Рішення № 77049948, 09.10.2018, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

09.10.2018 227/1592/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2018 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Хоменко Д.Є.

при секретарі судового засідання Малашко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Добропілля в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «ДОБРО» Добропільської міської ради до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг за централізоване опалення, -

ВСТАНОВИВ:

04.05.2018р. позивач КП «ДОБРО» звернулось до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг за централізоване опалення. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що КП «ДОБРО» надає житлово-комунальні послуги з централізованого опалення житлового приміщення за адресою: Донецька область, м.Білицьке, вул.Паркова, 15/6, споживачем зазначених послуг є відповідач, який оплату за надані послуги здійснює не регулярно та не в повному обсязі, в результаті чого за період з 01.11.2016 року по 01.04.2018 року, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, утворилася заборгованість у розмірі 8714,04 грн. У зв’язку з чим просять стягнути заборгованість за вказаний період в розмірі 8714,04 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з’явилась, але 23.07.2018р. та 03.09.2018р. від неї надійшли заяви про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач також в судове засідання не з’явився, 09.10.2018р. надав заяву в якій просить розглянути справу також без його участі, позовні вимоги не визнає, заперечує проти задоволення позову, оскільки квартира за адресою: м.Білицьке, вул.Радянська, 15/6 була придбана у спільну сумісну власність подружжя. 27.11.2014р. шлюб з дружиною було розірвано та с того часу він більше не проживав у зазначеній квартирі, фактично залишив квартиру колишній дружині ОСОБА_2 На підтвердження його не проживання надав акти про обстеження матеріально побутового положення. Пояснив, що в зазначеній квартирі мешкає його колишня дружина ОСОБА_2 У зв’язку з викладеним просив відмовити у задоволені позову про стягнення з нього заборгованості, оскільки не мешкає в зазначеній квартирі та не користується послугами з вересня 2014р. Фактично мешкає за адресою: м.Білицьке, вул.Шевченка, 155.

Таким чином, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового засідання технічними засобами у відсутності сторін на підставі доказів, які є в матеріалах справи та ухвалити рішення в підготовчому судовому засіданні відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України.

Суд, дослідив матеріали справи, приходить до наступного висновку.

В позовній заяві зазначено, що КП «ДОБРО» надає житлово-комунальні послуги з централізованого опалення житлового приміщення за адресою: Донецька область, м.Білицьке, вул.Паркова, 15/6, споживачем зазначених послуг є ОСОБА_1

Відповідно до виписки з особового рахунку на 01.11.2016р. заборгованість відсутня, особовий рахунок №92 відкрито на гр.ОСОБА_3 за адресою: Донецька область, м.Білицьке, вул.Паркова, 15/6 (а.с.6).

Згідно довідки виконавчого комітету Білицької міської ради м.Добропілля Донецької області №440 від 16.05.2018р., ОСОБА_1, 18.05.1982р.н. зареєстрованим за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 не значиться (а.с.20).

09.10.2018р. через канцелярію суду надійшла заява від ОСОБА_1, згідно якої позовні вимоги не визнає, заперечує проти задоволення позову, оскільки квартира за адресою: м.Білицьке, вул.Радянська, 15/6 була придбана у спільну сумісну власність подружжя. 27.11.2014р. шлюб з дружиною було розірвано та с того часу він більше не проживав у зазначеній квартирі, фактично залишив квартиру колишній дружині ОСОБА_2 На підтвердження його не проживання надав акти про обстеження матеріально побутового положення. Пояснив, що в зазначеній квартирі мешкає його колишня дружина ОСОБА_2 У зв’язку з викладеним просив відмовити у задоволені позову про стягнення з нього заборгованості, оскільки не мешкає в зазначеній квартирі та не користується послугами з вересня 2014р. Фактично мешкає за адресою: м.Білицьке, вул.Шевченка, 155.

Відповідно до копії договору купівлі-продажу квартири від 18.06.2012р. ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_1 купив у спільну сумісну власність подружжя квартиру №6 в житловому будинку №15 по вул.Радянській в м.Білицьке міста Добропілля Донецької області.

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 27.11.2014р. було розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Вказане рішення суду набрало законної сили 09.12.2014р.

На підтвердження своїх доводів у заяві, відповідач надав два акти обстеження матеріально-побутового положення.

Відповідно до ОСОБА_5 обстеження матеріально-побутового положення гр.ОСОБА_2 за адресою: м.Білицьке, вул.Паркова, 15/6 від 24.09.2018р. складеного депутатом Білицької міської ради ОСОБА_6, ОСОБА_2, 1990р.н., зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, але з червня 2012р. мешкає по вул. Парковій, 15/6 разом з сином ОСОБА_7, 2010р.н.

Відповідно до ОСОБА_5 обстеження матеріально-побутового положення гр.ОСОБА_1 за адресою: м.Білицьке, вул.Шевченка, 155 від 24.09.2018р складеного депутатом Білицької міської ради ОСОБА_6, ОСОБА_1, 1982р.н. зареєстрований та мешкає за адресою: м.Білицьке, вул.Шевченка, 155 разом з ним зареєстрована його сестра ОСОБА_8, мешкає за зазначеною адресою з вересня 2014 року, зазначені дані засвідчили сусіди ОСОБА_9 та ОСОБА_10

Надаючи правову оцінку правовідносинам у справі, суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6, 7 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначено Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630.

Відповідно до ст.68 Житлового кодексу України, наймач зобов’язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Згідно п.1 ч.1 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

У відповідності до п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Згідно з ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.19, 25 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію і у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 з вересня 2014р. зареєстрований та мешкає за адресою: м.Білицьке, вул.Шевченка, 155, а заборгованість за адресою: м.Білицьке, вул.Паркова, 15/6 виникла після 01.11.2016р. відповідно до витягу с особового рахунку на ім’я ОСОБА_5

Тобто, ОСОБА_1 за адресою: м.Білицьке, вул.Паркова, 15/6 зареєстрованим не значиться, договір про надання послуг за централізоване опалення з ним не укладено, внаслідок чого він не являється споживачем зазначених послуг. У вказаній квартирі мешкає колишня дружина відповідача ОСОБА_2, яка користується послугами за централізоване опалення. А особовий рахунок відкрито на гр.ОСОБА_5

Враховуючи викладене, суд вважає що у задоволені позовних вимог про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг за централізоване опалення з ОСОБА_1 слід відмовити у зв’язку з не обґрунтованістю.

Враховуючи викладене та керуючись ст.68 ЖК України, ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 27, 81, 82, 89, 211, 258-259, 263, 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволені позовних вимог Комунального підприємства «ДОБРО» Добропільської міської ради до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг за централізоване опалення – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.Є. Хоменко