Рішення № 77052100, 11.10.2018, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/3466/18

2/303/1651/18

ряд. стат. звіту - 45

РІШЕННЯ

Іменем України

11 жовтня 2018 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі: головуючого - судді Монич В.О.

секретар судового засідання Лаврів Е.І.

Справа №303/3466/18

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Обавської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області про визнання права власності ,-

в с т а н о в и в:

Позивач - ОСОБА_1 звернулася до судуз позовною заявою до Обавської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області про визнання права власності.

Позовні вимоги мотивує тим, що 12 лютого 2016 року помер її (ОСОБА_1Ю.) батько ОСОБА_2, який був зареєстрований та проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Так, за життя батько заповітного розпорядження не залишив. 01 липня 2016 року вона звернулася до Мукачівської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини у шестимісячний термін з дня відкриття спадщини, а її мати ОСОБА_3 подала до нотаріальної контори заяву про відмову від прийняття спадщини. Зазначає, що після смерті батька вона фактично прийняла спадщину, згідно статті 1268 Цивільного кодексу України, оскільки вступила у володіння і користування належним спадкодавцю житловим будинком, в якому вона була зареєстрована та проживала. Згідно довідки за № 02-23/388 від 29 липня 2016 року виданої виконкомом Обавської сільської ради Мукачівського району забудовником будинку, що знаходиться за адресою: с.Косино, вул.Садова, буд.№56, була її покійна бабусі і мати спадкодавця ОСОБА_4, а згідно Довідки за № 02-23/163 від 18 березня 2016 року виданої виконкомом Обавської сільської ради на момент смерті ОСОБА_4 у зазначеному будинку були зареєстровані вона (ОСОБА_1Ю.) та її покійний батько ОСОБА_2. На даний момент вона доглядає за будинком, сплачує поточні платежі, обробляє земельну ділянку, здійснює ремонтні роботи, підтримує в порядку дворогосподарство. 28 квітня 2017 року вона звернулась до Мукачівської районної державної нотаріальної контори з проханням видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом, однак, в цьому їй було відмовлено, оскільки нею не подано документи, які посвідчують право власності ОСОБА_2 на житловий будинок №56 по вул.Садова в с.Косино, Мукачівського району Закарпатської області. Тому на підставі вищенаведеного, вона (ОСОБА_1Ю.) звертається до суду та просить визнати за нею (ОСОБА_1Ю.) право власності на будинковолодіння, що знаходиться за адресою: с.Косино, вул.Садова, буд.№56, Мукачівського району Закарпатської області.

Позивач - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, в матеріалах справи містяться заява, в якій просить справу розглянути у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задоволити.

Відповідач - представник Обавської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області в судове засідання не з'явився, від сільського голови ОСОБА_5 надійшов лист, в якому просить розглянути справу у відсутності представника сільської ради, позов визнає повністю.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до копії Свідоцтва про народження Серії І-ФМ за №002907 виданого виконкомом Обавської сільською радою Мукачівського району Закарпатської області від 20 березня 1998 року, ОСОБА_6 народилася 08 березня 1998 року, в якому її батьками зазначені: батько - “Дзямко Юрій Іванович”, мати - “Дзямко Сніжана Юріївна” (а.с.8), яка у свою чергу 16 лютого 2017 року уклала шлюб з ОСОБА_7, про що свідчить копія Свідоцтва про шлюб серії І-ФМ №152682 видане виконавчим комітетом Верхньокоропецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області. Прізвище чоловіка та дружини після реєстрації шлюбу - Байса (а.с.9).

Згідно Свідоцтва про смерть ОСОБА_8 І-ФМ № 201577 видане виконкомом Верхньокоропецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області від 14 лютого 2016 року, ОСОБА_2 помер 12 лютого 2016 року у віці 41 рік (а.с.6).

З копії Свідоцтва про смерть ОСОБА_8 1-ФМ №133870 видане виконкомом Обавської сільської ради Закарпатської області від 20 листопада 2003 року, вбачається, що 19 листопада 2003 року померла ОСОБА_4 (а.с.7).

01 липня 2016 року ОСОБА_3 звернулася до Мукачівської районної державної нотаріальної контори з заявою про відмову від прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_2, який помер 12 лютого 2016 року (а.с.10), у свою чергу ОСОБА_6, 01 липня 2018 року звернулася до Мукачівської районної державної нотаріальної контори Закарпатської області, з заявою про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті батька приймає вона (а.с.11).

Однак, Постановою за № 359/02-31 “Про відмову у вчиненні нотаріальної дії” державного нотаріуса Мукачівської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_9 від 28 квітня 2017 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, що знаходиться за адресою: с.Косино, вул.Садова, №56, Мукачівського району, який належав ОСОБА_4, спадкоємцем якої був ОСОБА_2, оскільки ОСОБА_6 не подала документів, які посвідчують ОСОБА_4 право власності на житловий будинок (а.с.12).

З копії Довідки за № 02-23/163 виданої виконкомом Обавської сільської ради Мукачівського район Закарпатської області від 18 березня 2016 року, вбачається, що в дворогосподарстві за адресою: с.Косино, вул.Садова, буд.№56, Мукачівського району Закарпатської області на день смерті померлої ОСОБА_4, яка померла 19 листопада 2003 року, згідно даних погосподарської книги №3, були зареєстровані: син - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2; онука - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.13).

Відповідно до Довідки за № 02-23/164 виданої виконкомом Обавської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області від 18 березня 2016 року, у дворогосподарстві за адресою: с.Косино, вул.Садова, буд.№56, Мукачівського району Закарпатської області, на день смерті померлого ОСОБА_2, який помер 12 лютого 2016 року, згідно даних погосподарської книги №11, номер об'єкта погосподарського обліку 0446-1 була зареєстрована - донька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.14).

Згідно Довідки за № 02-23/383 виданої виконкомом Обавської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області від 29 липня 2016 року, в дворогосподарстві за адресою: с.Косино, вул.Садова, буд.№56, Мукачівського району Закарпатської області, забудовником була ОСОБА_4, яка померла 19 листопада 2003 року, згідно даних погосподарської книги №3, особовий рахунок № 231 (а.с.15).

Відповідно до Технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок виготовлений 26 грудня 2016 року, замовником технічної інвентаризації будинку №56, який розташований по вулиці Садова в селі Косино Мукачівського району Закарпатської області від (а.с.16-19).

Правовідносини регулюються цивільним кодексом України.

Вимогами статті 1216 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а статті 1218 Цивільного кодексу України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1217 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Нормою статті 1258 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування за відсутності заповіту, визнання його недійсним повністю або у частині, у разі не охоплення заповітом усієї частини спадщини та в інших випадках. Законодавчі винятки з принципу черговості закликання спадкоємців за законом до спадкування встановлені статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною 1 статті 1268 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, а приписами частини 5 цієї ж статті передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

З приписів частини 1 та частини 3 статті 1296 Цивільного кодексу України вбачається, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, але відсутність такого свідоцтва не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Крім того, відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинний на час завершення його будівництва, відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 18 грудня 2013 року у справі №6-137цс13, предметом якої був спір про встановлення юридичних фактів і визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування.

На час побудови вищевказаного житлового будинку (1969 року побудови, як вбачається з Технічного паспорту) питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (далі - Указ від 26 серпня 1948 року), що був визнаний таким, що втратив чинність, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1988 року № 8502-ІІ, і прийнятою відповідно до Указу від 26 серпня 1948 року постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (далі - Постанова від 26 серпня 1948 року), які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва.

За Указом від 26 серпня 1948 року та постановою від 26 серпня 1948 року підставою виникнення у громадян права власності на жилий будинок був сам факт збудування його з додержанням вимог цих актів законодавства.

Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, що була затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року (втратила чинність на підставі Наказу Держжитлокомунгоспу №56 від 13.12.1995 року), будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані, реєстрації не підлягали.

Крім того, відповідно до пункту 43 Постанови Кабінету Міністрів України №1127 від 25 грудня 2015 року «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що розташовані на території сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення по господарського обліку, та які закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, замість документів, передбачених пунктом 42 цього Порядку, можуть бути подані 2) виписка з по господарської книги, надана виконавчим органом селищної ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.

Таким чином, оскільки позивач ОСОБА_1 у встановленому законом порядку прийняла спадщину, однак, свідоцтва про право на спадщину отримати не має можливості, про що свідчить Постанова державного нотаріуса Мукачівської районної нотаріальної контори ОСОБА_9 від 28 квітня 2017 року №359/02-31 «Про відмову у вчиненні нотаріальної дії», суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 про визнання права власності - підлягає до задоволення.

Судові витрати віднести за рахунок позивача ОСОБА_1..

Керуючись ст.ст. 12, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 328, 392, 1216, 1217, 1258, 1261, 1268 ЦК України, суд,-

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4, право власності на будинковолодіння, що знаходиться за адресою: село Косино, вулиця Садова, будинок №56, Мукачівського району Закарпатської області, в порядку спадкування за законом за батьком ОСОБА_2, який помер 12 лютого 2016 року.

Судові витрати віднести за рахунок позивача ОСОБА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, поштовий індекс - 89661.

Відповідач: Обавська сільська рада Мукачівського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ - НОМЕР_2, місце знаходження: с.Обава, вул.Шевченка, буд.№2, Мукачівського району Закарпатської області, поштовий індекс - 89643.

Головуючий В.О.Монич