тобто має реальну можливість сховатися від слідства або суду, продовжити займатися злочинною діяльністю, чинити тиск на свідків, експертів та інших осіб і таким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання слідчого.

Допитаний у якості підозрюваного ОСОБА_2 проти клопотання щодо обрання йому міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував та просив суд застосувати до нього більш м»якого запобіжного заходу, оскільки він повністю визнав свою провину, бажає сприяти слідству та не переховуватися від суду.

Захисник підозрюваного ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_1 також наполягав на застосуванні більш м’якого запобіжного заходу, оскільки його підзахисний повністю визнав свою провину, бажає сприяти слідству та не переховуватися від суду.

Вислухавши доводи та пояснення слідчого, думку прокурора, пояснення ОСОБА_2 та його захисника, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 є доведеним та обґрунтованим, у зв’язку з чим підлягає задоволенню в повному обсязі.

Як вбачається з доданих до клопотання матеріалів, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 186 КК України.

В ході судового розгляду, крім пояснень самого підозрюваного, його вина повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3.4.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе у передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може слугувати підставою для запобіжного ув'язнення.

В судовому засіданні прокурор довів наявність ризиків, які можуть вплинути на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити або сховати речі, які мають істотне значення для встановлення обставин в кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. Також прокурором поза розумним сумнівом доведено, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не дасть змогу органам досудового розслідування забезпечити швидке, повне та неупереджене розслідування і судовий розгляд, оскільки не можливо буде запобігти ризикам, передбаченим ст.. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семі років, офіційно не працевлаштований, раніше судимий за вчинення тяжкого корисливого злочину, в тому числі і до покарання, пов'язаного з реальним позбавленням волі, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, що свідчить про його схильність до вчинення злочинів, що слугує підставою вважати, що ОСОБА_2 в разі обрання до нього більш м'якого запобіжного заходу, може вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, по даному кримінальному провадженню не проведені всі слідчі дії, а тому існує вірогідність знищення або переховування підозрюваним вказаних речей.

Вказані вище обставини у своїй сукупності свідчать про наявність обґрунтованих ризиків, які можуть вплинути на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та про неможливість застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу.

Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні зазначених злочинів, особу та репутацію підозрюваного, а також те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання слідчого задовольнити.

Відповідно до ч. 3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом. При цьому необхідно в ухвалі зазначити, які обов'язки з передбачених ст.194 цього кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтування розміру застави та можливість її застосування.

Згідно пункту другого частини 5 ст.182 КПК України встановлено розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частина 7 ст.182 КПК України вказує на те, що у випадках, передбачених частинами 3-4 ст.183 цього Кодексу підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Зі змісту частин 4, 5 ст.202 КПК України виходить, що підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти негайно за розпорядженням уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою якого знаходиться підозрюваний, обвинувачений, після отримання та перевірки документа про внесення застави, визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При відсутності іншого судового рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою та після отримання і перевірки документа, підтверджуючого факт внесення застави уповноважена службова особа місця ув`язнення повинна повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Частина 3 ст.182 КПК України зазначає, у разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюється уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.

Таким чином відповідно до наведених статей, слідчий суддя вважає за необхідне, при винесенні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_2 визначити заставу в розмірі 35 540 гривень, яку він має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, після чого він може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов'язки, перелічені в ст.194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Але у випадку невиконання вище перелічених обов'язків, застава може бути звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63,129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183-184, 193, 197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий судя

УХВАЛИВ:

Клопотання Слідчого Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 погоджене з прокурором Запорізької місцевої прокуратури №3 Запорізької області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_2 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, тобто з 17 вересня 2018 року до 16 листпада 2018 року.

Визначити розмір застави визначити у межах 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - в сумі 35 540 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: № 37319085001205 Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700. Призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 провадження по справі № 1-кс/334/2703/18, 334/6808.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу в розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду із визначеною періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця перебування.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2 що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА в Запорізькій області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документів, що підтверджують внесення застави, уповноважена особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з під варти та повідомити письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з під варти, у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк дії ухвали 60 днів.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: Н.Ю.Козлова