Рішення № 77045175, 11.10.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2018 року м. Чернігів Справа № 2540/3077/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О. розглянувши у письмовому провадженні справу

за позовомОСОБА_1доЧернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду Українипровизнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту – ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Чернігівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України (далі по тексту – Чернігівське ОУПФУ) та просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 8171061С-7 від 08.08.2018 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1;

- зобов’язати відповідача з 01.10.2017 перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1, обчислену з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, у відповідності до вимог частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначено, що він має статус учасника ліквідації аварії Чорнобильській АЕС 1 категорії та є інвалідом ІІІ групи. Позивач вважає, що він з 01.10.2017 у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на перерахунок пенсії в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, в той час як умова про проходження дійсної строкової служби стосується виключно осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї та внаслідок цього стали особами з інвалідністю. За таких обставин, відмову відповідача у перерахунку його пенсії вважає протиправною.

Відповідач на адресу суду в установлені строки направив відзив, в якому позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити повністю, оскільки даний перерахунок передбачено тільки особам, які стали інвалідами під час проходження дійсної строкової служби, в той час як позивач в період з 06.09.1985 по 15.11.2006 працював у Державному підприємстві «Дослідне господарство інституту сільськогосподарської мікробіології УААН», у зв'язку з чим не набув права на отримання пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.09.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 має ІІІ групу інвалідності, є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесений до категорії 1 як учасник ліквідації наслідків на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням серії А № 417991, виданим 29.12.2002 (перереєстровано), вкладкою до посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи № 616721С від 18.12.2007 та посвідченням серії Б № 199708 (а.с.11, 16).

Згідно копії архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 21.06.2002 № 10117 позивач з 13.07.1986 по 31.07.1986 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в складі військової частини 53893 (а.с. 13).

Позивач 25.07.2018 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Листом від 08.08.2018 №817/06/С-7, відповідачем зазначено, що перерахунок пенсії за частиною 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено тільки особам, які стали інвалідами під час проходження дійсної строкової служби, в той час як позивач в період з 06.09.1985 по 15.11.2006 працював у Державному підприємстві «Дослідне господарство інституту сільськогосподарської мікробіології УААН», у зв'язку з чим не набув права на отримання пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Вважаючи відмову у здійсненні перерахунку пенсії протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

За частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796 (із змінами та доповненнями) (далі по тексту – Закон).

Відповідно до частини 3 статті 59 Закону (у редакції, чинній з 11.10.2017) особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону визначає Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 (далі по тексту – Порядок № 1210).

Приписами пункту 91 Порядку № 1210 визначено, що за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

З аналізу викладених норм слідує, що для перерахунку пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону особа має відповідати наступним критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї; 2) участь особи відбувалась під час проходження дійсної строкової служби; 3) особа набула інвалідність внаслідок вищевказаної участі.

Отже, лише наявність зазначених критеріїв у їх сукупності обумовлюють визначення військовослужбовця як такого, що має право на отримання відповідного розміру пенсійного забезпечення.

У період з 06.09.1985 по 15.11.2006 працював у Державному підприємстві «Дослідне господарство інституту сільськогосподарської мікробіології УААН». Крім того,згідно норм чинного законодавства станом на 1986 рік дійсну строкову службу проходили громадяни, яким виповнилось 18 років, та згідно військового квитка позивача дійсну строкову службу останній проходив з 22.05.1977 по 11.05.1979, що не заперечується позивачем.

Таким чином, враховуючи, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС поза межами проходження ним дійсної строкової служби, суд дійшов висновку про те, що позивач не має права на перерахунок пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Зaкoну, оскільки не відповідає всім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на вказаний перерахунок.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду висловленої в ухвалі від 08.05.2018 у справі № 820/1148/18.

Відповідно до вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 14020, ІПН НОМЕР_1.

Відповідач: Чернігівське Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України, проспект Миру, 44, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 40378209.

Дата виготовлення повного тексту рішення - 11.10.2018.

Суддя Ю. О. Скалозуб