Ухвала суду № 77048502, 25.09.2018, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/12671/18

1-кс/295/6018/18

УХВАЛА

Іменем України

25.09.2018 року м. Житомир

Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира Ведмідь Н.В., за участю секретаря судового засідання Скришевської О.Р., прокурора Олефіренка В.Ю., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши клопотання прокурора військової прокуратури Житомирського гарнізону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018060360000190 від 09.08.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернулася із указаним клопотанням, в обґрунтування якого зазначив про те, що громадянин ОСОБА_1 30 листопада 2017 року уклав контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України терміном дії на 3 роки.

Відповідно до наказу командира військової частини А2900 №29 - РС від 30 березня 2018 року ОСОБА_1 призначено на посаду водія автомобільного відділення автомобільного взводу роти матеріального забезпечення вказаної військової частини, яка дислокується за адресою: м. Житомир, Чуднівська, 114.

У відповідності до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - це період функціонування національної економіки, Збройних Сил України та інших державних органів, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію та закінчується прийняттям ішення про демобілізацію. Демобілізація - комплекс заходів спрямованих, крім шого, на планомірне переведення Збройних Сил України на організацію і ати мирного часу.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та обілізацію» рішення про демобілізацію приймає Президент України, яким на теперішній час відповідних рішень прийнято не було. Тобто, особливий період розпочався з моменту набрання чинності Указом Президента України від 17 березня 2014 року №303 на визначених території України та продовжується на цих територіях до оголошення (набрання чинності) окремого рішення Президента України про демобілізацію, яке станом на теперішній час оголошене не було. Відповідно до вимог ст.ст. 1, 2, 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог військових статутів, а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів.

Разом з тим, відповідно до ст. ст. 11, 16, 30, 35, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України ОСОБА_1 зобов'язаний свято і непорушно додержуватися вимог Військової присяги, Конституції України, законів України та статутів Збройних Сил України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), знати та зразково виконувати свої службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців.

Поряд із цим, солдат ОСОБА_1, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом військової частини А2900, в порушення ст. ст. 11, 16, 30, 35, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 2, З, 4. 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, без дозволу командування та поважних причин, в умовах особливого періоду, 23 липня 2018 року о 08 год. 00 хв. не з'явився вчасно на службу після закінчення вільного від виконання обов'язків військової служби часу до військової частини А2900, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Чуднівська, 114, після чого обов'язки за військової служби безпідставно не виконував та проводив час на власний розсуд до 09 серпня 2018 року.

09 серпня 2018 року ОСОБА_1 прибув до військової частини А2900.

19 серпня 2018 прокурором військової прокуратури Житомирського гарнізону старшим лейтенантом юстиції ОСОБА_4 винесено постанову про зупинення досудового розслідування та оголошення підозрюваного ОСОБА_1 у розшук, та в подальшому отримано ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 28 серпня 2018 року на затримання підозрюваного ОСОБА_5, з метою його приводу для участі в розгялі клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, виконання якої доручено Житомирському відділу поліції ГУНП в Житомирській області.

Метою та підставами застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, перешкоджати проведенню досудового розслідування та судового розгляду розслідування іншим чином, тобто ризикам, передбачених п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Прокурор у клопотанні зазначає, що на даний час є всі достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності у зв'язку з тим, що ОСОБА_1В неодноразово залишав військову частину та перебував за різними адресами проживання, так як не має постійного місця проживання, розуміє тяжкість покарання за злочин, передбачений ч. 4 ст. 407 КК України, тобто існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Більш того, ОСОБА_1 продовжує, а також може продовжити вчиняти кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 407 КК України, за що притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 172-11 КУпАП, а також повторно залишив військову частину А2900 20 серпня 2018 року, що підтверджується відповідними матеріалами з військової частини А2900.

Крім того, 24 вересня 2018 року на підставі ухвали слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 28 серпня 2018 року, Житомирським відділом поліції ГУНП у Житомирській області, ОСОБА_1 був затриманий та в подальшому 25 вересня 2018 року, на підставі п. 1 ст. 282 КПК України кримінальне провадження за № 42018060360000190 від 09 серпня 2018 року було відновлено, тобто це свідчить про те, що існують ризики, передбачені п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Прокурор також вказує, що у разі обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, він може переховуватись від органів досудового розслідування, або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами: протоколами допитів свідків, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

Оцінюючи в сукупності викладене, варто прийти до висновку, що інші, менш суворі запобіжні заходи, не зможуть запобігти уникненню вищевказаних ризиків з боку ОСОБА_1 та відповідно до ст.ст. 183, 194 КПК України, йому необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Крім того, відповідно до ч. З ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при іостановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення зиконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом та визначаючи зозмір застави, суд у відповідності до вимог закону повинен навести аргумент на сористь того, що застава саме у такому розмірі спроможна забезпечити належну іроцесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних юов'язків, передбачених КПК України.

У зв'язку з цим, враховуючи, наявність обгрунтованої підозри та наявність всіх ризиків, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення орган досудового розслідування вважає можливим визначити розмір застави в розмірі 50 мінімальних заробітних плат, що забезпечить покладенні на підозрюваного юов'язки та уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання, обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою, посилаючись на наявність визначених ст. 177 КПК України ризиків.

Підозрюваний та захисник проти задоволення клопотання заперечували, просили обрати більш м’який запобіжний захід.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та копії долучених до нього матеріалів, якими прокурор обґрунтовуює доводи клопотання, вважаю, що воно підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із оглянутих в судовому засіданні матеріалів клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_1 даного кримінального правопорушення підтверджується рядом зібраних доказів, оформлених протоколами процесуальних дій.

За змістом ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, у тому числі, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином ; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Окрім цього, згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, наявність вагомих доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, а також з огляду на існування ризиків переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя дійшов до висновку про задоволення клопотання та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1

Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 183, 176-178, 182, 183, 186, 193-196 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання прокурора військової прокуратури Житомирського гарнізону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, обчислюючи строк тримання під вартою з моменту його затримання, тобто з 24.09.2018 року.

Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави, достатньої для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків – 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 35240,00 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою підозрюваною особою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок № 37317049000277 ТУДСА України в Житомирській області (Код: 26278626, МФО: 820172, Банк: ДКС України, м. Київ), у разі внесення якої звільнити ОСОБА_1 з-під варти.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Підозрювана особа або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.

Строк дії ухвали – до 22.11.2018 року.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов’язки:

прибувати за кожною вимогою до суду, органу досудового розслідування та прокуратури;

прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю, а саме за викликом;

не відлучатися із місця проживання за адресою без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді застави вважати з моменту його звільнення з-під варти.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою – протягом 5 днів з моменту вручення їй копії ухвали.

Слідчий суддя