Ухвала суду № 77045914, 18.09.2018, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №200/7261/13-ц

Провадження 4с-200/73/18

УХВАЛА

«18» вересня 2018 року м. Дніпро

Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровськ Женеску Е.Врозглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на бездіяльність Державної Казначейської служби України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Шевцової Т.В. з січня 2018 року перебувала скарга ОСОБА_1 на бездіяльність Державної Казначейської служби України.

Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 вересня 2018 року призначено повторний автоматизований розподіл вищезазначеної скарги ОСОБА_1

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 вересня 2018 року для розгляду скарги ОСОБА_1 визначено суддю Женеску Е.В.

Як встановлено згідно наказу №55 від 11.06.2018 року про підготовку та передачу справ для повторного автоматизованого розподілу справ секретарю судового засідання Агашаріфовій А.А. та помічнику судді Мар’єнко К.В. наказано підготувати та передати керівнику апарату суду матеріали всіх категорій справ, які перебувають у провадженні судді Щевцової Т.В. в строк до 22.06.2018 року.

З матеріалів справи випливає, що секретар судового засідання Агашаріфова А.А. передала цивільну справу до канцелярії суду згідно вищезазначеного наказу №55.

На запит суду була надана відповідь про те, що наказом керівника апарату суду від 30 липня 2018 року №169/1-В секретарю судового засідання Агашаріфовій В.А. надано відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами з 30 липня 2018 року по 02 грудня 2018 року включно.

Проте повторний розподіл скарги здійснено лише 11 вересня 2018 року, після сплину двох місяців.

Порядок розподілу справ між суддями врегульовано Положенням про автоматизовану систему документообігу суду затвердженого Радою суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 відповідно до цього положення розділом VI п.1 визначено, що вхідна кореспонденція, в тому числі процесуальні документи, приймаються і опрацьовуються користувачами АСДС відповідно до їх функціональних обов’язків та реєструється в АСДС в день її надходження.

Відповідно до ч.2 ст. 14 ЦПК України позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов’язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.

Отже, скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Державної Казначейської служби України було розподілено з порушенням вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду та ЦПК України та передано судді Женеску Е.В., що є неприпустимим враховуючи норми чинного законодавства.

Як регламентує пункт 4 частини 1 статті 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.

Відповідна норма гарантує неупередженість у здійсненні правосуддя, попереджає можливість скасування рішень за мотивами незаконності складу суду, заінтересованості певних суб'єктів, що з'ясувалися під час перевірки справи вищестоящими інстанціями.

В силу частин 1, 3 статті 39 ЦПК України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36, 37, 38 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, слід звернути увагу, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Відповідно до п. 1.1. Бангалорських принципів поведінки судді суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов’язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об’єктивного рішення у справі.

Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об’єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відчуття упередженості – це формування у судді до тієї чи іншої людини, яка є учасником судового розгляду, власного ставлення, заснованого не на об’єктивному критерії, а на особистих симпатіях або антипатіях.

Самовідвід судді від участі у розгляді конкретної справи це одна з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає. Саме тому існують норми закону, які запобігають виникненню будь-яких підозр. Судді заборонено брати участь у розгляді справи за наявності будь-яких обставин, які викликають чи можуть викликати сумнів у його об’єктивності.

Окрім зазначеного, суддя Женеску Е.В. в серпні та на початку вересня перебувала у відпустці. За цей тривалий час справа не була розподілена та не було визначено суддю для її розгляду.

Отже, для усунення виникнення у сторін будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді, з метою повного та всебічного розгляду справи, з метою дотримання учасниками процесу своїх процесуальних прав, виходячи з морально-етичних міркувань, а також обставин, зазначених у ст.36 ЦПК України, що виключають участь судді в судовому розгляді цивільної справи, вважаю за необхідне заявити собі самовідвід від участі як головуючого по справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Державної Казначейської служби України.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що для реалізації демократичних принципів цивільного процесу, сприянню ефективного розгляду справи, перешкоджанню затягуванню процесу і для забезпечення правильного вирішення спору, та з наявності підстав з метою попередження виникнення обставин, що викликатимуть сумнів в об’єктивності та неупередженості судді, можливості скасування рішення з підстав незаконності складу суду, суд вважає за необхідне задовольнити самовідвід судді Женеску Е.В. та направити справу до канцелярії суду для повторного автоматизованого перерозподілу справ між суддями для її розгляду в іншому складі суду.

Керуючись ст.ст. 36, 37, 38 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Самовідвід судді Женеску Елеонори Вячеславни - задовольнити.

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Державної Казначейської служби України, передати до канцелярії суду для повторного автоматизованого розподілу справ між суддями.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя: Е.В. Женеску