Рішення № 77048491, 10.10.2018, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/1451/18

2/215/1132/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2018 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - Науменко Я.О.

за участю секретаря Паращенко В.Д.,

згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі справу №215/1451/18 за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПРИВАТБАНК», вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14360570 до ОСОБА_2, зареєстроване місце проживання: 50037, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Боткіна, буд. 15 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 р. позивач звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначив, що відповідач ОСОБА_3 відповідно до укладеного договору від 01.11.2007 р. отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості. Відповідач не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов’язаннями, у зв’язку з чим станом на 31.12.2017 р. виникла заборгованість у розмірі 117000 грн., з яких: 11699 грн. 29 коп. – заборгованість за кредитом; 105300 грн. 17 коп. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом. Відтак позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість та сплачені при подачі позову судові витрати на суму 1762 грн. судового збору.

Ухвалою від 04.06.2018 р. позовну заяву залишено без руху.

На виконання вимог суду позивачем 21.06.2018 р. подано заяву з усуненням вказаних в ухвалі недоліків.

Ухвалою від 02.07.2018 року відкрито провадження у даній цивільній справі, визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено перше судове засідання для розгляду справи по суті на 31.08.2018 р., на яке відповідач не з’явився, ухвала суду та копія позовної заяви з додатками повернута суду з відміткою пошти про причини невручення: за закінченням терміну зберігання.

Ухвалою суду від 31.08.2018 р. розгляд даної справи був відкладений в зв’язку з неявкою відповідача та задоволенням клопотання представника позивача про витребування доказів.

На виконання даної ухвали Тернівський районний у місті ОСОБА_4 відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області супровідним листом вих.№ 2359/14.14-36 від 07.09.2018 року надіслав повний витяг з ДРАЦС про шлюб ОСОБА_2, реєстраційний №00020939895 від 07 вересня 2018 року (вх.№13889 від 14.09.2018 р.).

Відповідач 10.10. 2018 р. у судове засідання повторно не з'явивилась, повідомлення про дату, час і місце судового засідання, направлене їй на адресу реєстрації, повернуто до суду з відміткою пошти про причини невручення: за закінченням терміну зберігання.

Представник позивача у судові засідання не з'явився, у позовній заяві виклав клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника, підтримку позовних вимог та про заочний розгляд справи.

Згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача повідомленого належним чином,без поважних причин або без повідомлення причин, за відсутності у справі поданого ним відзиву, і якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд вирішує справу на підставі наявних у справі доказів (ухвалює заочне рішення).

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Так, ОСОБА_3, яка в зв’язку з реєстрацією шлюбу 13.07.2013 р. змінила прізвище на ОСОБА_2 (далі – ОСОБА_2, відповідач) звернулась до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (далі – позивач) з метою отримання банківських послуг, у зв’язку з чим підписала Заяву б/н від 01.11.2007 року, згідно з якою отримала кредит за тарифним планом «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с.20).

Щодо зміни кредитного ліміту ОСОБА_1 керувався п.3.2, п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, відповідно до яких клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент його змінити (зменшити або збільшити).

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на сайті www.privatbank.ua складає між ним на позивачем ОСОБА_5 про надання банківських послуг, (далі – ОСОБА_5), що підтверджується підписом у заяві (а.с.9,10-15).

Власник картки зобов’язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту згідно з п. 6.7 Умов та правил надання банківських послуг.

Пунктом 5.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід’ємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п.4.9 Умов і правил надання банківських послуг і п.5.8 Правил користування платіжною карткою. Відповідно до п.6.3 до обов’язків позичальника відноситься отримання виписки про стан карткових рахунків та про здійснені операції по ним.

Згідно з пунктом 5.5 Умов та правил надання банківських послуг банк нараховує відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/раgе/70/ з розрахунку 360 календарних днів на рік.

Пунктом 6.5 Умов та правил надання банківських послуг відповідач зобов’язувався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту його підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про розірвання даного договору, він автоматично лонгується на той же строк.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства у встановлений договором строк. Одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається. ОСОБА_5 є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідач взятих на себе зобов’язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків не виконала у строки, передбачені договором, кредит та відсотки за його користування не сплатила у повному обсязі, порушивши вимоги кредитного договору та ст. ст. 525, 526, 530, 1054 ЦК України.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором (а.с.6-17) відповідач має заборгованість перед позивачем станом на 31.12.2017 р. у розмірі 117000 грн., яка складається з:

11699 грн. 29 коп. – заборгованість за кредитом;

105300 грн. 71 коп. – заборгованість по відсотках за користування кредитом;

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № б/н від 01.11.2007 р. відповідачем здійснювалося зняття коштів з карткового рахунку, що свідчить про користування встановленим кредитним лімітом, при цьому погашення кредитної заборгованості відповідачем не здійснювалося, у зв’язку з чим, як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого позивачем, станом на 31.12.2017 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 11699 грн. 29 коп., що підлягає стягненню з відповідача, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем, в цій частині підтверджується належними та допустимими доказами.

За цим же розрахунком заборгованості позивач здійснював нарахування відсотків за кредитним договором у різний період часу застосовуючи різну процентну ставку, в тому числі і різну підвищену процентну ставку на прострочену заборгованість. Так, з 12.04.2007 р. по 31.12.2012 р. процентна ставка становила 36%, з 01.01.2013 р. по 01.09.2014 р. – 30%, з 01.09.2014 р. по 31.03.2015 р. – 34,8%, а з 01.04.2015р. по 31.12.2017 р. – 43,2%.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», якщо договором про споживчий кредит передбачена змінювана процентна ставка, кредитодавець зобов’язаний письмово повідомити споживача, поручителя та інших зобов’язаних за цим договором осіб про зміну такої ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. Таке повідомлення має містити підставу зміни розміру процентної ставки, нову процентну ставку та зазначення дати, з якої застосовуватиметься нова ставка.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно із ч.ч. 1,2 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом’якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

За змістом ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом.

Відповідно до Закону України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», від 22 вересня 2011 року № 3795-VI, текст ст. 1056-1 ЦК України викладено в такій редакції: «Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною».

10 січня 2009 року набрав чинності Закон України від 12 грудня 2008 року № 661-VI, яким ЦК України доповнено ст. 1056-1, якою передбачено, що фіксована процентна ставка є незмінною потягом строку кредитного договору; установлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку є нікчемною.

Виходячи з аналізу ст.ст. 5, 627, 629, 653 ЦК України, слід дійти висновку про те, що якщо умовами кредитного договору, щодо яких сторони дійшли згоди під час його укладення, передбачено право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання певних умов з додержанням установленої кредитним договором процедури повідомлення позичальника, то збільшення банком розміру процентної ставки за цим кредитним договором в односторонньому порядку є правомірним за умови, що рішення банку про таку зміну розміру процентної ставки було прийнято до набрання чинності Законом України від 12 грудня 2008 року № 661-VІ.

Таким чином, рішення банку щодо збільшення процентної ставки за кредитом в односторонньому порядку, які прийняті з 10 січня 2009 року, є неправомірним.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України ухвалюючи 26 вересня 2012 року рішення у справі №6-89цс12.

Згідно з ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до правової позиції, викладеній в постанові Верховного Суду України від 12 вересня 2012 року № 6-57ц12 боржник вважається належним чином повідомлений про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, коли банком не лише відправлено на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й доведено факт його вручення адресатові під розписку.

У постанові від 14 березня 2018р. у справі № 515/1844/16-ц Верховний Суд встановив, що зміна тарифного плану через SMS-повідомлення не може бути прийнято до уваги, як належне повідомлення споживача про зміну таких послуг, оскільки ці доводи не підтверджені належними та допустимими доказами. Умовами встановлено обов'язок банку, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту) не менше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема, у виписці по картрахунку згідно договору, а даних щодо такого інформування матеріали справи не містять.

Відповідно до п. 5.3. Умов та правил надання банківських послуг, банк має право здійснювати зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк, за виключенням випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, в тому числі у виписці по картрахунку згідно п. 4.9. цього договору. Якщо протягом 7 днів банк не отримав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то рахується, що клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в односторонньому порядку, по особистому рішенню банку та без попереднього повідомлення клієнта.

З викладеного вбачається, що банк зобов'язаний був повідомити позичальника про відповідні зміни відсоткової ставки по кредиту, що позивачем здійснено не було. При цьому, посилання представника позивача на те, що згідно витягу з Умов та правил надання банківських послуг в обов'язок клієнта входить отримувати виписки про стан картрахунку та по проведених операціях на картрахунку, не можуть бути підставою вважати дії позивача правомірними в частині неповідомлення позичальника про зміну відсоткової ставки з урахуванням обов’язку банку здійснити таке повідомлення, як це передбачено Умовами та правилами надання банківських послуг.

Таким чином, умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною, зміна фіксованої процентної ставки була здійснена банком без згоди позичальника. Наявність посилання у Анкеті-заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку щодо обов`язку клієнта регулярно ознайомлюватись зі змінами до Умов і Правил надання банківських послуг на сайті «ПриватБанку» не є належним та допустимим доказом погодження зміни процентної ставки з позичальником.

Судом встановлено, що позивачем не надано достатніх доказів в розумінні вимог ст. 80 ЦПК України на підтвердження виконання банком свого обов'язку проінформувати відповідача про зміну відсоткової ставки з 30% до 34,8%, починаючи з 01 вересня 2014 року, і з 34,8% - до 43,20%, починаючи з 01 квітня 2015 року.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що з відповідача станом на 31.12.2017 року підлягають стягненню відсотки за користування кредитом в сумі 15162 грн. 85 коп. (2268 грн. 31 коп. + 12894 грн. 54 коп.), з них: 2268 грн. 31 коп. розмір відсотків нарахованих банком з моменту укладення договору по 31.08.2014 року, а 12894 грн. 54 коп. – розмір відсотків, що підлягають стягненню за період з 31.08.2014 року по 31.12.2017 року (1342 днів прострочення) х 11699 грн. 29 коп. (заборгованість по кредиту) х 36 % (річна процентна ставка) / 360 (кількість днів у році).

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, враховуючи порушення позичальником умов договору, а також враховуючи відсутність будь-яких заперечень щодо заявлених позовних вимог відповідачем, суд приходить до висновку, що цивільне (майнове) право позивача по отриманню від відповідача заборгованості за кредитом підлягає судовому захисту в порядку, визначеному п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України, а відповідно позов про стягнення заборгованості з відповідача підлягає частковому задоволенню. Таким чином, з останнього на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за кредитом у розмірі 11699 грн. 29 коп., відсотків за користування кредитом у розмірі 15162 грн. 85 коп., а разом – 26862 грн.14 коп..

У відповідності до п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню (згідно розміру задоволених вимог) понесені останнім судові витрати, а саме 404 грн. 54 коп. судового збору.

Згідно з повідомленням №Е.65.0.0.0/3-365676 від 07.07.20018 року Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» (ПАТ КБ «ПриватБанк») з 21.05.2018 року змінило назву на Акціонерне товариство ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» (АТ КБ «ПриватБанк»).

Тому у рішенні суд знаходить за необхідне вказати нову назву позивача - Акціонерне Товариство ОСОБА_1 "Приватбанк" (скорочена назва АТ КБ "Приватбанк").

На підставі викладеного, ст. ст. 525, 526, 530, 536, 549-552, 611, 612, 624, 625, 629, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 223, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: 50037, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Боткіна, буд.15; РНОКПП НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14360570) 26862 грн. 14 коп. – заборгованості за кредитним договором та 404 грн. 54 коп. – витрат по сплаті судового збору, а разом 27 266 грн.68 коп..

В іншій частині позову – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через Тернівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 10.10.2018 р..

Суддя: