Рішення № 77046326, 10.10.2018, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/2849/18

Провадження № 2/211/1568/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10 жовтня 2018 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Сарат Н.О.,

при секретарі Зоріній С.М.,

у відсутність сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕРАЛЬЯНС» про захист прав споживачів, визнання недійсним попереднього договору купівлі-продажу, стягнення грошових коштів, відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що між ним та відповідачем 05.04.2018 року було укладе попередній договір № 0091 купівлі-продажу транспортного засобу, а саме автомобіля марки ВАЗ, модель ОСОБА_2 Кросс, 2015 року випуску. Після внесення ним авансового внеску в розмірі 24000 грн. ТОВ «ПАРТНЕРАЛЬЯНС» взяло на себе зобов'язання придбати у третіх осіб транспортний засіб для його відчуження покупцеві. В зв'язку з тим, що ТОВ «Партнеральянс» не виконує свої обов'язки з надання послуг по придбанню автомобіля, не укладає з позивачем основний договір, як то передбачено умовами договору № 0091, та не бажає розривати договір купівлі-продажу транспортного засобу, - позивач просить суд визнати недійсним та розірвати Попередній договір № 0091 укладений 05 квітня 2018 року між ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕРАЛЬЯНС», стягнувши з відповідача кошти в сумі 24000,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву про розгляд справи у її відсутность, не заперечує проти заочного розгляду справи. Наполягала на задоволенні позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, не повідомив причини неявки, відзиву не надав.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно вимог ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання, не повідомив причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.

В судовому засіданні було встановлено, що 05 квітня 2018 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕРАЛЬЯНС» було укладено попередній договір № 0091 купівлі-продажу транспортного засобу автомобіля марки ВАЗ, модель ОСОБА_2 Кросс, 2015 року випуску ( а.с. 4-5 – копія попереднього договору ).

Згідно п.1.5 Попереднього договору, сторони зобов'язуються укласти Основний договір «10» квітня 2018 р., за умови повного виконання п. 2.1. цього Попереднього договору, тобто проведення оплати в сумі 240000,00 грн.

Якщо на зазначену вище дату майно не буде придбано продавцем з метою його відчуження покупцеві, то сторони визначили, що Основний договір буде укладено на 5 (п'ятий) день після придбання продавцем майна, про що останній зобов'язується повідомити покупця у письмовому вигляді із зазначенням конкретної календарної дати, часу і місця укладення Основного договору. В такому випадку кінцевим терміном укладення Основного договору сторони визначили "31" грудня 2019 р.

Відповідно до п.2.1 Попереднього договору № 0091 - на підтвердження дійсних намірів сторін на укладення Основного договору в момент укладення цього Попереднього договору покупець перераховує на поточний рахунок продавця грошові кошти в розмірі 24000,00 грн., а продавець своїм підписом під цим Попереднім договором підтверджує отримання таких, коштів.

05.04.2018 року позивачем було перераховано суму в розмірі 24000,00 грн. на рахунок ТОВ «ПАРТНЕРАЛЬЯНС», що стверджується відповідною квитанцією № 15748497 від 05.04.2018року. (а.с. 6)

13.04.2018 року, позивач звернувся з письмовою заявою до ТОВ «ПАРТНЕРАЛЬЯНС»в про розірвання договору та повернення йому внесених коштів в сумі 24000 грн., надав реквізити своєї банківської картки, куди можуть бути перераховані кошти (а.с.7,8)

Згідно п.3.4 договору сторона, яка необгрунтовано ухиляється від укладення Основного договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням.

Відповідно до ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Зі змісту спірного договору випливає, що отримання автомобіля позивачем можливе за умови внесення коштів та за умови виконання зобов'язання відповідачем щодо придбання майна у третіх осіб, на що вказано в розділі 1 наведеного договору. Визначена дата укладення Основного договору - 10.04.2018р., а в іншому підпункті цього Попереднього договору вже вказана інша дата виконання своїх зобов'язань продавцем - до 31.12.2019р. Позивач вважав, що передав 24000 грн., як аванс на придбання йому 10.04.2018р. автомобіля, а не на можливе укладення Основного договору в термін до 31.12.2019р. Дії відповідача свідчать про ухилення від виконання взятих на себе зобов'язань. Відповідач ні позивачу, ні суду не повідомив причини невиконання ним укладеної угоди.

Згідно ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За ч.1 ст.230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

В п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснено, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Пункти 4ч.5 ст.11;ч.ч.1-2, п.3 ч.3 ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів» передбачають, що продавець(виконавець, виробник) не повинен включати до договорів із споживачем умови, які є несправедливим, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу, а також встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця.

Відповідно до ч.6 ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів», правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Згідно п.14 ст.1 ЗУ «Про захист прав споживачів», нечесна підприємницька практика - будь-яка підприємницька діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим та іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції;

Враховуючи положення п.п.2 п.6 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», у разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача: договір може бути визнаним недійсним у цілому.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист споживачів» №5 від 12.04.1996 року, умови договору, що обмежують права споживача порівняно з положеннями, передбаченими законодавством, визнаються недійсними.

Статтею 15 Закону України «Про захист прав споживачів», передбачено, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

Крім того, споживач має право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця), що передбачено п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно зі ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів», Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

За положеннями ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Як було встановлено в судовому засіданні, позивачем на виконання умов укладеної між ним та ТОВ «ПАРТНЕРАЛЬЯНС» угоди було сплачено 24000 грн.

Таким чином, суд вважає, що попередній договір № 0091 купівлі-продажу від 05.04.2018 року, укладений між позивачем та відповідачем, за відсутності майна, яке відповідач зобов'язується відчужити позивачу, ухилення відповідача від укладення основного договору та у зв'язку з несправедливими умовами договору, на що вказано вище, - належить визнати недійсним та стягнути з ТОВ «ПАРТНЕРАЛЬЯНС» на користь позивача сплачені ним грошові кошти в сумі 24000 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.

Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у пунктах 2, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», спори про відшкодування заподіяної фізичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише тоді, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди, а також при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності, прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Право на відшкодування моральної шкоди відповідно до п.5 ч.1 ст.4Закону України«Про захистправ споживачів» споживачі мають, якщо шкода завдана внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що підстав для відшкодування моральної шкоди позивачеві немає, а відтак у задоволенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

Згідно ст.141 ЦПК України підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в сумі 1762 грн.

Керуючись ст.ст. 203, 215, 230 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», ст.ст. 12, 13, 81, 158, 258- 265 ЦПК України ,-

В И Р І ШИ В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕРАЛЬЯНС» про захист прав споживачів, визнання недійсним попереднього договору купівлі-продажу, стягнення грошових коштів, відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати недійсним та розірвати Попередній договір № 0091 укладений 05 квітня 2018 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕРАЛЬЯНС».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕРАЛЬЯНС» (ЄДРПОУ 41946163, юридична адреса: м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 2) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 сплачені кошти в розмірі 24000 грн. (двадцять чотири тисячі гривень).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕРАЛЬЯНС» (ЄДРПОУ 41946163, юридична адреса: м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 2) в дохід держави судовий збір 1762 ( одну тисячу сімсот шістдесят дві) гривні 00 коп.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_3