Рішення № 77052937, 03.10.2018, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

провадження № 2/333/1830/18

справа № 333/3042/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2018 року місто Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого судді Стоматова Е.Г., за участю: секретаря судового засідання Кабанової К.О., позивача – ОСОБА_1, представника позивача – ОСОБА_2М, представника відповідача – ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (69118 АДРЕСА_1) до Приватного акціонерного товариства «Промавтоінвест» (69002, м. Запоріжжя, вул. Перша Ливарна, буд. 40) про стягнення шкоди, завданої каліцтвом, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2018 року, позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Промавтоінвест» про відшкодування шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що рішенням Комунарського суду м. Запоріжжя від 18.02.2002 року з Відкритого акціонерного товариства «АвтоЗАЗ» на її користь була стягнута спричинена шкода, завдана каліцтвом, у зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою в результаті придбання автомобіля на підприємстві Закрите акціонерне товариство «ЗАЗ» неналежної якості. В подальшому згідно загальних зборів від 26.12.2016 року змінено тип акціонерного товариства Публічного акціонерного товариства «АвтоЗАЗ» і перейменовано в ПрАТ «Промавтоінвест». Судово-медичною експертизою від 04.07.2003 року їй встановлено 40% втрати працездатності безстроково. Щомісячно на лікування та обстеження позивач вимушена витрачати кошти.

У зв’язку з чим позивач з урахуванням уточнених позивних вимог просить суд стягнути з відповідача на її користь суму збитків, понесених на лікування, а саме: збитки, понесені на придбання ліків в період з 28.02.2018 року по 02.06.2018 року в сумі 9 782,46 грн.; збитки, понесені на придбання ортопедичного взуття на суму 2 464,00 грн., збитки, понесені на послуги, комісію та за надання виписки з банку на суму 550,37 грн.; збитки, понесені на послуги ксерокопії на суму 109,00 грн.; витрати на послуги адвоката на загальну суму 5100,00 грн.;

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19.06.2018 року провадження у цій справі відкрито, справу призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні. Одночасно вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с. 40).

06.07.2018 року на адресу суду від ПрАТ «Промавтоінвест» надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач частково визнає позовні вимоги, а саме: не заперечує проти стягнення збитків, понесених на придбання ортопедичного взуття на суму 2 464,00 грн., збитків, понесених на послуги, комісію та за надання виписки з банку на суму 550,37 грн.; збитків, понесених на послуги ксерокопії на суму 109,00 грн. та, крім того, частково визнає позовні вимоги в частині: стягнення збитків, понесених на придбання ліків в період з 28.02.2018 року по 02.06.2018 року в сумі 7 140,14 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 1 125,00 грн. В обґрунтування відзиву на позовну заяву зазначено, що ПрАТ «Промавтоінвест» не повинен оплачувати вартість ліків, що придбані для лікування наслідків хвороби, яка немає ніякого відношення до травмування, а саме: не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати на ліки «Етсет» (для зниження холестерину в крові) на загальну суму 336,65 грн. та витрати на ліки «Невак» (краплі для очей) на загальну суму 521,80 грн. Окрім того, позивачем в рахунок витрат на лікування зазначені препарати «Берлітіон» вартістю 254,90 грн., «Корвалмент» вартістю 24,22 грн., «Берлітіон» вартістю 306,00 грн., «Мильгама» вартістю 600,95 грн., «Цераксон» вартістю 522,75 грн, «Липразид» вартістю 65,53 грн, «Амлопидин» вартістю 9,52 грн., які не підтверджені відповідними рецептами лікаря. Також, ОСОБА_1 знаходилася на лікуванні у лікарні з 30.04.2018 року по 10.05.2018 року, а вищевказані ліки придбані нею вже після закінчення лікування, оскільки були зазначені у виписному епікрізі, проте вони є лише рекомендаціями, які не можуть вважатися рецептом. Всього загальна сума витрат, понесених на придбання ліків в період з 28.02.2018 року по 02.06.2018 року, що не підлягає стягненню становить 2 642,32 грн. Щодо часткового задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення витрат на правову допомогу, відповідачем зазначено наступне. Адвокат ОСОБА_2 представляє інтереси ОСОБА_1 з 2012 року, з цього часу представником неодноразово складалися позовні заяви, тобто адвокат обізнаний у ситуації позивача, до стягнення підлягають витрати на правничу допомогу у розмірі 1 125 грн. (а.с. 45-48).

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20.09.2018 року підготовче провадження по даній справі закрито; справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 67).

У судове засідання позивач та представник позивача з’явилися, кожен в окремості, доводи наведені в обґрунтування позовних вимог підтримали та просили суд позовні вимоги з урахуванням клопотання про збільшення позовних вимог в частині витрат на правову допомогу задовольнити в повному обсязі. ОСОБА_1 пояснила суду, що препарат «Етсет» призначений їй для розрідження крові через збільшення тиску, який виникає при русі; препарат «Неогабин» та інші препарати, проти стягнення витрат на які заперечує відповідач у своєму відзиві були призначені для продовження лікування при виписці з лікарні та були обов’язковими для вживання.

У судове засідання представник відповідача з’явилася, доводи наведені в обґрунтування відзиву підтримала в повному обсязі, просила суд позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Суд, вивчивши позовні вимоги, вислухавши думку позивача та її представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 81, 76 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими, електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Судом встановлено, що рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 лютого 2002 року з ВАТ «АвтоЗАЗ», правонаступником якого є ПрАТ «ПРОМАВТОІНВЕСТ», на користь позивача стягнуто грошові кошти в порядку відшкодування шкоди, завданої позивачу пошкодження здоров’я під час ДТП, що сталася внаслідок продажу її чоловіку автомобілю неналежної якості.

Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа.

Судово-медичною експертизою від 04.07.2003 року ОСОБА_1 встановлено 40% втрати працездатності безстроково, у зв’язку з чим остання вимушена щомісячно витрачати кошти на лікування та обстеження

Так, позивачем на підтвердження позовних вимог надано розрахунок витрат на лікування за період з 28.02.2018 року по 02.06.2018 року на загальну суму 9 782,46 грн. (а.с. 4), рецепти на придбання ліків та товарні чеки (а.с. 5- 13), квитанція про оплату вартості ортопедичного взуття на суму 2 464,00 грн. (а.с. 18), довідка про оплату послуг за надання виписки з банку на суму 550,37 грн. (а.с. 24); квитанція про оплату послуг ксерокопії на суму 109,00 грн. (а.с. 26).

Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення витрат на придбання ліків на загальну суму 7 140,14 грн.; збитків, понесених на придбання ортопедичного взуття на суму 2 464,00 грн.; збитків, понесених на послуги, комісію та за надання виписки з банку на суму 550,37 грн.; збитків, понесених на послуги ксерокопії на суму 109,00 грн. визнані відповідачем, а отже в силу вимог ч. 1 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи не підлягають доказуванню.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Згідно із п. 19 Постанови Пленуму ВСУ № 6 від 27 березня 1992 року « Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» якщо в потерпілого у зв'язку з ушкодженням здоров'я є потреба у додаткових витратах на медичну та соціальну допомогу, що підтверджується із зазначенням їх тривалості висновком МСЕК, вони компенсуються Фондом відповідно до ч. 4 ст. 34 Закону N 1105-1105-14. Додаткові витрати потерпілих, на яких дія цього Закону не поширюється (потреба в них та їх тривалість мають підтверджуватися висновком судово-медичної експертизи), підлягають стягненню з особи, відповідальної за шкоду . При вирішенні таких вимог судам належить виходити з того, що розмір витрат на ліки, лікування, протезування (крім протезів із дорогоцінних металів), предмети догляду за потерпілим визначається на підставі виданих лікарями рецептів, довідок або рахунків про їх вартість.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення витрат на ліки в розмірі 2 642,32 грн., які не визнає відповідач, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

На підтвердження необхідності використання ліків, позивачем надано виписной епікріз з історії хвороби № 1888 стаціонарного хворого від 10.05.2018 року, виданий лікарем ОСОБА_4 (а.с. 15-16).

З вищезазначеної виписки з історії хвороби вбачається, що лікарем при виписці ОСОБА_1 з лікарні надано чіткі рекомендації щодо подальшого лікування, зокрема, лікарем призначено продовжити прийом препаратів: «Липразид, Липрил, Амлодипин, Диаформин, Фарсулин, Етсет, Лоспірин, Корвалмент, Неогабин, Невак, Мукосат, Берлитион, Мильгамма, Цераксон», отже всі препарата, кошти на які були витрачені ОСОБА_1, в тому числі і на суму 2 642,32 грн., використовувалися останньою для продовження лікування після виписки з лікарні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки вживання рекомендованих лікарем ліків, зазначених в історії хвороби в якості довідки, викликано необхідністю подальшого лікування

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення витрат на правову допомогу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною 3 ст. ст. 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 липня 2012 року між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_2 було укладено договір про надання юридичної допомоги №15/07/12 (а.с. 37). Згідно п. 3.1 договору за надання виконавцем послуг замовник зобов'язаний провести оплату за домовленістю.

Так, сторони домовилися, що за домовленістю сторін одна година праці адвоката при розрахунку гонорару складає 750 грн., що не суперечить чинному законодавству.

При подачі позову, ОСОБА_1 була заявлена вимога про відшкодування судових витрат, що пов'язані з наданням правничої допомоги в розмірі 1875,00 грн.

В процесі розгляду справи позивач звернулась до суду з клопотанням про збільшення стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката в розмірі 5 100 грн..

Надані ОСОБА_1 послуги полягали у попередньому опрацюванні матеріалів: опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини, формування правової позиції, консультація щодо необхідності отримання додаткових матеріалів та їх отримання для справи; підготовка процесуальних документів по справі (позовна заява, клопотання, письмові пояснення, адвокатські запити) та подача їх до суду; представництво інтересів в суді, на що в сукупності адвокатом було витрачено 6,8 годин роботи (а.с.34, 60, 73).

Зазначені обставини підтверджуються актом передачі приймання послуг адвоката (а.с. 36, 62, 75).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 сплатила надані їй адвокатом юридичні послуги в загальному розмірі 5100 грн., що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру (а.с. 35, 61, 74).

Суд вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, у зв’язку з чим позовні вимоги позивача в цій частині є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з пп.1 п. 1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що на час звернення позивача до суду з позовною заявою складало 704,80 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 2 ст. 5 Закону України від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи.

У відповідності до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору, суд дійшов висновку, що з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 704, 80 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1166, 1195 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 133, 137, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Промавтоінвест» про стягнення шкоди, завданої каліцтвом – задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Промавтоінвест» (69002, м. Запоріжжя, вул. Перша Ливарна, буд. 40, код ЄДРПОУ 05808563) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, індивідуальний ідентифікаційний номер – НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: 69118, АДРЕСА_1) суму в розмірі 18 005 гривень 83 копійки (вісімнадцять тисяч п’ять гривень вісімдесят три копійки), з них: сума збитків, понесених на придбання ліків з 28.02.2018 року по 02.06.2018 року в розмірі 9 782 гривні 46 копійка (дев’ять тисяч сімсот вісімдесят дві гривні сорок шість копійок), сума збитків, понесених на ортопедичне взуття в розмірі 2 464 гривні 00 копійок (дві тисячі чотириста шістдесят чотири гривні нуль-нуль копійок), сума збитків, понесених на послуги, комісію та за надання виписки банку в розмірі 550 гривень 37 копійок (п’ятсот п’ятдесят гривень тридцять сім копійок); сума збитків, понесених на послуги ксерокопії в розмірі 109 гривень 00 копійок (сто дев’ять гривень нуль-нуль копійок); сума витрат, понесених на правову допомогу в розмірі 5 100 гривень 00 копійок (п’ять тисяч сто гривень нуль-нуль копійок).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Промавтоінвест» (69002, м. Запоріжжя, вул. Перша Ливарна, буд. 40, код ЄДРПОУ 05808563) на користь судовий збір в розмірі 704 гривні 80 копійок.

Повний текст судового рішення складено 11 жовтня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя

Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Е.Г.Стоматов