Ухвала суду № 77046573, 11.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

11 жовтня 2018 р.Справа № 1640/2498/18

Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Калитки О. М., суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. , перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної фіскальної служби України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2018р. по справі № 1640/2498/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕО-КВАНТ"

до Державної фіскальної служби України , Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2018 задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕО-КВАНТ" до Державної фіскальної служби України , Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

На зазначене рішення суду Державною фіскальною службою України подано апеляційну скаргу разом з клопотанням про відстрочення сплати судового збору.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Крім того, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Разом з тим, доводи заявника щодо необхідності відстрочення сплати судового збору та неспроможності сплатити судовий збір не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною підставою для відстрочення йому сплати судового збору (або для звільнення від його сплати), у відповідності до ч. 1 ст. 133 КАС України, тому таке клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)О.М. КалиткаСудді(підпис) (підпис)В.А. Калиновський З.О. Кононенко