Рішення № 77051289, 10.10.2018, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1303/18

Провадження №: 2/0343/565/18

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2018 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого судді – Андрусіва І. М.,

за участю секретаря судового засідання – Височанської О.З.

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, звернувшись до суду з даним позовом, просить змінити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН: НОМЕР_1 за рішенням Сколівського районного суду Львівської області по справі №453/244/13-ц від 09.04.2013 року на розмір 1/4 частини його щомісячного доходу (заробітку), але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову до суду і до досягнення дитиною повноліття. Стягнути з відповідача на її користь судові витрати по справі. Після набрання рішення законної сили відкликати виконавчий лист.

В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідно до рішення Сколівського районного суду Львівської області від 09.04.2013 року з відповідача стягуються на її користь аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 600 грн. щомісячно.

На даний час розмір аліментів, визначений судом, у зв"язку із підняттям вартості життя є недостатнім для нормального розвитку та проживання дитини, відповідач у добровільному порядку додатково відмовляється допомагати, вона офіційно не працює, а тому виникла необхідність у зверненні до суду з даним позовом.

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 16.07.2018 року відкрито провадження по даній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження за участю сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позов.

Позивачка та її адвокат, належним чином повідомлені про час та місце розгляду в судове засідання не з"явились, однак ОСОБА_1 в позовній заяві просила справу розглядати у її відсутності, оскільки не має змоги з"являтись в судові засідання. Не заперечила щодо ухвалення заочного рішення у разі неявки відповідача.

Відповідач в судове засідання не з"явився, про причину неявки суд не повідомив, однак подав заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги визнав у повному обсязі. Оскільки ніде не працює, просить призначити аліменти у твердій грошовій сумі.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та перевіривши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст. 51 Конституції України батьки зобов"язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім"я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч.3 ст. 51 Конституції України).

ОСОБА_4 ст. 18 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої 27.02.1991 року № 789ХІІ (78912) та набула чинності для України 27.09.1991 року суд, повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 згаданої вище Конвенціїї ООН, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

ОСОБА_4 ч.3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Суд встановив, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 09.04.2013 року розірвано (а.с 10). Від даного шлюбу у них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає з матір"ю та знаходиться на її утриманні.

З матеріалів справи також встановлено, що відповідно до рішення Сколівського районного суду Львівської області від 09.04.2013 року зі ОСОБА_2 стягуються у користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, у твердій грошовій сумі в розмірі 600 грн. щомісячно, з 12.02.2013 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.9).

Обґрунтовуючи підстави звернення з цим позовом до суду з вимогою про зміну розміру аліментів, позивач посилається на те, що з часу присудження аліментів, які були визначені в твердій грошовій сумі, через значні інфляційні процеси в Україні значно підвищилася вартість життя. Окрім цього, відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Таким чином, визначений розмір аліментів у сумі 600 грн. розмір на утримання дитини не може забезпечити належний рівень його матеріального утримання, оскільки даний розмір значно менший ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

ОСОБА_4 з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв’язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров’я когось із них.

Відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов’язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

Таким чином, з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження, що узгоджується з правовою позицією Верховного суду України у справі за №143цс13 від 05.02.2014 року.

Відтак, суд дійшов до переконання про зміну способу присудження аліментів із ОСОБА_3, які стягуються відповідно до рішення Сколівського районного суду від 09.04.2013 року у твердій грошовій сумі на частку від його доходу. Стягнення аліментів у частці від доходів дозволить забезпечити більшу стабільність щодо утримання дитини. ОСОБА_4 ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд враховує, що відповідач є здоровим та працездатним чоловіком, на утриманні інших малолітніх, неповнолітніх дітей чи осіб немає. ОСОБА_4 інформаційної довідки від 21.06.2018 року за №9983, виданої Долинським районним відділом ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області, за ОСОБА_2 не зареєстровані рухоме чи нерухоме майно, відкритих рахунків у банківських установах не має, він ніде офіційно не працевлаштований (а.с 19). Дохід отримує на роботах за кордоном. За таких обставин, суд приходить до переконання про задоволення позову про зміну розміру та способу стягнення аліментів.

У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили, що узгоджується з п. 23 постанови Пленуму ВСУ №3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", і до досягнення дитиною повноліття. А тому вимога про стягнення аліментів у новому розмірі з часу звернення до суду з даним позовом задоволенню не підлягає.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

ОСОБА_4 положень ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до частин 4-6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 30 ЗУ "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються за участь у судовому засіданні при розгляді справи та у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Суд встановив, що позивачка уклала з адвокатом ОСОБА_1 договір про надання юридичних послуг №08 від 06.06.2018 року, відповідно до умов якого клієнту надаються консультації та роз"яснення, усні та письмові довідки щодо законодавства,; складання заяв, скарг інших документів правового характеру, представництво інтересів в судах, в органах дізнання та на досудовому розслідуванні (а.с. 17). ОСОБА_4 про прийняття - передачі наданих послуг від 11.07.2018 року вартість вказаних послуг становить 2000 грн., яку відповідно до квитанції №ПН358486 від 11.07.2018 року позивачка сплатила (а.с.4).

Разом з тим, надавши оцінку наданим позивачам доказам на підтвердження заявлених вимог в частині стягнення з відповідача на її користь витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для їх повного задоволення, оскільки згаданим Договором, не визначено, які саме послуги мають бути виконані адвокатом із розрахунку їх вартості, що має бути включено у суму гонорару в 2 000,00 грн., ОСОБА_4 прийому-передачі наданих послуг не містить переліку робіт, виконаних адвокатом щодо надання правничої допомоги в межах розгляду даної справи. Адвокат жодного разу не зявилась до суду та особисто не приймала участь в судовому засіданні.

Враховуючи положення ст. 30 ЗУ "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", суд вважає, що адвокатом при укладені договору та обчисленні вартості своїх послуг не було враховано фінансовий стан клієнта, відповідно розмір гонорару в сумі 2000 грн., оскільки вона ніде не працює, а тому не може бути визнаний розумним.

А тому, враховуючи розмір виконаних адвокатом ОСОБА_6 робіт по наданню позивачці правничої допомоги, складність справи; час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та значення справи для сторони, суд вважає, що на користь позивача з відповідача необхідно стягнути витрати на правову допомогу в сумі 1000 грн., а відтак у цій частині позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання дитини підлягає до задоволення частині збільшення щомісячного розміру аліментів, які стягуються із відповідача на користь ОСОБА_1 за рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 09.04.2013 року, змінивши спосіб присудження з твердої грошової суми на 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно на утримання неповнолітнього сина, до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. В частині стягнення нового розміру аліментів з дня звернення з даною позовною заявою до суду та в частині стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 2000 грн. позов задоволенню не підлягає.

В порядку статті 141 ЦПК України, з урахуванням ст. 5 ч.1 п.3 ЗУ "Про судовий збір", відповідно до якої позивачі у справах про стягнення аліментів та збільшення їх розмірів звільнені від сплати судового збору у всіх судових інстанціях, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений нею під час звернення з даним позовом до суду судовий збір у розмірі 704,80 грн.

На підставі ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, ст. 51 Конституції України, ст.ст. 141, 182, 183, 192 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 12, 13, 137, 141, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

позов задовольтнити частково.

Змінити розмір аліментів, шляхом зміни способу присудження, що стягуються згідно рішення Сколівського районного суду Львівської області від 09.04.2013 року по справі №453/244/13-ц з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, з 600,00 грн. до 1/4 частки його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягувати аліменти щомісячно з часу набрання даного рішення законної сили, і до досягнення ОСОБА_3 18 років.

Відкликати виконавчий лист по справі №453/244/13-ц, виданий 09.07.2013 року Сколівським районним судом Львівської області, про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у твердій грошовій сумі в розмірі 600,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1000,00 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 704,80 грн. судового збору.

В задоволенні решти позову- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Позивачка: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН: НОМЕР_2.

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН:НОМЕР_1.

Суддя Долинського районного суду І.М. Андрусів